Рішення

від 30.11.2018 по справі 826/3779/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

30 листопада 2018 року справа №826/3779/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Укрпромавтошиноремонт" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Укрпромавтошиноремонт") доДепартаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач) провизнання протиправною та скасування постанови відповідача від 02 лютого 2017 року №06/17/073-935 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправною постанову відповідача від 02 лютого 2017 року №06/17/073-935, оскільки згідно отриманої та зареєстрованої позивачем декларації про початок виконання будівельних робіт зазначено розпочаті будівельні роботи із реконструкції групи нежитлових приміщень не пов'язаною із зміною цільового призначення на житлове приміщення, тобто, на думку позивача, отримання містобудівних умов не потрібно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/3779/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду колегією суддів під головуванням судді Кузьменко В.А.

Відповідач подав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадова особа відповідача під час здійснення, відносно позивача заходів державного архітектурно-будівельного контролю, видачі припису, прийняття рішення про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та оскаржуваної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності діяла на підставі та у спосіб передбачений Конституцією України і чинними нормативно-правовими актами.

В судовому засіданні 15 листопада 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив; відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Матеріали справи підтверджують, що 16 грудня 2016 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано та видано позивачеві Декларацію про початок виконання будівельних робіт серії НОМЕР_1 на реконструкцію групи нежитлових приміщень №1 (літ. Е) під виставковий зал за адресою: м. Київ, Оболонський район, проспект Степана Бандери, 5, група нежитл. прим. №1 (літ. Е).

У січні 2017 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на вищезазначеному об'єкті будівництва.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25 січня 2017 року перевірка проведена відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, на підставі необхідності перевірки достовірності даних наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт від 16 грудня 2016 року №КВ 083163510161.

Під час перевірки встановлено, що генеральним підрядником Товариством з обмеженою відповідальністю "БМП ГРУ 1111" за м. Київ, Оболонський район, проспект Степана Бандери, 5, на замовлення ПАТ "Укрпромавтошиноремонт" розпочаті будівельні роботи із реконструкції групи нежитлових приміщень №1 (літ. Е) під виставковий зал на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт від 16 грудня 2016 року №КВ 083163510161.

За інформацією, зазначеною замовником будівництва ПАТ "Укрпромавтошиноремонт" у вказаній вище декларації про початок виконання будівельних робіт від 16 грудня 2016 року №КВ 083163510161: проектна документація розроблена ТОВ "Оксі-К" під керівництвом головного інженера проекту ОСОБА_2 та затверджена наказом замовника від 03 листопада 2016 року №23; авторський нагляд здійснює головний інженер проекту ОСОБА_2 (наказ ТОВ "Оксі-К" від 02 листопада 2016 року №11/41 -ГТ. Кваліфікаційний сертифікат серія НОМЕР_3); технічний нагляд здійснює ОСОБА_3 (Кваліфікаційний сертифікат серія НОМЕР_2.

Відповідачем також встановлено, що замовником будівництва ПАТ "Укрпромавтошиноремонт" надані документи: свідоцтво на право власності від 19 червня 2001 року з додатком до свідоцтва серія МК №01000375 на майновий комплекс площею 1511 кв. м, у тому числі на приміщення виробниче (механічне відділення) літ. Е площею 72,3 кв.м, видане Головним управлінням з питань майна виконавчого органу Київської міської адміністрації на підставі наказу "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна" від 06 червня 2001 року №339- В; технічний паспорт на майновий комплекс на просп. Московському, 5, виготовлений ТОВ "Будівельно-архітектурна компанія "СТРОНГ" від 18 лютого 2016 року, інвентаризаційна справа №2016-02, у якому площа нежитлового приміщення літ.Е зазначена - 72,1 кв.м.

Крім того, листом від 20 січня 2017 року №062/14-570 Київським міським Бюро технічної інвентаризації надані завірені належним чином копії матеріалів по літ. Е майнового комплексу з інвентаризаційної справи №55383 за адресою: просп. Степана Бандери (колишній просп. Московський), 5, у якому площа нежитлового приміщення літ. Е зазначена - 72,3 кв.м.

Отже, відповідачем під час перевірки встановлено, що загальна площа нежитлових приміщень (літ. Е) майнового комплексу на просп. Степана Бандери (колишній просп. Московський), 5, відповідно до правовстановлюючих документів та матеріалів інвентаризації, наданих Київським міським Бюро технічної інвентаризації складає 72.3 кв.м.

