Рішення

від 07.12.2018 по справі 910/12640/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 07.12.2018Справа №  910/12640/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима Юніон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сирний майстер» про стягнення заборгованості в розмірі 9   262,11 грн. Без повідомлення (виклику) сторін. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:             Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптима Юніон» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сирний майстер» про стягнення заборгованості в розмірі 9 262,11 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором постачання № 07/12/2016 від 07.12.2016 в частині здійснення розрахунків, право вимоги за яким, позивач набув на підставі Договору про переведення боргу № 05/10/2017-1 від 05.10.2017. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення. 08.10.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 25.09.2018. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №910/12640/18. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин та клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу – для подання відповіді на відзив. З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.10.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та була отримана відповідачем 18.10.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103047700551. Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,             ВСТАНОВИВ: 07 грудня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптима Юніон» (далі – постачальник, позивач) та Філією «Конотопський мол завод» Товариства з обмеженою відповідальністю «МалКа-транс» (далі – покупець) укладено Договір постачання № 07/12/2016 (далі – Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передати в обмовлені строки товар (закусочні культури прямого внесення, молокозеідальний фермент, стабілізатори, карагенами, антимікробні препарати тощо) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у власність і сплатити за нього обумовлену даним Договором грошову суму. Кількість та  асортимент кожної партії товару зазначається в рахунку-фактурі, яка складається на підставі замовлення покупця поданого відповідно до розділу 4 даного Договору, та являється невід'ємною частиною даного Договору. Якість товару має відповідати стандартам, технічним умовам санітарним, гігієнічним та іншим нормам, що встановлені вимогам до якості даного виду товару та підтверджуються відповідним сертифікатом виробника. Товар повинен бути упакований в оригінальну тару заводу виробника, таким чином, щоб виключити порчу або знищення його при зберіганні на складі (холодильнику) покупця (п. 2.1 Договору). За умовами п. 3.4 Договору покупець зобов'язується оплачувати кожну окрему партію товару (кількість та асортимент якої визначено у рахунку-фактурі) на протязі двадцять одного календарного дня з моменту отримання товару. Відповідно до 4.1 Договору на виконання чинного законодавства України сторони застосовують до даного Договору умову самовивіз (склад продавця) в редакції 2000 року Офіційних правил тлумачення торговельних термінів МТП Інкотермс за рахунок покупця. Пунктом 5.6 Договору узгоджено, що покупець зобов'язаний своєчасно та у відповідності до Договору проводити оплату товару. Цей Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 (п. 8.1 Договору). Якщо жодна із сторін протягом 30 календарних днів до дати припинення дії договору у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений, не виявить бажання припинити дію договору, то строк договору вважається пролонгованим на наступний рік (п. 8.2 Договору). Продавцем здійснено поставку покупцю товар на суму 13  437,60 грн. згідно видаткової накладної № 580 від 12.12.2016. 05 жовтня 2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Малка-транс» Філія «Конотопський мол завод» (далі – первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю «Сирний майстер» (далі – новий боржник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптима Юніон» (далі – кредитор) укладено Договір про переведення боргу № 05/10/2017-1 (далі – Договір про переведення боргу), за умовами якого, первісний боржник передає, а новий боржник приймає грошові зобов'язання по оплаті товару, поставленого за Договором постачання № 07/12/2016 від 07.12.2016, укладеного між первісним боржником та кредитором (далі – Основний договір) в сумі 22  812,80 грн. Відповідно до п. 2 Договору про переведення боргу одночасно з укладенням даного Договору, первісний боржник передає новому боржнику оригінали всіх документів на підставі яких утворилась заборгованість первісного боржника перед кредитором по основному договору та обов'язок по оплаті якого передано за даним Договором новому боржнику З моменту набуття чинності даним Договором зобов'язання первісного боржника за основний договором, в сумі, визначеній п. 1 даного Договору, підлягають виконанню на користь кредитора новим боржником (п. 3 Договору про переведення боргу) Згідно з п. 4 Договору про переведення боргу кредитор не заперечує проти передачі зобов'язань визначених у п. 1 даного Договору від первісного боржника новому боржнику та надає свою згоду на передачу вказаних зобов'язань. 27.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Опатима Юніон» звернулось до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сирний майстер» із Вимогою про сплату заборгованості. Позивач зазначає, що відповідач зобов'язання зі сплати на користь позивача 7  812,80 грн. основного боргу не виконав, в зв'язку з чим, позивач вимушений був звернутись з позовом до суду. Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку. Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Судом досліджено наявні у матеріалах справи докази, надані позивачем на підтвердження поставки первісному боржнику товару, а саме видаткову накладну № 580 від 12.12.2016 на суму 13  437,60 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. За умовами п. 3.4 Договору покупець зобов'язується оплачувати кожну окрему партію товару (кількість та асортимент якої визначено у рахунку-фактурі) на протязі двадцять одного календарного дня з моменту отримання товару. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Доказів оплати товару на всю суму здійсненої позивачем поставки товару первісним боржником, сторонами до матеріалів справи не надано. 05 жовтня 2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Малка-транс» Філія «Конотопський мол завод», Товариством з обмеженою відповідальністю «Сирний майстер» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптима Юніон» укладено Договір про переведення боргу № 05/10/2017-1, за умовами якого, первісний боржник передає, а новий боржник приймає грошові зобов'язання по оплаті товару, поставленого за Договором постачання № 07/12/2016 від 07.12.2016, укладеного між первісним боржником та кредитором (далі – Основний договір) в сумі 22 812,80 грн. Відповідно до п. 2 Договору про переведення боргу одночасно з укладенням даного Договору, первісний боржник передає новому боржнику оригінали всіх документів на підставі яких утворилась заборгованість первісного боржника перед кредитором по основному договору та обов'язок по оплаті якого передано за даним Договором новому боржнику З моменту набуття чинності даним Договором зобов'язання первісного боржника за основний договором, в сумі, визначеній п. 1 даного Договору, підлягають виконанню на користь кредитора новим боржником (п. 3 Договору про переведення боргу) Згідно з п. 4 Договору про переведення боргу кредитор не заперечує проти передачі зобов'язань визначених у п. 1 даного Договору від первісного боржника новому боржнику та надає свою згоду на передачу вказаних зобов'язань. Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу (ст. 521 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Таким чином, оскільки первісний боржник був замінений на нового ТОВ «Сирний майстер», останній має сплати кошти у розмірі 7  812,80 грн. на користь ТОВ «Оптима Юніон». Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, обов'язку зі сплати заборгованості у розмірі 7  812,80 грн., ТОВ «Сирний Майстер» виконано не було. Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати, підтверджені матеріалами справи і не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 7  812,80 грн. Крім основної заборгованості, позивач просить суд також стягнути з відповідача пеню в розмірі 1048,31 грн. та 3% річних у розмірі 401 грн. Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України). У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України). Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню. Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Такий вид забезпечення виконання зобов'язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов'язання) як пеня та механізм її нарахування  встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України. Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з п. 6.1 Договору у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товару покупець на вимогу постачальника сплачує на його користь пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалась пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Однак, такий розмір та порядок нарахування пені узгоджений саме між позивачем та первісним боржником, будь-яких умов щодо порядку та строків нарахування пені, узгоджених між позивачем та відповідачем матеріали справи не містять. Водночас, як вбачається з заявленого позивачем розрахунку пені, останній здійснює її нарахування у період 02.01.2017 по 02.07.2017, тобто у період, у якому відповідач не був боржником позивача, оскільки Договір про відступлення боргу укладений між сторонами лише 05.10.2017. Виходячи з наведеного, у відповідача так само відсутній обов'язок зі сплати 3% річних нарахованих до укладення Договору про переведення боргу. В свою чергу, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних нарахованих на суму основного боргу за період після укладення Договору про відступлення права вимоги, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 224,09 грн. Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість. За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 – 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -         ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сирний майстер» (01010, м. Київ, вулиця Івана Мазепи, будинок 10; ідентифікаційний код: 41194914) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима Юніон» (03134, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, буд. 9; ідентифікаційний код: 38453213) заборгованість в розмірі 7 812 (сім тисяч вісімсот дванадцять) грн. 80 коп., 3 % річних в розмірі 224 (двісті двадцять чотири) грн. 09 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 532 (одна тисяча п'ятсот тридцять дві) грн. 94 коп. 3. В іншій частині позову відмовити. 4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення»  Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.           Повне рішення складено: 07.12.2018.           Суддя                                                                                                         О.А. Грєхова