Рішення

від 07.12.2018 по справі 910/13685/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.12.2018Справа № 910/13685/18

За позовом Фізичної особи-підприємця Смірнової Руслани Володимирівни

(м. Кропивницький)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Тенансі" (м. Київ)

про стягнення 30.000,00 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників судового процесу: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Смірнова Руслана Володимирівна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Тенансі" про стягнення 30.000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем умов Договору суборенди № б/н від 01.02.18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.18. відкрито провадження у справі № 910/13685/18 та постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

При цьому судом встановлено, що відповідачу ухвалу суду про відкриття провадження в даній справі, направлено на адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, конверт із вказаної адреси із зазначеною ухвалою суду повернувся із відміткою відділення поштового зв'язку про закінчення встановленого строку зберігання поштового відправлення.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/13685/18.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Положеннями ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.18. між позивачем (Суборендар) та відповідачем (Орендар) було укладено Договір суборенди нежитлових приміщень (далі - Договір), за умовами якого (п.1.1) Орендар передає суборендареві за плату на певний строк у користування нежитлове приміщення загальною площею 32 кв.м, що розташоване за адресою: м. рівне, вул. Сагайдачного (вул. Правди), б. 8, яке належить Орендарю на підставі договору оренди від 01.01.18.

Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 4.1 з моменту його підписання і діє до 31.12.19.

Відповідно до п. 5.2 Договору орендна плата за місяць оренди складає 30.000,00 грн.

Згідно з пунктом 5.3 Договору протягом трьох днів з моменту підписання Договору проводиться оплата суборендарем за останній місяць оренди (як гарантійний платіж). Після цього Орендар гарантує, що надасть приміщення протягом місяця. Якщо не надасть, то повертає гарантійний платіж.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що ним відповідачу було перераховано гарантійний платіж в розмірі 30.000,00 грн., однак відповідач в суборенду приміщення позивачу так і не передав. За вказаних підстав позивач звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання Договору та з вимогою повернути гарантійний платіж.

Оскільки вказаний гарантійний платіж Орендарем суборендарю повернуто не було, вказане зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За своє правовою природою даний Договір є договором суборенди.

Відповідно до ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Положеннями пункту 3.1 Договору встановлено, що об'єкт суборенди повинен бути переданий Орендарем в належному стані разом з усіма комплектами ключів від нього до 01.03.18. за актом прийому-передачі, який складається Орендарем і підписується сторонами і скріплюється їх печатками (за наявності).

Орендар зобов'язаний передати суборендарю об'єкт оренди за актом прийому-передачі у строк, що встановлений Договором у стані, що відповідає його призначенню, меті оренди та вимогам законодавства (п. 6.1 Договору).

Як відзначалось судом, відповідно до п. 5.2 Договору орендна плата за місяць оренди складає 30.000,00 грн.

Згідно з пунктом 5.3 Договору протягом трьох днів з моменту підписання Договору проводиться оплата суборендарем за останній місяць оренди (як гарантійний платіж). Після цього Орендар гарантує, що надасть приміщення протягом місяця. Якщо не надасть, то повертає гарантійний платіж.

У відповідності до платіжного доручення № 14 від 02.02.18. позивачем було перераховано відповідачу гарантійний платіж за Договором в сумі 30.000,00 грн.

Отже, відповідач зобов'язаний був протягом лютого 2018 року передати позивачу об'єкт оренди за Договором в суборенду за актом приймання-передавання, однак, вказаного не здійснив.

Означеного відповідачем не спростовано, зворотного не доведено.

Листом від 28.03.18., який направлено відповідачу 28.03.18. на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вказану в Договорі, і отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "Голд Тенансі" 12.04.18. у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення № 0407320902390, Фізична особа-підприємець Смірнова Руслана Володимирівна повідомила відповідача про розірвання Договору з підстав того, що об'єкт оренди за Договором в суборендне користування Орендарем передано не було.

При цьому судом враховано наступне.

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що Договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, передбачених законодавством та Договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

Згідно зі ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Судом встановлено невиконання відповідачем істотних умов Договору в частині виконання свого обов'язку з передачі об'єкта оренди за Договором в суборенду позивачу, що свідчить про позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладенні Договору (отримання приміщення в суборенду).

Сторона має право достроково розірвати Договір, письмово попередивши про це іншу сторону не пізніше, ніж за 1 календарний місяць до дати розірвання Договору (п. 10.2 Договору).

За вказаних підстав судом встановлено, що Договір є розірваним з 28.04.18.

Сторони пунктом 5.3 Договору погодили, що по закінченню строку дії Договору сума гарантійного платежу підлягає поверненню Суборендарю або зараховується Орендарем у якості плати за останній місяць оренди.

Оскільки позивач об'єктом оренди за Договором не користувався з підстав його не передачі Орендарем Суборендарю в суборендне користування, то такий гарантійний платіж підлягає саме поверненню Суборендарю.

Крім того, сторони погодили в п. 5.3 Договору, що якщо Орендар не надасть приміщення, то повертає гарантійний платіж.

Листом № 2018/06/11-01 від 11.06.18., який направлено відповідачу 11.06.18. на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вказану в Договорі, однак повернуто підприємством зв'язку з підстав закінчення встановленого терміну зберігання поштового відправлення, Фізична особа-підприємець Смірнова Руслана Володимирівна вимагала від Орендаря повернення гарантійного платежу в сумі 30.000,00 грн.

Частинами 2, 4 ст. ст. 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, правило, що передбачене у ч. 4 ст. 653 ЦК не передбачає для сторони договору права, у разі зміни або розірвання договору, вимагати від свого контрагента повернення виконаного за зобов'язанням.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов'язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом, а розірвання договору лише припиняє зобов'язання, а не скасовує зобов'язання взагалі.

Таким чином, позивач звернувся до суду з вимогою повернути йому гарантійний платіж фактично сплачений на виконання умов Договору, який, як встановлено судом, відповідачем використано не було саме з вини відповідача з підстав не передачі Орендарем Суборендарю в суборендне користування приміщення за Договором.

Гарантійний платіж, за своєю природою є мірою забезпечення виконання Орендарем своїх зобов'язань за Договором суборенди в частині сплати орендної плати, який умовами Договору (п. 4.2) передбачалося за можливе використати як орендну плату за останній місяць суборенди.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В зв'язку з достроковим розірванням Договору у зв'язку з порушенням відповідачем його істотних умов, припиненням зобов'язань сторін за Договором, необхідність використання гарантійного платежу за своїм цільовим призначенням перестало бути необхідним.

Таким чином, гарантійний платіж в розмірі 30.000,00 грн. підлягає поверненню позивачу , внаслідок чого позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Смірнової Руслани Володимирівни є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

Позивачем подано розрахунок судових витрат, окрім судового збору, які він просить покласти на відповідача, а саме: 50,00 грн. банківської комісії за переказ готівки за сплату судового збору, 317,80 грн. поштових витрат.

Суд не вбачає правових підстав для покладення на відповідача 50,00 грн. банківської комісії за переказ готівки за сплату судового збору, 317,80 грн. поштових витрат, оскільки приписами ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В контексті цієї норми, відшкодування витрат по оплаті позивачем послуг банку за сплату судового збору та оплаті поштових витрат не передбачено, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача цих витрат задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Тенансі" (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, б. 8-А, офіс 3; ідентифікаційний код 41532656) на користь Фізичної особи-підприємця Смірнової Руслани Володимирівни (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 30.000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. гарантійного платежу та 1.762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко