Постанова

від 28.11.2018 по справі 909/313/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 909/313/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Пєскова В.Г.

за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.

за участю представника Генеральної прокуратури України - Овчаренко О.З.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.09.2018

та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.03.2018

у справі №909/313/17

за позовом Заступника керівника Калуської місцевої прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Болехівської міської ради Івано-Франківської області

до відповідача-1 Виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області, м. Болехів, Івано-Франківської області

до відповідача-2 Управління освіти Виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області

до відповідача-3: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Болехівської міської ради від 29.01.2014 року № 12 "Про дозвіл на продовження договору оренди приміщення"; визнання недійсним договору від 01.08.2014 № 14/454/27-14 оренди частини приміщення Болехівської загальноосвітньої школи I-III ступеня № 2 площею 9,58 кв. м. вартістю 20602,00 грн.; зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" повернути Болехівській міській раді за актом прийому-передачі частину приміщення Болехівської загальноосвітньої школи I-III ступеня № 2, розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м. Болехів, вул. Гагаріна, 12, загальною площею 9,58 кв. м., вартість якого становить 20602,00 грн. та стягнення судових витрат,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року заступник керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Болехівської міської ради звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом в інтересах держави в особі Болехівської міської ради, до Виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області, Управління освіти Виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області, ПАТ "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" з вимогами про:

- визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Болехівської міської ради від 29.01.2014 № 12 "Про дозвіл на продовження договору оренди приміщення";

- визнання недійсним договору від 01.08.2014 № 14/454/27-14 оренди частини приміщення Болехівської загальноосвітньої школи I-III ступеня № 2 площею 9,58 кв. м. вартістю 20602,00 грн.;

- зобов'язання ПАТ "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" повернути Болехівській міській раді за актом прийому-передачі частину приміщення Болехівської загальноосвітньої школи I-III ступеня № 2, розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м. Болехів, вул. Гагаріна, 12, загальною площею 9,58 кв. м., вартість якого становить 20602,00 грн.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.2017 у справі № 909/313/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2017, у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2017 у справі № 909/313/17 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 скасовано, справу передано до господарського суду Івано-Франківської області для нового розгляду.

За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 27.03.2018 (суддя Матуляк П.Я.) позов Заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Болехівської міської ради задоволено частково.

Визнано недійсним договір від 01.08.2014 №14/454/27-14 оренди частини приміщення Болехівської загальноосвітньої школи I-III ступеня № 2 площею 9,58 кв. м. вартістю 20602 грн. та зобов'язано ПАТ "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" повернути Болехівській міській раді за актом прийому-передачі частину приміщення Болехівської загальноосвітньої школи I-III ступеня № 2, розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м. Болехів, вул. Гагаріна, 12, загальною площею 9,58 кв. м., вартість якого становить 20602,00 грн.

Відмовлено в позові в частині визнання недійсним рішення виконавчого комітету Болехівської міської ради від 29.01.2014 № 12 "Про дозвіл на продовження договору оренди приміщення".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 (колегія суддів: Данко Л.С. - головуючий, Желік М.Б., Костів Т.С.) рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.03.2018 у справі № 909/313/17 залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ПАТ "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.09.2018, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.03.2018 у справі № 909/313/17 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в повному обсязі.

Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень заявник касаційної скарги зазначає порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Так, ПАТ "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком", обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, посилається на те, що юридична особа - Болехівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 є державним навчальним закладом, заснованим на комунальній власності. Спірне майно є власністю територіальної громади Болехівської міської ради, що підтверджується реєстром об'єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади затвердженого рішенням Болехівської міської рада №52-12/04 від 30.04.2004 і лише передано на баланс Управління освіти виконавчого комітету.

Таким чином, на думку заявника касаційної скарги, Болехівська міська рада як власник приміщення має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (п. 2 ст. 319 ЦК України), адже тягар утримання майна відповідно до ст. 322 ЦК України лежить на власнику цього майна.

Водночас, ПАТ "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" у касаційній скарзі також наголошує на тому, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином не було досліджено наявність чи відсутність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання господарських договорів недійсними на момент їх вчинення.

Скаржник зазначає, що судами залишено поза увагою, що спірне приміщення ніколи не використовувалось школою для навчально-виховного процесу, а розташування у ньому АТС не порушує інтереси дітей та дає можливість надавати ПАТ "Укртелеком" телекомунікаційні послуги Болехівській загальноосвітній школі.

