Постанова

від 06.12.2018 по справі 826/2066/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2066/18 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Губської О.А.,

Василенка Я.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯМАС-БУД" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2018 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЯМАС-БУД" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю " ЯМАС-БУД" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДФС у мсті Києві (далі - відповідач), у якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 18.10.2017 № 1848140302, від 18.10.2017 № 0008351401, від 18.10.2017 №0008371401, від 18.10.2017 №0008341401, від 18.10.2017 №0008361401, від 29.01.2018 №0203140302.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості. При цьому, вказує, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено вимоги процесуального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно із ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явилися.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи у період з 29.08.2017 по 18.09.2017 посадовими особами Головного управління ДФС у м.Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯМАС-БУД" податкового законодавства за період з 20 жовтня 2014 року по 30 червня 2017 року , валютного - за період з 20 жовтня 2014 року по 30 червня 2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 20 жовтня 2014 року по 30 червня 2017 року.

Результати перевірки оформлені актом № 393/26-15-14-01-02/39447551 від 25 вересня 2017 року (далі - Акт перевірки).

Зі змісту вказаного Акту вбачається, що в ході проведення перевірки посадовими особами контролюючого органу було встановлено, що позивач у перевіряємий період мав господарські взаємовідносини з ТОВ УКРВЕНТПРОМ , ТОВ ІВК УНІВЕРСАЛТОРГБУД , ТОВ БЕРЕГОБУД на підставі договорів субпідряду від 16.05.2016 №1-05, від 25.07.2016 № 1-07, від 26.09.2016 № 1-09, від 17.10.2016 № 2/10/247, від 21.10.2016 №21/10, від 01.12.2016 №1/12, від 01.12.2016 № 2/12.

Так, податковим органом було встановлено, що за результатом виконаних робіт, ТОВ БЕРЕГОБУД виписало на адресу позивача акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2 за грудень 2016 року №1, довідку про виконання будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 за грудень 2016 року на виконання умов Договору № від 01.12.2016 № 2/12. Позивач перерахував Субпідряднику грошові кошти в сумі 1 162 790,00 грн., що підтверджено банківськими виписками підприємства.

В ході перевірки було встановлено, що вартість списаних витрат по зазначених послугах відображено у складі собівартості (р.2050 Звіту про фінансові результати) за 2016 рік в сумі 968992,00 грн., а суми ПДВ з їх вартості враховані до складу податкового кредиту у грудні 2016 року.

За результатом виконання Договору № 1/12, ТОВ ІВК УНІВЕРСАЛТОРГБУД виписано акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2 за грудень 2016 року №1, №2, довідку про виконання будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 за грудень 2016 року на виконання умов Договору № 1/12. Позивач перерахував Субпідряднику грошові кошти в сумі 2 768 966,00 грн., що підтверджено банківськими виписками підприємства.

Перевіркою встановлено, що згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ ІВК УНІВЕРСАЛТОРГБУД виписано та зареєстровано для ТОВ ЯМАС-БУД податкових накладних на суму ПДВ лише на 322994,33 грн.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "УКРВЕНТПРОМ", податковим органом під час перевірки встановлено, що ТОВ УКРВЕМТПРОМ виписало на адресу позивача акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2, відповідно до умов Договорів на загальну суму 6627826,66 грн.

З огляду на зазначені обставини, контролюючий орган дійшов висновку, що у порушення вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 6 П(С)БО 16, частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пункту 2.1, пункту 2.4 статті 2 наказу Міністерства фінансів України Про ствердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку позивачем завищено собівартість робіт (послуг) на загальну суму 9 904 290,00 грн.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства відносно формування витрат та податкового кредиту перевіреного податкового періоду, зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ УКРВЕНТПРОМ , ТОВ ІВК УНІВЕРСАЛТОРГБУД , ТОВ БЕРЕГОБУД .

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що ТОВ УКРВЕНТПРОМ , ТОВ ІВК УНІВЕРСАЛТОРГБУД , ТОВ БЕРЕГОБУД фігурують у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 КК України, на підприємствах відсутня достатня кількість трудових ресурсів та основних засобів для виконання умов за вищезазначеними Договорами, а тому на думку посадових осіб контролюючого органу вказані субпідрядники не могли власними силами виконувати роботи та послуги, номенклатура яких зазначена в актах.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що до перевірки надано Договір генерального Підряду № 1 від 20.10.2016, укладений між ТОВ ЯМАС-БУД (Генпідрядник) та ТОВ БAPЛIHEK ІНВЕСТ (Замовник) на будівництво фундаментів під 18 сушильних камер та всіх необхідних для їх функціонування інженерних мереж на території деревообробного заводу, розміщеному у м. Вінниця, вул. Чехова, 7В.

Згідно з актами, які складені позивачем та які прийняті та затверджені Замовником ТОВ БАРЛІНЕК ІНВЕСТ , загальна вартість будівельних робіт складає 2 385 949,27 грн., фактичні витрати підприємства, які включені до собівартості по об'єкту будівництва Вінниця - 3 757 156,04 грн.

За наведених обставин посадові особи контролюючого органу дійши висновку, що позивачем до актів за формою КБ-2 не включені витрати у сумі 1371206,77 грн., які фактично понесені підприємством на виконання робіт за Договором генерального підряду № 1 від 20.10.2016 та не включені до ціни Договору.

При цьому, у ході перевірки встановлено, що позивач власними силами не виконував роботи на замовлення ТОВ БАРЛІНЕК ІНВЕСТ .

До перевірки було також надано Договір підряду від 03.04.2017 № ЗБУ-258, укладений між ТОВ ЯМАС-БУД (Підрядник) та ТОВ ЗОРГ БІОГАЗ УКРАЇНА (Генпідрядник) на виконання робіт на об'єкті Комплекс переробки органічних відходів і кукурудзяного силосу в біогаз для виробництва для виробництва електричної та теплової енергії за адресою: Чернігівська обл., смт. Линовиця, вул. Шляхова .

Згідно з актом, який складений ТОВ ЯМАС-БУД , прийнятий і затверджений Генпідрядником ТОВ ЗОРГ БІОГАЗ УКРАЇНА , загальна вартість будівельних робіт складає 4 427638,59 грн., фактичні витрати підприємства, які включені до собівартості по об'єкту будівництва Линовиця - 5 325 330,23 грн.

З огялу на вказані обставини посадові особи податкового органу дійши висновку, що ТОВ ЯМАС-БУД до актів за формою КБ-2 не включені витратати у сумі 897 691,64 грн., які фактично понесені підприємством на виконання робіт за Договором підряду від 03.04.2017 № ЗБУ-258 та не включені до ціни Договору.

Разом з цим, до перевірки було надано Договір підряду від 17.10.2016 № ЗБУ-247, укладений між ТОВ ЯМАС-БУД (Підрядник) та ТОВ ЗОРГ БІОГАЗ УКРАЇНА (Генпідрядник) на об'єкті Комплекс переробки органічних відходів і силосу в біогаз для виробництва електричної та теплової електроенергії (1-ша черга), смт. Теофіполь, Хмельницька обл. .

Згідно з актом, який складений ТОВ ЯМАС-БУД , прийнятий і затверджений Генпідрядником ТОВ ЗОРГ БІОГАЗ УКРАЇНА , загальна вартість будівельних робіт складає 3 647 019,40 грн., фактичні витрати підприємства, які включені до собівартості по об'єкту будівництва Линовиця - 11 193 341,87 грн.

Таким чином, за висновками податкового органу, ТОВ ЯМАС-БУД до актів за формою КБ-2 не включені витрати у сумі 7 546 322,47 грн., які фактично понесені підприємством на виконання робіт за Договорами підряду від 03.10.2016 № ЗБУ 245 та від 17.10.2016 № ЗБУ 347 та не включені до ціни Договору.

