Рішення

від 30.11.2018 по справі 0840/3958/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 листопада 2018 року Справа № 0840/3958/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши у порядку письмово провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 (69000, м. Запоріжжя, б. Центральний, 18а/37, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова (Фортечна), 65, код ЄДРПОУ 38625593),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Первинна профспілкова організація працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій м. Запоріжжя (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 3, код ЄДРПОУ 39996440)

про стягнення заборгованості по виплаті грошового забезпечення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (надалі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Первинна профспілкова організація працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій м. Запоріжжя (надалі - третя особа), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача та зобов'язати виплатити заборговане грошове забезпечення ОСОБА_1 за вересень 2018 року.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2018 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а перше судове засідання призначено на 30 жовтня 2018 року.

30 жовтня 2018 року в судовому засіданні розгляд справи відкладено до 14 листопада 2018 року, для надання часу для підготовки заперечень на відповідь на відзив, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

Так в судове засідання 14 листопада 2018 року позивач не прибув, 13 листопада 2018 року до суду подав клопотання, відповідно до якого просить судові засідання проводити без участі позивача.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що наказом №390 від 20 вересня 2018 року відповідач припинив виплату позивачу грошового забезпечення з 19 серпня по 19 вересня 2018 року з підставою припинення виплати грошового забезпечення - відсутність на службі без поважних причин. Вказує, що не вихід на роботу має цілком поважну причину, а саме: позивач подав рапорт 08 серпня 2018 року про розірвання контракту з моменту подання цього рапорту, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту та порушенням законодавства про працю відповідачем. Позивач вважає, що відповідно до законодавства України повинен був бути звільнений відповідачем в цей же день (згідно частини 3 статті 38 Кодексу законів про працю) і відповідно ніякого не виходу на роботу без поважних причин не було.

Представник Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№33728 від 23 жовтня 2018 року), відповідно до якого зазначено, що починаючи з 10 серпня 2018 року, прапорщик служби цивільного захисту ОСОБА_1 не виходить на службу, тобто скоїв грубі дисциплінарні правопорушення, передбачені пунктом 58 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту України, а саме невихід на службу без поважних причин. На підставі мотивованих рапортів начальника 6 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України у Запорізькій області, наказами начальника Головного управління ДСНС України у Запорізькій області були призначені розслідування за фактами невиходу на службу, починаючи з 10 серпня 2018 року, та видані відповідні накази Головного управління ДСНС України у Запорізькій області Про припинення виплати грошового забезпечення від 21 серпня 2018 року № 346 о/с, від 20 вересня 2018 року № 390, № 429 від 16 жовтня 2018 року. Відповідач зазначає про те, що оскільки ОСОБА_1 жодного дня у вересні 2018 року не вийшов на службу, то й виплата грошового забезпечення здійснена не була. Вказує що у відповідності до Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 квітня 2015 року № 475 та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного, затвердженої наказом МВС України від 20 липня 2018 року № 623, вимоги позивача - безпідставні.

Представник відповідача в судове засідання подав клопотання, в якому просить суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Первинна профспілкова організація працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій м. Запоріжжя підтримує адміністративний позов у повному обсязі з підстав, викладених у письмових поясненнях (вх.№33475 від 22 жовтня 2018 року), відповідно до яких зазначає, що безпідставна невиплата грошового забезпечення у вересні 2018 року ОСОБА_1 є черговим фактом незаконного переслідування його, тиску на нього та перевищення влади посадовими особами Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області за його активну громадську діяльність в складі профспілкової організації рятувальників, членом якої він є.

13 листопада 2018 року представник третьої особи до суду подав клопотання відповідно до якого просить суд проводити судові засідання без участі представника.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За правилами частини 1 статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Позивач, прапорщик служби цивільного захисту, командир відділення 6 Державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС у Запорізькій області проходить службу цивільного захисту за контрактом №183/17 від 24 квітня 2017 року.

З 03 вересня 1998 року до 16 жовтня 2018 року позивач проходив службу, займав посаду командира відділення 6 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України у Запорізькій області, має спеціальне звання прапорщик служби цивільного захисту та відноситься до начальницького складу служби цивільного захисту.

08 серпня 2018 року позивач звернувся з рапортом про розірвання контракту про проходження служби цивільного захисту за пунктом 6 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту).

Раніше позивач двічі укладав контракти про проходження служби, починаючи з 01 червня 2008 року.

20 вересня 2018 року відповідачем винесений наказ №390 Про припинення виплати грошового забезпечення , відповідно до якого, у зв'язку з відсутністю на службі без поважних причин позивачу припинено виплату грошового забезпечення за період з 19 серпня 2018 року по 19 вересня 2018 року.

З огляду на припинення виплат грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 38 Кодексу законів про працю, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Суд звертає увагу на те, що під час вирішення спорів щодо публічної служби, пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Суд не погоджується із твердженням позивача щодо можливості застосування до спірних правовідносин приписи Кодексу законів про працю, оскільки основним нормативним актом, який регулює відносини, пов'язані із функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту є Кодекс цивільного захисту України.

Також, питання, пов'язанні з проходженням служби цивільного захисту регулюються Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.

В той же час, Кодекс законів про працю визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці та регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

За правилами частини 1 статті 101 Кодексу цивільного захисту України, визначено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 101 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно статті 104 Кодексу цивільного захисту України, особам, які проходять службу цивільного захисту, присвоюються спеціальні звання, визначені цієї статтею.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач має спеціальне звання прапорщик служби цивільного захисту, командир відділення 6 Державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС у Запорізькій області та проходить службу цивільного захисту на контрактній основі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин викладених у предметі позову слід застосовувати дії спеціального закону, а не Кодексу законів про працю.

Враховуючи викладене суд не приймає та вважає безпідставними посилання позивача на те, що служба цивільного захисту є трудово-службовою діяльністю, а контракт про проходження служби цивільного захисту є особливою формою трудового договору.

Сутність службової дисципліни, права та обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування визначає Дисциплінарний статут служби цивільного захисту від 5 березня 2009 року № 1068-VI.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідальність особи (ОСОБА_1), як такого що проходить службу цивільного захисту визначається спеціальним законом, а саме Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.

Спеціальна дисциплінарна відповідальність службових осіб які проходять службу цивільного захисту відрізняються від працівників які підпадають під відповідальність визначену Кодексом законів про працю, більш конкретним та суворим заходам дисциплінарного стягнення чи впливу.

Відповідно до пункту 46 Положення, для проходження служби цивільного захисту можуть бути укладені такі контракти, зокрема, про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в порядку, встановленому цим Положенням;

Так, судом встановлено, що позивач проходить службу цивільного захисту за контрактом №183/17 від 24 квітня 2017 року. Відповідно до пункту 3 контракту, контракт укладений на 5 років та відповідно до пункту 6 може бути припинений достроково, зокрема у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом органу і підрозділу цивільного захисту.

Пунктом 47 Положення встановлено, що Контракт про проходження служби цивільного захисту укладається на строк від трьох до п'яти років - з особами, які приймаються на службу за контрактом на посади, що заміщуються особами рядового і молодшого начальницького складу.

Відповідно до пункту 45 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №593 від 11 липня 2013 року (далі - Положення), контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.

Пунктом 56 Положення визначено, що днем припинення строку дії контракту вважається:

день закінчення строку дії контракту;

день, зазначений у наказі по особовому складу про звільнення із служби цивільного захисту (але не раніше дня виключення особи рядового і начальницького складу з кадрів ДСНС) - у разі дострокового розірвання контракту.

Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України № 623 від 20 липня 2018 року.

Відповідно до пункту 7 Розділу 1 Інструкції № 623 від 20 липня 2018 року, за час відсутності особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту на службі без поважних причин (прогул) грошове забезпечення не виплачується.

Підставою для припинення виплати грошового забезпечення особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту є мотивований рапорт безпосереднього керівника про обставини невиходу на службу та наказ керівника органу управління (підрозділу), у якому зазначається, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.

Судом встановлено, що 08 серпня 2018 року позивач подав відповідачу рапорт, у якому вимагав розірвати контракт про проходження служби цивільного захисту №183/17 за пунктом 6 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом) з моменту подання цього рапорту.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 56 Положення днем припинення контракту, у разі дострокового розірвання, є день, зазначений у наказі по особовому складу про звільнення із служби цивільного захисту.

Таким чином, подавши рапорт 08 серпня 2018 року позивач не вважається особою, яка звільнена із служби цивільного захисту, та відповідно, повинен продовжувати проходження служби до дня зазначеного у наказі про звільнення із служби цивільного захисту.

Позивач підтверджує той факт, що подавши рапорт 08 серпня 2018 року не виходив на службу.

За правилами статті 58 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту визначено, що грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак кримінального правопорушення, а саме: невихід на службу без поважних причин.

В судовому засіданні досліджено рапорт (вх.ВП-102 від 20 вересня 2018 року.) начальника 6 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Запорізькій області про невихід на службу прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 з 19 серпня 2018 року по 19 вересня 2018 року.

На підставі вищевказаного рапорту тимчасово виконуючим обов'язки начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області підполковником служби цивільного захисту ОСОБА_2 видано наказ №390 Про припинення виплати грошового забезпечення .

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірне винесення наказу №390 Про припинення виплати грошового забезпечення стосовно ОСОБА_1, на підставі якого останньому припинено виплату грошового забезпечення, у зв'язку з відсутністю на службі.

Суд зазначає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача та зобов'язати виплатити заборговане грошове забезпечення ОСОБА_3 за вересень 2018 року не підлягають задоволенню, оскільки невиплата грошового забезпечення відповідачем здійснено з урахуванням відсутності позивача на службі без поважних причин та у відповідності до наведених судом нормативно-правових актів.

Судом при розгляді справи не встановлено порушень прав та свобод ОСОБА_1 з боку Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області в розрізі визначеного предмету спору.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 2статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з'ясованих на час розгляду справи обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що відповідачами доведено правомірність своїх дій, та надано на таке обґрунтування всі необхідні для цього докази.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (69000, м. Запоріжжя, б. Центральний, 18а/37, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова (Фортечна), 65, код ЄДРПОУ 38625593), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Первинної профспілкової організації працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій м. Запоріжжя (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 3, код ЄДРПОУ 39996440) про стягнення заборгованості по виплаті грошового забезпечення - відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 30 листопада 2018 року.

Суддя Д.В. Татаринов