ПАТ "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" посилається також на те, що чинне законодавство (ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", абз.19, ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна",п.п. 2 п. 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №796 від 27.08.2010) дозволяє передачу в оренду окремого індивідуально визначеного майна, що входить до складу об'єкта освіти як цілісного майнового комплексу, а саме: приміщень, споруд та обладнання навчальних закладів, що тимчасово не використовуються у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі коли це не погіршує соціально-побутових умов колективу відповідного навчального закладу.

До того ж, заявник касаційної скарги вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій не було досліджено, що саме є об'єктом освіти, а також не встановлено співвідношення поняття будівлі, що є комунальною власністю і поняття майна навчального закладу.

На думку ПАТ "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком", надання в оренду приміщення, є волевиявленням власника приміщення, здійсненим у формі відповідного рішення, яке в подальшому реалізується шляхом оформлення похідного документа у вигляді договору оренди, укладеного на підставі відповідного рішення. Відповідно, коли рішення, на підставі якого укладено договір оренди, не визнано недійсним у встановленому порядку, не може визнаватись недійсним і сам договір.

Скаржник вважає безпідставною вимогу щодо передачі за актом прийому-передачі приміщення, оскільки дана вимога заявлена прокурором в особі Болехівської міської ради, а власником майна є територіальна громада Болехівської міської ради. При цьому наголошує, що суди першої та апеляційної інстанцій вимогу про повернення спірного приміщення повинні були розглядати в контексті ст. 207 ГК України та ст. 216 ЦК України, оскільки ці норми були взяті за основу при обґрунтуванні та задоволенні вимоги про визнання недійсним спірного договору оренди та врахувати, що в даному випадку Болехівська міська рада не є стороною Договору.

Відзиви на касаційну скаргу ПАТ "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходили.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, що розглядається, та встановлено судами, згідно рішення Болехівської міської ради № 52-12/04 від 30.04.2004, Болехівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня №2 є власністю територіальних громад Болехівської міської ради, та є державним навчальним закладом, заснованим на комунальній власності. Балансоутримувачем спірного майна - приміщення загальною площею 9,58 м. кв., яке знаходиться в м. Болехів по вул. Гагаріна,12, є Болехівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2.

Попередніми судовими інстанціями з'ясовано, що на підставі рішення виконавчого комітету Болехівської міської ради "Про дозвіл на продовження договору оренди приміщення" від 29.01.2014 № 12 надано дозвіл цеху ТП №2 Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" на продовження договору оренди на приміщення загальною площею 9,58 м. кв., яке знаходиться в м. Болехів по вул. Гагаріна, 12 (ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2) для розміщення під АТС та доручено начальнику управління освіти міськвиконкому укласти договір оренди приміщення, яке знаходиться в м. Болехів по вул. Гагаріна, 12 (ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 ) терміном на 5 років відповідно до діючого законодавства.

Зазначене рішення було прийняте відповідно до п.1.7 Порядку проведення конкурсу на право оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Болехів, затвердженого рішенням Болехівської міської ради від 24.10.2012 № 26-21/12, яким рада фактично уповноважила виконавчий комітет на управління майном комунальної власності.

Місцевим та апеляційним судами встановлено, що 01.08.2014 між Управлінням освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради (орендодавець) та ПАТ "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" (орендар) було укладено договір оренди № 14/454/27-14 (далі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає для розміщення АТС в строкове платне володіння та користування приміщення площею 9,58 кв. м. в Болехівській ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 в м. Болехові, вул. Гагаріна,12, вартістю 20602,00 грн. з ПДВ, яке знаходиться на балансі Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради.

Вказане майно передано орендарю на підставі акту приймання-передачі від 01.08.2014

У справі, яка розглядається, судами з'ясовано, що відповідно до пункту 10.1 Договору, останній укладено строком до 31.12.2014 включно. Однак, дію Договору продовжено до 31.12.2018 згідно пункту 10.2 Договору.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, предметом судового розгляду є вимога заступника керівника Калуської місцевої прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Болехівської міської ради про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Болехівської міської ради від 29.01.2014 № 12 "Про дозвіл на продовження договору оренди приміщення"; визнання недійсним договору від 01.08.2014 № 14/454/27-14 оренди частини приміщення Болехівської загальноосвітньої школи I-III ступеня № 2 площею 9,58 кв. м. вартістю 20602,00 грн.; зобов'язання ПАТ "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" повернути Болехівській міській раді за актом прийому-передачі вказане приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений на підставі рішення Виконавчого комітету Болехівської міської ради від 29.01.2014 № 12 Договір суперечить ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001, якими передбачено, що приміщення навчальних закладів дозволено передавати в оренду лише для провадження освітньої діяльності, а спірне нежитлове приміщення було передано в оренду для використання за цільовим призначенням, не пов'язаним з навчально-виховним процесом.

