ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" листопада 2018 р. м. Київ Справа № 911/1911/18
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Христенко О.О.
за участю секретаря Гарбуз Л.В.
розглянувши справу № 911/1911/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сінта-Трейд , м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю Шинна Компанія , м. Харків
про стягнення 188 841,65 грн.
Представники:
від позивача: Бобровська А.О., довіреність б/н від 01.01.2018;
від відповідача: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Сінта-Трейд (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Шинна Компанія (надалі-відповідач) про стягнення 188 841,65 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № ШКК-2010/18 від 20.10.2015, в частині своєчасної оплати отриманого товару.
Ухвалою господарського суду від 04.09.2018 відкрито провадження у справі № 911/1911/18, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні.
Ухвалами суду від 26.09.2018 та 17.10.2018 підготовче засідання у справі № 911/1911/18 відкладено.
Ухвалою суду від 05.11.2018 закрито підготовче провадження у справі № 911/1911/18, а справу призначено до розгляду по суті на 21.11.2018.
Присутнім представником позивача підтримані позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача в судові засідання не прибув, відзиву на позов до суду не надіслав.
Під час розгляду справи, судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зробленого судом, з 13.09.2018 внесено зміни до відомостей про юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю Шинна Компанія , зокрема, місцезнаходженням відповідача є: 61001, Харківська область, м. Харків, Слобідський район, вул. Молочна, 38.
Частиною 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
Відповідач належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи. Суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на адресу вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу місцезнаходження відповідача, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до абз. 3 підпункту 3.9.1 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , зазначено, що у разі, якщо ухвалу суду про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку, зокрема, з посиланням на закінчення терміну зберігання, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
ВСТАНОВИВ:
20.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Сінта-Трейд (постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Шинна Компанія (покупець/відповідач) укладений Договір поставки № ШКК-20/10/15, відповідно до умов п.п. 1.1 якого постачальник зобов'язався, в порядку та умовах, визначених договором, поставити покупцю товар, зокрема, автомобільні шини та запчастини, а покупець зобов'язався, в порядку та умовах, визначених договором прийняти такий товар та оплатити його вартість. Номенклатура, найменування, одиниця виміру, загальна кількість, ціна за одиницю товару, визначаються в рахунках-фактурах та/або у видаткових накладних та узгоджуються сторонами на кожну окрему партію товару.
Оплата товару здійснюється покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, але не пізніше останнього дня відтермінування включно. Оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, на підставі рахунка-фактури та/або видаткової накладної (п.п. 2.2, 3.1 договору).
Відповідно до п.п. 8.2, 8.4 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31. 12.2016. Якщо жодна із сторін протягом одного місяця до закінчення терміну дії договору, не попередить про намір змінити його умови або припинити його дію, договір вважається продовжений на один календарний рік і так кожний раз.
Так, позивачем, на підставі видаткових накладних № 2164 від 24.05.2018 на суму 38 720,00 грн., № 2152 від 24.05.2018 на суму 22 456,00 грн., № 2190 від 25.05.2018 на суму 12 714,00 грн., № 2174 від 25.05.2018 на суму 29 480,00 грн., № 2173 від 25.05.2018 на суму 43 716,00 грн., № 2210 від 29.05.2018 на суму 57 284,00 грн. поставлено, а відповідачем прийнято товар, всього на загальну суму 204 370,00 грн.
Відповідні видаткові накладні підписані в двосторонньому порядку представниками від позивача та відповідача.
Проте, вартість переданого позивачем, на підставі видаткових накладних товару, сплачена відповідачем лише частково в сумі 23 720,00 грн., про що свідчать додані позивачем до матеріалів справи банківські виписки по особовому рахунку позивача, вартість товару в сумі 180 650,00 грн. залишена відповідачем не сплаченою.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
За своєю правовою природою, договір укладений між позивачем та відповідачем є договором поставки.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарських операцій і є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов, контррозрахунку суми боргу або доказів оплати заборгованості за договором суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем, в частині своєчасної оплати отриманого товару, за умовами Договору поставки № ШКК-2010/18 від 20.10.2015, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості в сумі 180 650,00 грн. відповідає фактичним обставинам справи, отже вимоги позивача щодо стягнення основної заборгованості підлягають частковому задоволенню в сумі 180 650,00 грн.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У зв'язку із неналежним та несвоєчасним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 139,87 грн. пені, нарахованої за період з 14.07.2018 по 08.08.2018 від суми заборгованості.
Пунктом 5.2 договору визначено, що в разі простроченого платежу більше ніж на три календарні дні, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Відповідно до статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та п. 2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань № 14 від 17.12.2013, розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
Тобто, положення Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.
Здійснивши розрахунок пені, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 61,87 грн., розрахована з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені.
Поряд з цим, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 051,78 грн. 24 % річних, розрахованих за період з 14.07.2018 по 08.08.2018.
Пунктом 5.3 договору визначено, що на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що уразі прострочення виконання грошового зобов'язання строком більше ніж на 30 календарних днів боржник, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 24 % річних від простроченої суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши розрахунок річних, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення вказаної вимоги в сумі 2 969,59 грн.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Шинна Компанія (61001, м. Харків, Слобідський район, вул. Молочна, 38, код ЄДРПОУ 30367798) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сінта-Трейд (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41, код ЄДРПОУ 39958630) 180 650 (сто вісімдесят тисяч шістсот п'ятдесят) грн. 00 коп. заборгованості, 61 (шістдесят одну) грн. 87 коп. пені, 2 969 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 59 коп. 24 % річних та 2 755 (дві тисячі сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 22 коп. судового збору.
Видати наказ.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано - 06.12.2018.
Суддя О.О. Христенко
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2018 |
Оприлюднено | 10.12.2018 |
Номер документу | 78378082 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Христенко О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні