Рішення

від 29.11.2018 по справі 911/2037/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2018 р. Справа № 911/2037/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

(08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, код 23243188)

до товариства з обмеженою відповідальністю " Світ-Дрімс"

(08711, Київська обл., смт. Козин, вул. Шевченка, буд.3, код 39980598)

про стягнення 49144,56 гривень

за участю представників:

позивача - Гучок В.В. ;

відповідача - не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю " Світ-Дрімс" про стягнення 49144,56 гривень, з яких: 37157,19 гривень за спожиту активну електроенергію, 2223,56 гривень інфляційних втрат, 8906,76 гривень пені, 857,05 гривень 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії від 18.08.2016 № 220071447.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.10.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.11.2018 постановлено закрити підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 29.11.2018.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвали Господарського суду Київської області від 18.09.2018, 18.10.2018, 01.11.2018 направлялась відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.08.2016 між ПАТ "Київобленерго" (постачальник) та ТОВ "Світ-Дрімс" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №220071447, відповідно до умов якого:

- постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 119 кВт., а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору (пункт 1.1 договору);

- точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно "Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та зазначається в Додатку №1 "Загальна однолінійна схема електропостачання", що є невід'ємною частиною даного договору (пункт 1.2 договору);

- споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку №4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію" та Додатку №6 "Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії" (пункт 2.3.3 договору);

- постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, на умовах передбачених в Додатку №4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію", за компенсацію перетікання реактивної електричної енергії, на умовах передбачених в додатку №5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії", та інші платежі обумовлені цим договором (пункт 3.1.1 договору);

- за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених в додатку №4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та три проценти річних від простроченої суми. Споживач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Суми вказаних нарахувань зазначаються у розрахунковому документі окремими рядками (пункт 4.2.1 договору);

- у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі балансової належності електричних мереж Електропередавальної організації та Споживача обсяг спожитої електроенергії визначається шляхом збільшення (зменшення) обсягів електричної енергії, визначених відповідно до показів розрахункових засобів обліку, на величину обсягу розрахункових втрат електроенергії у ділянці електричної мережі (з урахуванням трансформаторів) від межі балансової належності до встановлення розрахункових засобів обліку. Розрахунки втрат виконуються на підставі галузевих нормативно-технічних документів та згідно з Додатком №8 "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах Споживача" (пункт 7.2 договору);

- цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2016. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення його дії, або про перегляд його умов (пункт 9.4 договору);

В додатку №4 до договору №220071447 від 18.08.2006р. сторони узгодили порядок розрахунків за активну електроенергію:

- розрахунковий період встановлено з 15 числа попереднього місяця до 15 числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття "Розрахунковий період" та "календарний місяць" вважаються прирівняними. Якщо дата закінчення розрахункового періоду припадає на 30 або 31 число, у місяцях, які мають меншу кількість днів, вона переноситься на останній день місяця (пункт 1.1 додатку №4);

- порядок оплати за активну електроенергію здійснюється у формі авансової оплати та/або планових платежів з остаточним розрахунком по закінченні розрахункового періоду (пункт 2.1 додатку №4).

В додатку № 8 до договору №220071447 від 18.08.2006р. сторони погодили порядок розрахунку втрат електричної енергії, а саме, що втрати електричної енергії нараховуються споживачу в повному обсязі (пункт 5 додатку №8). Вихідні дані для розрахунку у вигляді графічного зображення (схеми) та характеристики ділянок (елементів) мережі у табличній формі наведені в Додатку №1 "Загальна однолінійна схема електропостачання".

Позивач зазначає, що відповідач систематично порушувало умови договору, внаслідок чого, за період з січня 2017 року по серпень 2018 року виник борг за спожиту активну електроенергію в сумі 37157,19 гривень.

Предметом позову є вимога про стягнення 37157,19 гривень заборгованості за спожиту активну електроенергію, 2223,56 гривень інфляційних втрат, 8906,76 гривень пені, 857,05 гривень 3% річних.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем до позову було надано розрахунок заборгованості відповідача, згідно з яким вбачається, що відповідач споживав електричну енергію, але своєчасно та в повному обсязі спожиту електроенергію не оплачував.

Враховуючи, що відповідач в обумовлений договором строк свої грошові зобов'язання перед позивачем не виконав, заборгованість складала заявлений розмір і під час розгляду спору відповідачем не погашена, суд вважає, що відповідач сплату електроенергії за спірний період не здійснив, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 37157,19 гривень за спожиту активну електроенергію є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 8906,76 грн., та згідно ст. 625 ЦК України 857,05 грн. 3% річних та 2223,56 грн. інфляційних втрат.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 ЦК України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених в додатку №4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та три проценти річних від простроченої суми.

Здійснивши перерахунок пені у розмірі 8906,76 гривень, суд приходить до висновку, що його нараховано відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг у розглядуваний період, розрахунок є арифметично вірним та обґрунтованим, а позовні вимоги, в цій частині, такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат у розмірі 2223,56 гривень та 3% річних у розмірі 857,05 гривень, суд приходить до висновку, що його нараховано відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг у розглядуваний період, розрахунок є арифметично вірним та обґрунтованим, а позовні вимоги, в цій частині, такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 37157,19 гривень за спожиту активну електроенергію, 2223,56 гривень інфляційних втрат, 8906,76 гривень пені та 857,05 гривень 3% річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237-239, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю " Світ-Дрімс" (08711, Київська обл., смт. Козин, вул. Шевченка, буд.3, код 39980598) на користь приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, код 23243188) 37157,19 гривень за спожиту активну електроенергію, 2223,56 гривень інфляційних втрат, 8906,76 гривень пені, 857,05 гривень 3% річних та 1762,00 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 29.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 07.12.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.Д. Лилак