Постанова

від 27.11.2018 по справі 2а-0870/658/11(сн/808/55/16)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

27 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 2а-0870/658/11 (СН/808/55/16)

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,

секретарі судового засідання Сколишеві О.О.,

за участі представника позивача Шулякової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року в адміністративній справі №2а-0870/658/11 (головуючий 1-ї інстанції Бойченко Ю.П.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжалюмінторг до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 31.01.2011 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі (на теперішній час - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби), в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 червня 2010 року №0000460808/0, від 23 червня 2010 року №0000470808/0, від 18 серпня 2010 року №0000460808/1, від 18 серпня 2010 року №0000470808/1, від 01 листопада 2010 року №0000460808/2, від 01 листопада 2010 року №0000470808/2.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі від 23 червня 2010 року №0000460808/0, від 23 червня 2010 року №0000470808/0, від 18 серпня 2010 року №0000460808/1, від 18 серпня 2010 року №0000470808/1, від 01 листопада 2010 року №0000460808/2, від 01 листопада 2010 року №0000470808/2.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відплвідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджені обставини справи, внаслідок чого неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до невірних висновків в рішенні.

Позивач надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача відзив на апеляційну скаргу податкового органу підтримав.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Запоріжалюмінторг є юридичною особою (код ЄДРПУО 32573524), зареєстроване 02.07.2003 року розпорядженням виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради народних депутатів від 02.07.2003 року № 195020 та взято на податковий облік в СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі з 01.01.2004 року (а.с.13-28 т.1).

Відповідач - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

В період з 25.05.2010 року по 07.06.2010 року контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ Запоріжалюмінторг з питання правомірного декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в лютому 2010 року, за результатами якої 14.06.2010 року складено акт № 208/08-08/32573524 з додатками (а.с.29-72 т.1).

За висновками акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року №168/97-ВР, що призвело до завищення заявленої в березні 2010 року суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку на загальну суму 1128002,00 грн. та призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за березень 2010 року на загальну суму 3388149,00 грн..

Висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що податковим органом встановлено нікчемність договору від 26.06.2006 року №858Д(2006), укладеного між позивачем та ВАТ ЗАлК , про що зазначається в актах перевірок від 26.02.2009 року №28/08-08/32573524 та від 24.03.2009 року №41/08-08/32573524, а отже господарські операції на думку відповідача за вказаним договором не мали реального характеру.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом 23.06.2010 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000460808/0, яким позивачу зменшено суму бюджетне відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1128002 грн. 00 коп. по декларації за березень 2010 року (а.с.83 т.1).

- №0000470808/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4404593 грн. 70 коп., у тому числі 3388149 грн. 00 коп. - основний платіж, 1016444 грн. 70 коп. - штрафна (фінансова) санкція (а.с. 84 т.1).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень. У задоволенні скарг позивачу відмовлено. Відповідачем за результатами прийнятих рішень за скаргами виносились податкові повідомлення-рішення: від 18.08.2010 року №0000460808/1 та №0000470808/1, від 01.11.2010 року №0000460808/2 та №0000470808/2, аналогічні податковим повідомленням-рішенням від 23.06.2010 року №0000460808/0 та №0000470808/0 (а.с.111, 112, 139, 140 т.1).

Позивач не погодився з такими рішеннями податкового органу та оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи наявні докази змін в активах підприємства пропорційно до здійснених господарських операцій, оподаткування яких є предметом спору. Формування ТОВ Запоріжалюмінторг податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з ВАТ ЗАлК та заявлене у березні 2010 року бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 1128002 грн. 00 коп. є правомірним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Правовідносини, що розглядаються в даній справі регулюються Законом України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.1997 року, що діяв до введення Податкового кодексу України.

За вимогами п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України Про податок на додану вартість податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1.П.7.5 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість ).

Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України Про податок на додану вартість забороняється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку-продавцем, визначено п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 цього Закону.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2. ст.7 наведеного Закону податкова накладна є звітним податковим документом, який складається в момент виникнення податкових зобов'язань у продавця. Відповідальність за складання податкових накладних і відповідність їх податковим зобов'язанням несе саме продавець, а не покупець, який отримує податкові накладні.

За вимогами п.п.7.2.8. п.7.2. ст.7 Закону України Про податок на додану вартість платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, врегульовано п.7.7. ст.7 Закону України Про податок на додану вартість .

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 наведеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Факт отримання позивачем продукції за спірними податковими накладними та сплати позивачем суми податку на додану вартість у попередніх податкових періодах постачальникам товарів ( робіт, послуг) відповідачем не оспорюється.

Згідно усталеної практики Верховного Суду України та Верховного Суду при розгляді справ даної категорії судам належить з 'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб 'єктності учасників господарської операції, зв 'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що 26.06.2006 року між ТОВ Запоріжалюмінторг (покупець) та ВАТ Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат (постачальник) укладено договір №858Д(2006), предметом якого є виготовлення та поставка сплавів алюмінієвих ливарних марок, сплаву алюмінієвого у вигляді зливок циліндричних, алюмінію первинного в чушках, катанки алюмінієвої, зливок циліндричних (а.с.176-178 т.1).

Відповідно до п.3.3 вказаного Договору загальна сума договору орієнтовно складає 43676052, 00 грн., в т.ч. ПДВ 7279342,00 грн.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що оплата за продукцію, що постачається, покупцем здійснюється в грошових коштах, шляхом перерахування їх на розрахунковий рахунок постачальника, згідно виставленої ним платіжної вимоги за фактом відвантаження протягом 10-ти банківських днів.

Згідно п.5.1, п.8.4 Договору базисом поставки є ЕХW склад ВАТ ЗАлК , при цьому завантаження продукції здійснює постачальник без стягнення додаткової плати з покупця. Договір діє до 01.07.2007 року.

Додатковою угодою №54 від 29.06.2009 року сторонами договору визначено строк дії Договору №858Д(2006) від 26.06.2006 року до 01.07.2010 року (а.с.179 т.1).

Крім того, 01.03.2010 року між ТОВ Запоріжалюмінторг (покупець) та ВАТ Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат (постачальник) укладено додаткову угоду № 64, якою доповнено п.1.1 Договору №858Д(2006) від 26.06.2006 року, та внесено зміни, відповідно яких ВАТ ЗАлК зобов 'язався додатково виготовити і поставити, а ТОВ Запоріжалюмінторг прийняти і оплатити катанку алюмінієву марки АКЛП, в кількості 1450 тон. Крім того, внесено зміни до п.3.3 вказаного Договору відносно ціни та зазначено, що загальна сума договору орієнтовно складає 1274027663,00 грн., в т.ч. ПДВ 212337943,83 грн.. Таким чином, загальна сума договору збільшена на 32085600,00 грн..

Відповідно до ст.2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції на час виникнення спірних відносин) цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб 'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов 'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов 'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов 'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, як це передбачено п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку ).

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку ; тут та надалі - в чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов 'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

З урахуванням зазначеного, первинні документи повинні відображати зміст та обсяг господарської операції, засвідчувати її реальність.

На підтвердження виконання вказаного вище Договору поставки в березні 2010 року позивачем під час перевірки та до матеріалів справи надано податкові накладні, складені продавцем - ВАТ Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат : від 01.03.2010 року №7 010310; від 02.03.2010 року №7 020310; від 03.03.2010 року №7 030310; від 04.03.2010 року №7 040310; від 05.03.2010 року №7 050310; від 09.03.2010 року №7 090310; від 10.03.2010 року №7 100310; від 11.03.2010 року №7 110310; від 12.03.2010 року №7 120100; від 13.03.2010 року №7 130100; від 15.03.2010 року №7 150310; від 16.03.2010 року №7 160310 на загальну суму 17544671,63 грн., в т.ч. ПДВ 2924111,94 грн. (а.с.18-23 т.2).

Вказані податкові накладні відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість та включені позивачем до податкового кредиту березня 2010 року.

В обґрунтування товарності спірної господарської операції позивачем надано товарно-транспортні накладні: від 01.03.2010 року №20307, 20306, 20305, 20308, 20302, 20304; від 02.03.2010 року №20311, 20313, 20312; від 03.03.2010 року №20318, 20317, 20316, 20314; від 04.03.2010 року №20331, 20315, 20324, 20325, 20323, 20326, 20321; від 05.03.2010 року №20335, 20336, 20337; від 09.03.2010 року №20342, 20343, 20340, 20341; від 10.03.2010 року №20350, 20347, 20344, 20351, 20349, 20348; від 11.03.2010 року №20356, 20355, 20358, 20357, 20360, 20359, 20364; від 12.03.2010 року №20380, 20387, 20381, 20382; від 13.03.2010 року №20385; від 15.03.2010 року №20391, 20397, 20395, 20396, 20393, 20394, 20392; від 16.03.2010 року №20400, 20398, 20399, 20401 (а.с.32-34, 36-37, 39, 41-44, 46-47, 49-50, 52-54, 56-59, 61-62, 64, 66-69, 71-72 т.2).

Судом першої інстанції встановлено, що у вказаних товарно-транспортних накладних вантажовідправником зазначено ВАТ ЗАлК (постачальник за договором поставки). Пунктом розвантаження у всіх товарно-транспортних накладних визначено м.Запоріжжя - місце знаходження ТОВ Запоріжалюмінторг (покупець). Автопідприємствами, які здійснювали перевезення товару зазначені: ТОВ Фірма Крок-ГТ , Кабельний завод м.Кам'янець-Подільський, ЗАТ Завод Южкабель м.Харків, Техпровід м.Запоріжжя, Алчевський металургійний комбінат м.Алчевськ, Інтеркабель м.Київ, Енерго м.Харцизск, Маріупольський металургійний комбінат ім.Ільїча, Донецьксталь м.Донецьк, Енергопром м.Новомосковськ, ТОВ Електротехніка м.Запоріжжя, Азовсталь м.Маріуполь, ВАТ Дніпроспецсталь , Інтерпайп НТЗ Дніпропетровськ, Запорізький кабельний завод, ТФ Кабель м.Чернигів, ВАТ Укрелектроапарат м.Хмельницький, що не відповідачє вимогам пунктів 5.1, 5.2, 8.1 Договору поставки №858Д(2006) від 26.06.2006 року.

В оскаржуваному рішенні суду зазначено, що представник позивача в судовому засіданні першої інстанції пояснив, що зазначений в товарно-транспортних накладних автотранспорт не належить ТОВ Запоріжалюмінторг і не був орендований підприємством, а надавався контрагентами позивача, яким, у подальшому, реалізовувалась продукція, придбана у ВАТ ЗАлК .

Вказана обставина апеллянтом не спростована.

Колегія суддів вважає, що вказані обставини свідчать про порушення сторонами умов договору та правил перевезення автомобільним транспортом, але не можуть слугувати підставою для висновку про безтоварність вказаних господарських операцій.

Оплату за поставлену продукцію позивачем проведена у безготівковому вигляді, що підтверджується наданими під час перевірки та до матеріалів справи платіжними дорученнями: від 05.03.2010 року №201 на суму 5500000,00 грн.; від 11.03.2010 року №214 на суму 2300000,00 грн.; від 11.03.2010 року №210 на суму 9200000,00 грн.; від 12.03.2010 року №217 на суму 1000000, 00 грн.; від 23.03.2010 року №241 на суму 3000000, 00 грн.; від 24.03.2010 року №244 на суму 2300000,00 грн.; від 25.03.2010 року №247 на суму 3027828,01 грн., банківськими виписками, актами звіряння взаєморазрахунків позивача є контрагентом ВАТ ЗАлК (а.с.24-30 т.2, а.с.10-76 т.4, а.с.217 т.2).

В бухгалтерському обліку вищевказані операції відображені наступними бухгалтерськими проводками: Д-т 631 К-т 311 - 26327828, 01 грн., К-т 631 Д-т 28-17 - 544671,63 грн..

Отримані від ВАТ ЗАлК сплави алюмінієвих ливарних марок, сплави алюмінієві у вигляді зливок циліндричних, алюмінію первинного в чушках, катанки алюмінієві, зливок циліндричних позивач використовував у власній господарській діяльності для виготовлення певної продукції, що підтверджується накладними на відпуск матеріалів: від 01.03.2010 року №20302, 20304, 20305, 20308, 20307, 20306; від 03.03.2010 року №20318, 20317, 20316, 20314; від 04.03.2010 року №20315, 20331, 20325, 20324, 20326, 20323, 20321; від 05.03.2010 року №20335, 20336, 20337; від 09.03.2010 року №20343, 20342, 20341, 20340; від 10.03.2010 року №20347, 20350, 20351, 20344, 20348, 20349; від 11.03.2010 року №20355, 20356, 20357, 20358, 20359, 20360, 20364; від 12.03.2010 року №20387, 20380, 20382, 20381; від 13.03.2010 року №20385; від 15.03.2010 року №20391, 20397, 20396, 20395, 20394, 20393, 20392; від 16.03.2010 року №20401, 20399, 20400, 20398 (а.с.31, 35, 38, 40, 45, 48, 51, 55, 60, 63, 65, 70 т.2),

Крім того, в матеріалах справи наявні видаткові накладні, видані позивачем на виготовлену ним продукцію контрагентам: ТОВ Кабельний завод Енергопром , ТОВ Техпровод , ЗАТ ДМЗ філіал Металургійний комбінат ЗАТ ДМЗ , ЗАТ завод Південькабель , ТОВ Крок ГТ , ТОВ Кабельний завод , та довіреності таких контрагентів на отримання продукції від позивача у перевіряємий період (а.с.218 - 223 т.2).

Рух активів позивача підтверджується наданими під час перевірки та до матеріалів справи оборотно-сальдовими відомостями :

- за березень 2010 року по рахунку 105 (необоротні активи) (а.с.214 т.2);

- за лютий - березень 2010 року по рахунку 3772 (розрахунки з контрагентами дебиторами) (а.с.194-195 т.4);

- оборотами по рахункам 281, 631, 361, 311 за 1 квартал 2010 року (а.с.6-9, 196-200 т.4);

- інвентарними картками обліку основних засобів (а.с.216 т.2).

В акті перевірки не зазначено про відсутність на час перевірки первинних документів, та колегія суддів зазначає, що наявні в матервалах справи первинні документи, складені в межах спірних правовідносин та відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Досліджуючи питання пов 'язаності придбаних позивачем послуг з його господарською діяльністю, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб 'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ Запоріжалюмінторг здійснює наступні види діяльності: оптову торгівлю напівфабрикатами з чорних і кольорових металів, не віднесеними до інших підкласів; оптову торгівлю відходами та брухтом; інші види оптової торгівлі; діяльність автомобільного вантажного транспорту; оброблення металевих відходів та брухту чорних металів; має ліцензію на здійснення заготівлі, переробки брухту чорних металів.

Перевіркою встановлено, що придбана у ВАТ ЗАлК алюмінієва катанка замовлялась з метою її подальшого продажу наступним контрагентам: ЗАТ Завод Південькабель , ТОВ Виробниче підприємство Електротехніка , ТОВ Донметіндастрі , ТОВ Кабельний завод Енергопром , ВАТ Алчевський металургійний комбінат , ТОВ Крок ГТ , ТОВ ТД Одескабель , ТОВ ТФ Кабель Україна , ВАТ Металургійний комбінат Азовсталь та інші.

На підтвердження реальності господарських операцій та використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, та на підтвердження власних технічних та технологічних можливостей позивач надав суду копії наступних документів: договір поставки; накладні на відпуск матеріалів на сторону; товарно-транспортні накладні; податкові накладні; платіжні доручення; штатні розклади робітників та дирекції; інвентарні картки обліку основних засобів; акт звіряння взаєморозрахунків від 31.07.2011 між ТОВ Запоріжалюмінторг та ВАТ ЗАлК ; видаткові накладні; довіреності на отримання від позивача алюмінієвої катанки його контрагентами.