На думку прокурора, рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого було укладено договір оренди від 01.08.2014 № 14/454/27-14, слід скасувати, а спірний договір - визнати недійсним, зобов'язавши ПАТ "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" повернути орендоване майно для цілей Болехівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня № 2.

При цьому заступник керівника Калуської місцевої прокуратури Івано-Франківської області зазначив, що підставою представництва прокурором інтересів держави у сфері охорони дитинства в особі Болехівської міської ради, яка представляє інтереси територіальної громади міста Болехів, та в свою чергу є власником майна комунальної власності міста Болехів (у тому числі спірного майна), шляхом звернення з позовом до суду є неправомірність надання майна загальноосвітнього навчального закладу в оренду для цілей, що не пов'язані з навчально-виховним процесом.

Надавши оцінку всім обставинам справи та доводам сторін, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що заступник керівника Калуської місцевої прокуратури Івано-Франківської області, згідно п. 2 ст. 121 Конституції України , ст. 23 Закону України "Про прокуратуру " та рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3/-рп/99, обґрунтовано звернувся з даним позовом в інтересах держави в особі Болехівської міської ради Івано-Франківської області, як органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах.

Правовідносини щодо оренди державного майна та майна, яке перебуває в комунальній власності регулюються Цивільним та Господарським кодексами , Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та іншими законодавчими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України , ч. 1 ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 7 ст. 179 ГК України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 1 ст. 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч.3 ст.207 ГК України, виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Згідно зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст.203 ЦК України).

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд має встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання такого правочину недійсним на момент його вчинення.

Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про освіту" визначено, що навчальні заклади, засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Статтею 61 цього ж Закону встановлено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Відповідно до ст. 9 Закону Україну "Про загальну середню освіту" визначено, що школа І - III ступенів належить до загальноосвітніх навчальних закладів.

При цьому, ч. 1 ст. 63 Закону України "Про освіту" передбачено, що матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством, а в ч. 5 цієї статті встановлено, що об'єкти освіти і науки, що фінансується з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та з науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Отже, зі змісту вказаної норми вбачається, що об'єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти.

Згідно п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється. Вказані норми затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001 та розповсюджуються на загальноосвітні навчальні заклади І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів, спеціалізовані школи І, ІІ, ІІІ ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.

Проте, як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, на підставі Договору, спірне приміщення школи передано суб'єкту господарювання в оренду для розміщення під АТС.

Дослідивши обставини справи та встановивши, що частина приміщення Болехівської загальноосвітньої школи I-III ступеня № 2 площею 9,58 кв. м., яке було надане в оренду відповідачу-3 згідно оспорюваного Договору, належить до об'єктів освіти, і, відповідно до ст. 63 Закону України "Про освіту" не може використовуватися не за призначенням, зокрема, для розміщення АТС, а може бути передане в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що пункти 1.1., 2.1., 2.2., розділу 3 Договору оренди суперечать цілі використання спірного приміщення, якою згідно Закону є діяльність, пов'язана виключно з навчальним процесом.

При цьому, враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що невикористання загальноосвітньою школою спірного приміщення для навчального процесу не надає права передачі цього приміщення в оренду з іншою метою, ніж пов'язаною з навчально-виховним процесом.

Аналогічна правова позиція щодо застосування наведених норм викладена Верховним Судом у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.06.2018 у справі № 906/164/17.

Відтак, встановивши зазначені обставини, місцевий та апеляційний господарські суди визнали, що прокурором доведено наявність підстав для визнання Договору недійсним в силу приписів ч. 1 ст. 203 ЦК України, як такого, що суперечить вимогам ст. 63 Закону України "Про освіту", а також інтересам держави і суспільства.

Водночас, місцевим судом, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, було вірно відхилено клопотання ПАТ "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" щодо застосування судом позовної давності в частині позовних вимог про визнання недійсним договору оренди від 01.08.2014 №14/454/27-14, оскільки, як встановлено судами, позовну давність при зверненні з позовною заявою від 27.03.2017 прокурором не пропущено.

Разом з тим, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає законними та обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про відмову з підстав пропуску позовної давності у задоволенні позову в частині вимог прокурора про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Болехівської міської ради від 29.01.2014 №12 "Про дозвіл на продовження договору оренди приміщення", з огляду на наступне.

