Постанова

від 05.12.2018 по справі 8/142

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2018 р. Справа №8/142

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С. , суддя Склярук О.І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Довбиш А.Ю.,

за участю представників:

позивача (в режимі відеоконференції) - Тіщенко А.А., за довіреністю №75/17 від 27.12.2017 року;

відповідача - не з'явився;

апелянта (Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області) - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, м.Сєверодонецьк, Луганська область, (вх.№897Л/1-40) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 10.10.2018 року по справі №8/142,

за позовом Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України , м.Київ,

до Державного підприємства Луганськвугілля , м.Луганськ,

про стягнення 50356,07 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 10.10.2018 року у справі №8/142 (повний текст складено 12.10.2018 року, суддя Лісовицький Є.А.) позов задоволено.

Скаргу Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України №31/13-3357 від 28.09.2018 року задоволено.

Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Кускової Н.І. щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 18.09.2018 року.

Визнано неправомірним повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 18.09.2018 року.

Зобов'язано старшого державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Кускову Н.І. відновити втрачене виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 29.06.2004 року №8/142.

Луганський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 10.10.2018 року та прийняти нове судове рішення, яким у задоволені скарги позивача відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області; визначено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду відзиви, клопотання та документи в обґрунтування своєї позиції по справі та призначено справу до розгляду в судове засідання.

У матеріалах справи наявне клопотання від апелянта вих.№13132/16.1-41 від 12.11.2018 року, в якому останній просить розглядати справу без участі його представника.

Ухвала суду від 15.11.2018 року була направлена на адресу відповідача 15.11.2018 року рекомендованим листом за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі і яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте ухвала повернулась до суду з позначкою поштового відділення - за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до частин 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною або яка міститься у відповідному реєстрі, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, а не отримання кореспонденції зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою учасника справи щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Відповідно до ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача та апелянта, який просив розглядати справу за його відсутності.

Представник позивача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні 05.12.2018 року пояснив, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її обґрунтованою та законною, прийнятою при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 15.06.2004 року у справі №8/142 позов ДК Газ України НАК Нафтогаз України до ДП Луганськвугілля про стягнення 50356,07 грн. задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства Луганськвугілля на користь ДК Газ України НАК Нафтогаз України борг у сумі 37468,92 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 3653,22 грн., 3% річних у сумі 1344,66 грн., держмито в сумі 424,67 грн. та судові витрати в сумі 99,52 грн.

Після набрання рішенням законної сили Господарським судом Луганської області видано наказ від 29.06.2004 року №8/142, який позивачем було пред'явлено до виконання до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції.

Постановою відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції від 30.07.2004 року відкрито виконавче провадження №8-1762 з примусового виконання наказу №8/142 від 29.06.2004 року, виданого Господарським судом Луганської області про стягнення з ДП Луганськвугілля на користь ДК Газ України НАК Нафтогаз України боргу в сумі 42990,99 грн.

Згідно Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 року №405/2014 на території Донецької та Луганської областей з 14.04.2014 року розпочато проведення антитерористичної операції.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної виконавчої влади тимчасово не здійснюють або не в повному обсязі здійснюють свої повноваження , наказу Міністерства юстиції України від 25.11.2014 року №246/7 Про переміщення органів та установ юстиції Луганської області , наказу Головного управління юстиції у Луганській області від 25.11.2014 року №46-В Про переміщення органів та установ юстиції Луганської області та наказу Міністерства юстиції України від 07.04.2016 року №1056/5 Про затвердження Переліку районних, районних у містах міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних відділів державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, місті Києві та Севастополі , територіальні органи юстиції, що знаходяться на тимчасово неконтрольованій території, переміщено на територію підконтрольну українській владі.

Так, Ленінський відділ державної виконавчої служби міста Луганська Головного територіального управління юстиції у Луганській області переміщено за адресою: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Хіміків, 68.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України №3503/5 від 29.11.2016 року утворено Луганський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області реорганізувавши шляхом злиття Артемівського відділу державної виконавчої служби міста Луганська Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Луганська Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Ленінського відділу державної виконавчої служби міста Луганська Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Кам'янобрідського відділу державної виконавчої служби міста Луганська Головного територіального управління юстиції у Луганській області.

У зв'язку з проведенням на території міста Луганськ та Луганської області антитерористичної операції наказ №8/142 з примусового виконання рішення Господарського суду Луганської області під час перебування на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м.Луганська (зараз - Луганський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області) був втрачений.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 21.03.2018 року у справі №8/142 задоволено заяву Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України про видачу дубліката наказу №8/142 від 29.06.2004 та видано дублікат наказу.

Після отримання дубліката наказу №8/142 від 29.06.2004 року Дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України звернулась до Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області з заявою №31/13-1643 від 27.04.2018 року про відновлення втраченого виконавчого провадження, в якій просила відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 29.06.2004 року №8/142 та надіслати сторонам постанову про відновлення виконавчого провадження.

18.09.2018 року старшим державним виконавцем Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Кусковою Н.І., винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження - не надання стягувачем підтвердження сплати авансового внеску.

Не погоджуючись з винесеним повідомленням, Дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України звернулась до Господарського суду Луганської області зі скаргою в порядку ст.ст. 339-340 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду якої винесено оскаржувану ухвалу.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 1 Закону України Про виконавче провадження визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно приписів ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Державний виконавець у повідомленні про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання посилається на п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження відповідно до якого виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.

Проте, слід відрізняти правову природу, а отже наслідки від звернення двох різновидів заяв, а саме заяви про пред'явлення виконавчого документа до виконання та заяви про відновлення втраченого виконавчого провадження.

Так, обов'язок щодо сплати авансового внеску стосується процедури відкриття виконавчого провадження, яка визначена Законом України Про виконавче провадження , а не процедури відновлення втраченого виконавчого провадження.

Порядок відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження визначено в Розділі XV Інструкції з організації примусового виконання рішень, відповідно до якого:

1. За заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконавця відновленню підлягають:

втрачене виконавче провадження або його матеріали;

знищене виконавче провадження у разі постановлення Європейським судом з прав людини рішення, відповідно до якого держава зобов'язана виконати рішення національного суду;

виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території.

2. У заяві повинно бути зазначено, про відновлення якого саме виконавчого провадження просить сторона виконавчого провадження, реквізити виконавчого документа, сторони виконавчого провадження, їх місце проживання чи місцезнаходження (у разі наявності вказаної інформації у сторони виконавчого провадження), обставини втрати матеріалів виконавчого провадження (перебування виконавчого провадження на тимчасово окупованій території), поновлення яких саме документів сторона вважає необхідним, для якої мети необхідне їх поновлення.

До заяви про відновлення втраченого виконавчого провадження чи його матеріалів можуть долучатися документи або їх копії, що збереглися у сторони виконавчого провадження, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку.

У заяві про відновлення матеріалів виконавчого провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території, яка подається боржником, зазначаються обставини, які зумовлюють необхідність відновлення виконавчого провадження (намір виконати рішення, припинення заходів примусового виконання рішень у зв'язку з виконанням рішення у повному обсязі, скасуванням рішення, на підставі якого видано виконавчий документ тощо). У разі виконання боржником рішення у повному обсязі до заяви додаються квитанції, платіжні документи, що підтверджують сплату боргу за виконавчим документом, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження (у разі винесення відповідних постанов).

3. Виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа.

Якщо відповідно до заяви боржника виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території України, необхідно відновити у зв'язку з наміром боржника виконати рішення або необхідністю припинення заходів примусового виконання рішень, таке виконавче провадження може бути відновлено без дубліката виконавчого документа.

4. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього дубліката виконавчого документа (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 3 цього розділу) виносить постанову про відновлення втраченого (знищеного) виконавчого провадження і не пізніше наступного дня надсилає її стягувачеві та боржникові.

5. У разі відновлення виконавчого провадження за ініціативою виконавця він у постанові роз'яснює сторонам право надати документи виконавчого провадження, їх копії, інші документи або відомості, що стосуються втраченого виконавчого провадження.

6. Для відновлення виконавчого провадження чи його матеріалів державний виконавець використовує відомості автоматизованої системи виконавчого провадження про винесені постанови та інші документи виконавчого провадження, інформацію та документи, одержані ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

7. Відновлене виконавче провадження підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.

Наразі, Дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України звернулась до органу державної виконавчої служби з заявою №31/13-1643 від 27.04.2018 року про відновлення втраченого виконавчого провадження. При цьому, в заяві обґрунтовано обставини, які зумовили необхідність відновлення виконавчого провадження. До заяви було надано оригінал дубліката наказу від 29.06.2004 року №8/142, копію ухвали Господарського суду Луганської області від 21.03.2018 року та копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.07.2004 року №8-1762.

Інструкцією з організації примусового виконання рішень, якою визначено порядок відновлення втраченого виконавчого провадження не передбачено обов'язку надавати до відповідної заяви докази сплати авансового внеску.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, посилання державного виконавця на п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , як на підставу повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, є необґрунтованим.

Колегія суддів відмічає, що апелянт у своїх запереченнях на скаргу у суді першої інстанції та в апеляційній скарзі зазначає, що наказ від 15.06.2004 року №8/142, виданий Господарським судом Луганської області на виконанні в територіальних відділах державної виконавчої служби Луганської області не перебував, а відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу від 15.06.2004 року №8/142 не вбачається можливим, оскільки відомості про вказаний виконавчий документ до Автоматизованої системи виконавчого провадження не вносились.

Слід відмітити, що відповідні посилання та твердження не можуть бути підставою для винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.8 ч.4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження . Крім того, такі посилання та твердження жодним чином не підтверджують правомірність дій державного виконавця.

Щодо суті доводів та тверджень апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

До впровадження Автоматизованої системи виконавчого провадження державні виконавці користувались іншою комп'ютерною базою даних, а саме: Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень.

Міністерство юстиції України з метою створення системи обліку виконавчих проваджень наказом від 20.05.2003 року №43/5 затвердило Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень.

Відповідно до п. 1.1. Положення, Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - це комп'ютерна база даних, яка створена за допомогою автоматизованої системи і відповідно до якої здійснюється облік виконавчих документів, виконавчих проваджень та узагальнюється звітність про роботу органів державної виконавчої служби.

Згідно з п. 3.1. Положення (в редакції чинній на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу №8/142) до Єдиного реєстру обов'язково вносяться відомості про проведення таких виконавчих дій, зокрема, про відкриття виконавчого провадження із зазначенням дати винесення постанови та присвоєння йому реєстраційного номера.

Відповідно до приписів розділу XII Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року №2432/5, незавершені виконавчі провадження, відомості про які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, підлягають перенесенню до Системи. Підлягають перенесенню до Системи виконавчі провадження, за якими скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа. Відомості про перенесення виконавчого провадження фіксуються Системою із зазначенням дати, часу та підстави перенесення, назви органу державної виконавчої служби та прізвища, ім'я та по батькові державного виконавця, який здійснив перенесення. Номер виконавчого провадження, за яким виконавче провадження обліковувалось у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, зберігається при перенесенні виконавчого провадження до Системи.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказ Господарського суду Луганської області від 29.06.2004 року №8/142 перебував на виконанні про що свідчить копія постанови державного виконавця Трофименко Т.М. відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції №8-1762 від 30.07.2004 року про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №8/142 від 29.06.2004 року.

Також, у матеріалах справи міститься лист №8/88 від 28.12.2009 року Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, в якому зазначено, що на виконанні у відділу знаходиться наказ Господарського суду Луганської області №8/142 від 29.06.2004 року.

Крім того, старший державний виконавець Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Кускова Н.І. у повідомлені про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 18.09.2018 року, сам зазначив, що 30.07.2004 року державним виконавцем винесено постанову №8-1762 про відкриття виконавчого провадження.

З урахуванням того, що у відповідності до Положень про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень та про автоматизовану систему виконавчого провадження, відомості про проведення виконавчих дій, зокрема, про відкриття виконавчого провадження, обов'язково повинні були внесені до Єдиного реєстру виконавчих проваджень, а в подальшому перенесені до Автоматизованої системи виконавчого провадження, проте відсутні в ньому, суд дійшов висновку, що ці відомості до Автоматизованої системи виконавчого провадження не були перенесені.

Згідно пункту 6 розділу XII Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, відомості про незавершені виконавчі провадження, які не перенесені з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень до Системи, підлягають обліку при формуванні звітності.

У зв'язку з проведенням антитерористичної операції, органи державної виконавчої служби, які знаходились на тимчасово неконтрольованій території, в тому числі Ленінський відділ державної виконавчої служби міста Луганська Головного територіального управління юстиції у Луганській області, переміщено на територію підконтрольну українській владі. При цьому, матеріали виконавчих проваджень, матеріально-технічна база та інше майно в тому числі Ленінського відділу державної виконавчої служби міста Луганська Головного територіального управління юстиції у Луганській області залишились за місцем його попередньої реєстрації. Таким чином, звітність щодо виконавчих проваджень, які не були перенесені з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень також залишилась за місцем попередньої реєстрації органу державної виконавчої служби і вона фактично є втраченою.

З урахуванням викладених обставин, для відновлення виконавчого провадження за наказом №8/142 від 29.06.2004 року державний виконавець повинен був використати не відомості автоматизованої системи виконавчого провадження про винесені постанови, оскільки вони відсутні з вищезазначених причин, а й інші документи виконавчого провадження, одержані ним, зокрема, від ДК Газ України НАК Нафтогаз України як сторони виконавчого провадження і на підставі поданих документів відновити втрачене виконавче провадження.

При цьому, колегія суддів враховує, що наведені апелянтом доводи у апеляційній скарзі побудовані на тому, що він не в змозі відновити втрачене виконавче провадження. Однак неможливість відновлення втраченого провадження не підтверджена належним чином, оскільки матеріали справи не свідчать, що державним виконавцем вчинялись будь-які дії направлені на його відновлення. Разом з тим, неможливість відновлення втраченого виконавчого провадження не є підставою для винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга - Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала Господарського суду Луганської області від 10.10.2018 року по справі №8/142 має бути залишена без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати апелянта не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284, 339, 340 Господарського процесуального кодексу України, ч.6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів , колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Луганської області від 10.10.2018 року по справі №8/142 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 07 грудня 2018 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя О.І. Склярук

Суддя М.М. Слободін