Проте, у декларації про початок виконання будівельних робіт від 16 грудня 2016 року №КВ 083163510161 в частині "загальна площа будівлі відповідно до проектної документації" зазначено - 130,3 кв.м., чим передбачено збільшення площі нежитлового приміщення після виконання будівельних робіт із реконструкції групи нежитлових приміщень №1 (літ. Е) під виставковий зал на 58 кв.м.

У декларації про початок виконання будівельних робіт від 16 грудня 2016 року №КВ 083163510161 в частині наявності містобудівних умов і обмеження забудови земельної ділянки зазначено пункт 25 Переліку об'єктів будівництва для проектування яких містобудівні умови і обмеження не надаються, затвердженого наказом Мінрегіону від 07 липня 2011 року №109.

Відповідачем встановлено, що відповідно пункту 25 Переліку містобудівні умови і обмеження не надаються для реконструкції житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

Під час проведення перевірки, а саме під час виїзду на місце 13 січня 2017 року, встановлено, що за вказаною вище адресою на території майнового комплексу ПАТ "Укрпромавтошиноремонт" розпочаті будівельні роботи із реконструкції групи нежитлових приміщень №1 (літ. Е) з влаштуванням прибудови до нежитлового приміщення (літ. Е) шляхом улаштування фундаменту, колон та металевого каркасу, чим змінено зовнішню конфігурацію об'єкта будівництва.

Крім того, замовником у графі "характеристика інших нежитлових приміщень (за наявності): загальна площа нежитлових приміщень об'єкта будівництва" зазначена площа - 130,3 кв.м, чим наведено недостовірні дані, оскільки згідно свідоцтва на право власності від 19 червня 2001 року з додатком до свідоцтва серія МК №01000375 на майновий комплекс, площа виробничого приміщення літ. Е складає - 72.3 кв.м.

Отже, відповідач за результатами перевірки дійшов висновків, що замовником будівництва ПАТ "Укрпромавтошиноремонт" наведені недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт від 16 грудня 2016 року №КВ 083163510161 в частині необхідності отриманих містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та в частині зазначення загальної площі нежитлових приміщень об'єкта будівництва (за наявності), чим порушено частину восьму статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За результатами проведення перевірки посадовою особою відповідача складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25 січня 2017 року.

Присутні представники позивача від підпису акту від 25 січня 2017 року відмовились.

25 січня 2017 року контролюючим органом видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, яким з 25 січня 2017 року зупинено виконання будівельних робіт до усунення допущених порушень.

25 січня 2017 року контролюючим органом видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким від позивача вимагалося усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у термін до 27 лютого 2017 року.

За результатами перевірки головним державним інспектором інспекційного відділу №2 управління контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25 січня 2017 року, відповідальність за які передбачена абзацом четвертим пункту 4 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Вищезазначеним протоколом від 25 січня 2017 року позивача повідомлено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 10 год. 00 хв. 02 лютого 2017 року у приміщення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 32, (6-й поверх).

У зв'язку з відмовою від підписання та отримання матеріалів під час перевірки довіреними особами позивача, відповідачем рекомендованим листом від 26 січня 2017 року №0104403505749 направлено позивачеві матеріали перевірки.

Окрім того, наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт" від 27 січня 2017 року №16 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція групи нежитлових приміщень №1 (літ. Е) під виставковий зал" за адресою: м. Київ. Оболонський район, проспект Степана Бандери (Московський проспект), 5 №КВ 083163510161 від 16 грудня 2016 року. Замовник будівництва - Публічне акціонерне товариство "Укрпромавтошиноремонт".

Постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 лютого 2017 року №06/17/073-935 за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25 січня 2017 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 25 січня 2017 року, припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25 січня 2017 року, встановлено, що позивачем наведені недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт із реконструкції групи нежитлових приміщень №1 (літ. Е) під виставковий зал на проспекті Степана Бандери, 5 в Оболонському районі міста Києва від 16 грудня 2016 року №КВ 083163510161 в частині необхідності отриманих містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та в частині зазначення загальної площі нежитлових приміщень об'єкта будівництва (за наявності), чим порушено частину восьму статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у зв'язку з чим позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом четвертим пункту 4 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 144 000 (сто сорок чотири тисячі) гривень.

На розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності позивач не з'явився, у зв'язку з чим, примірник постанови від 02 лютого 2017 року надіслано позивачеві 04 лютого 2017 року поштою рекомендованим відправленням №0104403503960 із супровідним листом від 02 лютого 2017 року №073-935, що підтверджується відповідною поштовою квитанцією та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення позивачеві 28 лютого 2017 року.

Не погоджуючись з постановою відповідача від 02 лютого 2017 року, позивач звернувся з даними позовом до суду.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", Законом України "Про архітектурну діяльність", Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок №553).

Відповідно до статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Згідно пункту 6 частини першої статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року №294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основними завданнями Держархбудінспекції, серед іншого, є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого: 1) здійснює державний контроль за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності; ліцензійних умов на провадження господарської діяльності; 2) проводить аналіз та узагальнення результатів контролю за якістю виконаних будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються під час будівництва, відповідно до закону здійснює державний ринковий нагляд за будівельними виробами, подає відповідним органам пропозиції щодо вдосконалення державних стандартів, будівельних норм і правил.

Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Згідно частин першої-четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Отже, відповідач наділений повноваженнями здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль.

Частиною п'ятою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок №553.

Відповідно до пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Пунктом 5 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до абзацу першого пункту 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно частини другої пункту 7 Порядку №553 підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Пунктом 9 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до пункту 12 Порядку №553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, в т.ч., у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Згідно пункту 13 Порядку №553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктами 15-18 Порядку №553 передбачено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

На підставі системного аналізу наведених правових норм Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб'єктів містобудування, якими, зокрема, є замовники.

Після проведення перевірки контролюючий орган, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складає протокол разом з приписом. Один примірник припису надає суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Виконання цього припису покладається на суб'єкта містобудування.

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Частиною другою статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно пункту 1 частини першої статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Пунктом 1 частини першої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження.

Процедура надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, визначені Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109 (далі по тексту - Порядок №109).

Відповідно до пункту 1.2. розділу І Порядку №109 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Пунктом 25 Переліку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109, визначено, що реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень.

Окружним адміністративним судом міста Києва з аналізу наданих до суду матеріалів за результатами проведення позапланової перевірки встановлено, що проектною документацією позивача передбачено прибудова, що змінює геометричні розміри будівлі, тобто змінює зовнішню конфігурацію об'єкту будівництва та, як наслідок, потребує отримання містобудівних умов та обмежень.

Матеріали справи не містять та позивачем не надано до суду документів, які б підтверджували відсутність змін зовнішньої конфігурації об'єкта будівництва, який перевірявся відповідачем.

Посилання позивача на те, що будівельні роботи із реконструкції групи нежитлових приміщень не пов'язані із зміною цільового призначення на житлове приміщення, та, як наслідок, не потребують отримання містобудівних умов та обмежень, не беруться судом до уваги, оскільки пункт 25 Переліку містить посилання саме на відсутність зміни зовнішньої конфігурації об'єкта будівництва, а не на зміну цільового призначення, що свідчить про необґрунтоване посилання позивача на пункт 25 Переліку, як на підставу відсутності необхідності отримувати містобудівні умови та обмеження.

Отже, проектна документація позивача розроблена без вихідних даних на проектування, а саме без містобудівних умов та обмежень земельної ділянки, чим порушено вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва.

Таким чином, зважаючи, що у ході судового розгляду справи встановлено факт обов'язкової необхідності отримання містобудівних умов та обмежень, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про правомірність прийняття оскаржуваної постанови.

Окрім того, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних спростувань та пояснень стосовно наведення у декларації про початок виконання будівельних робіт від 16 грудня 2016 року недостовірних даних загальної площі нежитлових приміщень об'єкта будівництва.

Відповідно до частини вольної статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Згідно пункту 15 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (далі по тексту - Порядок №244), протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

Пунктом 17 Порядку №244 встановлено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Відповідно до пункту 19 Порядку №244 доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 4 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

З урахуванням аналізу вищезазначених норм законодавства у сфері містобудівної діяльності та вивчення матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 лютого 2017 року №06/17/073-935 прийнята контролюючим органом з дотриманням вимог чинного законодавства та скасуванню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ "Укрпромавтошиноремонт" задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічному акціонерному товариству "Укрпромавтошиноремонт" відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Публічне акціонерне товариство "Укрпромавтошиноремонт" (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, 5, ідентифікаційний код 23535465);

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4В; ідентифікаційний код 40224921).

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов