Ухвала

від 06.12.2018 по справі 820/3965/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 грудня 2018 р. Справа № 820/3965/17 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Бартош Н.С., суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М. розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2017р. по справі № 820/3965/17

за позовом Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2017р. задоволено позов Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

На зазначену постанову суду Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби подало апеляційну скаргу. Також апелянтом було заявлене клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги та про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2018 р. клопотання Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про поновлення строку на подання апеляційної скарги визнано таким, що не не підлягає задоволенню, у зв'язку з визнанням неповажними причин пропуску строку апеляційного оскарження через відсутність бюджетних асигнувань на сплату судового збору та апеляційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2017р. по справі № 820/3965/17 залишено без руху.

Надано Харківському управлінню Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом подання до Харківського апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги із зазначенням інших поважних причин пропуску цього строку.

Роз'яснено, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків або відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Що відстрочення сплати судового збору, судом встановлено, що загальна сума судового збору за подання апеляційної скарги становить 261234,60 грн., в той час як апелянтом сплачено 354327,13 грн., а тому підстави для відстрочення сплати судового збору були відсутні.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано Харківським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби 22.11.2018 р., а 03.12.2018 р. від апелянта до суду надішло клопотання, в якому він просив, зокрема, поновити строк на апеляційне оскарження.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження апелянт посилається на те, що на момент подання первинної апеляційної скарги вперше Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби з поважних причин було позбавлено можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі, що призвело до її повернення заявнику. На думку податкового органу, повторне подання апеляційної скарги з порушенням строку на апеляційне оскарження відбулося з незалежних від відповідача причин, оскільки відсутність належного фінансування суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету, недостатність на його рахунку грошових коштів необхідних для сплати судового збору у розмірі визначеному законом, зупинення операцій з бюджетними коштами, на підставі виконавчих проваджень відносно Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби з об'єктивних причин виключали можливість сплати судового збору у розмірі й порядку визначеному законом та звернення до суду апеляційної інстанції.

Також на думку відповідача, повернення апеляційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до суду апеляційної інстанції в межах наданого суб'єкту владних повноважень річного строку, при цьому строк на апеляційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску.

Дослідивши доводи заявленого клопотання про поновлення строку апеляційної оскарження, колегія суддів дійшла до висновку, що воно є необґрунтованим, з наступних підстав.

Положеннями ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 16.11.2017 р. (тобто в межах строку, визначеного приписами ч. 2 ст. 186 КАС України, в редакції, що діяла на момент ухвалення рішення суду першої інстанції) подано апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2017 р. апеляційна скарга залишено без руху та наданий апелянту строк для усунення недоліків.

Ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 р. та від 09.01.2018 р. апелянту двічі продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 р. апеляційну скаргу повернуто відповідачу. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги відповідач отримав 12.03.2018 р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Повторно апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 24.10.2018 р., в якій заявник просив поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2018 р. від 12.11.2018 р. клопотання Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про поновлення строку на подання апеляційної скарги визнано таким, що не не підлягає задоволенню, у зв'язку з визнанням неповажними причин пропуску строку апеляційного оскарження, через відсутність бюджетних асигнувань на сплату судового збору та апеляційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2017р. по справі № 820/3965/17 залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом подання до Харківського апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги із зазначенням інших поважних причин пропуску цього строку.

Колегія суддів зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010 р., заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006 р., заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

В свою чергу, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Положеннями п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір , органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Крім того, у п.і 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд зверну увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Наведене, на думку колегії суддів, свідчить про те, що довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Також, суд зазначає, що Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження і доводи відповідача щодо неналежного фінансування Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби з державного бюджету, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 р. у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів зазначає, що наведені заявником обставини у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження не є поважними, а тому підстави для поновлення пропуску такого строку відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.11.2018 р. по справі № 804/958/17.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі наведених вище обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

На підставі наведеного та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2017р. по справі №820/3965/17 за позовом Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду .

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) Я.М. Макаренко О.М. Мінаєва