Постанова

від 26.06.2007 по справі 5/40-512

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/40-512

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

26.06.07                                                                                           Справа  № 5/40-512

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді                                              Г.Гнатюк

суддів                                                                    Н.Кравчук

                                          О.Мирутенко

розглянув  апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Кристал” №18 від 23.04.07р.

на рішення Господарського суду Тернопільської області  від 02.04.2007р.

у справі  №5/40-512

за позовом  Приватного підприємства „К.І.К. - Л”, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кристал”, м.Чортків

про стягнення 10991,00 грн.

за участю представників:

від позивача  не з»явився

від відповідача  не з”явився

Сторони явку своїх представників в засідання суду не забезпечили, хоча про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання ухвали суду.

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням  господарського суду Тернопільської області від 02.04.07р. у справі № 5/40-512 (суддя  Андрушків Г.З.) за позовом Приватного підприємства „К.І.К. - Л”, м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кристал”, м.Чортків про стягнення 10991,00 грн. задоволено позовні вимоги.

Відповідач не погоджуючись із прийнятим  судом першої інстанції рішенням звернувся у апеляційний господарський суд із скаргою про перегляд вищевказаного рішення,  просить рішення скасувати і позовні вимоги залишити без розгляду до закінчення розслідування кримінальної справи проти колишнього директора товариства. Вважає, що рішення прийняте при неповному з'ясуванні всіх обставин по справі і з порушенням норм права.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу по даній справі без участі представників сторін за наявними матеріалами справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Тернопільської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного:

Сторони у справі перебували у договірних відносинах на підставі договору №274 від 23.12.1999р. Через неналежне виконання відповідачем договірних зобов”язань на підставі рішення суду від 03.07.01р. з останнього підлягало стягненню на користь позивача 25668,03грн. заборгованості за одержану продукцію, 256,68грн. в повернення сплаченого державного мита, 69,00грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що і видано судом наказ.

          У зв»язку із відсутністю коштів на рахунку боржника позивач звернувся в суд першої інстанції із заявою про зміну способу виконання рішення по справі №11/194-1894.

          Проте провадження у даній справі було зупинено у зв»язку із переглядом рішення суду першої інстанції за нововивявленими  обставинами.  Вищевказане рішення суду залишено без змін як судом першої інстанції так і Львівським апеляційним господарським судом.

Провадження у справі №11/194-1894 про зміну способу виконання вищевказаного рішення поновлено  і змінено спосіб виконання рішення, шляхом звернення  стягнення на майно боржника в сумі 25 993,71 грн., в тому числі 25668,03 грн. заборгованості за одержану продукцію; 325,68 грн. в повернення сплачених судових витрат на майно, на  користь ПП “К.І.К.-Л»про що видано наказ.

27.10.2006р. ДВС у Чортківському районі Тернопільської області винесло постанову про відкриття виконавчого провадження.

Однак за період з 27.10.2006р.  і на час звернення позивача в суд першої інстанції з позовом боржник заборгованість не погасив і виконавче провадження у справі не закінчено.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін).  На час звернення в суд першої інстанції заборгованість відповідача перед позивачем становить 26 359,23 грн.

          Згідно ст.625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

  Відповідно до п.4 роз'яснення  Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 „Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції” з послідуючими змінами, якщо  після прийняття господарським судом рішення про відшкодування збитків, їх розмір збільшився в результаті росту цін на майно або роботи, кредитор не позбавлений права пред'явити новий позов до винної особи.

          Отже, оскільки відповідач за отриману продукції не провів розрахунок і по виконавчих документах суду, позивач відповідно до чинного законодавства в межах строку позовної давності нарахував інфляційні нарахування на суму боргу і 3% річних з простроченої суми боргу за період з лютого 2004р. по лютий 2007р.

          Згідно поданого уточнення позовних вимог позивача інфляційні нарахування становлять –8526,12 грн., а 3% річних –2339,43 грн.  (а.с.39-41).

          Щодо посилання скаржника що протягом квітня2002р. по 20.04.2005р. рішення не виконувалось, бо суд зупинив виконання рішення до уваги колегією суддів не приймається. Оскільки зупинено було провадження у справі №11/194-1894 по розгляду заяви про зміну способу виконання рішення, а не заборона виконання рішення. Дане твердження апелянта є хибним і безпідставним.

   Так як відповідач неналежно виконував зобов'язання, то суд першої інстанції правомірно стягнув усі нарахування за неналежне виконання зобов”язань.

 Згідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

 Скаржник при наданих йому можливостях свою скаргу належними та допустимими документальними доказами не підтвердив.

          З огляду на вище  викладене,  колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення місцевого господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства, обставинам та матеріалам справи, а тому його належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Державне мито за розгляд апеляційної скарги, у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України, покласти на скаржника.

          Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,  105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення господарського суду Тернопільської області  від 02.04.2007р. по даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу  без задоволення.

2.          Доручити  місцевому господарському суду видати  відповідний наказ на виконання постанови.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4.          Матеріали справи №5/40-512 повернути в господарський суд Тернопільської  області.

    Головуючий-суддя                                                             Г. Гнатюк

    Суддя                                                                                Н.Кравчук

    Суддя                                                                                О.Мирутенко