Ухвала

від 07.12.2018 по справі 908/2613/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.12.2018 Справа № 908/2613/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, розглянувши заяву Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк (01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-виробниче підприємство Союзмаш (69006 м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд.2, код ЄДРПОУ 37222023) 4 289 грн. 53 коп. заборгованості за кредитом, 10 370 грн. 71 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 12 884 грн. 31 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк звернулося до господарського суду Запорізької області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-виробниче підприємство Союзмаш (69006 м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд.2, код ЄДРПОУ 37222023) 4 289 грн. 53 коп. заборгованості за кредитом, 10 370 грн. 71 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 12 884 грн. 31 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2018 р., справу № 908/2613/18 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, на підставі наступного:

Заявник у заяві про видачу судового наказу зазначає, що 04.04.2011 р. ТОВ Проектно-виробниче підприємство Союзмаш було підписано заяву про відкриття поточного рахунку. Згідно заяви боржник приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг"), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http:privatbank.ua, які разом із Заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 04.04.2011 р. та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору. Відповідно до умов договору боржнику було відкрито в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" поточний рахунок № 26005060729620. Після підписання договору клієнту надається право користуватися послугами Банку, однією з яких є послуга "Гарантований платіж", яка може бути надана як за рахунок власних коштів клієнта, так і за рахунок коштів Банку, тобто в кредит. Розділом 3.2.2 зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж". Послугу "Гарантований платіж" АТ КБ "ПРИВАТБАНК" надає для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заявок на договірне списання коштів ( далі - гарантований платіж або заявка ), згідно якої клієнт-платник доручає АТ КБ "ПРИВАТБАНК" зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається АТ КБ "ПРИВАТБАНК" як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами (п. 3.1.1.73 Умов). Відповідно до п.3.2.2.1. Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів і винагороди. Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта / кредитних / змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу. Всі зазначені реквізити вказані в виписках по рахунках. Після отримання АТ КБ "ПРИВАТБАНК" за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки (система Internet Banking Приват-24 - офіційний канал зв'язку між Банком та клієнтом), АТ КБ "ПРИВАТБАНК" розглядає її на предмет надання або відмови у наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.75. Умов). Відповідач користувався послугою "Гарантований платіж" шляхом реєстрації відповідних заявок в системі Internet Banking Приват-24 (заявки додаються до позовної заяви).

Як зазначив заявник у своїй заяві, свої зобов'язання він виконав належним чином, своєчасним проведенням Гарантованих платежів ініційованих клієнтом, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках відкритих для обслуговування рахунку Боржника. Прострочена заборгованість на рахунку боржника з'явилася 13.03.2017 р. і не була погашена в момент, коли боржник не здійснив внесення чергового платежу на рахунок погашення заборгованості. Загальна заборгованість за послугою "Гарантований платіж" склала суму заборгованості за виконаними платежами, що відображено в розрахунку заборгованості та виписками по рахунках і станом на 29.10.2018 р. заборгованість боржника перед АТ КБ "ПРИВАТБАНК" становить: 4 289 грн. 53 коп. заборгованість за кредитом, 10 370 грн. 71 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 12 884 грн. 31 коп. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

В обґрунтування вказаних вимог заявник надав наступні документи: копію заяви на відкриття поточного рахунку та карточка із зразками підписів та відтиску печатки, копію витягу з "Умов та Правил надання банківських послуг", копії заяв на гарантований платіж (доручення на договірне списання), копію довідки від 30.10.2018 р. № 08.7.0.0.0/181030180149 про розміри встановлених кредитних лімітів, розрахунок заборгованості, обґрунтування та пояснення до розрахунку заборгованості, копії виписок по рахунках.

Згідно з ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;

3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

З вказаної заяви вбачається, що заявник обґрунтовує свої вимоги посилаючись на договір банківського обслуговування № б/н від 04.04.2011 р., та судом встановлено, що фактично вказаний договір складається з заяви № б/н від 04.04.2011 р. про відкриття поточного рахунку та "Умов та правил надання банківських послуг", заявок на гарантований платіж.

В силу приписів ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Суд зазначає, що заявником не надано належних та допустимих доказів видачі боржнику коштів за договором банківського обслуговування б/н від 04.04.2011 р., оскільки такі документи, як письмова заява Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-виробниче підприємство Союзмаш № б/н від 04.04.2011 р. про відкриття поточного рахунку та "Умов та правил надання банківських послуг", заявки на гарантований платіж не підтверджують наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-виробниче підприємство Союзмаш заборгованості перед Банком станом на 29.10.2018 р. саме на загальну суму в розмірі 27 544 грн. 55 коп.

Отже, заявником не надано ані доказів укладення договору в письмовому вигляді, ані в електронному вигляді, та як наслідок, наявності заборгованості за таким договором № б/н від 04.04.2011 р. станом на 29.10.2018 р. у визначеній заявником сумі.

