Рішення
від 29.11.2018 по справі 280/4398/18
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 листопада 2018 року (12 год. 00 хв.)Справа № 280/4398/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойко К.О.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 (71304, Запорізька область, Кам'янсько - Дніпровський район, м. Кам'янка - Дніпровська, вул. Польова, 33, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 (далі - позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення № 0001067-13-0809 від 25.05.2018, №1285-13 від 14.11.2017, 1224-13 від 14.11.2017.

Ухвалою суду від 22.10.2018 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 19.11.2018.

19.11.2018 відкладено судове засідання на 29.11.2018.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу є власником нежитлової будівлі, яку він, як сільськогосподарський товаровиробник, використовує для обслуговування своєї сільськогосподарської діяльності, а тому, відповідно до підпункт ж пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, звільнений від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував, надав до суду письмовий відзив, у якому просив у задоволені позову відмовити. Таку позицію мотивував тим, що на нерухоме майно, яке перебуває у власності позивача не поширюються норми, встановлені підпунктом ж пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, оскільки він не є сільськогосподарським товаровиробником, а тому відсутні будь-які правові підстави для не нарахування податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Просить в позові відмовити.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Енергодарським управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідно до вимог Податкового кодексу України, фізичній особі ОСОБА_3, винесено податкові повідомлення - рішення форми Ф з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки:

1)№ 1224-13 від 14.11.2017р. на загальну суму 1036,27 грн.,

Розрахунок: 850,8 кв.м X 1,218 грн. = 1036,27 грн. (1,218 грн. - ставка податку встановлена рішенням Кам'янсько-Дніпровської міської ради Запорізької області № 11 від 16.01.2015)

2)№1285-13 від 14.11.2017р. на загальну суму 1172,40 грн.,

Розрахунок: 850,8 кв.м X 1,378 грн. = 1172,40 грн. ( 1,378 грн. - ставка податку встановлена рішенням Кам'янсько - Дніпровської міської ради Запорізької області № 10 від 07.07.2015)

3)№ 0001067-13-0809 від 25.05.2018р. на загальну суму 13612,80 грн.,

Розрахунок: 850,8 кв.м X 16,00 грн. = 13612,80 грн. (16 грн. - ставка податку встановлена рішенням Кам'янсько-Дніпровської міської ради Запорізької області № 10 від 07.07.2015)

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень було відсутність документального підтвердження, що особа займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленою сільськогосподарської продукції та її реалізацією, використовуючи нерухоме майно, яке передано позивачу для ведення особистого селянського господарства.

Як зазначає відповідач: ОСОБА_3 не зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності та його діяльність повинна бути пов'язана з сільськогосподарським виробництвом. Згідно даних 1-ДФ та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів ( період 2015-2017) позивач має основне місце роботи в селянському фермерському господарстві Кам'янка ( код ЄДРПОУ 30580791), також отримував доходи з СФГ Вікторія (код ЄДРПОУ 22122778) за рахунок успадкованого майна. За період 2016-2018 позивачем подано податкові декларації про майновий стан і доходи за 2016, на загальну суму доходу 60300,00грн., за 2017, загальною сумою доходу 37400,00грн., в якій не зазначено жодного доходу або видатків, пов'язаних з сільськогосподарським виробництвом.

Відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України, позивач скористався правом на адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень, з метою досудового вирішення спору, однак скарга була залишена без задоволення.

Податкові повідомлення - рішення були направлені позивачу поштою 02.07.2018 з рекомендованим повідомленням про вручення, які отримані позивачем 06.07.2018.

Вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення - рішення протиправними позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Судом встановлено, що фізична особа ОСОБА_3, зареєстрований за адресою: 71304, Запорізька область, м.Кам'янка-Дніпровська, вул. Південна, буд.28.

Розпорядженням Голови Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації від 02.02.2009 № 53 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 2,000 га земель під сільськогосподарськими будівлями і дворами, яка находиться за межами м. Кам'янка-Дніпровська Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області громадянину ОСОБА_3.

