Рішення

від 27.11.2018 по справі 916/1900/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" листопада 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1900/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В. А.

розглянувши справу №916/1900/18

за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РОШЕН СВІТ» (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул.. Гагаріна, буд. 33, код ЄДРПОУ 37784340)

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «САГІТТА-Т» (65072, м. Одеса, вул.. Святослава Ріхтера, буд. 2, код ЄДРПОУ 33072323)

про стягнення 1 118 746,31грн.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 14.09.2018р.

Від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РОШЕН СВІТ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «САГІТТА-Т» про стягнення 1 248 370,97грн.

При цьому в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки з відстроченням платежу №157/17 від 20.03.2017р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.09.2018р. було відкрито провадження по справі №916/1900/18. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.10.2018р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

27.11.2018р. до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованості за поставлений за договором поставки з відстроченням платежу №157/17 від 20.03.2017р. товар в розмірі 1 118 746,31грн.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

20.03.2017р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РОШЕН СВІТ» (постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Сагітта-Т (покупець) було укладено договір поставки з відстроченням платежу №157/17, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти покупцю, а покупець приймати та оплачувати товар, у відповідності з умовами цього договору. Товаром за цим договором є товари, вказані у погодженому сторонами прейскуранті (специфікаціях), що є невід'ємними частинами цього договору. У прейскуранті (специфікаціях) вказується перелік товарів, що постачаються, та ціни на них (п.п.1.1., 1.2. договору).

Відповідно до п.2.1. договору, поставка товару здійснюється за погодженими сторонами цінами, вказаним у прейскуранті (специфікації). При цьому, постачальник зобов'язується не збільшувати ціни, вказані у прейскуранті (специфікації), протягом 7 днів з моменту їх погодження сторонами. Постачальник зобов'язується визначати ціни у прейскуранті, які погоджені покупцем та постачальником, на рівних умовах, як для покупця, так і для інших роздрібних компаній.

Згідно п.3.1. договору, поставка товару здійснюється на умовах DDP-склад покупця (Інкотермс-2010) однією або декількома партіями у відповідності до специфікацій або накладних, які складаються на кожну партію товару. За погодженням сторонами отримувачем товару може бути третя особа.

За умовами п.4.1. договору, (з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 20.03.2017р.) оплату кожної окремої партії товару (визначеної у накладній) за цим договором покупець здійснює шляхом перерахування 100% вартості цієї партії товару на поточний рахунок постачальника протягом 20 календарного дня з моменту її отримання, що підтверджується підписаними видатковими накладними. .

Згідно п.7.1. договору, договір укладено на невизначений строк та він діє до його припинення за згодою сторін або на підставах, передбачених діючим законодавством.

Позивач вказує, що на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 1 249 038,93грн., що підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, видатковими та товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач, за накладними №ОД-00000863 від 02.02.2018р., №ОД-00001189 від 17.02.2018р, №ОД-00001191 від 17.02.2018р, №ОД-00001606 від 03.03.2018р, №ОД-2187 від 21.03.2018р., №ОД-00002274 від 24.03.2018р., №ОД-00002321 від 27.03.2018р. частково оплатив вартість поставленого товару на загальну суму 667,96грн, в зв'язку з чим розмір заборгованість за поставлений за договором поставки з відстроченням платежу №157/17 від 20.03.2017р. склав 1 248 370,97грн.

Як вказує позивач, в подальшому 23.11.2018р. між сторонами по справі була підписання угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно умов якої, у відповідача перед позивачем мається непогашена заборгованість за договором поставки з відстроченням платежу №157/17 від 20.03.2017р. склав 1 248 370,97грн., а у позивача перед відповідачем мається непогашена заборгованість за договором про надання маркетингових послуг №72/17 від 20.03.2018р. в сумі 83 296,56грн. та договором про надання рекламних послуг №73/17 від 20.03.2018р. в сумі 19 998,46грн. (п.1, 2, 3 угоди).

Пунктом 5 угоди, встановлено, що сторони маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання за якими не настав, керуючись ст. 601 ЦК України, дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, що випливають з вищезазначених договорів, на суму 103 295,02грн.

Отже позивач вказує, що заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений по договору поставки з відстроченням платежу №157/17 від 20.03.2017р. товар склала 1 118 746,31грн.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки з відстроченням платежу №157/17 від 20.03.2017р. щодо належної оплати вартості отриманого товару, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РОШЕН СВІТ» звернулась до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у томі числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зі змісту ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено в ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, 20.03.2017р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РОШЕН СВІТ» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Сагітта-Т було укладено договір поставки з відстроченням платежу №157/17, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти покупцю, а покупець приймати та оплачувати товар, у відповідності з умовами цього договору. Товаром за цим договором є товари, вказані у погодженому сторонами прейскуранті (специфікаціях), що є невід'ємними частинами цього договору. У прейскуранті (специфікаціях) вказується перелік товарів, що постачаються, та ціни на них (п.п.1.1., 1.2. договору).

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 1 249 038,93грн., що підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, видатковими та товарно-транспортними накладними.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч. 1, ст. 692 Цивільного Кодексу України)

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В той же час, відповідач за отриманий товар розрахувався частково на суму 667,96грн., в зв'язку з чим сума заборгованості за поставлений за договором поставки з відстроченням платежу №157/17 від 20.03.2017р. склала 1 248 370,97грн.

Судом встановлено, що 23.11.2018р. між сторонами по справі була підписання угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно якої сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, на суму 103 295,02грн, в зв'язку з чим сума заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений по договору поставки з відстроченням платежу №157/17 від 20.03.2017р. товар склала 1 118 746,31грн.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, судом встановлено, що в період з 02.02.2017р. по 01.05.2018р. позивачем було поставлено відповідачу товар за договором поставки з поставки з відстроченням платежу №157/17 від 20.03.2017р. на суму 1 249 038,93грн., однак, відповідачем товар в повному обсязі оплачений не був, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість, з урахуванням угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 23.11.2018р., в сумі 1 118 746,31грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РОШЕН СВІТ» є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РОШЕН СВІТ» (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул.. Гагаріна, буд. 33, код ЄДРПОУ 37784340) до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «САГІТТА-Т» (65072, м. Одеса, вул.. Святослава Ріхтера, буд. 2, код ЄДРПОУ 33072323) про стягнення 1 118 746,31грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «САГІТТА-Т» (65072, м. Одеса, вул.. Святослава Ріхтера, буд. 2, код ЄДРПОУ 33072323) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РОШЕН СВІТ» (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул.. Гагаріна, буд. 33, код ЄДРПОУ 37784340) основний борг в розмірі 1 118 746 (один мільйон сто вісімнадцять тисяч сімсот сорок шість)грн. 31коп. та судовий збір 18 725 (вісімнадцять тисяч сімсот двадцять п'ять)грн.. 56коп. .

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06 грудня 2018 р.

Суддя К.Ф. Погребна