Рішення

від 29.11.2018 по справі 914/1987/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2018 Справа №914/1987/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Айзенбарт А.І., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум-Логістик , м. Львів

до відповідача: фізичної особи-підприємця Зубика Михайла Васильовича, м. Кам'янка-Бузька, Львівська область

про стягнення 23 352,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Тодеренчук С.І., адвокат (довіреність від 16.10.2018);

від відповідача: не з'явився

Обставини розгляду справи. 25.10.2018 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум-Логістик , м. Львів до фізичної особи-підприємця Зубика Михайла Васильовича, м. Кам'янка-Бузька, Львівська область про стягнення 23 352,00 грн.

Ухвалою від 29.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, засідання призначено на 19.11.2018.

Ухвалою суду від 19.11.2018 судове засідання було відкладено на 29.11.2018.

29.11.2018 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум-Логістик надійшло клопотання про приєднання доказів (вх. №45822/18 від 29.11.2018).

Стороні роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 42, 46 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання брокерських послуг. Відповідач зобов'язувався проводити оплату наданих послуг в розмірах та строки, встановлені таким договором. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги не виконав, на дату звернення до суду заборгованість становить 23 352,00 грн. Таким чином, просив стягнути з відповідача на користь позивача борг у розмірі 23 352,00 грн. та судові витрати.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив, вимог ухвали суду не виконав, виклик у судове засідання надсилався за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана ухвала також була розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України. Таким чином, в розумінні ст. 120, 122, 242 ГПК України відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

15.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Преміум-Логістик (митний брокер) та фізичною особою-підприємцяем Зубиком Михайлом Васильовичаем (замовник) було укладено договір №152 про надання брокерських послуг.

За цим договором замовник (відповідач) доручає, а митний брокер (позивач) зобов'язується, від імені та за рахунок замовника, за обумовлену плату, в терміни, що передбачені даним договором надавати послуги, пов'язані з декларуванням товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів замовника, які переміщуються через митний кордон України або митною територією України та надає митно-брокерські та консультаційні послуги у сфері митного законодавства. Позивач також зобов'язувався здійснювати представництво інтересів замовника в органах державної влади і управління України, в митних органах України, інших підприємствах та організаціях незалежно від їх підпорядкування та форм власності з вирішенням усіх без винятку питань, що стосуються належного виконання умов, що визначені цим договором.

На виконання умов договору, позивач протягом 2014-2017 років надав відповідачу послуги на загальну суму 289 753,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами актами надання послуг.

Згідно п. 7.1. договору за надання послуг згідно умов даного договору, замовник сплачує митному брокеру винагороду, розмір якої погоджується сторонами шляхом підписання додатку №1 (тарифний довідник).

Відповідно до п. 7.2. договору, до початку надання послуг замовник перераховує на поточний рахунок митного брокера аванс в розмірі 50% згідно попереднього рахунку.

Кінцевий розрахунок за надані послуги здійснюється замовником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок митного брокера протягом 3 днів з дати отримання рахунку (п. 7.3. договору).

У зв'язку із несплатою вартості наданих послуг у розмірі 23 352,00 грн., позивач за вих. №1 від 22.08.2018 надіслав відповідачу претензію про сплату вартості послуг, яка залишена без задоволення.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати вартості послуг, позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 23 352,00 грн. основного боргу.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 23 352,00 грн. основного боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Зубика Михайла Васильовича, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум-Логістик , м. Львів, вул. Вернадського, 36/23 (ідентифікаційний код 37444344) 23 352,00 грн. основного боргу, 1 762,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 29.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 04.12.2018.

Суддя Мазовіта А.Б.