Слід зазначити, що розрахунок заборгованості за договором б/н від 04.04.2011 р. станом на 29.10.2018 р. не є документом, що підтверджує наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-виробниче підприємство Союзмаш заборгованості перед ПАТ "КБ "Приватбанк", а є за своїм юридичним значенням лише односторонніми арифметичним розрахунком стягуваних сум, який не відображає фактичних і правових підстав для стягнення відповідних сум.

Також судом було досліджено довідку ПАТ "КБ "Приватбанк" від 30.10.2018 р. № 08.7.0.0.0/181030180149 про розміри встановлених кредитних лімітів по поточному рахунку боржника № 26005060729620, та встановлено, що вказаний доказ підтверджує лише розмір ліміту кредитних коштів, проте не свідчить ані про наявність боргу, ані про періоди прострочення.

Разом з тим, заявником не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76 - 79 ГПК України, а саме первинних документів на підтвердження дати отримання позичальником вказаних у заяві суми коштів, отримання ним будь-яких інших грошових сум, доказів сплати або несплати боржником Банку платежів у період з моменту укладення договору і до 29.10.2018 р.

Отже, суд приходить до висновку, що вказана заява (договір), на підставі якої заявник обґрунтовує свої вимоги не містить жодних вказівок на розмір кредитних коштів, отриманих боржником.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2018 р. по справі № 908/432/18.

Крім того, суд зазначає, що вказані вимоги взагалі є безпідставними, оскільки заявником не доведено належними та допустимими доказами існування заборгованості в розмір 27 544 грн. 55 коп. Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-виробниче підприємство Союзмаш перед АТ КБ "ПРИВАТБАНК" за договором банківського обслуговування № б/н від 04.04.2011 р., яким обґрунтовує свої грошові вимоги.

Щодо видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з боржника 10 370 грн. 71 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 12 884 грн. 31 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 198 ГК України платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом. Грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону. Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Статтею 625 ЦК України передбачено, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нормами ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, пеня за своєю правовою природою не є заборгованістю за договором, а є видом штрафних санкцій, яку сторона зобов'язання сплачує у разі невиконання/неналежного виконання зобов'язань та у випадку, якщо відповідальність у вигляді пені була передбачена договором.

Відтак, оскільки пеня не є заборгованістю за договором, а є штрафною санкцією, то вимоги про сплату пені у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер але за своєю природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань.

На підставі викладеного, суд зазначає, що оскільки стягнення пені є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, правовим наслідком порушення зобов'язання у разі прострочення його виконання, а також, враховуючи можливість стягнення виключно неоспорюваної заборгованості в порядку наказного провадження, тому заявлена до боржника вимога щодо стягнення пені в сумі 12 884 грн. 31 коп. не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, тобто вказана вимога в цій частині не відповідає ч. 1 ст. 148 ГПК України.

Крім того, суд зазначає, що оскільки відсутні підстави для задоволення вимоги щодо стягнення з боржника суми основного боргу в розмірі 4 289 грн. 53 коп., то відсутні і підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-виробниче підприємство Союзмаш заборгованості по процентам за користування кредитом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Приписами ч. ч. 2, 3 ст. 152 ГПК України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Згідно ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

З огляду на викладене, враховуючи, що розгляд вимог про стягнення пені, заборгованості по процентам за користування кредитом можливий окремо у спрощеному позовному провадженні, за наявності належного доведення заявником існування заборгованості за договором банківського обслуговування № б/н від 04.04.2011 р., з дослідженням та перевіркою судом нарахованих сум, підстав таких нарахувань, періодів, тощо, та враховуючи. що відповідно до розрахунку, наданого заявником пеня, заборгованість по процентам за користування кредитом розраховані за невиконання боржником умов договору банківського обслуговування № б/н від 04.04.2011 р., не надання заявником відповідного клопотання про розгляд вказаних вимог в порядку спрощеного позовного провадження, суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу судового наказу щодо стягнення з боржника суми основного боргу в розмірі 4 289 грн. 53 коп. заборгованості за кредитом, 10 370 грн. 71 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 12 884 грн. 31 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, на підставі п.п. 3, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Разом з тим частиною 2 ст. 153 ГПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Відповідно до п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу, із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказ.

Згідно ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Разом з тим частиною 2 ст. 153 ГПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ч. 1 ст. 148, п.п. 1, 3, 8 ч. 1, ч.ч. 2, 3 ст. 152, ст.ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Акціонерному товариству комерційний банк "ПРИВАТБАНК" у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-виробниче підприємство Союзмаш (69006 м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд.2, код ЄДРПОУ 37222023) 4 289 грн. 53 коп. заборгованості за кредитом, 10 370 грн. 71 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 12 884 грн. 31 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/fair/sud5009/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 07.12.2018 року та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.С. Дроздова