Рішення

від 29.11.2018 по справі 634/1043/18

САХНОВЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 634/1043/18

Провадження № 2/634/475/18

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2018 Сахновщинський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді: Єрьоміної О.В.,

при секретарі - Лісняк С.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Сахновщиинського районного суду Харківської області з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 11.12.2013 року помер її чоловік ОСОБА_2

ОСОБА_2 є рідним сином ОСОБА_3, яка померла 18.08.2013 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 4,8275 га, кадастровий номер 6324885500:01:000:0196 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, яка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ХР № 017245, виданого на підставі рішення Огіївської сільської ради від 25.04.2001 року № 8 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 571, яку за життя ОСОБА_2 не встиг успадкувати, так як помер 11.12.2013 року.

Позивач звернулася до нотаріальної контори у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини, але у вчиненні нотаріальних дій їй було відмовлено, оскільки державний акт на право приватної власності на землю за життя спадкодавцем був втрачений.

Враховуючи вищевикладене позивач просить поновити попущений строк позовної давності до суду та визнати за нею право власності на спірну земельну ділянку.

У підготовче судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася. Подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить суд задовольнити їх. Надала для огляду у судовому засіданні оригінали: копію державного акту на право приватної власності на землю, копію Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер - НВ 6305908222018 від 24.04.2018, постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.06.2018.

Відповідач голова Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області ОСОБА_4 у підготовче судовому засіданні не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти заявлених вимог не заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, перевіривши матеріали справи і доводи позовної заяви, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 22.11.1975 року по день смерті останнього, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія І-ГЮ від 288865 (а.с. 10).

ОСОБА_2 є рідним сином ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серія ЯЩ № 488156 від 24.07.1950 року (а.с. 11).

18.08.2013 року померла ОСОБА_3., спадкоємцем якої був її син ОСОБА_2 Після її смерті відкрилася спадщина.

За життя ОСОБА_3, згідно із завіреної копії державного акту та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер - НВ 6305908222018 від 24.04.2018, виданого позивачу, належала земельна ділянка площею 4,8275 га, кадастровий номер 6324885500:01:000:0196 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, яка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ХР № 017245, виданого на підставі рішення Огіївської сільської ради від 25.04.2001 року № 8 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 571. (а.с.28, 40- 45).

ОСОБА_2, як спадкоємець першої черги за законом, подав відповідну заяву про прийняття спадщини до Сахновщинської державної нотаріальної контори Харківської області. (а.с.16). Однак, оформити спадщину не встиг, оскільки 11.06.2013 року помер, тобто до спливу встановленого законом 6- місячного строку для прийняття спадщини. (а.с. 17,18).

ОСОБА_1 проживала разом з померлим ОСОБА_2 та підставі ч. 3 ст 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину (а.с. 19). Донька спадкодавця - ОСОБА_5, син спадкодавця - ОСОБА_6, син спадкодавця - ОСОБА_7 відмовилися від прийняття спадщина на користь дружини спадкодавця - ОСОБА_1.

У газеті КОЛОС було оприлюднено заяву про визнання недійсним вищезазначеного державного акту на землю серія ІІ-ХР № 017245, а також було замовлено та виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництвами за межами населених пунктів на території Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області. (а.с.29-45).

26.06.2018 року Костянтинівською державною нотаріальною конторою Донецької області винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку із неможливістю видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки не було надано оригіналів правовстановлюючих документів на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3, та запропоновано звернутися до суду для захисту своїх прав. (а.с.46.).

Ст.41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності за положеннями ст.321 ЦК України є непорушним і ніхто не може протиправно бути обмеженим в реалізації свого права власності.

Ст. 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за заповітом та законом.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Об'єктом відносин спадкування виступають права та обов'язки спадкодавця у їх сукупності, що належали йому на момент смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України ). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України ). Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.1 ст.1220 ЦК України ). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1 ст.1221 ЦК України ).

Ст.1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1ст.1276 якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Пленум Верховного Суду України у п.23 постанови № 7 від 30.05.2008р. Про судову практику у справах про спадкування роз'яснив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України ).

Згідно ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов'язання встановлено законодавством у зв'язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.

Право власності на земельну ділянку, згідно положень ст.1225 ЦК України , переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно роз'яснень Міністерства юстиціїУкраїни №19-32/319 від 21.02.2005 року у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Щодо причин пропуску позивачем строків звернення до суду, то для захисту його прав та інтересів, суд вважає, що порушене право позивача підлягає поновленню.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, враховуючи, що незаконність набуття померлою 18. 08. 2013 року ОСОБА_3 права власності на спадкове майно судом не встановлено, позивач у справі є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо визнання права власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за законом, так як досліджені докази свідчать про неможливість оформити спадщину в нотаріальному порядку.

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України , суд,-

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк позовної давності для звернення до суду.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку площею 4,8275 га, кадастровий номер 6324885500:01:000:0196 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, яка належала померлій ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ХР № 017245, виданого на підставі рішення Огіївської сільської ради від 25.04.2001 року № 8 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 571, в порядку спадкування за законом після смерті 11.12.2013 року ОСОБА_2.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Сахновщинський районний суд Харківської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги.

Суддя: