Рішення
від 06.12.2018 по справі 902/414/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018,  тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "06" грудня 2018 р.          Cправа № 902/414/18   Господарський суд Вінницької області у складі судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро Центр", м.Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький завод пакувальних виробів "Вінтар", м.Вінниця   про стягнення 285229,62 грн заборгованості згідно договору транспортно-експедиторського обслуговування сторони правом участі у судовому засіданні не скористалися В С Т А Н О В И В : До Господарського суду Вінницької області 09.07.2018 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро Центр" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький завод пакувальних виробів "Вінтар" 315229,62 грн заборгованості, що нарахована з посиланням на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору транспортно-експедиторського обслуговування №КЦ-080/17 від 01.07.2017, з яких: 251790,00 грн - основний борг, 36299,88 грн - пеня, 6336,88 грн - 3% річних та 20802,86 грн - інфляційних втрат. Ухвалою суду від 24.07.2018 постановлено відкрити провадження у справі №902/414/18, її розгляд здійснити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 13 вересня 2018 року. Ухвалою від 13.09.2018 судом продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №902/414/18 на 30 днів, її розгляд відкладено до 16.10.2018. Ухвалою суду від 16.10.2018 постановлено закрити підготовче провадження у справі №902/414/18, призначити справу до судового розгляду по суті, повідомити учасникам справи, що розгляд справи по суті відбудеться 26.11.2018. Сторони правом участі в судовому засіданні 26.11.2018 не скористались, про дату, час та місце судового засідання повідомлені завчасно та належним чином ухвалою суду від 16.10.2018, яка надіслана на адресу сторін згідно відомостей з Єдиного державного реєстру рекомендованою кореспонденцією. За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про дату, час та місце судового слухання. При цьому статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України        зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами. Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами. З огляду на вищезазначене, суд приходить висновку, що сторін належним чином було повідомлено про дане судове засідання. Неявка останніх є підставою до розгляду справи за їх відсутністю, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України. Водночас 02.11.2018 на адресу суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро Центр" про зменшення позовних вимог №КВ-269 від 29.10.2018 (вх. канц. суду №02.1-34/8674/18 від 02.11.2018), в якій позивач, посилаючись на часткове погашення відповідачем суми, заявленої до стягнення, просить прийняти її до розгляду та стягнути з відповідача заборгованість за договором №КЦ-080/17 від 01.07.2017 у розмірі 285229,62 грн, з яких: 251790,00 грн - основний борг, 6299,88 грн - пеня, 6336,88 грн - 3% річних та 20802,86 грн - інфляційні втрати. Частиною 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно ст.207 ГПК України, під час розгляду справи по суті в учасників справи з'ясовується, чи мають вони заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом. Оглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро Центр" про зменшення позовних вимог (вх. канц. суду №02.1-34/8674/18 від 02.11.2018) та додані до неї документи судом встановлено, що часткове погашення відповідачем заявленої до стягнення у даній справі заборгованості відбулось за період з 05.09.2017 по 05.09.2018 шляхом сплати  250000 грн, тобто до постановлення судом ухвали про закриття підготовчого провадження у даній справі (до 16.10.2018), а тому заява про зменшення позовних вимог мала би бути заявлена до закінчення підготовчого засідання. Враховуючи, що позивач звернувся з нею на стадії розгляду справи по суті без поважних причин, суд відмовляє у прийнятті її до розгляду. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. 01 липня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Квадро Центр» (виконавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Вінницький завод пакувальних виробів «ВІНТАР» (клієнт, відповідач) був укладений договір транспортно-експедиторського обслуговування №КЦ-080/17 (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого виконавець зобов'язався за плату, за рахунок та за дорученням клієнта надати послуги з організації перевезення вантажу залізничним транспортом по території України та/або іноземних держав, а клієнт - прийняти та оплатити надані послуги. Згідно п.2.1.1. Договору не пізніше ніж за 5 діб (при перевезенні по території України) і 10 діб (при перевезенні по території інших держав) до дати подачі рухомого складу (не менше ніж за 20 діб до дати подачі транспортерів) направити Виконавцю заявку на подачу рухомого складу відповідно до місячного плану перевезень (далі - «Заявка»), яка являється замовленням на надання послуг по цьому Договору та обов'язково повинна мати наступні данні: маршрут і всі необхідні дані про вантаж (найменування, кількість, код вантажу по ГНВ, ЄТСНВ), кількість і вид вагонів, обсяг вантажу в тонах, обсяг вантажу в вагонах, терміни транспортування, станції відправлення, станції призначення вантажу, найменування вантажовідправника і вантажоодержувача, ПІБ, підпис та печатку Клієнта). Пунктом 2.1.2. Договору відповідач-клієнт зобов'язався своєчасно сплатити належну плату Виконавцю, відшкодувати витрати, передбачені умовами Договору та/ або додатками до цього Договору, а також відшкодувати документально підтверджені додаткові витрати та інші платежі, неустойки, понесені Виконавцем в інтересах Клієнта та/ або з вини Клієнта. У липні 2017 року та у жовтні 2017 року відповідач шляхом подання заявок на подачу порожніх вагонів (Заявка №1 від 04.07.2017 та Заявка №2 від 05.09.2017), замовив і отримав транспортно   - експедиторські послуги у Позивача щодо перевезення вантажів відповідача у вагонах №24629503 (вантаж: «Консервні риби», зі ст.Вінниця до ст.Чукурсай) та №21177951 (вантаж: «Вироби з чорних металів промислового призначення», зі ст.Вінниця до ст.Туркменбаши, 1). Відповідно до п.3.5. Договору датою надання послуг за цим Договором є дата складання акту наданих послуг. Акти наданих послуг та· звіти до них надсилаються Виконавцем Клієнту не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за місяцем надання послуг. Клієнт зобов'язаний підписати акти надання послуг та звіти до них та протягом п'яти робочих днів з дня отримання повернути дані документи Виконавцю, або надіслати аргументовані заперечення до них. У разі не підписання або не повернення акту надання послуг та/або звіту до нього послуги вважаються наданими належним чином, в повному обсязі відповідно до вимог Клієнта, прийнятими останнім та мають бути оплачені Клієнтом в повному розмірі. У 2017 році відповідач замовив у позивача, а останній надав послуги згідно зазначеного Договору на загальну суму 471790,00 грн, що підтверджується актами наданих послуг №199 від 31.07.2017 на суму 289550,00 грн та №296 від 31.10.2017 на суму 182240,00 грн (далі- Акти), які відповідачем було погоджено та підписано без зауважень, залізничними транспортними накладними №33767575 (по вагону №24629503) та №32186199 (по вагону № 21177951), де Відповідач зазначається як «вантажовідправник». Відповідно до положень п.3.1. Договору взаєморозрахунки між Виконавцем та Клієнтом здійснюються на умовах 100% попередньої оплати запланованих витрат або на інших умовах, зазначених в додатковій угоді або специфікації. Згідно п.3.2. Договору перерахування грошових коштів здійснюється Клієнтом на поточний рахунок Виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення Виконавцем Клієнту рахунку на оплату в електронному вигляді, але не пізніше дати оформлення перевізного документу (залізничної накладноі) на навантажений рейс. З урахуванням зазначеного вище, відповідач зобов'язаний був оплатити отримані послуги не пізніше 14.07.2017 (дата накладної №33767575) по Акту наданих послуг №199 та не пізніше 06.10.2017 (дата накладної №32186199) по Акту наданих послуг №296. Разом з цим ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «ВІНТАР» оплатив ТОВ «Квадро Центр» лише частину отриманих послуг, а саме на суму 220000,00 грн. Таким чином у відповідача перед позивачем виникла прострочена заборгованість на загальну суму 251790,00 грн за послуги надані у липні 2017 та жовтні 2017 року. Таким чином відповідач в порушення умов Договору не розрахувався за надані послуги, що і стало підставою до звернення до суду з даним позовом. Дослідивши і оцінивши надані докази суд дійшов наступного висновку. Згідно зі ст. ст. 11, 509 ЦК України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Проаналізувавши положення укладеного між сторонами договору на транспортно-експедиторське обслуговування №КЦ-080/17 від 01.07.2017, суд дійшов висновку, що виниклі на його підставі правовідносини регламентуються нормами параграфу 1 глави 65 ЦК України, який визначає загальні положення про транспортне експедирування. Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Отже, укладений між сторонами договір є належною підставою для виникнення зобов'язань, визначених його умовами, з оплати вартості перевезень. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору. Абзацом 1 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Відповідно до абзацу 1 статті 11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку. Згідно з абзацом 2 статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування. Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами. Відповідно до ч.1 ст.202 ГК України та ст.599 ЦК України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Факт надання послуг з перевезення вантажу відповідачем не заперечується та підтверджуються матеріалами справи, отже позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином. Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 251790,00 грн. Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача 36299,88 грн - пені, нарахованої за період з 15.07.2017 до 15.01.2018 (по акту №199 від 31.07.2017) та а період з 07.10.2017 до 07.04.2018 (по акту №296 від 31.10.2017); та нарахованих за період з 15.07.2017 до 16.07.2018: 6336,88 грн - 3% річних та 20802,86 грн - інфляційних втрат. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Згідно приписів ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України). Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України. За змістом ч.1 ст.230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до положень п.4.2. Договору у разі порушення строків оплати послуг, що надаються Виконавцем Клієнту за цим Договором, Клієнт сплачує Виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених в строк послуг, передбачених цим Договором, за кожен день прострочення платежу. Дослідивши зазначені норми закону та умови договору, суд вважає вимогу щодо стягнення пені правомірною. Здійснивши перевірку правильності визначеної до стягнення суми пені з урахуванням суми наявної заборгованості за період з 15.07.2017 до 15.01.2018 (по акту №199 від 31.07.2017) та а період з 07.10.2017 до 07.04.2018 (по акту №296 від 31.10.2017) з урахуванням здійснених відповідачем часткових проплат за цей період (а.с.74-75, т.1) суд дійшов висновку, що позивач мав право на звернення з позовною вимогою стосовно стягнення пені в розмірі 36299,88 грн. При цьому судом враховується, що після відкриття провадження у даній справі відповідач сплатив позивачу 30000,00 грн. Статтею 534 ЦК України визначено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу. Враховуючи, що зазначеної суми проведеного платежу недостатньо для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі, суд погоджується з позицією товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро Центр", викладеною у заяві про зменшення позовних вимог №КВ-269 від 29.10.2018, та вважає, що за рахунок сплачених 30000,00 грн після відкриття провадження у даній справі відбулось погашення вимоги щодо стягнення пені. В зв'язку з чим провадження у справі в частині стягнення 30000,00 грн пені підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.232 ГПК України. Позовна вимога щодо стягнення пені в розмірі 6299,88 грн підлягає задоволенню. Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У відповідності до ч.2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних, на які згідно положень ст.625 ЦК України, позивач має право вимоги, нарахувавши їх на суму заборгованості за визначений останнім період (з 15.07.2017 до 16.07.2018) з урахуванням здійснених відповідачем часткових проплат (а.с.74-75, т.1), суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, підлягає задоволенню в межах вимог, заявлених до стягнення. Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо). Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 285229,62 грн, з яких: 251790,00 грн - основний борг, 6299,88 грн - пеня, 6336,88 грн - 3% річних та 20802,86 грн - інфляційних втрат обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. Відповідно до положень п.1 ч.4 ст.129, ч.3 ст.130 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача. Слід також роз'яснити, що відповідно до положень частин 4 та 5 статті 240 ГПК України в зв'язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершено розгляд справи, суд підписав рішення у справі №902/414/18 без його проголошення. Датою ухвалення рішення у дані справі, є дата складення повного судового рішення. На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.4 ст.129, п.2 ч.1 ст.232, ч.3 ст.130,  ст.ст. 7, 8, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд В И Р І Ш И В: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький завод пакувальних виробів "Вінтар" (21100, м.Вінниця, вул.Некрасова, 87, код 00383679) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро Центр" (03150, м.Київ, вул.Анрі Барбюса, 37/1, офіс16, код 35810530) 251790,00 грн - основного боргу; 6299,88 грн - пені; 6336,88 грн - 3% річних; 20802,86 грн - інфляційних втрат та 4728,45 грн судового збору. 3. Провадження у справі №902/414/18 в частині стягнення 30000,00 грн пені закрити. 4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. 5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами      за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Повне рішення складено 06 грудня 2018 р. Суддя                                                          Нешик О.С.     віддрук. прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу - ТОВ "Квадро Центр" (03150, м.Київ, вул.Анрі Барбюса, 37/1, офіс16); 3 - відповідачу - ТОВ "Вінницький завод пакувальних виробів "Вінтар" (21100, м.Вінниця, вул.Некрасова, 87).

Дата ухвалення рішення06.12.2018
Оприлюднено10.12.2018
Номер документу78377374
СудочинствоГосподарське
Сутьстягнення 285229,62 грн заборгованості згідно договору транспортно-експедиторського обслуговування сторони правом участі у судовому засіданні не скористалися

Судовий реєстр по справі —902/414/18

Судовий наказ від 02.01.2019

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Рішення від 06.12.2018

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Ухвала від 16.10.2018

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Ухвала від 01.10.2018

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Ухвала від 13.09.2018

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Ухвала від 24.07.2018

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні