Рішення

від 30.11.2018 по справі 1740/2253/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 листопада 2018 року м. Рівне №1740/2253/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ковальчук Г.М та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача 1,2: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-західна торгівельна група" доГоловного управління ДФС у Рівненській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-західна торгівельна група" (далі - позивач, ТОВ "Північно-західна торгівельна група") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач 1) про :

- визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.07.2018 №839813/38302895 про відмову у реєстрації податкової накладної №24, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Північно-західна торгівельна група" 15.11.2017 та зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.11.2017 №24.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 13.07.2018 прийняте відповідачем з порушенням норм чинного законодавства. Зокрема наголошує, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 30.11.2017 відсутня пропозиція щодо надання платником податку конкретних копій документів достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної, а в оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме документи, надані позивачем, складені з порушенням законодавства чи яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Вказує на те, що позивачем було надано для фіскального органу письмові пояснення та первинні документи на підтвердження обсягів придбання і транспортування товару, який в подальшому був реалізований ТОВ "Полісся-Продукт", за результатами чого відповідно було виписано податкову накладну від 15.11.2017 №24 на суму товару 20 868,01 грн. з ПДВ, згідно договору поставки №96 від 18.08.2015. Проте, при розгляді вказаних документів комісією ДФС України не було надано належної оцінки даним документам, які відповідають вимогам чинного законодавства та є достатніми для реєстрації податкової накладної №24 від 15.11.2017. Таким чином, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 30.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 01.10.2018 на 09 год.15 хв.

У відзиві на позовну заяву відповідач 1 проти задоволення позову заперечував повністю. Зазначив, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем було чітко зазначено критерії оцінки ступеня ризику, які зумовили зупинення реєстрації податкової накладної, а рішення комісії є обґрунтованим, оскільки платником податків не надано всіх необхідних документів, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено (а.с.143-144).

Ухвалою суду від 01.10.2018 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Державну фіскальну службу України (далі - відповідач 2) та встановлено п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву; підготовче засідання відкладено до 17.10.2018.

Ухвалою суду від 17.10.2018 закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 19.11.2018 о 10:15.

Ухвалою суду від 19.11.2018 розгляд адміністративної справи №1740/2253/18 відкладено до 30.11.2018 до 09:15 год.

У судовому засіданні 30.11.2018 представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні 30.11.2018 представник відповідачів проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві відповідача 1 на позовну заяву. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

При цьому, у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву відповідач 2 не подав.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

09.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся Продукт" (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Північно-західна торгівельна група" (далі - Постачальник) укладено договір поставки №31 (а.с.25-33; далі - Договір №31).

Відповідно до п.1.1.-1.3. Договору №31 Постачальник в порядку і на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується виготовляти та передавати у власність покупця продукцію під торговою маркою "Суперово" (далі - Товар).

Покупець, в порядку і на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується своєчасно і в повному обсязі приймати та оплачувати Товар.

Постачальник зобов'язується протягом дії Договору, виготовляти та поставляти Покупцю на склад за адресою: м. Житомир, вул. Кооперативна, м. Житомир, вул. Баранова, 88.

Згідно з п.3.1. Покупець оплачує Товар та цінами, погодженими Сторонами в Специфікації.

Пунктом 3.5. Договору №31 передбачено, що товар поставляється на умовах відстрочення платежу за поставлений Товар на строк 30 днів від дня фактичної поставки Товару, зазначеної у товарно-супровідних документах. Кількість днів відстрочення та кінцева дата платежу зазначаються постачальником у видатковій накладній на кожну окрему господарську операцію.

Відповідно до видаткової накладної від 15.11.2017 № 1-00000757 ТОВ "Північно-Західна торгівельна група" на підставі та за умовами Договору №31 реалізував Покупцю ваніль 2 г., ванільний цукор 10 г., желатин 15 г., желатин 25 г., лавровий лист 10 г., крохмаль картопляний 250 г., какао порошок 100 г. торгової марки "Суперово" на загальну суму з ПДВ 13245,60 грн. (а.с.43).

18.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Північно-західна торгівельна група" (далі - Постачальник) укладено договір поставки №96 (а.с.34-41; далі - Договір №96).

Відповідно до п.1.1.-1.3. Договору №96 Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар згідно накладних у відповідності до отриманих замовлень Покупця, а Покупець зобов`язується здійснити оплату за такий товар та приймати його на умовах даного договору.

Поставка кожної партії товару здійснюється на підставі цього договору та накладної, яка складена згідно замовлення Покупця, що є невід'ємною частиною даного договору.

Загальна вартість даного договору становить суму всіх накладних на відпуск товару.

Пунктом 2.1. Договору №96 передбачено, що зобов'язання сторін по поставці товару виникають на підставі замовлення Покупця. Покупець передає Постачальнику замовлення, в якому зазначає кількість та асортимент товару.

Поставка товару здійснюється у відповідності із замовленням Покупця. Товар доставляється транспортом і за рахунок Постачальника. Постачальник не лишає Покупця права отримувати Товар шляхом самовивозу (п.4.1. Договору №96).

Згідно з п.5.1. Договору №96 ціна одиниці товару містить у собі ПДВ, ціну товару, упакування, доставки товару і вказується у товарно-транспортній накладній. Ціна товару погоджується сторонами на кожні сім днів та зазначається в Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 6.1. Договору №96 передбачено, що оплата за товар здійснюється Покупцем впродовж 30 календарних днів з моменту отримання Покупцем товару, тобто підписання відповідних накладних, що фіксують прийом-передачу товару, шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок Постачальника.

Відповідно до видаткової накладної від 15.11.2017 №1-00000756 Постачальником для Покупця, на підставі Договору №96, поставлено товар в кількості 93 ящика: ванілін аромат 1,5 г, лимонна кислота 18 г., перець чорний мелений 20 г., приправа до смаження мяса 25 г., приправа до засолювання сала 25 г., приправа до картоплі 25 г., приправа до корейської моркви 25 г., приправа до плову 25 г., приправа до риби 25 г., приправа до фаршу та котлет 25 г., приправа до шашлику 25 г., розпушувач тіста 12 г., - на загальну сум з ПДВ 20868,01 грн. (а.с.42).

Транспортування поставленого товару підтверджується товарно-транспортною накладною від 15.11.2017 №1-00000756 (а.с.44).

Оплата за реалізований товар відбулася 30.11.2017 на суму 9579,70 грн., 20.12.2017 на суму 9163,02 грн., 10.01.2018 на суму 9234,00 грн. (а.с.46-48).

Реалізований товар був виготовлений на замовлення позивача фірмою ТЗОВ "ОСОБА_3 Інвест" з якою у нього було заключено договір на переробку давальницької сировини (договір про надання послуг від 03.01.2017), згідно умов якого ТЗОВ "Північно-Західна торгівельна група " передає на переробку сировину, яку позивач купує у постачальників, таких як: ТОВ "Профі пак" код ЄДРПОУ 39391614 (полотнище етикетка), ТОВ "Торговий дім "Любисток" код ЄДРПОУ 33618885 (селера, коріандр мелений, куркума мелена, перець духмяний горошок, лавровий лист цілий), ТОВ "Галеан" код ЄДРПОУ 30016454 (динатрій пірофосфат, сода харчова), ПП "Фірма Ром" код ЄДРПОУ 23306434 (цукор, сіль), ТОВ "МАР-САН" код ЄДРПОУ 40605487 (сода харчова), ТОВ "Мастер Спайс" код ЄДРПОУ 36432364 (паприка мелена, коріандр, кріп сушений, орегано, чилі, майоран, фену грек, тим`ян, чабер, кориця мелена), ТОВ Компанія РСТ код ЄДРПОУ 38794585 (ванілін, желатин), ТОВ "БПС Імпекс" код ЄДРПОУ 39701308 (часник мелений), ТОВ "Пайпер Україна" код ЄДРПОУ 34325657 (сумах, барбарис, куркума мелена, базилік), ТОВ "Флагман" код ЄДРПОУ 22447546 (кунжут, орегано, перець чілі, кріп, паприка червона мелена, перець чорний горошок), ТОВ "Нектар" код ЄДРПОУ 33616081 (желатин харчовий), ТОВ "Брегін" код ЄДРПОУ 37433437 (етикетка), ПП "ЕСТЕРО" код ЄДРПОУ 38661359 (упаковка).

З отриманої сировини було виготовлено та отримано продукцію, яку і реалізовано для ТОВ Торгівельна компанія "Полісся Продукт".

Рух активів у процесі здійснення позивачем вказаних вище господарських операцій з його контрагентами підтверджується первинними документами, що містяться в матеріалах справи (а.с.49-130).

Отже, 15.11.2017, на виконання умов підписаного сторонами Договору №96, Постачальником було поставлено для Покупця товар на суму 20868,01 грн. з ПДВ.

15.11.2017 Постачальником було складено податкову накладну №24 на суму 20868,01 грн. та направлено її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН, а.с. 22-23).

30.11.2017 позивачем отримано квитанцію №9253631026 про зупинення реєстрації податкової накладної №24 (а.с.21).

У графі "виявлені помилки" вказано, що вказано, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 0904, 2102, 2103, 2106, 2918. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. "в" пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу (а.с.21).

З метою прийняття рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної позивач 10.07.2018 надав відповідачу відповідні пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, зокрема підтверджуючі документи щодо обсягів придбання і транспортування товару, який в подальшому був реалізований ТОВ "Полісся-Продукт".

Факт надіслання вказаних документів відповідачами у справі не заперечується, проте ставиться під сумнів їх достатність.

13.07.2018 комісією ГУ ДФС в Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення №839813/38302895 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.11.2017 №24, з підстав ненадання платником податків копій документів: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Також, в графі "додаткова інформація" вказано про те, що в товарно-транспортній накладній відсутні дані про перевізника: найменування, марка автомобіля, водій) (а.с.19-20).

За результатами адміністративного оскарження рішення від 13.07.2018 №839813/38302895 рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 01.08.2018 №22187/38302895/2 скаргу залишено без задоволення та рішення комісії ДФС без змін (а.с.24).

Вважаючи вказане рішення контролюючого органу протиправними, позивач звернувся до суду зданим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України передбачено, що операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому, згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, саме на дату виникнення податкових зобов'язань та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на дату прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної №24 від 15.11.2017) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Пунктом 74.2 Податкового кодексу України передбачалося, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були затверджені наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 і який втратив чинність 25.05.2018 на підставі наказу Міністерства фінансів України №409 від 06.04.2018.

На дату подання на реєстрацію податкової накладної №24 від 15.11.2017, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачав, що моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

В свою чергу, пункт 3 Критеріїв, надавав право платнику податку, у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, подати на розгляд Комісії ДФС інформацію за встановленою формою щодо: видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010); кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку; кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Як встановлено судом, в ході моніторингу податкової накладної №24 від 15.11.2017 було виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарам згідно з УКТ ЗЕД 0904, 2102, 2103, 2106, 2918, про що й було зазначено у квитанції №9253631026 від 30.11.2017.

01.01.2018 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" №2245-VIII від 07.12.2017. Вказаним Законом, з Податкового кодексу України виключено норми, які регулювали порядок і підстави реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, і натомість введено відсилочну норму, за якою зупинення реєстрації проводиться в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Пунктом 2 вказаної Постанови передбачено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України №2245-VIII від 07.12.2017 та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

За правилами пунктів 18-20 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

В силу вимог пункту 21 цього Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачами у справі, Товариством з обмеженою відповідальністю "Північно-західна торгівельна група" 10.07.2018 було подано на розгляд комісії контролюючого органу - ГУ ДФС у Рівненській області, письмові пояснення та первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції по податковій накладній №24 від 15.11.2017, щодо обсягів придбання та транспортування товару, який було реалізовано. Крім того, подані документи були долучені до матеріалів справи (а. с. 34-130).

Вказані документи складені у повній відповідності до вимог законодавства і саме такими документами супроводжувалось оформлення господарської операції, в рамках якої виписано податкову накладну №24 від 15.11.2017.

Як зазначає, представник відповідачів повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарської операції від не містило повного пакету документів, передбачених у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621, що підтверджується електронною копією Журналу розгляду Повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК (а.с.145).

Однак, суд зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладеної відповідачем не вказано, які саме документи має подати позивач для підтвердження реальності здійснення господарської операції за результатами якої складено податкову накладну №24 від 15.11.2017, що є порушенням з його боку.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної №24 від 15.11.2017 у оспорюваному рішенні зазначено: "Ненадання платником податку копій документів", тобто підставою для прийняття оспорюваного рішення слугував факт відсутності у позивача первинних документів на придбання та транспортування товарів, що мали реалізовуватися в рамках виконання договору з ТОВ "Полісся Продукт" №96 від 18.08.2015, зокрема факт відсутності розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем було надано контролюючому органу всі документи, які він мав у своєму розпорядженні і які підтверджують, як інформацію, зазначену у відповідній податковій накладній, так і інформацію, яка вимагалася згідно з рішенням Головного управління ДФС у Рівненській області про зупинення реєстрації такої податкової накладної.

При цьому, що стосується останнього, то надані ТОВ "Північно-західна торгівельна група" документи є цілком достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Вказівка у спірному рішенні про те, що позивач не надав достатніх для реєстрації первинних документів є безпідставною, оскільки з наданої відповідачем електронної копії Журналу розгляду Повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК встановлено факт подачі відповідачу таких документів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оспорюване рішення не відповідає встановленим у ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України вимогам правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості з огляду на таке.

По-перше, підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є ненадання саме тих документів, які зазначені у квитанції про зупинення як пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію, а для позивача перелік таких документів відповідачем не визначався.

По-друге, зазначений у пункті 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій.

Більше того, за правилами пункту 13 Порядку, платнику податків надано право подати крім копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію, ще й пояснення.