На підставі зазначеного розпорядження позивач отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: вул. Радянська, 238г, м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області серії НЗ № 262850 від 21.02.2009. На зазначений земельній ділянці за адресою вул. Радянська, 238г, м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області знаходяться сільськогосподарські будівлі, а саме: будівля бригадного будинку літ. А, кузня літ. Б, склад літ. В, склад літ. Г, склад літ. Д, навіс літ. Ж, погріб літ. З, які належать на праві власності позивачу, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18428506 від 08.04.2008.

Крім того, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 62133594 від 24.06.2016 та інформації від Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації № 10675 від 28.09.2017, ОСОБА_3, є власником будівлі (бригадного будинку), загальною площею 850.8 кв.м., який знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська, вулиця Радянська (Центральна) будинок 238г. Те, що призначення належних позивачу будівель є сільськогосподарське підтверджується і оціночними актами Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації, які долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача, зокрема зазначив, що на нежитлові будівлі, які розташовані на земельній ділянці за адресою вул. Радянська, 238г, м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області розповсюджується дія положення пп. ж пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

В обґрунтування своєї правової позиції послався на Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 який затверджено і введено в дію Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом №507 від 17.08.2000 (надалі - ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення. Згідно ДК 018-2000, у класифікації будівель та споруд Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства мають код 1271.

Враховуючи наведене, об'єкти нежитлової нерухомості згідно ДК 018-2000, які належать позивачу на праві власності, відносяться до будівель сільськогосподарського призначення та мають коди: 1271.3 Будівлі для зберігання зерна; 1271.9 Будівлі сільськогосподарського призначення інші.

Дані будівлі розташовані на окремій земельній ділянці, переданій позивачу у власність для ведення особистого селянського господарства. У зазначених будівлях, як зазначає позивач, він ремонтує сільськогосподарську техніку, якою обробляє земельну ділянку, зберігає зерно. Те, що позивач має основне місце роботи в селянському фермерському господарстві Кам'янка та отримував доходи з СФГ Вікторія не свідчить про неможливість ведення особистого селянського господарства та використання споруд та будівель у сільськогосподарській діяльності. На спростування зазначеного відповідачем не надано суду належних доказів.

Надаючи оцінку обставинам які виникли, суд виходив з наступного.

Відповідно до пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з пп. 266.2.1 п. 266.2 ст.266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1, 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Приписами пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового кодексу України встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

З системного аналізу зазначених норм права суд дійшов висновку, що у разі наявності об'єкта оподаткування з податку на нерухоме майно, платник податку, зобов'язаний сплатити суму податку обчисленого контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Разом з тим, відповідно до підпункт ж пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Абзацом 11 ст. 1 Закону України Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років № 2238-ІІІ від 18.01.2001 передбачено, що сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Відповідач не заперечує факт того, що позивачу на праві власності належать об'єкти нежитлової нерухомості, які віднесені до будівель сільськогосподарського призначення, контролюючий орган вищого рівня залишив в силі оскаржувані податкові повідомлення-рішення, обґрунтовуючи це тим, що позивачем не надано документів, які підтверджують використання будівлі у сільськогосподарській діяльності.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне, відповідно до ст. 1 Закону України Про сільськогосподарський перепис №575 від 23.09.2008 визначено, що виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин; домогосподарство - це сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життєдіяльності, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати в родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у будь-яких із цих стосунків, або перебувати і в тих, і в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про особисте селянське господарство , особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму. Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів. Діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності. Згідно ст. 4 Закону України Про особисте селянське господарство , особисті селянські господарства підлягають обліку. Облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики.

Порядок обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами встановлений Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.04.2017 № 572 (далі - Порядок). Даний Порядок встановлює правила організації збору первинних даних про особисті селянські господарства. Згідно п. 3 Порядку, облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні та міські ради за такими формами первинної облікової документації: формою № 1 Облікова картка об'єкта погосподарського обліку (далі - форма № 1) та формою № 3 Список осіб, яким надані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель міських поселень (далі - форма № 3), які затверджуються Державною службою статистики України. Згідно п. 5 Порядку, у разі ведення громадянином особистого селянського господарства для його обліку у формах № 1 і № 3 зазначаються прізвище, ім'я, по батькові особи, якій була надана земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площа земельної ділянки, яка належить цій особі або перебуває в її користуванні в межах сільської, селищної, міської ради, прізвище, ім'я, по батькові осіб, які разом з нею ведуть особисте селянське господарство, а також назва і дата документа, який засвідчує право власності або право користування цією земельною ділянкою.

При цьому члени особистого селянського господарства мають право вільно розпоряджатися виробленою сільськогосподарською продукцією та реалізовувати її надлишки на ринках, а також заготівельним, переробним підприємствам та організаціям, іншим юридичним і фізичним особам (ст. 7 Закону України Про особисте селянське господарство ).

Діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не належить до підприємницької діяльності.

Згідно з пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення: (…)особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку позивач є власником земельної ділянки розміром 2,000 га, як передана для ведення особистого селянського господарства.

Тому суд не погоджується з твердженням відповідача, що позивач для підтвердження своєї діяльності, як сільськогосподарського товаровиробника, повинен був подавати декларації , з яких можливо було б встановити, що у позивача за результатами його діяльності були витрати на вирощування сільськогосподарської продукції, на утримання будівель та можливі доходи.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником з моменту отримання позивачем у власність земельної ділянки площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства.

Разом з тим, суд зазначає, що пп. ж пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України передбачено пільгу щодо об'єкта оподаткування з податку на нерухоме майно сільськогосподарських товаровиробників, призначеного для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, тобто пільга не пов'язана із власником майна, з необхідністю фізичній особі оформлюватися як суб'єкт підприємницької діяльності, а стосується лише користування ним будівлями і споруди як сільськогосподарським товаровиробником для використання у сільськогосподарській діяльності, що було доведено у судовому засіданні.

Доказів щодо припинення ведення особистого селянського господарства суду не надавалися, відповідно до Оціночних актів на будівлі та Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 встановлено сільськогосподарське призначення нежитлових будівель, які розташовані на земельній ділянці за адресою вул. Радянська, 238г, м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області, це свідчить про те, що на нерухоме майно, яке перебуває у власності позивача, поширюються норми, встановлені підпунктом ж пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України. Однак, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ці обставини залишені поза увагою.

Таким чином за відсутності підстав для нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, у контролюючого органу були відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень, а тому ці рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно вимог контролюючого органу про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 та 2016 роки, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Згідно п.п. 266.10.2. п. 266.10. ст. 266 ПК України, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання. Отже податкові повідомлення-рішення щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 та 2016 рік, надіслані на мою адресу поза межами встановленого законом строку, а тому є протиправними.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником і має право на пільги, передбачені пп. "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2статті 266 ПК України, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 (71304, Запорізька область, Кам'янсько - Дніпровський район, м. Кам'янка - Дніпровська, вул. Польова, 33, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області № 0001067-13-0809 від 25.05.2018.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області №1285-13 від 14.11.2017.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області №1285-13 від 14.11.2017 1224-13 від 14.11.2017.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (71304, Запорізька область, Кам'янсько - Дніпровський район, м. Кам'янка - Дніпровська, вул. Польова, 33, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 07.12.2018.

Суддя О.В. Конишева

СудЗапорізький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення29.11.2018
Оприлюднено10.12.2018
Номер документу78384666
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —280/4398/18

Ухвала від 05.08.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Постанова від 26.06.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Божко Л.А.

Постанова від 26.06.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Божко Л.А.

Ухвала від 06.05.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Божко Л.А.

Ухвала від 06.05.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Божко Л.А.

Ухвала від 06.05.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Божко Л.А.

Ухвала від 19.02.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Добродняк І.Ю.

Ухвала від 24.01.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Добродняк І.Ю.

Рішення від 29.11.2018

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Конишева Олена Василівна

Рішення від 29.11.2018

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Конишева Олена Василівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні