Постанова

від 28.11.2018 по справі 183/3794/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2501/18 Справа № 183/3794/18 Суддя у 1-й інстанції - Сорока О.В. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Свистунової О.В.

при секретарі - Кошарі О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000

на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2018 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта-2000" про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2018 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта-2000" про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2018 року відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта-2000" про розірвання договору оренди земельної ділянки та призначено справу до розгляду.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта-2000" просить ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2018 року у справі № 183/3794/18 скасувати, справу направити до Святошинського районного суду м. Києва за територіальною підсудністю.

Відзивів на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2018 року від інших учасників справи до суду не надходило.

Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта-2000" про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, оскільки згідно Державного акту на право власності, земельна ділянка, щодо оренди якої виник спір, знаходиться на території Перещепинської міської ради, що територіально відноситься до підсудності Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта, що відповідач по справі ТОВ "Агро-Віта 2000" зареєстрований у м.Києві, а тому позов повинен розглядатися в Святошинському районному суду м. Києва, колегія суддів погодитись не може, оскільки для спорів щодо розірвання договору оренди землі встановлено виключну підсудність, тому позивачем пред'явлено позов до належного суду відповідно вимогам ст. 30 ЦПК України.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 - залишити без задоволення.

Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

О.В.Свистунова