Ухвала

від 06.12.2018 по справі 308/4261/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/4261/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області старший лейтенант податкової міліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

У проваджені слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування №32018070000000025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 212 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що на підставі довіреностей ОСОБА_4 здійснював діяльність від імені фізичної особи підприємця - ОСОБА_5 , (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідно до довіреностей ОСОБА_4 в період 2014 по теперішній час був уповноважений бути представником з питань ведення підприємницької діяльності в державних установах незалежно від форм власності та відомчої приналежності, в тому числі в податкових та митних органах, банківських установах, органах державного санітарного нагляду. Від імені ФОП ОСОБА_5 , надано право укладати цивільно-правові договори, одержувати кошти та перераховувати їх, отримувати всі необхідні ліцензії, сплачувати необхідні податки і збори згідно законодавства України, проводити бухгалтерський облік та звітність.

Відповідно до ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-ІV (із змінами та доповненнями) ОСОБА_4 , був зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розміри, встановлених законами, забезпечувати збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом установлених строків.

Згідно з п.3 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 (із змінами та доповненнями) ОСОБА_4 був відповідальним за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.

Відповідно до п.6 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 (із змінами та доповненнями) ОСОБА_4 , був зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Маючи умисел на ухилення від сплати податків, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, передбачаючи настання наслідків у вигляді ненадходження до бюджету держави податкових платежів і бажаючи їх настання, в порушення вимог п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст.177, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.177.2 ст.177 пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4 п.16.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень, п.181.1 ст.180, п.183.10 ст.183, п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, із змінами та доповненнями, ОСОБА_4 умисно ухилився від сплати до бюджету податків та зборів у великих розмірах на загальну суму 2 723622,98 грн.

Так, ОСОБА_4 на підставі довіреностей проводив господарську діяльність від імені ОСОБА_5 пов`язану з оптовою торгівлею лісопродукцією.

Отже, відповідно до п.181.1. ст.181 Податкового кодексу України (в редакції діючої у 2014 році), у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 грн. (без урахування ПДВ), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст.183 цього Кодексу, не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якого вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст.181 цього Кодексу подати реєстраційну заяву до контролюючого органу.

На підставі виписки з банку про рух коштів по рахунку ФОП ОСОБА_5 встановлено, що сума отриманого загального доходу перевищила граничний розмір 300 тис. грн. у липні 2014 року. Отже, ОСОБА_4 , який відповідно до довіреностей діяв від імені ФОП ОСОБА_5 повинен був подати заяву про реєстрацію платника на додану вартість до 10.08.2014 року.

Згідно п.183.10 ст.183 Податкового кодексу України будь-яка особа, що підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, вважається платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій визначеному ст.181 цього Кодексу та вважався таким з 01.08.2014 року. Однак за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 ОСОБА_4 , який відповідно до довіреностей діяв від імені ФОП ОСОБА_5 не декларував, податкові декларації з ПДВ до Ужгородської ОДПІ не подавав.

В ході досудового розслідування встановлено, що при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період 01.01.2014 по 31.12.2016 з підприємствами ПП «КГМ-Рейн» (ЄДРПОУ:19105262), ФОП ОСОБА_6 , (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ), ТОВ «Меблева фабрика Тур`янка (ЄДРПОУ 35718632),ПП «КГМ-Рейн» (ЄДРПОУ 19105262), ТОВ «ВГСМ» (ЄДРПОУ 37020022), ТОВ «Корнелія-Трейд» (ЄДРПОУ 30541291), ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика» (ЄДРПОУ 00131529), ТОВ «Індустрія деревообробки» (ЄДРПОУ 33142018), ФОП ОСОБА_7 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_8 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_9 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 ), ФОП ОСОБА_10 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_11 , (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_7 ), ФОП ОСОБА_12 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_8 ) ОСОБА_4 не сплатив до Державного бюджету кошти в сумі 2 723622,98 грн.

Грошові зобов`язання у сумі 2 723622,98 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 1343132,20 грн., податок на доходи фізичних осіб в сумі 1291923,58 грн. та військовий збір в сумі 88567,20 грн., розраховані Головним управлінням ДФС у Закарпатській області згідно акту №2/13-11/1885803431 від 02.01.2018, складеного за результатами планової виїзної документальної перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_5 РНОКПП НОМЕР_1 , з питань щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період 01.01.2014 по 31.12.2016, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог іншого законодавства.

Таким чином, ОСОБА_4 умисно ухилився від нарахування та сплати до бюджету України податків на загальну суму 2 723622,98 грн. (два міліонна сімсот двадцять три тисячі шістсот двадцять дві гривень, 98 копійок), що в три тисячі і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 212 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах.

05.12.2018 громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Ужгород Закарпатської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку ст.ст. 42, 276, 277, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

Так, під час досудового розслідування встановлено, що громадянин ОСОБА_4 , має у власності квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 76 кв.м. Іншими власниками квартири за вказаною адресою відповідно до інформації наданої комунальним підприємством Ужгородської міської ради Архітектурно-планувального бюро є ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

Захід забезпечення кримінального провадження тимчасове вилучення майна, застосований з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.

Слідчий ОСОБА_3 на розгляд даного клопотання не з`явився. Однак, надав заяву, в якій розгляд даного клопотання просив провести за його відсутності.

Власник частини майна підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_15 на розгляд даного клопотання не з`явилися.

Однак, захисник ОСОБА_15 надав заяву, в якій не заперечив проти розгляду даного клопотання за його відсутності.

Оскільки у відповідності до ч.1 ст.174 КПК України неприбуття цих осіб на розгляд клопотання не перешкоджає його розгляду, слідчий суддя доходить висновку про можливість розгляду клопотання за відсутності учасників кримінального провадження.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя доходить наступного висновку.

Відповідно доч.1ст.170КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України:

2. Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного ухиленні від нарахування та сплати до бюджету України податків на загальну суму 2 723622,98 грн. (два міліонна сімсот двадцять три тисячі шістсот двадцять дві гривень, 98 копійок), що в три тисячі і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 212 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах.

05.12.2018 громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст.ст. 42, 276, 277, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

Клопотання слідчого мотивоване тим, що накладення арешту на належну ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 76 кв.м. є необхідним з метою забезпечення застосування в майбутньому спеціальної конфіскації.

Згідно ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченогоОсобливою частиноюцього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченогочастиною першоюстатті 150,статтею 154, частинами другою і третьоюстатті 159-1, частиною першоюстатті 190,статтею 192, частиною першою статей204,209-1,210, частинами першою і другою статей212,212-1, частиною першою статей222,229,239-1,239-2, частиною другоюстатті 244, частиною першою статей248,249, частинами першою і другоюстатті 300, частиною першою статей301,302,310,311,313,318,319,362,статтею 363, частиною першою статей363-1,364-1,365-2цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3 1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Дослідивши матеріали клопотання, враховуючи те, що ОСОБА_4 обгурнтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України, з метоюзапобігання протиправнихдій з частиквартири,для забезпеченнявідшкодування спричиненихзбитків завданихдержаві увигляді не сплати податків на загальну суму 2 723622,98 грн., у зв`язку з наявністю правових підстав для арешту майна; достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, з метою забезпечення кримінального провадження, приходжу до переконання, що клопотання є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 167, 170, 171-173, 309 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області старший лейтенант податкової міліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арештна квартири (площа19кв.м.) АДРЕСА_3 загальною площею 76 кв.м., що належить на праві спільної власності громадянам ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , з метою забезпечення відшкодування збитків завданих державі.

Роз`яснити, що у відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково

Апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції можна подати протягом п`яти днів з дня її проголошення (особою, яка не була присутньою на оголошенні протягом п`яти днів з дня отримання її копії).

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду: ОСОБА_1