Як зазначалось вище, оприбуткування поставленого товару підтверджується оборотно-сальдовими відомості по рахунках 105, 281, 3772 за лютий-березень 2010 року; оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 за травень, серпень 2009 року, лютий-березень 2010 року, платіжні доручення за лютий 2010 року; виписки з рахунку у банку за лютий-березень 2010 року; листи з головної книги по рахунках 631, 361, 311, 281 за І квартал 2010 року.

Співставлення змісту первинних документів та доказів підтвердження фактичного використання товару вказує, що ТОВ Запоріжалюмінторг здійснювало витрати на придбання у ВАТ ЗАлК алюмінієвої катанки; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Апелянтом ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів у спростування зазначених обставин та в матеріалах справи такі докази відсутні.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно формував дані податкового обліку за перевірений період по взаємовідносинам з ВАТ ЗАлК .

В акті перевірки від 14.06.2010 року та в апеляційній скарзі податковий орган посилається на акт перевірки від 07.06.2010 року №202/08-08/32573524, яким нібито встановлено порушення позивачем пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1., 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість , в результаті чого ТОВ Запоріжалюмінторг , зокрема, завищено значення рядку 26 Декларації з ПДВ Залишок від 'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2009 року у сумі 1592039 грн. 00 коп., яка виникла у травні 2009 року (1469481 грн. 00 коп.) та в серпні 2009 року (122558 грн. 00 коп.).

Колегія суддів не приймає до уваги таке посилання відповідача, оскільки Ухвалою Вищого адміністративного суду від 09.12.2013 року по справі №2а-0870/657/11 задоволено касаційну скаргу ТОВ Запоріжалюмінторг та скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 року, та залишено в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2011 року, якою скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі від 18.06.2010 року №0000440808/0, №0000450808/0, від 18.08.2010 №0000440808/1, №0000450808/1, від 01.11.2010 року №0000440808/2, №0000450808/2, прийняті на підставі акту перевірки від 07.06.2010 року №202/08-08/32573524 (а.с.115-122, 123-128 т.3)

Таким чином, судом касаційної інстанції в межах адміністративної справи №2а-0870/657/11 досліджений акт перевірки від 07.06.2010 року №202/08-08/32573524 та надано оцінку обставинам, викладеним у ньому.

Тобто, судовим рішенням, яке набрало законної сили, підтверджено факт відсутності порушень, викладених в акті перевірки №202/08-08/32573524 від 07.06.2010 року.

Посилання податкового органу в акті перевірки та в апеляційній скарзі на рішення суду від 11.12.2009 року у справі №2а-5258/09/0870, яким нібито встановлено відсутність поставок товару від ВАТ ЗАлК до ТОВ Запоріжалюмінторг за договором №858Д(2006) від 26.06.2006 року, колегія суддів до уваги не приймає з огляду на таке.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.11.2013 року касаційну скаргу ТОВ Запоріжалюмінторг задоволено, скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011 року у справі № 2а-5258/09/0870, а матеріали справи направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При повторному розгляді Ухвалою Вищого адміністративного суду від 04.11.2015 року по справі №808/114/14(№2а-5258/09/0870) залишено без змін постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 року, якою скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі від 10.03.2009 року №0000040808/0 (а.с.157-165, 166-170 т.3)

Відповідно до приписів частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, в контексті спірних правовідносин належить зазначити рішення Європейського Суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02), Булвес А.Д. проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що справедливий баланс не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов 'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Таким чином, за змістом норм Закону України Про податок на додану вартість право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 23 червня 2010 року №0000460808/0, від 23 червня 2010 року №0000470808/0, від 18 серпня 2010 року №0000460808/1, від 18 серпня 2010 року №0000470808/1, від 01 листопада 2010 року №0000460808/2, від 01 листопада 2010 року №0000470808/2.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року в адміністративній справі №2а-0870/658/11 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року в адміністративній справі №2а-0870/658/11 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

В повному обсязі постанову складено 04 грудня 2018 року.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак