Рішення

від 06.12.2018 по справі 420/5293/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5293/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Салюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СВ Марин Транс до Державної фіскальної служи України, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаною позовної заявою, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС в Одеській області № 633269/41462542 від 05.04.2018; зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну № 1 від 22.03.2018 в ЄРПН.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ СВ Марин Транс намагалося зареєструвати податкову накладну № 1 від 22.03.2018 в ЄРПН, однак документ прийнятий, проте його реєстрацію зупинено у зв'язку із невідповідністю податкової накладної п.6 Критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, затверджених наказом МФУ № 567 від 13.06.2017. На підтвердження реальності поставки товару позивачем направлено до ДФС України пояснення та копії документів, однак за результатами розгляду комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Ухвалою судді від 16.10.2018 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 12.11.2018 о 12:00 год.

01.11.2018 до суду від представника ДФС України надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на ненадання платником податків істотних документів та недотримання вимог наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567.

В судовому засіданні, призначеному на 12.11.2018 о 12:00 год., первісного відповідача ОСОБА_1 Державної фіскальної служи України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації замінено на належного - ГУ ДФС в Одеській області; відкладено судове засідання на 22.11.2018 о 10:00 год.

13.11.2018 до суду від представника ТОВ СВ Марин Транс надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підкреслив, що в оскаржуваному рішення відсутні мотиви та фактичне обґрунтування його прийняття.

В судовому засіданні, призначеному на 22.11.2018, оголошено перерву до 29.11.2018 о 11:30 год.

26.11.2018 до суду від ТОВ СВ Марин Транс надійшла заява із додатковими доказами.

29.11.2018 до суду від ГУ ДФС в Одеській області надійшло клопотання з додатковими доказами.

В судовому засіданні, призначеному на 29.11.2018 о 11:00 год., оголошено перерву до 03.12.2018 о 11:00 год.

03.12.2018 до суду від ТОВ СВ Марин Транс надійшла заява із додатковими доказами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримала у повному обсязі та просила задовольнити позов.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що між ТОВ СВ Марин Транс (Продавець) та ТОВ Автодоркомплекс (Покупець) укладено договір поставки № 17-01/2018 від 17.01.2018, відповідно до п.1.1, п.1.2 якого предметом договору є поставка продукції (щебінь різних фракцій, пісок, відсів тощо).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ СВ Марин Транс поставлений на користь ТОВ Автодоркомплекс пісок із відсівів дроблення 0-5,0 мм в кількості 335,4 тон на загальну суму 90558 грн., в т.ч. ПДВ 15093 грн.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України за першою подією ТОВ СВ Марин Транс складено податкову накладну № 1 від 22.03.2018, яку подано на реєстрацію в ЄРПН.

За отриманою квитанцією з єдиного вікна приймання звітності ДФС України від 27.03.2018 № 1 повідомлено ТОВ СВ Марин Транс , що реєстрація податкової накладної зупинена та висловлено пропозицію щодо надання платником податків пояснень та / або копій документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Підставами для зупинення реєстрації ПН № 1 від 22.03.2018 вказано: відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, обсяг постачання товару / послуги 2517 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару / послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податків.

В порядку, визначеному пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України ТОВ СВ Марин Транс 22.03.2018 надало до ДФС України пояснення, за змістом яких поставлений на адресу ТОВ Автодоркомплекс пісок був придбаний позивачем у ВП Хлистунівський кар'єр Філі ЦКП ПАТ Укрзалізниця на підставі договору поставки № ЦКП-02/0261/17 від 08.12.2017.

На підтвердження пояснень позивачем додані копії відповідних первинних документів: видаткових накладних № Хлс - 001617 від 22.12.2017, № Хлс - 001618/10 від 22.12.2017, № Хлс-0000031/10 від 14.02.2018, № Хлс-000029/10 від 13.02.2018, № Хлс-000027/10 від 09.02.2018, № Хлс-000015/10 від 17.01.2018, № Хлс-000016/10 від 17.01.2018, № Хлс-000014/10 від 17.01.2018, № Хлс-000041/10 від 21.03.2018, № Хлс-000042/10 від 21.03.2018; паспортів № 32 від 14.02.2018, № 17 від 17.01.2018, № 30 від 13.02.2018, № 27 від 09.02.2018 № 13 від 17.01.2018, № 14 від 17.01.2018, № 38 від 21.03.2018 № 39 від 21.03.2018.

Перевезення продукції здійснювалося залізничним транспортом, на підтвердження чого ТОВ СВ Марин Транс надано копії залізничних накладних від 22.12.2017, від 17.01.2018, від 09.02.2018, від 13.02.2018, від 14.02.2018, від 21.03.2018.

Факт оплати ТОВ СВ Марин Транс за поставлену продукції підтверджується банківськими виписками по рахунку № 26006054348970 в ПАТ КБ Приватбанк з 01.02.2018 по 28.02.2018 (13.02.2018 № 20 на суму 103329,60 грн.; 13.02.2018 № 21 на суму 103329,60 грн.), з 01.03.2018 по 31.03.2018 (15.03.2018 № 27 на суму 49008,84 грн., 28.03.2018 № 20 на суму 100000 грн., 28.03.2018 № 21 на суму 143398 грн.).

В подальшому придбаний ТОВ СВ Марин Транс у ВП Хлистунівський кар'єр Філі ЦКП ПАТ Укрзалізниця на підставі договору поставки № ЦКП-02/0261/17 від 08.12.2017 товар позивачем було поставлено ТОВ Автодоркомплекс згідно видаткових накладених № 6 від 22.03.2018 - у кількості 335,4 т на суму 90558 грн., № 7 від 22.03.2018 - у кількості 674,2 т на суму 182034 грн., залізничних накладних від 21.03.2018 №№ 42910992, 42916940, банківських виписок по рахунку № 26006054348970 в ПАТ КБ Приватбанк з 01.03.2018 по 31.03.2018 (26.03.2018 № 166 на суму 272592 грн.).

Рішенням Комісії ГУ ДФС в Одеській області № 633269/41462542 від 05.04.2018 ТОВ СВ Марин Транс відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 22.03.2018.

Вирішуючи спір, суд враховує, що на підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій у реєстрації податковій накладній ТОВ Укрзерноекспорт були подані до контролюючого органу копії первинної документації, які в сукупності підтверджують факт постачання товарів.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року №1797- VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно п.201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами п.74.2, п. 74.3 ст.74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.74.2). Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п. 74.3).

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1246 податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Зі змісту квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН по податковій накладній Товариства вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567.

Зазначеним Наказом № 567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Отже приписами п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 визначено декілька критеріїв оцінки ступеня ризиків.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про порушення контролюючим органом пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, оскільки ним не зазначено у Квитанції конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено таке зупинення.

Так, фіскальним органом у Квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом № 567.

В той же час пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у Квитанції чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу № 567.

Визначення фіскальним органом у Квитанції конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі № 567 «Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» .

Згідно з п. 1 Наказу № 567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Отже можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Зі змісту Квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН по податковій накладній вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Відтак у зазначеній квитанції фіскальним органом, в порушення пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Відповідно до пп.201.16.2, пп.201.16.3 п.201.16 ст.201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (п.п. 201.16.2). Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до пп.201.16.2 цього пункту (пп.201.16.3 п.201.16 ст.201).

У відповідності до пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України позивачем були надані податковому органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК, копії документів та пояснення по господарським операціям.

Однак, за результатами розгляду документів Комісія ГУ ДФС в Одеській області безпідставно прийняла рішення № 633269/41462542 від 05.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 22.03.2018 в ЄРПН.

Вирішуючи спір, суд враховує, що оскаржуване рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстави для прийняття, а лише містить загальну тезу про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому в рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, що є підставою для скасування такого рішення, яке не відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.2 КАС України.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2018 № 825/849/17, яка в силу ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до п.21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

У свою чергу пп.4 п.13 цього Порядку визначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п.23 Порядку № 117 комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку: або ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено , або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку , або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства .

Втім, рішення Комісії ГУ ДФС в Одеській області про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН зазначеним вимогам не відповідає, оскільки не містить чіткого визначення підстав, визначених п.21 Порядку № 117, для прийняття Комісією контролюючого органу рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Так, підставою для прийняття рішення вказано надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства , однак у графі додаткова інформація (зазначити конкретні документи) відсутня будь-яка інформація, тобто в оскаржуваному рішенні не вказано, які конкретні документи платника податку не відповідають законодавству, та в чому ця невідповідність полягає.

В судовому засіданні представник відповідачів пояснила, що основною причиною для відмови ТОВ СВ Марин Транс в реєстрації податкової накладної слугувала невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах, що встановлена контролюючим органом згідно автоматизованих інформаційних систем.

