Постанова

від 29.11.2018 по справі 810/1852/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/1852/18                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   29 листопада 2018 року                                                                                      м. Київ            Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого – судді Лічевецького І.О., суддів – Мельничука В.П., Земляної Г.В., при секретарі – Бродацькій І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-Альянс» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-Альянс» про стягнення податкового боргу,   ВСТАНОВИВ Головне управління ДФС у Київській області (надалі за текстом – ГУ ДФС у Київській області) у звернулося до суду з позовом про стягнення податкового боргу. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що за ТОВ «Біо-Альянс» обліковується податковий борг, однак вжиті заходи не призвели до його погашення. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року адміністративний позов задоволено. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий  апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом першої інстанції встановлено, що за ТОВ «Біо-Альянс» обліковується податковий борг у загальній сумі 96 119 грн. 19 коп., який виник у результаті самостійно задекларованих та несплачених відповідачем податкових зобов'язань по податку на додану вартість. 16 травня 2017 р. позивачем прийнято податкову вимогу форми «Ю» №789-17, яку відповідач отримав 06.06.2017 р. У статті 14 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну «податковий борг» - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України на контролюючий орган покладено обов'язок щодо самостійного визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. За приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Таким чином, у разі коли платником податків не виконуються умови, визначені пунктом 57.3 ст. 57 ПК України, нараховані грошові зобов'язання після закінчення десятиденного терміну набувають статусу податкового боргу. Згідно статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. З огляду на наведені правові норми, фактичні обставини справи та враховуючи, що факт наявності податкового боргу підтверджується даними облікової картки платника податків і відповідачем не заперечується, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору. Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (надалі за текстом – «Закон № 3674-VI»). Зокрема, за змістом статті 4 цього Закону за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Згідно із п.п. 1 п.3 частини першої зазначеної статті, за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 № 2246-VІІI прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на 2018 рік у розмірі 1762 грн. Позивачем оскаржується стягнення податкового боргу на суму 96119,19 грн. Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги сплачується у розмірі 2643,00 грн. (150% від 1762,00 грн.). В порушення вимог зазначеної статті КАС України скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-Альянс» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року – без змін.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-Альянс» (Київська обл., м. Біла Церква, бульвар Олександрівський, буд. 94, код ЄДРПОУ 36969938) 2643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн. судового збору на рахунок Державного бюджету України за наступними реквізитами: рахунок отримувача – 34312206081055; отримувач – УК у Печерському районі/Печерс.р-н.; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код ЄДРПОУ 38004897; код банку МФО 899998; код класифікації доходів бюджету – 22030001 «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності – 206 з відомчою ознакою 81 «Апеляційні адміністративні суди», Шостий апеляційний адміністративний суд. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.               Постанова складена в повному обсязі 04 грудня 2018 р. Головуючий        суддя                                           І.О.Лічевецький                           суддя                                                      В.П.Мельничук                           суддя                                                      Г.В.Земляна