Постанова

від 03.12.2018 по справі 281/90/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 281/90/18

Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

03 грудня 2018 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Совгири Д. І. Загороднюка А.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Хлистун С.В.,

позивача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року (м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Бовсунівської сільської ради Лугинського району Житомирської області про визнання недійсним та незаконним акт обстеження,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Бовсунівської сільської ради Лугинського району Житомирської області про визнання недійсним та незаконним акт обстеження проїзду між провулками Миру та Перемоги Бовсунівської сільської ради Лугинського району Житомирської області від 09.02.2017 року.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні позивач доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та за обставин викладених в ній просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції - скасувати.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника відповідача в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що розпорядженням сільського голови Бовсунівської сільської ради від 27.01.2017 №17-О створено комісію по обстеженню проїзду між провулками Миру та Перемоги с. Бовсуни.

Комісією складено акт обстеження проїзду між провулками Миру та Перемоги від 09.02.2017 року, яким рекомендовано виконавчому комітету сільської ради прийняти відповідне рішення щодо знесення самовільно збудованого паркану гр.ОСОБА_2

Вважаючи зазначений акт незаконним, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відповідачем було доведено правомірність прийнятого акту обстеження проїзду від 09.02.2017 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п.20 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Так, сільським головою Бовсунівської сільської ради в межах наданих йому законом повноважень, видано розпорядження "Про створення комісії по обстеженню проїзду між провулками Миру та Перемоги" від 27.01.207 року.

Згідно ст. 38, 39 Земельного кодексу України, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що земельні ділянки на яких розташовані об'єкти загального користування належать до земель житлової та громадської забудови.

Частиною 1 статті 83 Земельного кодексу України встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

В свою чергу, у відповідності до пункту а) ч. 4 ст.83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Таким чином, позивачем було самовільно встановлений паркан між провулком Миру та провулком Перемоги розташований на землях загального користування, який перешкоджає вільно і безперешкодно використовувати проїзд для задоволення потреб громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Однак, колегія суддів звертає увагу апелянта, що наразі оскаржуваний акт не породжує для позивача жодних правових наслідків, оскільки вказаним актом рекомендовано виконавчому комітету сільської ради прийняти відповідне рішення щодо знесення самовільно збудованого паркану, яке на день прийняття рішення судом апеляційної інстанції не прийнято.

Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 04 грудня 2018 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Совгира Д. І. Загороднюк А.Г.