Постанова

від 06.12.2018 по справі 546/945/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 546/945/18 Номер провадження 22-ц/814/372/18Головуючий у 1-й інстанції Горулько О.М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Прядкіної О.В., Хіль Л.М., при секретарі судового засідання: Діхтяр Т.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 11 вересня 2018 року у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Шевченківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, третя особа - головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2018 року ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою, в якій просив суд визнати за ним у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 3,9615 га, розташовану на території Шевченківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Прилуки Чернігівської області померла його мати ОСОБА_4, яка за життя склала заповіт на ім'я позивача. Із листа відділу у Решетилівському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 24.01.2018 року йому стало відомо, що за життя мати мала у власності зазначену вище земельну ділянку. За його зверненням до Прилуцької міської державної нотаріальної контори отримав письмове повідомлення №246/01/16 від 21.02.2018 року про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину та йому запропоновано звернутися до суду.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 11 вересня 2018 року у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_2 до Шевченківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, третя особа - головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування - відмовлено.

З даною ухвалою суду не погодився представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та подала на неї апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 11 вересня 2018 року про відмову у відкритті провадження, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та такою, що винесена з порушенням норм процесуального права.

Судове засідання проводилося в порядку спрощеного позовного провадження за участі сторін та інших осіб по справі. На моменту розгляду справи сторони по справі будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не з'явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції, приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п.п. 3.4. ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що з того, що до винесення нотаріусом постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії законні права, свободи чи інтереси ОСОБА_2, як спадкоємця, не є порушеними, а тому прийшов до висновку, що позовна заява ОСОБА_2 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм чинного цивільно-процесуального законодавства, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Стаття 55 Конституції України закріплює право кожної особи на судовий захист. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді.

Згідно зі статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Шевченківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, третя особа - головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування. Підставою звернення стало письмове повідомлення нотаріуса №246/01/16 від 21.02.2018 року про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину та йому запропоновано звернутися до суду.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У справі Беллет проти ОСОБА_7 (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Таким чином, суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі позбавив позивача права на справедливий та своєчасний розгляд справи за його позовною заявою та практично обмежив доступ до правосуддя, що є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, доводи апелянта є обґрунтованими. Допущення зазначених порушень процесуальних норм призвело до необґрунтованого припинення розгляду позову та створення перешкод для захисту порушених прав позивача у спосіб передбачений законом.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 11 вересня 2018 року та направлення справи до суду першої для продовження розгляду.

Керуючись ст. 374, ст. 379, ст. ст. 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити .

Ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 11 вересня 2018 року - скасувати , матеріали справи повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови суду виготовлено 06 грудня 2018 року.

Головуючий:

---

Г.Л. Карпушин

Судді:

---

О.В. Прядкіна

---

Л.М. Хіль