Вказані обставини стали підставою для висновку про порушення ТОВ ЯМАС-БУД підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат на загальну суму 9 815 221,00 грн., а також про порушення позивачем вимог пункту 5, пункту 6, пункту 7, пункту 11 П(С)БО 16, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження фінансового результату на вказану суму.

Також, в акті перевірки зазначено, що ТОВ ЯМАС-БУД суму податкового зобов'язання з вартості придбаних будівельних матеріалів, субпідрядних робіт, послуг спецтехніки, механізмів та інші послуг, робіт та матеріалів для виконання робіт на об'єктах замовників ТОВ БАРЛІНЕК ІНВЕСТ за Договором генерального підряду № 1 від 20.10.2016, ТОВ ЗОРГ БІОГАЗ УКРАЇНА за Договором підряду від 03.04.2017 № ЗБУ-258, від 03.10.2016 ЗБУ-245, від 17.10.2016 № ЗБУ-247, які не використовувались в господарській діяльності, не нараховувало.

За наведених обставин перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, а саме: занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 1963044,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що в порушення пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, часнини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пункту 1.2 статті 1, пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, ТОВ ЯМАС-БУД завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ БЕРЕГОБУД , ТОВ ІВК УНІВЕРСАЛТОРГБУД , ТОВ УКРВЕНТПРОМ , внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум не підтверджених документами, які б відповідали визначенню первинних документів , наведеному в нормативно-правових актах, на загальну суму 2 030 110,81 грн.

З акту перевірки також вбачається, що посадовими особами податкового органу було встановлено, що на підставі рахунку ДНЗ Теофопільський ПАПЛ та договору від 20.04.2016 № 50, ТОВ ЯМАС-БУД сплачено кошти у сумі 275 310,00 грн. за проживання у гуртожитку ДНЗ Теофопільський ПАПЛ фізичних осіб, які не є працівниками товариства.

Таким чином, за висновками відповідача, фізичними особами отримано дохід як додаткове благо у вигляді отриманих послуг щодо безкоштовного проживання у гуртожитку, який включається до складу загального оподатковуваного доходу такої фізичної особи із застосуванням норм пункту 164.5 статті 164 Податкового кодексу України. При цьому, податок на доходи фізичних осіб підприємством не утримувався та до бюджету не перераховувався, чим було порушено вимоги пункту 163.1 статті 163, підпункту г підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту а пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого донарахований податок на доходи фізичних осіб у розмірі 60 433,80 гривень.

На підставі викладеного, вказаною перевіркою було встановлено такі порушення вимог податкового законодавства ТОВ Ямас-Буд :

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, пункту 9.1 статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV, пункту 2.7 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, пункту 5, пункту 6, пункту 7, підпункту 9.4 пункту 9, пункту 10, пункту 11, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, пункту 5, пункту 7 "Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 у результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 3 266 140,00 грн., у тому числі за 2016 рік у сумі 1 876 363,00 грн., за півріччя 2017 року у сумі 1 349 777,00 грн. та завищення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування у сумі 2071823,00 грн., у тому числі за півріччя 2017 року у сумі 2071823 грн.;

- пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, пункту 9.1 статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 1.2 статті 1, пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 2 811 149,00 грн., у тому числі за червень 2016 року у сумі 84 986,00 грн., за липень 2016 року у сумі 250 014,00 грн., за грудень 2016 року у сумі 411 021,0 грн., за січень 2017 року у сумі 29 806,00 грн., за квітень 2017 року у сумі 81 342,00 грн., за червень 2017 року у сумі 1 953 980,00 грн. та завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації) за червень 2017 року на суму 1 269 879,00 грн.;

- підпункту е 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 164.5 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.2 а статті 171, підпункту є 14.1.54 пункту 14.1 статті 14, підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 2755-VI, внаслідок чого встановлено заниження сум податку на доходи фізичних осіб за період який перевірявся на суму 60 433,80 грн.;

- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI, у результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування військового збору до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5 036,15 грн.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 18.10.2017 № 0008351401, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 4 032 675,00 грн., у т.ч. 3 226 140,00 грн. - основний платіж та 806 535,00 грн. - штрафна санкція;

- від 18.10.2017 № 1849140302, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 8 136,70 грн., у т.ч. 5 036,15 грн. - основний платіж та 3 100,55 грн. - штрафна санкція;

- від 18.10.2017 № 0008371401, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3 513 936,00 грн., у т.ч. 2 811 149,00 грн. основний платіж та 702 787,00 грн. - штрафна санкція;

- від 18.10.2017 № 0008341401, яким визначено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 2 071,00 грн.;

- від 18.10.2017 № 1848140302, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 97 640,40 грн., у т.ч. 60 433,80 грн. - основний платіж та 37 206,60 грн. - штрафна санкція;

- від 18.10.2017 № 0008361401, яким визначено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 1 269 879,00 грн.

У порядку адміністративного узгодження вказаних податкових повідомлень-рішень ДФС України скаргу позивача задовольнила частково - залишила без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 18.10.217 №1 848140302, № 0008351401, № 0008371401, № 0008361401 та частково скасувала податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 18.10.2017 № 1849140302 в частині основного платежу з військового збору у сумі 906,50 грн. та штрафних санкцій у розмірі 679,88 грн.

ГУ ДФС у м. Києві прийняла податкове повідомлення-рішення від 29.01.2018 № 0203140302, яким позивачу визначила суму грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 6550,32 грн., у т.ч. 4 129,65 грн. основний платіж та 2 420,67 грн. - штрафна санкція.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про порушення позивачем приписів податкового законодавства відносно формування витрат та податкового кредиту у перевіряємий період були зроблені посадовими особами відповідача з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ УКРВЕНТПРОМ , ТОВ ІВК УНІВЕРСАЛТОРГБУД , ТОВ БЕРЕГОБУД , які у свою чергу не були спростовані позивачем під час судового розгляду спрви. Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що копії наданих позивачем первинних документів (на обґрунтованння позовних вимог) не підтверджують реальності здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами, а тому, податкові-повідомлення рішення від 18.01.2018 № 0008361401, № 0008351401; № 0008371401, № 0008341401, № 1848140302, яки були прийняті податковим органом на підставі вказаних висновків Акта перевірки є правомірними.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0203140320 є також правомірним, оскільки вартість придбаних путівок за рахунок позивача у розумінні ПК є додатковим благом та компенсаційною виплатою, а тому позивач маючи статус податкового агента зобов'язаний був здійснити нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету з податку доходів фізичних осіб з виплачених сум додаткового блага на користь платника податку при їх компенсації та за їх рахунок, чим порушив вимоги податкового законодавства. Відповідних висновків суд першої інстанції дійшов з огляду на те, що позивачем не було доведено, що фізичні особи, за проживання яких позивачем сплачувались кошти, є працівниками ТОВ "ЯМАС-БУД".

Стверджуючи, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, апелянт зазначає, що належним чином складені первинні документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій надавались посадовим особам ГУ ДФС у м.Києві під час проведення перевірки та знаходились у відповідача протягом розгляду даної справи.

З огляду на зазначене, позивач стверджує, що твердження суду в оскаржуваному рішенні про неможливість документального підтвердження господарських операцій ТОВ "ЯМАС-БУД" з його контрагентами є безпідставним.

Апелянт також зазначає, що суд у своєму рішенні фактично цитує зміст акту перевірки та при цьому не конкретизує, які саме господарські операції не підтверджуються первинними документами, які саме документи не відповідають визначенню первинних .

Позивач вважає, що судом було не повно досліджені докази та обставини справи, а у оскаржуваному рішенні суд прийняв сторону податкового органу повністю посилаючись на доводи акту перевірки, не аналізуючи всі докази, які були наявні у відповідача, що уперечить засадам адміністративного судочинства та є порушенням процесуального законодавства.

Разом з цим, позивач наголошує, що первинні документи які надавались в ході проведення перевірки відповідачу та наявні в матеріалах справи підтверджують те, що будівельно-монтажні роботи на будівельних об'єктах були виконані, а тоум між ТОВ "ЯМАС-БУД" та його контрагентами були реально здійснені господарські операції, які мали ділову мету, були фактично виконані сторонами, мають матеріальне наповнення та завершились виконанням будівельно-монтажних робіт.

Про реальність господарський операцій свідчить також і факт прийняття будівельних робіт їх замовниками. Крім того, взаємовідносини між ТОВ "ЯМАС-БУД" та та його контрагентами - ТОВ УКРВЕНТПРОМ , ТОВ ІВК УНІВЕРСАЛТОРГБУД , ТОВ БЕРЕГОБУД мали економічну вигоду, та ділову мету, що підтверджується первинними документами.

В апеляційній скарзі позивач також зазначає, що оскаржуваному судовому рішенні суд аналізує діяльність контрагентів ТОВ УКРВЕНТПРОМ , ТОВ ІВК УНІВЕРСАЛТОРГБУД , ТОВ БЕРЕГОБУД по ланцюгу постачання, посилається на дані облікових карток суб'єктів фіктивного підприємства з ознаками фіктивності, які містяться в АІС Податковий блок , посилається на висновки податкового органу щодо неможливості проведення господарських операцій, як на достовірні та достатні, проте, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо це підприємство мало реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Разом з цим, суд першої інстанції посилається на наявність відкритих кримінальних проваджень, у яких фігурують контрагенти ТОВ "ЯМАС-БУД", що на переконання позивача є також неприпустимим.

Таким чином, апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції про порушення ТОВ "ЯМАС-БУД" податкового законодавства щодо формування витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з ПДВ є необґрунтованим та безпідставним.

Крім того, в апеляційній скарзі апелянт також стверджує, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми податкового права щодо порядку адміністрування податку на доходи фізичних осіб, оскільки підприємством відповідні витрати були включені до собівартості виконаних робіт, у зв'язку з чим розцінювати вартість безоплатного наданого фізичним особам житла як додаткове благо, яке оподатковується податком з доходів фізичних осіб та з якого повинен являтися військовий збір у даному випадку є неправомірним.

Наведені оставини, на думку апелянта свідчать про протиправність оскаржуваних позивачем рішень та не правильного вирішення даного спору судом першої інстанції.

Відповідач не погоджуючись з доводами та вимогами викладеними в апеляційній скарзі подав до суду відзив відповідно до змісту якого апеляційну скаргу ТОВ "ЯМАС-БУД" просить залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.07.2018- без змін. В обґрунтування доводів заперень проти апеляційної скарги, полисається на обставини встановлені податковим органом в ході проведення перевірки, а також судом під час розгляду даної справи.

Позивач надав заперечення на вказаний відзив у якому просить суд скасувати рішення Окружного адміністративного суд м. Києва від 24 липня 2018 року повністю та ухвалити нове, яким позовні вимоги ТОВ ЯМАС-БУД задовольнити повністю.

Крім того, в ході перегляду даної справи позивачем було надано суду додаткові документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами, а також висновок судово-економічної експертизи № 1-21/08/2018 сеепроведеної в рамках кримінального провадження № 32018100040000001 від 21.08.2018.

Переглядаючи справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час судового розгляду підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 18.10.2017 № 0008351401, яким визначено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 4 032 675 грн., в т.ч. 3 226 140 грн. - основний платіж та 806 535 грн. - штрафна санкція стали висновки податкового органу щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства відносно формування витрат з податку на прибуток з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ УКРВЕНТПРОМ , ТОВ ІВК УНІВЕРСАЛТОРГБУД , ТОВ БЕРЕГОБУД .

Разом з цим, податкове повідомлення-рішення від 18.10.2017 № 0008341401, яким визначено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 2 071 823 грн. було прийнято податковим органом на підставі висновків про те, що підприємством завищено витрати, що враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, при взаємовідносинах позивача з ТОВ БАРЛІНЕК- ІНВЕСТ та ТОВ ЗОРГ БІОГАЗ Україна .

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 18.10.2017 № 0008371401, яким визначено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 3 513 936 грн., в т.ч. 2 811 149 грн. - основний платіж та 702 787 грн. - штрафна санкція стали висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства відносно формування податкового кредиту з ПДВ з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ УКРВЕНТПРОМ , ТОВ ІВК УНІВЕРСАЛТОРГБУД , ТОВ БЕРЕГОБУД .

Податкове повідомлення-рішення від 18.10.2017 №0008361401, яким визначено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 1 269 879 грн прийняте відповідачем у зв'язку з тим, що на думку посадових осіб контролюючого органу ТОВ Ямас-Буд не нарахувало суму податкового зобов'язання з вартості придбаних будівельних матеріалів та інших ресурсів для виконання будівельних робіт на об'єктах замовників ТОВ БАРЛІНЕК ІНВЕСТ та ТОВ ЗОРГ БІОГАЗ Україна , які не використовувались у господарській діяльності.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийняття оскаржуваних рішень колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

Відповідно п.п. 200.1 і 200.2 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду..

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. а п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум витрат та податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та вказувалось сторонами в ході апеляційного розгляду даної справи, висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства відносно формування витрат та податкового кредиту перевіреного податкового періоду, зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ УКРВЕНТПРОМ , ТОВ ІВК УНІВЕРСАЛТОРГБУД , ТОВ БЕРЕГОБУД .

Досліджуючи правомірність та обгруноованість таких висновків субє'кта владних повноважень колегія суддів зазначає наступне.

В акті перевірки відповідач посилається на неможливість ТОВ БЕРЕГОБУД , ТОВ ЮК УНІВЕРСАЛТОРГБУД , ТОВ УКРВЕНТПРОМ власними силами виконувати роботи для позивача у зв'язку з відсутністю достатньої кількості трудових ресурсів та основних засобів; аналіз діяльності контрагентів позивача по ланцюгу постання, аналізу даних податкової звітності та єдиного реєстру податкових накладних контрагентів позивача, фігурування останніх у кримінальних провадженнях за ч. 1 ч. 1 ст. 205 КК України.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що при цьому, відповідачем не надано суду жодних належних, достовірних та достатніх доказів, які б відповідно до ст. 73. ст. 75. ст. 76 КАС України підтверджували відповідні доводи суб'єкта владних повноважень.

У свою чергу вказані доводи контролюючого органу повністю спростовуються наявними у справі первинними документами, а також висновком судово-економічної експертизи предметом якої було дослідження чи підтверджуються висновки акту податкової перевірки ГУ ДФС у м. Києві від 25.09.2017 №393/26-15-14-01-02/39447551 ухилилися від сплати податку на додану вартість в сумі 2 811 149 грн., та враховуючіи вказані операції при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ БАРЛІНЕК ІНВЕСТ та ТОВ ЗОРГ БІОГАЗ Україна ухилитися від сплати податку на прибуток в сумі 3226140 грн., що призвело до ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах в загальній сумі 6077289 грн.

Так в ході експертного дослідження експертом було встановлено, що нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту у грудні 2016 року по взаємовідносинам ТОВ ЯМАС-БУД з ТОВ БЕРЕГОБУД у сумі 193798,33 грн. документально підтверджується Тим самим, висновки Акту перевірки щодо завищення податкового кредиту по взаємовідносинам ТОВ ЯМАС-БУД з даним контрагентом у вищевказаній сумі експертом документально не підтвердились.

Крім того, в результаті проведення судово - економічної експертизи, експертом документально підтверджується нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту у травні 2016 - березні 2017 року по взаємовідносинам ТОВ ЯМАС-БУД (з ТОВ УКРВЕНТПРОМ у сумі 1 663 898,68 грн. Тим самим, висновки Акту перевірки щодо завищення податкового кредиту по взаємовідносинам ТОВ ЯМАС- БУД (код за ЄДРПОУ 39447551) зданим контрагентом у вищевказаній сумі експертом документально не підтверджується.

Експертом також документально підтверджується нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту у грудні 2016 року по взаємовідносинам ТОВ ЯМАС-БУД з ТОВ ІВК УНІВЕРСАЛТОРГБУД у сумі 172413,8 грн. Тим самим висновки Акту перевірки щодо завищення податкового кредиту з даним контрагентом експертом документально не підтверджуються.

Таким чином, в результаті проведення судово - економічної експертизи наданих матеріалів, експертом документально не підтверджено висновки Акту ГУ ДФС у м. Києві від 25.09.2017 № №393/26-15- 14-01-02/39447551 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ ЯМАС-БУД податкового законодавства за період з 20.10.2014 по 30.06.2017, валютного - m період з 20.10.2014 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 20.10.2014 по 30.06.2017 по взаємовідносинах з ТОВ БЕРЕГОБУД , ТОВ ІВК УНІВЕРСАЛТОРГБУД (код за ЄДРПОУ 35275508), ТОВ УКРВЕНТПРОМ ,порушення вимог податкового законодавства України згідно яких ухилилися від сплати податку на додану вартість в сумі 2 811 149 грн., та враховуючи вказані операції при здійснені фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ БАРЛІНЕК ІНВЕСТ , ТОВ ЗОРГ БЮГАЗ УКРАЇНА , ухилилися від сплати податку на прибуток в сумі 3 22 140 грн.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що посилання Відповідача в акті перевірки на лист податкової інформації про неможливість проведення зустрічної звірки, службову інформацію щодо недостатності матеріальних та трудових ресурсів у контрагентів не є достатніми підставами для визнання спірних господарських операцій нереальними, оскільки таким листом податкової інформації про неможливість проведення зустрічної звірки зафіксовано факт неможливості проведення звірки та посвідчує він виключно цю обставину і жодним чином не впливає на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України. Відповідної правової позиції дотримується Верховний суд, яка викладена у постанові від 23.10.2018 по справі № 826/7971/15 та від 19.09.2018 по справі №809/2438/15.

Крім того, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку Позивача від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо Позивач мав реальні витрати у зв'язку з придбанням робіт та послуг, призначених для використання у його господарській діяльності. Аналогічної правової позиції дотримується дотримується Верховний суд, про що вказано у постанові від 27.03.2018 по справі №816/809/17.

Колегія суддів також звертає увагу, що порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому позивач не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, не є належним доказом по справі в розумінні процесуального Закону, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів.

Крім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Колегія суддів вважає також безпідставними і доводи відповідача щодо наявності кримінальних проваджень в яких фігурують контрагенти позивача, оскільки лише вирок у кримінальному провадженні, в якому встановлено ті чи інші обставини, що стосуються суті спору, є обов'язковим для адміністративного суду.

Разом з цим таких вироків суду або протоколів допиту, ухвал суду щодо здійснення фіктивних або безтоварних операцій прийнятих позивачем з його контрагентами відповідачем суду не надано.

Таким чином, на підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи відповідача, викладені в акті перевірки про відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами є безпідставними та необґрунтованими.

З огляду на зазначене, колегія суддів зазначає, що підстави стверджувати про порушення позивачем податкового законодавства відносно формування витрат та податкового кредиту та притягнення останнього до відповідальності - відсутні, а отже податкові повідомлення - від 18.10.2017 № 0008351401, № 1849140302, № 0008371401, № 0008341401, № 1848140302 № 0008361401 є протиправним та підлягають скасуванню.

