Рішення

від 25.06.2007 по справі 5/287-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/287-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.06.07           Справа № 5/287-07.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумикомунтранс”,  

                         м. Суми

до                     Приватного підприємства “Аконіт”, м. Суми  

про стягнення 1618 грн. 98 коп.

                                                                          СУДДЯ   СОП‘ЯНЕНКО О. Ю.

Представники сторін:

Від позивача               Третьяков С.М.

Від відповідача           не прибув

Суть спору: Позивач просив стягнути з відповідача 1618 грн. 98 коп., з них: 1285 грн. 70 коп. заборгованості за надання комунальних послуг з вивезення побутових відходів, відповідно до договору № 52 від 26.04.2004р., укладеного між сторонами; 217 грн. 57 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, передбаченої п. 4.2 вказаного договору за період з 01.04.2006р. по 31.03.2007р.; 115 грн. 71 коп. річних, а також витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, в засідання суду не зявився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Позивач в судовому засіданні подав уточнення позовних вимог № 629 від 25.06.2007р., в якому просить суд стягнути з приватного підприємства «Аконіт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Сумикомунтранс"  заборгованість в розмірі 1285 грн. 70 коп., пеню за прострочку платежу в розмірі 105 грн. 30 коп. та 3% річних в розмірі 115 грн. 71 коп., а також витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, і суд приймає це уточнення позовних вимог до розгляду.

Представнику позивача роз‘яснено вимоги ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх процесуальних прав та обов‘язків.

Позивач заявив клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд задовольнив клопотання позивача, оскільки воно відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до складу комунальних послуг, які надаються мешканцям житлових будинків також входить і надання послуги по вивезенню побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - споживач зобов'язаний укласти договір на надання комунальних послуг, до яких відноситься і вивезення побутових відходів та оплачувати ці послуги, а згідно п. «б» ст. 15 Закону України «Про відходи» - кожний мешканець (в тому числі і приватний підприємець) зобов'язаний вносити в установленому порядку плату за користування послугами підприємств, що займаються збиранням, зберіганням, перевезенням, знешкодженням, видаленням і захороненням відходів.

Юридичні особи, згідно п. «б» ст. 17 Закону України «Про відходи», зобов'язані укладати угоди з відповідними організаціями на збирання та утилізацію відходів, а згідно п. «з» і «д» ст. 17 вказаного Закону, юридичним особам не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах. Юридичні особи повинні забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки.

На підставі Закону України «Про відходи» та Положення «Про санітарну очистку міста» позивач та відповідач уклали договір № 52 від 26.04.2004р., предметом якого є надання послуг по вивозу побутових відходів.

За умовами зазначеного договору, а саме: п. 1.2. і 2.1., позивач взяв на себе зобов'язання здійснювати вивіз побутових відходів.

Згідно п. 2.2., 3.1. та 3.2. договору № 52 від 26.04.2004р., укладеного між сторонами, відповідач зобов'язаний проводити розрахунки із позивачем за надані послуги щомісячно до 10 числа.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем на виконання своїх зобов'язань за вказаним договором були надані відповідачу послуги по вивезенню твердих побутових відходів на суму 1354 грн. 73 коп. з якої відповідачем було оплачено 69 грн. 03 коп., що є підтвердженням неналежного виконання умов укладеного договору між сторонами з боку відповідача.

Станом на 25.06.2007р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 1285 грн. 70 коп., що повністю підтверджується поданими позивачем розрахунками позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив терміни своїх зобов'язань щодо оплати позивачу послуг по вивезенню твердих побутових відходів по договору № 52 від 26.04.2004р., укладеного між сторонами.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

П. 4.2. договору № 52 від 26.04.2004р. передбачає, що за прострочку оплати надання послуг по вивезенню твердих побутових відходів відповідач сплачує пеню в розмірі 1% за кожний день прострочки.

Але, відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96 від 22.11.96р. з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 01.10.2006р по 31.03.2007р. відповідачу була нарахована пеня у розмірі 105 грн. 30 коп., що повністю підтверджується розрахунком пені, наданим позивачем у судовому засіданні.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не передбачено інший розмір відсотків, так відповідно поданих позивачем розрахунків, відповідачеві нараховано 3% річних в розмірі 115 грн. 71 коп.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки відповідач відзиву на позовну заяву не надав (заперечень проти позову), в засіданні суду не прибув, про яке був повідомлений належним чином, а позовні вимоги повністю підтверджуються матеріалами справи, тому є обґрунтованими, правомірними і такими, що підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідача 1285 грн. 70 коп. боргу, 105 грн. 30 коп. пені та 115 грн. 71 коп. 3% річних.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Аконіт” (40030, м. Суми, вул. Кірова, 191, р/р 26003000651001 в СФ АТ “Укрінбанк”, МФО 337494, код 31930712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумикомунтранс” (40007, м. Суми, вул. Менжинського, 3, п/р 260045221 в СОД АППБ “Аваль”, МФО 3374835, код 05514620) 1285 грн. 70 коп. боргу, 105 грн. 30 коп. пені, 115 грн. 71 коп. 3% річних, 102 грн. витрат по держмиту та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішення законної сили.

СУДДЯ                                                                                  СОП‘ЯНЕНКО О. Ю.