Згідно ст. 257 ЦК України , загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропуску позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України ).

При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій, дійшовши висновку про те, що рішення від 29.01.2014 № 12 "Про дозвіл на продовження договору оренди приміщення" прийнято виконавчим комітетом Болехівської міської ради з порушенням зазначених вище норм чинного законодавства, виходили з того, що ПАТ "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до суду з клопотанням про застосування позовної давності.

Встановивши, що позовна заява прокурора від 27.03.2017 № 02-341 вих.-17, надійшла на адресу місцевого суду - 29.03.2017 за вх.№ 3749/17, а спірне рішення прийняте 29.01.2014, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правомірного висновку про те, що позовна заява в цій частині вимог на захист інтересів держави подана поза межами трирічного строку позовної давності, що в даному випадку є підставою для відмови у позові в частині вимог прокурора про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Болехівської міської ради від 29.01.2014 №12 "Про дозвіл на продовження договору оренди приміщення".

Касаційна скарга заперечень висновків судів у зазначеній частині не містить.

Разом з цим, дослідивши та надавши оцінку спірним правовідносинам, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли законного і обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині вимог про зобов'язання ПАТ "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" повернути спірне приміщення саме Болехівській міській раді.

При цьому, суди обґрунтовано виходили з наступного.

В силу ст.761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно Реєстру об'єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади, затвердженого рішенням Болехівської міської ради №52-12/04 від 30.04.2004, спірне орендоване майно є власністю територіальної громади Болехівської міської ради.

Судами з'ясовано, що відповідно до Порядку проведення конкурсу на право оренди майна комунальної власності територіальної громади міста Болехів затвердженого рішенням Болехівської міської ради №26-21/12 від 24.10.2012 орендодавцями комунального майна є балансоутримувачі, які зобов'язані проводити організаційну роботу щодо конкурсу та підписання договору оренди.

Статтею 761 ЦК України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути особа, уповноважена на укладення договору найму.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснює безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування (ст.327 ЦК України ).

Згідно з Реєстром об'єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади, затвердженого рішенням Болехівської міської ради № 4252-12/04 від 30.04.2004, спірне орендоване майно є власністю територіальної громади Болехівської міської ради, яку відповідно до ст.327 ЦК України представляє Болехівська міська рада.

Враховуючи викладене, аргументи заявника касаційної скарги в обґрунтування підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття рішення про відмову в позові в повному обсязі, зводяться до помилкового тлумачення ПАТ "Укртелеком" норм ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001, п.п. 2 п. 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №796 від 27.08.2010, а також наведених вище норм ЦК України на свою користь, тому колегією суддів до уваги не приймаються.

До того ж, зазначені в касаційній скарзі доводи ПАТ "Укртелеком" в обґрунтування його позиції у даній справі стосовно всіх позовних вимог, були предметом дослідження як в суді першої, так і апеляційної інстанцій та обґрунтовано відхилені як безпідставні і касаційний суд погоджується з ними.

Водночас, при розгляді касаційної скарги колегія суддів виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з огляду на визначені ст.300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновком місцевого та апеляційного судів про відмову у позові в частині визнання недійсним рішення виконавчого комітету Болехівської міської ради від 29.01.2014 № 12 "Про дозвіл на продовження договору оренди приміщення" та наявність підстав для визнання недійсним договору оренди від 01.08.2014 № 14/454/27-14 і зобов'язання ПАТ "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" повернути Болехівській міській раді за актом прийому-передачі спірне приміщення Болехівської загальноосвітньої школи I-III ступеня № 2.

При цьому, слід зазначити, що матеріали справи свідчать про те, що дотримуючись приписів ст. 86 ГПК України, місцевий та апеляційний господарські суди з урахуванням вказівок, що містилися у постанові Вищого господарського суду України від 04.12.2017 у даній справі, всебічно, повно і об'єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності, дали вірну юридичну оцінку обставинам справи, встановили наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним і настання відповідних наслідків та, відтак, правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішили спір у справі.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Відтак, наведені ПАТ "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування судових рішень та ухвалення нового рішення відповідно до вимог ст.311 ГПК України, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування місцевим та апеляційним судами норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень судами першої та апеляційної інстанції при розгляді спору у даній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.03.2018 у справі №909/313/17 прийняті судами у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального права і процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.03.2018 у справі №909/313/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Білоус В.В.

Пєсков В.Г.