Щодо податкових повідомлень рішень від 18.10.2017 № 1848140302, яким позивачу було визначено суму грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 97 640,40 грн., в т.ч. 60 433,80 грн. - основний платіж та 37 206,60 грн. - штрафна санкція та від 29.01.2018 № 0203140302, яким визначено суму грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 6 550,32 грн., в т.ч. 4 129,65 грн. - основний платіж та 2 420,67 грн. - штрафна санкція, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно з даними акту перевірки на підставі рахунку ДНЗ Теофопільський ПАПЛ та договору від 20.04.2016 № 50, ТОВ ЯМАС-БУД сплачено кошти у сумі 275 310,00 грн. за проживання у гуртожитку ДНЗ Теофопільський ПАПЛ фізичних осіб, які не є працівниками товариства. Таким чином, за висновками відповідача, фізичними особами отримано дохід як додаткове благо у вигляді отриманих послуг щодо безкоштовного проживання у гуртожитку, який включається до складу загального оподатковуваного доходу такої фізичної особи із застосуванням норм пункту 164.5 статті 164 Податкового кодексу України.

В акті перевірки констатовано, що податок на доходи фізичних осіб підприємством не утримувався та до бюджету не перераховувався, чим було порушено вимоги пункту 163.1 статті 163, підпункту г підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту а пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого донарахований податок на доходи фізичних осіб у розмірі 60 433,80 гривень.

Судом встановлено, що позивачем на розрахунковий рахунок ДНЗ "Теофопільський ПАПЛ" було дійсно сплачені кошти за проживання фізичних осіб у гуртожитку ДНЗ "Теофопільський ПАПЛ", які не є працівниками підприємства, згідно рахунків підприємства та договору № 50 від 20.04.2016.

Підпунктом а 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ прямо зазначає що базою оподаткування податком з доходів фізичних осіб є дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

У пп. е п.164.2.17 ст. 164 ПК України визначено, що базою оподаткування податком з доходів фізичних осіб є дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Разом з цим, у пп. б 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ вказано, що додатково до винятків, передбачених підпунктом "а" цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у Формі та розмірах, шо підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для інвалідів, у тому числі які призначені для участі інвалідів в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико - відновлювальних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно- оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема Акта перевірки, позивач включив зазначені витрати до собівартості виконаних робіт, а тому, колегія суддів вважає, що відповідач не мав жлдних підстав розцінювати вартість безоплатного наданого фізичним особам житла як додаткове благо, яке оподатковується податком з доходів фізичних осіб та з якого повинен справлятися військовий збір, а також виключати суму вартості проживання цих фізичних осіб у гуртожитку з витрат, що вплинули на формування податку на прибуток.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідні доводи відповідача, що стали підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень рішень не відповідають дійсності, а тому податкові повідомлення-рішення від 18.10.2017 № 1848140302 та № 0203140302 є протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому, колегія суддів зазначає, що викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи та при йьому доводи апеляційної скарги повністю їх спростовують.

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на те, що суд першої інстанції вирішив справу при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом, а також з апеляційною скаргою підлягають стягненню з відповідача.

Щодо клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки докази понесення відповідних витрат в матеріалах справи - відсутні.

Керуючись статтями 134, 139, 311, 313, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЯМАС-БУД" задовольнити повністю.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2018 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЯМАС-БУД" задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 18.10.2018 № 1848140302, № 0008351401, № 0008371401, № 0008341401, № 0008361401, № 0203140302.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код СДРПОУ 39439980, вул. Шолуденка, 33/19, Київ 116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯМАС-БУД" (код ЄДРПОУ 39447551, Пр.Гагаріна 13-А, оф.22, Київ 94) судовий збір, понесений у зв'язку розглядом справи у розмірі 364903 (триста шістдесят чотири тисячі дев'ятсот три) грн.. 56 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.А.Губська Я.М. Василенко