Як встановлено судом, податкова накладна №24 від 15.11.2017, виписана позивачем для ТОВ "Полісся Продукт" на суму ПДВ, отриманого покупцем товару, що повністю узгоджується з умовами Договору №96 від 18.08.2015.

Відповідно до цього та з урахуванням сутності такої господарської операції, позивач не міг надати контролюючому органу копій розрахункових документів, оскільки податкова накладна виписувалася у зв'язку із відвантаженням товару для ТОВ "Полісся Продукт" в рамках виконання договору.

Разом з тим, до матеріалів справи позивачем долучено копії документів на придбання та транспортування товару, який був реалізований для ТОВ "Полісся Продукт" в рамках вищезазначеного договору.

Оскільки для виникнення податкового зобов'язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов'язок продавця виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про відвантаження товару, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть відповідні договори, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, що підтверджують наявність правових підстав для відвантаження і отримання товару.

Відповідно, саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем було надано контролюючому органу всі документи, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній від 15.11.2017 №24, як і відповідні письмові пояснення з того приводу, що податкова накладна виписана на відвантажений товар.

Таким чином, на переконання суду, надані позивачем документи були цілком достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №24 від 15.11.2017.

З огляду на викладене, суд вважає, що рішення від 13.07.2018 №839813/38302895 про відмову у реєстрації податкової накладної №24, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Північно-західна торгівельна група" 15.11.2017, є протиправним, необґрунтованим та безпідставним, а тому підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 15.11.2017 №24, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенство права.

Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олссон проти Швеції" від 24 березня 1988 року (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази "передбачено законом", є наступні: будь-яка норма не може вважатися "законом", якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза "передбачено законом" не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади. Крім того, згідно п. 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне зазначити, що запорукою правильного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов'язаний відновити порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Європейський суд з прав людини у п.50 рішення від 13 січня 2011 у справі "Чуйкіна проти України" (заява №28924/04) констатував: "що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп.28- 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

На підставі зазначеного, а також з огляду на ту обставину, що відповідачами будь-які підставні та правомірні зауваження до поданих позивачем документів не висловлено, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту, як шляхом визнання протиправним рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.11.2017 №24, так і шляхом зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати вказану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. Тому, вважає, що покладання на співвідповідача, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов'язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 у справі "Обермейєр проти Австрії"; п.155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 у справі "Гранд Стівенс проти Італії").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судові витрати у вигляді сплаченого ним судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Оригінал платіжного доручення про сплату судового збору від 21.08.2018 №1876 на суму 1762,00 грн. міститься у матеріалах справи (а.с.4).

Крім того, представником позивача подано клопотання про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат, пов'язаних з правничою допомогою (а.с.160-162).

Відповідно до ч.1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини третьої цієї статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу. При цьому, згідно з ч.1, 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

На виконання вимог ч.4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України позивач подав до суду копії: договору про надання правової допомоги адвокатським об'єднанням від 01.02.2018 (а.с.131-135), Додаткової угоди № 1 від 12.10.2018 (а.с.163), рахунку на оплату послуг №16/10/18 від 16.10.2018 (а.с.164), акта здачі-приймання наданих послуг №2 від 16.10.2018 (а.с.165-166), виписки по рахунку №26007878810349 з 16.10.2018 по 17.10.2018 на суму 7500,00 грн. (а.с.167), а також ордер серії РН-645 №070 від 17.10.2018 і свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю (а.с. 168-169).

Представник відповідачів подав письмові заперечення проти клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн., в якому зауважив, що відповідні послуги жодним чином не ідентифіковані, а тому не доводять факт понесення витрат саме в рамках даної справи, а також відсутні документи на оплату послуг (а.с.198-199).

Суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджений належним чином, є співмірним з складністю справи, часом, витраченим адвокатами, обсягом наданих послуг та підлягає розподілу за наслідками судового розгляду справи.

Таким чином, вартість послуг 7500,00 грн. відноситься до складу судових витрат.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-західна торгівельна група" (вул. Рівненська, 33д, смт. Гоща, Рівненська область, 35400, код ЄДРПОУ 38302895) до Головного управління ДФС у Рівненській області (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 39394217), Державної фіскальної служби України (площа Львівська, 8, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 13.07.2018 №839813/38302895 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.11.2017 №24, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Північно-західна торгівельна група".

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.11.2017 №24.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-західна торгівельна група" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області судові витрати на загальну суму 4631,00 грн., з яких суму судового збору у розмірі 881,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3750,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-західна торгівельна група" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної фіскальної служби України судові витрати на загальну суму 4631,00 грн., з яких суму судового збору у розмірі 881,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3750,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06 грудня 2018 року.

Суддя Борискін С.А.