Рішення

від 25.06.2010 по справі 2-1301/10

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

Справа №2-1301/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судці Огренич І.В.

при секретарі - Камінської О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту і визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним і визнання права власності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, уточнивши у судовому засіданні позовні вимоги, просить встановити факт прийняття спадщини після смерті батьків та визнати право власності в порядку спадкування за заповітом на 51/100 частину домоволодіння №40 по вул.16 Лінія 6 станція Люстдорфської дороги в м.Одесі після смерті матері - ОСОБА_4, померлої 17 грудня 1999 року та на 16/100 частин зазначеного домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті батько - ОСОБА_5, померлого 10 липня 1988 року, посилаючись на те, що після смерті батько позивачка фактично прийняла спадщину, однак до нотаріальної контори у встановлений законом строк для оформлення спадщини не звернулася, а після смерті матері своєчасно звернулася до нотаріальної контри для оформлення спадщини, однак, їй було відмовлено в оформлені спадщини, так як у спадковому домоволодінні не визначені частки померлих батьків, а тому вона вимушена була звернутися до суду з даними позовом.

У задоволенні зустрічного позову просить відмовити.

Відповідачка ОСОБА_2 з позовними вимогами ОСОБА_1 згодна та просить задовольнити їх у повному обсязі, у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 просить відмовити.

Відповідачка ОСОБА_3 з позовними вимогами не згодна, надала до суду зустрічний позовом, який у судовому засіданні доповнила та просить визнати заповіт недійсним, так як у заповіті в прізвищі матері була припущена помилка, а також просить визнати за нею та ОСОБА_1 право власності домоволодіння №40 по вул.16 Лінія 6 станція Люстдорфської дороги в м.Одесі у рівних частках на підставі ст.344 ЦК України.

Представник ОСОБА_3 зустрічний позов та доповнення до них підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі, у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 просила відмовити.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками сторін по справі, що підтверджується свідоцтвами про народження від 17 грудня 1960 року, від 22 квітня 1959 року, повторним свідоцтвом про народження від 29 березня 2002 року.

Рішення Київського райсуду м.Одеси від 25 серпня 1970 року шлюб зареєстрований між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 був розірваний, а також розподілено майно. ОСОБА_5 виділено на праві особистої власності із домоволодіння №40 по вул.16 Лінія 6 станція Люстдорфської дороги в м.Одесі - кімнату 18,8 кв.м. і частина веренди 12,46 кв.м., ОСОБА_4 - кімнати 10,56 кв.м., 10,40 кв.м., кухня 8,8 кв.м., частина веранди 1,8 кв.м.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи частка ОСОБА_5 у вищезазначеному домоволодінні складає 49/100 частин, частка ОСОБА_4 - 51/100.

11 червня 1988 року помер ОСОБА_5 та після його смерті залишилася спадщина у вигляді 49/100 частин домоволодіння №40 по вул.16 Лінія 6 станція Люстдорфської дороги в м.Одесі, яку в порядку спадкування за законом фактично прийняли його діти ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у рівних частках, тобто по 49/300 частин.

17 грудня 1999 року померла ОСОБА_4 та після її смерті залишилася спадщина у вигляді 51/100 частини домоволодіння №40 по вул.16 Лінія 6 станція Люстдорфської дороги в м.Одесі, яку остання заповідала своєї доньці - ОСОБА_1 ( заповіт від 07 жовтня 1999 року).

Відповідно до ст.549 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном, крім того як вбачається зі ст.534 ЦК України кожний громадянин може залишити по заповіту все своє майно чи його частку одному або кілька фізичних осіб.

Доводи ОСОБА_3 про те, що вона, як інвалід 2 групи має право на обов'язкову частину, після смерті матері, не можуть бути прийняті судом до уваги, так як відповідачка є інвалідом 2 групи з 01 листопада 2004 року, а ОСОБА_4 померла 17 грудня 1999 року.

На підставі вищенаведеного та враховуючи, що позивачкою не правильно пораховані частки, суд вважає, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягаючими частковому задоволенню.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, так як помилка яка була припущена у заповіті в прізвищі ОСОБА_4 - матері сторін по справі, не є підставою для визнання заповіту не дійсним, крім того сторонами не оспорюється факт того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками.

Відповідно до ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, на випадок, коли володіння майном почалося більше, аніж за три роки до набрання чинності Цивільним кодексом України, набувальна давність не застосовується.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ст.ст.529,534,548,549 ЦК України в редакції 1963 року, тому як спадщина відкрилась і була прийнята в період дії цього закону.

Керуючись ст.ст. 10,11, 15, 60. 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст.529,534,548,549 ЦК України (в редакції 1963 року), суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини у вигляді 51/100 частини домоволодіння №40 по вул.16 Лінія 6 станція Люстдорфської дороги в м.Одесі після смерті ОСОБА_4, померлої 17 грудня 1999 року та 49/300 частини домоволодіння №40 по вул.16 Лінія 6 станція Люстдорфської дороги в м.Одесі після смерті ОСОБА_5, померлого 10 липня 1988 року.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на 51/100 частини домоволодіння №40 по вул.16 Лінія 6 станція Люстдорфської дороги в м.Одесі після смерті

ОСОБА_4, померлої 17 грудня 1999 року.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на 49/300 частини домоволодіння №40 по вул.16 Лінія 6 станція Люстдорфської дороги в м.Одесі після смерті ОСОБА_5, померлого 10 липня 1988 року.

Визнати право власності за ОСОБА_3 на 49/300 частини домоволодіння №40 по вул.16 Лінія 6 станція Люстдорфської дороги в м.Одесі після смерті ОСОБА_5, померлого 10 липня 1988 року.

Визнати право власності за ОСОБА_2 на 49/300 частини домоволодіння №40 по вул.16 Лінія 6 станція Люстдорфської дороги в м.Одесі після смерті ОСОБА_5, померлого 10 липня 1988 року, в іншою частині позовних вимог відмовити.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним і визнання права власності - відмовити.

Рішення може бути оскаржене- в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Київський райрннии суд м.Одеси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя І.В.Огренич