Рішення

від 05.12.2018 по справі 904/4362/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.12.2018м. ДніпроСправа № 904/4362/18 За позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торфдом-МЧ", м. Дніпро

про стягнення 8 097,94 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №199-4016 від 29 серпня 2018 року, представник

Від відповідача: ОСОБА_2, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівник; ОСОБА_3, ордер серія ДП№97/000050 від 22 жовтня 2018 року, адвокат

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торфдом-МЧ" шкоду заподіяну при перевезенні вантажу у розмірі вартості нестачі 8 097,94 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до договору перевезення за залізничними накладними №45998465 - досилка (за основною залізничною накладною №37797552) та №37861671 від вантажовідправника ТОВ "Торфдом-МЧ" на адресу позивача 16 та 27 травня 2018 року у вагонах №№55089023, 554667484 надійшов вантаж - торф вапняковий. Під час видачі вантажу з перевіркою, була встановлена вагова недостача продукції, яка надійшла без ознак розкрадання та просипання вантажу на шляху прямування до станції призначення.

Так, по заявці одержувача, згідно статті 52 Статуту залізниць, проведено перевірку маси вантажу у вагонах №55089023, №554667484 та складено комерційні акти №466001/119 від 16.05.2018 та №466001/129 від 28.05.2018, які засвідчують, що під час контрольного зважування на вагах станції було встановлено розбіжності фактичної маси вантажу з зазначеною в накладній масою менше на 2500 кг та менше на 4 550 кг. Відповідно до вищезазначених накладних відправником є відповідач, завантаження проводилось відповідачем (підтверджується відмітками в перевізних документах).

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що не вбачає порушень в своїх діях, оскільки позивачем виконання зобов'язання було належним чином прийнято, дії передбачені умовами договору щодо виявлення недостачі товару під час його приймання позивачем не виконані, а саме фактично проігноровано, що виключає наявність його вини в діях відповідача як підстави відшкодування шкоди.

За таких обставин, на думку відповідача, в діях позивача вбачається порушення умов договору поставки, які унеможливлюють вимоги щодо відшкодування шкоди, які ним вказані у позові. У зв'язку з чим відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

30 жовтня 2018 року до господарського суду надійшла відповідь на відзив Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" мотивована тим, що позивач не є стороною по договору перевезення, а стороною на користь якої цей договір був укладений між залізницею та вантажовідправником. Тобто, у відношенні до позивача виконання зобов'язань по договору перевезення має деліктну природу.

Щодо розрахунку, позивач зазначає, що розрахунок відповідальної недостачі здійснено з врахуванням норм чинного законодавства України, а саме відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів. При розрахунку вартості недостачі враховано 2% норми недостачі, яка помножена на вартість вантажу за 1 т відповідно до рахунків-фактур, при цьому, 2% норми недостачі розраховується від маси брутто зазначеної у перевізних документах.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/4362/18, ухвалено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання на 30.10.2018. У судовому засіданні 30.10.2018 оголошено перерву до 08.11.2018, з 08.11.2018 розгляд справи відкладений на 22.11.2018. У судовому засіданні 22.11.2018 оголошено перерву до 05.12.2018.

В судовому засіданні 05.12.2018 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

22.05.2014 між Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торфдом-МЧ" (постачальник) укладено договір поставки №1403243 , відповідно до умов якого (п.1.1) постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт вказується в специфікації (додатку) до договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і за умовами, передбаченими цим договором.

У специфікації №13/1801447 до вказаного договору сторони погодили поставку реагенту торфогідроксидного у кількості 4000 тон на суму 7 392 000 грн. в термін квітень-червень 2018 року.

Згідно умов п.п. 3, 4 вказаної Специфікації, умови поставки товару: FСА - ст. відвантаження - Стоянов, Львівської залізниці, згідно з правилами Інкотермс 2010. Транспортні витрати (залізничний тариф) по доставці товару від станції Стоянов. Львівської залізниці до станції призначення - за рахунок покупця, на підставі договору, укладеного між покупцем і ТОВ "Металургійна транспортна компанія". Датою переходу права власності до покупця на товар є дата штемпеля у залізничній накладній станції відвантаження. Перехід права власності до покупця не звільняє постачальника від зобов'язання замінити неякісний товар, якщо його невідповідність буде встановлено при остаточному прийманні на складі вантажоотримувача.

03.05.2018 постачальником виставлено на оплату покупцю рахунок-фактуру №СФ-0000028 на суму 480480,00 грн. за реагент торфогідроксидний у кількості 260,000 тон. (а.с.14 та 55).

Також 03.05.2018 сторонами підписано акт приймання-передачі товару у кількості 260 000 тон на суму 480480,00 грн. (а.с.56).

Згідно залізничної накладної №37797552 від 03.05.2018, відправником ТОВ "Торфдом-МЧ" зі станції Стоянов Львівської залізниці, було відправлено 260 тис. тон торфу насипом, у вагонах: №55089023-65,7 тон; №55467898 - 63,4 тон; №55468375 - 67,4 тон: №55467351 - 63,5 тон. Відмітка про прибуття вантажу 14 травня 2018 року, видача вантажу 15 травня 2018 року (а.с.12 та 57).

16 травня 2018 року на підставі заявки начальника вантажної служби ЖДЦ ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" здійснено контрольне зважування вагону №55089023, який прибув за досильною накладною №45998465, за результатами якого складено комерційний акт №466001/119 (а.с.11).

Покупець звертався до постачальника із листом №2018.05.17/6-30, у якому повідомляв про те, що вагон №55089023, який прибув за накладною №37797552 16.05.2018 було переважено та виявлено недостачу товару у розмірі 2,500 тон. Покупець просив направити представника для контрольного переважування, відповідно до Інструкції П-6.

В свою чергу, ТОВ "Торфдом-МЧ" листом від 17.05.2018 №28-5/18 повідомило, що приймає дані вхідного зважування. Для визначення фактичної ваги, що надійшла за цією партії, просить здійснити тарування пустих залізничних вагонів та направити на його адресу акт приймання продукції за кількістю для коригування рахунку (а.с.60).

Згідно залізничної накладної №45998465 від 13.05.2018 року, яка була досильною до основної накладної, у вагоні №55089023 зазначена маса торфу в розмірі 65,7 тон.

На вказаний товар постачальником було надано паспорт якості №28 від 03 травня 2018 року, згідно якого маса партії продукції 260 тисяч кг показники якості: кислотність-8,5 од; масова доля золи - 18,5 %; вміст розчинних гуматів - 8,5 % (а.с.58).

В комерційному акті зазначається (розділ Д), що по заявці одержувача, згідно статті 52 Статуту залізниць України, була проведена перевірка маси вантажу у вагоні 55089023, який прибув по досилці 45998465 Кривий Ріг Сортувальний-Нікополь, до основної відправки 37797552 Стоянів - Нікополь, виявлено менше проти документа на 2500 кг торфу вапнякового, який у вагоні вміститися міг. Навантаження у вагоні нижче бортів 50 см, рівномірне, вантаж не маркований, по документу маркування не значиться, виямок, поглиблень, течі та слідів течі вантажу не було. Вагон бездверний, люка закриті. Перевірку маси вантажу проводили з зупинкою без роз'єднання, на 100 т тензометричних вагонних вагах одержувача, перевірених органами Держстандарту 28/07-17 р. Комерційний акт підписано прийомоздавальником Дорошенко, представником одержувача Борщевською, заст. ДС Гулєга. Зважування проводилось двічі, нестача вантажу підтвердилась.

Відповідно до платіжного доручення №223961 від 06.06.2018 постачальником сплачено на користь покупця вартість реагенту торфогідроксидного на підстав рахунку №28 від 03.05.2018 у сумі 480 480,00 грн. (а.с.15).

Згідно залізничної накладної №37861671 від 07 травня 2018 року, відправником ТОВ "Торфдом - МЧ" згідно заявки АТ "Нікопольський завод феросплавів", було направлено товар - торф вапняковий масою 389 100 тон зі станції Стоянов Львівської залізниці, у вагонах: №55467484 - 67,7 тон; №55467468 - 63,4 тон; №55070627 - 63,1 тон; 55070553 - 63,2 тон., №55070668 - 66,7 тон; №55070650 - 64,2 тон. Відмітка про прибуття вантажу 27 травня 2018 року, видача вантажу 28 травня 2018 року.

На вказаний товар Постачальником було надано паспорт якості №29 від 07 травня 2108 року, згідно якого маса партії продукції 389 тисяч 100 кг., показники якості: кислотність-8,5 од; масова доля золи - 19 %; вміст розчинних гуматів -8,0 %.

07.05.2018 постачальником надано покупцю на оплату рахунок-фактуру №СФ-0000029 на суму 719 056,80 грн. за реагент торфогідроксидний (а.с.19 та 61), який відповідно до платіжного доручення № 224332 оплачено покупцем 15.06.2018 (а.с.20).

Також 07.05.2018 сторонами підписано акт №21 приймання передачі товару (реагент торфогідроксидний) у кількості 389,1 тон на суму 719 056,80 (а.с.62).

28 травня 2018 року на підставі заявки начальника вантажної служби ЖДЦ ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" здійснено контрольне зважування вагону №55467484, який прибув за накладною №37861671, за результатами якого складено комерційний акт №466001/129 (а.с.17).

В комерційному акті, складеному на станції вантажоодержувача 28 травня 2018 року, зазначається (розділ Д), що по заявці одержувача, згідно статті 52 Статуту залізниць України, була проведена перевірка маси вантажу у вагоні 55467484, який прибув по відправці вказаній на звороті цього акту, на 100 т тензометричних вагонних вагах одержувача, перевірених органами Держстандарту 28/07-17 р. виявлено менше проти документа на 4550 кг торфу вапнякового. Навантаження у вагоні нижче бортів 30-50 см. рівномірне, вантаж не маркований, по документу маркування не значиться, виямок, поглиблень, течі та слідів течі вантажу не було. Комісійне зважування, з зупинкою без роз'єднання проводили прийомоздавальник Косенко, представник одержувача Бохан, заст. ДС Гулєга. Зважування проводилось двічі, нестача вантажу підтвердилась.

Позивач зазначає, що за вказаними залізничними накладними отримано вантажу менше, ніж зазначено відповідачем у залізничних накладних, що підтверджується комерційними актами. Разом з цим, кількість товару, який мав відповідач відвантажити оплачений позивачем у повному обсязі, а відтак позивач зазнав збитків у розмірі 8 097,94 грн., які складаються із вартості недостачі вантажу у загальній кількості 4,382 тон, із вирахуванням природної втрати (2%).

Відмова відповідача відшкодувати завдані позивачеві збитки у розмірі 8 097,94 грн. і стала причиною звернення до суду із відповідним позовом.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 22 Цивільного кодексу України визначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. У ч. 2 цієї статті зазначається, що збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За змістом ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 3 ст. 216 Господарського кодексу України потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі, тобто обов'язок відшкодування збитків прямо випливає з положень закону, тому не потребує додаткового узгодження між сторонами договірних відносин саме право на відшкодування збитків.

За усталеною судовою практикою Верховного Суду України господарське правопорушення складається з чотирьох елементів, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б одного із цих елементів такий вид господарсько-правової відповідальності, як відшкодування збитків, до учасників господарських відносин не застосовується.

З урахуванням принципу змагальності, згідно з яким сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, у справі, що розглядається, позивач, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови, зокрема: факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків, причинний зв'язок. У свою чергу, якщо кредитором порушення зобов'язання доведено, вина боржника у порушенні презюмується, і в такому разі останній має довести відсутність своєї вини (ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України).

Позивач, звертаючись до суду з позовом, наполягає, що відповідачем недовантажено товар у вагони №55089023 у кількості 2500 кг та у вагон №55467484 у кількості 4 550 кг, який позивачем оплачений, а відтак відповідачем завдано позивачу збитки у розмірі вартості недовантаженого товару у сумі 8 097,94 грн.

Так, відповідно до ст.ст. 2, 3, 6 ,37 Статут залізниць України Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом; Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів; дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів; під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.

Згідно зі ст. 6 Статуту залізниць накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення

У відповідності зі ст. 110 Статуту залізниць залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення (ст. 111 Статуту залізниць).

Статтею 37 Статут залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Згідно зі ст. 23 Статуту залізниць саме відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). А статтею 24 Статуту залізниць визначено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Таким чином, за невірно зазначену масу вантажу у накладній відповідальність покладається на вантажовідправника, яким є відповідач по справі.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Як вбачається із матеріалів справи комерційні акти складені за заявками позивача.

Відповідач, уклавши із залізницею угоду на перевезення вантажу (заповнивши накладну), визнав обмеження та особливості, що встановлені Статутом залізниць, щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 920 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відтак, внаслідок невірного визначення відповідачем маси вантажу у залізничних накладних, позивачу завдано майнову шкоду, оскільки фактично позивач отримав меншу кількість товару, ніж обумовлено договором.

Так, наявність шкоди її розмір та вина відповідача підтверджується комерційними актами №466001/119 від 16.05.2018 та №466001/129 від 28.05.2018, які складені відповідно до Правил складання актів. Оскільки відповідач зазначив у накладній одну масу вантажу, а відвантажив іншу, що встановлено вантажоодержувачем та залізницею при контрольному переважуванні, та враховуючи те, що вантаж прибув у непошкодженому вагоні, відповідальність у розмірі вартості нестачі вантажу, відповідно до Статуту залізниць, покладається на вантажовідправника. Із комерційних актів слідує, що на станцію призначення вантаж надійшов у непошкодженому вагоні без ознак втрати вантажу під час перевезення, то, відповідно до вимог ст.111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за нестачу вантажу при перевезенні. Крім того, у листі №28-05/18 від 17.05.2018 (а.с.60) відповідач погоджувався із даними переважування.

Розрахунок відповідальної недостачі, а саме розмір шкоди, позивачем здійснено з врахуванням норми природної втрати (2%) відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644.

Протиправна поведінка відповідача полягає у зазначенні у накладних більшої кількості маси вантажу, ніж насправді завантажено, чим завдано позивачеві майнової шкоди у вигляді недостачі товару, оскільки останнім оплачено більшу кількість вантажу, ніж отримано. З викладено вбачається і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та протиправною поведінкою відповідача.

Отже, наявні усі 4 елементи складу збитків, а відтак позовні вимоги є доведеними.

Заперечення відповідача стосовно того, що товар поставлено у повному обсязі, про що свідчать підписані позивачем акти приймання передачі товару від 03.05.2018 та від 07.05.2018 не приймаються судом, оскільки із залізничних накладних вбачається, що фактично товар виданий покупцю 16.05.2018 та 28.05.2018 відповідно, а відтак. Акти приймання передачі товару підписані у день відвантаження вантажу (дати складання залізничних накладних). Як встановлено судом, вина відповідача саме і полягає у невірному зазначенні маси вантажу у залізничних накладних, у разі зазначення відповідачем фактичної кількості вантажу у спірних вагонах (у яких виявлено недостачу), то до сплати позивача підлягала б менша сума, що виключило б наявність збитків.

Відповідно до ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки спричинення відповідачем збитків позивачу на загальну суму 8 097,94 підтверджується наявними у справі матеріалами та не спростовуються доводами відповідача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торфдом-МЧ" про стягнення 8 097,94 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торфдом-МЧ" (49027, м. Дніпро, вул. Фучика, буд. 5, приміщення 1, ідентифікаційний код 35113654) на користь Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, ідентифікаційний код 00186520) шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу у розмірі недостачі 8 097 (вісім тисяч дев'яносто сім) грн. 94 коп., та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча шістсот шістдесят дві) грн. 00 коп., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.12.2018

Суддя Н.М. Євстигнеєва