Постанова

від 05.12.2018 по справі 826/17858/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17858/17 Суддя (судді) першої інстанції: Патратій О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Мєзєнцев Є.І., Пилипенко О.Є.,

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Меггле Україна до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Меггле Україна звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №1680140301 від 17 вересня 2017 року щодо нарахування податку на додану вартість та штрафних санкцій в сумі 10 868,75 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №1681140301 від 17 вересня 2017 року щодо нарахування податку на прибутку та штрафних санкцій в сумі 9 153,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №1677140301 від 17 вересня 2017 року щодо зменшення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту в сумі 275,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства України при прийнятті оскаржуваних рішень.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 05.07.2018 р. позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №1680140301 від 17 вересня 2017 року щодо нарахування податку на додану вартість та штрафних санкцій в сумі 10 868,75 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №1681140301 від 17 вересня 2017 року щодо нарахування податку на прибутку та штрафних санкцій в сумі 9 153,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №1677140301 від 17 вересня 2017 року щодо зменшення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту в сумі 275,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, апелянт звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 05.07.2018 р. та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що товариством до перевірки не надано договору купівлі-продажу, видаткових накладних, дорожніх листів, актів списання палива, технічного паспорту транспортного засобу, банківських виписок. Позивачем подано розрахунки коригування до податкових накладних із зазначенням причини коригування кількісних та вартісних показників, в яких встановлено зміну номенклатури товарів (дизельне паливо на бензин А-95), що не відповідає причині коригування. Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено подальшої реалізації зазначеної номенклатури.

Таким чином, на думку апелянта, судом першої інстанції не в повній мірі досліджено матеріали справи, оскільки спірні господарські операції не підтверджені належними доказами.

У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 18.07.2017 року по 07.08.2017 року Головним управлінням ДФС у м. Києві, була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Меггле Україна з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.01.2014 року по 07.08.2017 року.

За результатами даної перевірки складено Акт №290/1/26-15-14-03-02/36411805 від 14.08.2017р. (далі - Акт перевірки), в якому були наведені висновки про порушення Товариством:

1) пп. 49.18.3 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно подано декларацію з податку на прибуток підприємства за 2015 рік;

2) пп. 44.1 п.44.2 ст.44, ст.134,п.138.4, ст.138, п. 139.1.9 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 8073,00 грн.;

3) пп. 46.1 ст.46, пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України, в результаті чого несвоєчасно подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року.;

4) п. 184.7 ст.184,п.194.7 ст.194 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 8695,00 грн.

5) пп. 141.4.1, пп. 141.4.2 п.141.4 ст.141 ПК України, в результаті чого занижено додаток на прибуток іноземних юридичних осіб у поданій звітності за 2015 рік на суму 3144,00 грн.

За результатами перевірки ГУ ДФС у м.Києві винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 14.09.2017 р. № 1677140301, яким позивачу встановлено порушення п. 184.7 ст. 184 ПК України і зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 275,00 грн. за звітний податковий період вересень 2015 р.;

- від 14.09.2017 р. № 1680140301, яким за порушення п. 184.7 ст. 184 ПК України позивачу збільшено суму податку на додану вартість на загальну суму 10 868,75 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в сумі 8 695,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 173,75 грн.;

- від 14.09.2017 р. № 1681140301, яким позивачу за порушення п. 44.1, п.44.2 ст.44, ст. 134, п. 138.4, ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на загальну суму 9 153,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням в сумі 8 073,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 080,00 грн.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки, ГУ ДФС у м.Києві надано відповідь від 11.09.2017 р. № 28200/10/26-15-14-03-01, якою висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення-без задоволення.

За результатами адміністративного оскарження, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 04.12.2017 р. № 28460/6/91-91-11-01-07-25, яким податкові повідомлення-рішення від 14.09.2017 р. № 1677140301, № 1680140301, № 1681140301 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивач звернувся з позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що матеріалами справи підтверджується придбання та використання позивачем саме бензину А-95, а відтак останній правомірно віднесено задекларовані суми до податкового кредиту.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з п. 44.1 та 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: - зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); - збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: - збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); - зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з п. 123.1 ст. 124 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як вбачається з Акту перевірки, відповідач дійшов висновку, що позивачем було використано не у господарських цілях дизельне паливо, у зв'язку з чим на підставі наведених вище пунктів, перевіряючими були зроблені висновки про завищення витрат Товариства щодо витрат на придбання дизельного палива і донараховано податок на прибуток та занижено податкові зобов'язання з ПДВ щодо вартості дизельного палива використаного не у господарській діяльності і донараховано податкові зобов'язання з ПДВ.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач у своїй господарській діяльності використовував автомобіль моделі Ford Focus 1.6., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 97 т.1). Вказаний автомобіль використовувався виключно в господарській діяльності, а витрати на його експлуатацію та амортизація зменшували фінансовий результат до оподаткування, відповідно з правилами встановленими Податковим кодексом України. Для своєї роботи, автомобіль моделі Ford Focus 1.6. споживає виключно бензин А-95. У зв'язку з цим ТОВ "Меггле Україна" на автозаправних станціях ТОВ Вог Ріттейл здійснювало придбання бензину марки А-95.