В судовому засіданні, призначеному на 22.11.2018, представник ГУ ДФС в Одеській області пояснила, що згідно автоматизованих інформаційних систем ТОВ СВ Марин Транс не придбавав продукцію (пісок) в обсягах, достатніх для виконання зобов'язань за договором із ТОВ Автодоркомплекс (Покупець) № 17-01/2018 від 17.01.2018 та складеній по цій події податковій накладній, зазначивши, що відповідні докази буду надані до суду в наступне судове засідання.

В судовому засіданні, призначеному на 29.11.2018 о 11:30 год., представник ГУ ДФС в Одеській області надав роздруківку з бази даних ДФС, згідно якої ТОВ СВ Марин Транс придбано товару за номенклатурою пісок із відсівів дроблення 0-5,0 код УКТ ЗЕД 2517 обсягом 4627,6 т, згідно податкових накладних №№ 25/624 від 30.01.2018, № 8/624 від 15.03.2018, № 17/624 від 13.02.2018, № 18/624 від 13.02.2018, № 35/624 від 15.12.2017, № 36/624 від 15.12.2017, № 23/624 від 30.01.2018, № 11/624 від 09.02.2018, № 2 від 14.02.2018, № 2 від 18.01.2018, № 3 від 30.01.2018, № 1 від 12.02.2018, № 2 від 22.03.2018, № 1 від 18.01.2018, № 1 від 22.12.2017.

В судовому засіданні, призначеному на 03.12.2018 о 11:00 год., представник ТОВ СР Марин Транс надав суду докази придбання позивачем у постачальника ПАТ Укрзалізниця філія Цент Управління промисловістю виробничий підрозділ Хлистунівський кар'єр піску із відсівів дроблення 0-0,5 мм у кількості 5456,55 т на загальну суму 990404,04 грн.

При цьому в наданих представником ГУ ДФС в Одеській області відомостях по отриманих позивачем від ПАТ Укрзалізниця філія Цент Управління промисловістю виробничий підрозділ Хлистунівський кар'єр податкових накладних відсутні податкова накладна № 51 від 22.12.2017 щодо поставки 1380 т піску на суму 243276 грн., сума ПДВ 40546 грн.

В судовому засіданні представник ГУ ДФС в Одеській області не змогла пояснити причини вказаної невідповідності та підстави неврахування податковим органом зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної № 51 від 22.12.2017, що спричинило зупинення реєстрації та подальшу відмову Комісії ГУ ДФС в Одеській області в реєстрації податкової накладної ТОВ СР Марин Транс № 1 від 22.03.2018. Будь-яких доводів щодо наявності підстав для неврахування ПН № 51 від 22.12.2017 представником відповідача також не наведено.

Таким чином, в ході офіційного з'ясування обставин у справі судом встановлено, що ТОВ СВ Марин Транс товару за номенклатурою пісок із відсівів дроблення 0-5,0 код УКТ ЗЕД 2517 Д придбано у більших обсягах, ніж реалізовано поставками, в т.ч. поставкою, на яку оформлено податкову накладну № 1 від 22.03.2018.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні суд приймає у справах, де відповідач допустив неправомірну бездіяльність за умови обов'язку вчинити певну дію. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач, але не може втручатися в його компетенцію.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне скасувати рішення Комісії ГУ ДФС в Одеській області № 633269/41462542 від 05.04.2018, яке є актом індивідуальної дії, та застосувати ефективний засіб юридичного захисту, зобов'язавши ДФС України зареєструвати податкову накладну № 1 від 22.03.2018, в реєстрації якої позивачу безпідставно було відмовлено спірним рішенням.

Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.8 ст.139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне присудити позивачу понесені ним судові витрати з урахуванням розсуду спору відповідно до положень ч.8 ст.139 КАС України, - за рахунок асигнувань суб'єкта владних повноважень - ГУ ДФС в Одеській області. Так, з порушенням права, яке потребувало судового захисту, в першу чергу пов'язано прийняття неправомірного рішення Комісією ГУ ДФС в Одеській області, тоді як похідні вимоги, заявлені до ДФС України, обумовлені процедурою реєстрації ПН в ЄРПН, тобто способом захисту порушеного права.

Так, беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в сумі 3524 грн. - за подання до суду адміністративного позову, позивачу у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС в Одеській області сплачені позивачем судові витрати в зазначеному розмірі.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СВ Марин Транс (65104, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 92/1; код ЄДРПОУ 41462542) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл. 8; код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС в Одеській області № 633269/41462542 від 05.04.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 22.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 1 від 22.03.2018, подану для реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю СВ Марин Транс .

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СВ Марин Транс судові витрати в сумі 3524 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06.12.2018 року.

Суддя І.В. Завальнюк

.