На підтвердження придбання бензину А-95 позивачем надано суду податкові накладні, видаткові накладні, акти приймання-передачі паливно-мастильних матеріалів, подорожні листи службового легкового автомобіля, акти про списання товарів, оборотно-сальдові відомості по рахунку обліку 203 Паливо , картки-рахунку, картку рахунку.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що під час перевірки позивачем надавався договір на придбання бензину, що підтверджується інформацією, викладеною в акті перевірки.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Виходячи із наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що наявними в матеріалах справи підтверджується факт придбання та використання бензину А-95 в його господарській діяльності.

Колегія суддів критично оцінює посилання відповідача на відсутність доказів використання бензину А-95 в його господарській діяльності, оскільки, позивач, використовував його для власних цілей, а не з метою його реалізації іншим особам.

Також не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що позивачем було порушено строки подання податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік, оскільки в даній справі не оскаржуються рішення, прийняті контролюючим органом в частині застосування штрафних санкцій у зв'язку із несвоєчасною подачею даної декларації.

Щодо доводів апелянта про те, що в поданих позивачем розрахунках коригування встановлено зміну номенклатури (дизельне паливо на бензин А-95), що не відповідає графі причина коригування, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за N 137/28267, зі змінами й доповненнями (далі - Порядок N 1307), постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком N 1307.

Причини коригування, які можуть бути вказані в розрахунку коригування:

"Повернення товару або авансових платежів" - після складання податкової накладної відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу) / поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу) / поставлених товарів;

"Зміна кількості" - після складання податкової накладної відбувається зміна кількості товарів/послуг (за винятком випадків повного повернення товарів);

"Зміна ціни" - після складання податкової накладної відбувається зміна ціни товарів/послуг (за винятком випадків повного повернення коштів);

"Зміна номенклатури" - після складання податкової накладної відбувається зміна ціни частини товарів/послуг або одночасна зміна й кількості, і ціни товарів/послуг.

Отже, у випадку, якщо з метою коригування допущених під час оформлення податкових накладних помилок, змінюється одночасно ціна і кількість товарів/послуг, відповідно в РК повинна зазначатися причина коригування зміна номенклатури .

Як вбачається з наданих позивачем розрахунків-коригувань до податкових накладних, причиною коригування зазначено - коригування кількісних та вартісних показників , що не відповідає причинам, які визначені Порядком N 1307. В такому випадку позивач повинен був зазначити причину коригування зміна номенклатури .

Разом з тим, колегія суддів вважає, що оскільки допущена помилка не вплинула на показники формування податкового кредиту, відповідно остання не може бути беззаперечною підставою, яка може впливати на зміст господарських операцій та формування податкового кредиту та витрат позивача в розрізі зазначених відповідачем порушень.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.09.2017 р. № 1681140301, яким позивачу було донараховано грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на суму 9 153,00 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями в сумі 8 073,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 080,00 грн., оскільки відповідачем в силу вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено підстав його винесення та порушення позивачем в даному епізоді правовідносин з Meggle Eastern Europe GmbH податкового законодавства.

Виходячи із наведеного колегія суддів приходить до висновку, що ГУ ДФС у м.Києві дійшло необґрунтованих та безпідставних висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.09.2017 р. № 1677140301, яким позивачу встановлено порушення п. 184.7 ст. 184 ПК України і зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 275,00 грн. за звітний податковий період вересень 2015 р.; від 14.09.2017 р. № 1680140301, яким за порушення п. 184.7 ст. 184 ПК України позивачу збільшено суму податку на додану вартість на загальну суму 10 868,75 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в сумі 8 695,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 173,75 грн.; від 14.09.2017 р. № 1681140301, яким позивачу за порушення п. 44.1, п.44.2 ст.44, ст. 134, п. 138.4, ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на загальну суму 9 153,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням в сумі 8 073,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 080,00 грн., слід визнати протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В контексті вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Є.І.Мєзєнцев

О.Є.Пилипенко

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.12.2018 р.