Рішення

від 05.12.2018 по справі 349/1590/18

РОГАТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 349/1590/18

Провадження № 2/349/603/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 грудня 2018 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Лошак О.О.

з участю секретаря судового засідання Мартиновської І.П.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луковецько - Вишнівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, Рогатинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання недійсними ОСОБА_2 актів на право приватної власності на землю, визнання права власності на земельні ділянки,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Луковецько - Вишнівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, Рогатинської районної державної адміністрації про визнання недійсними ОСОБА_2 актів на право приватної власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 636567 та ЯЖ № 636688, виданих 26 серпня 2009 року на підставі розпорядження Рогатинської РДА № 278 від 25 листопада 2008 року на ім'я ОСОБА_3 та про визнання права власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Луковецько-Вишнівської сільської ради, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер 24 липня 2009 року.

В обгрунтування позову зазначено, що 24 липня 2009 року помер батько позивачки ОСОБА_3, якому на праві приватної власності належали дві земельні ділянки площею 1,4906 га та 0,3516 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Луковецько - Вишнівської сільської ради. У зв'язку із його смертю відкрилась спадщина на все належне йому майно. За життя батько зробив заповідальне розпорядження в її користь. Інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно немає. В даний час позивачка бажає оформити право власності на спадкове майно, звернулася в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй було відмовлено у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 акти на право власності на земельні ділянки видані після смерті спадкодавця, а згідно п.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

У судове засідання позивачка не прибула, направила на адресу суду письмове клопотання про слухання справи без її участі. Позовні вимоги підтримує повністю, просила позов задовольнити.

Представники відповідачів - Луковецько - Вишнівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, Рогатинської районної державної адміністрації, у судове засідання не прибули, направили на адресу суду письмові клопотання про слухання справи без їх участі. Позовні вимоги визнали повністю та не заперечували щодо задоволення позову.

Участь у судових засіданнях є правом, а не обов'язком сторін по справі. Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 був власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Луковецько - Вишнівської сільської ради, площею 0,3516 га та 1,4906 га, що підтверджується копіями державних актів серії ЯЖ № 636567 та серії ЯЖ № 636688 виданих 26 серпня 2009 року управлінням Держкомзему у Рогатинському районі на підставі розпорядження Рогатинської районної державної адміністрації № 278 від 25.11.2008.

ОСОБА_3 помер 24 липня 2009 року в с. Луковець-Журівський Рогатинського району Івано-Франківської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-НМ № 097810 виданим 24 липня 2009 року Луковецько-Вишнівською сільською радою Рогатинського району Івано-Франківської області.

Відповідно до заповіту, посвідченого ОСОБА_4, секретарем виконавчого комітету Луковецько-Вишнівської сільської ради 29 травня 2009 року за реєстровим № 10, ОСОБА_3 все належне йому майно і все майно на яке він матиме право на день смерті, заповів ОСОБА_1

Відповідно до довідки відділу у Рогатинському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області № 0-9-0.26-135/107-18 від 04.09.2018 нормативна грошова оцінка середньої земельної частки (паю) на території Луковецько-Вишнівської сільської ради площею 52,01 умовних кадастрових гектарів, яка належала ОСОБА_3, становить 31 223,13 грн.

ОСОБА_2 нотаріусом Рогатинської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5 21 квітня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті її батька ОСОБА_3, який помер 24 липня 2009 року на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Луковецько - Вишнівської сільської ради, площею 1,4906 га та 0,3516 га., у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 акти на право власності на земельні ділянки видані управлінням Держкомзему у Рогатинському районі після смерті спадкодавця. Згідно постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_3 є його дочка ОСОБА_1, в користь якої спадкодавець склав заповіт.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 25 ЦК України, здатність фізичної особи мати цивільні права та нести цивільні обов'язки є правоздатністю. Зміст правоздатності складає сукупність тих цивільних прав та обов'язків, які можуть мати фізичні особи. Цивільна правоздатність є невіддільною від самого існування людини, виникає в момент народження і припиняється зі смертю.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - четвертою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 4 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1), особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2), правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4).

Згідно ч. 5 п. 5 Постанови ПВС України від 06.11.2009 року за № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу місцевого самоврядування який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч.4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 акт на право приватної власності на землю видано управлінням Держкомзему у Рогатинському районі Івано-Франківської області 26 серпня 2009 року, тобто після смерті ОСОБА_3, 24 липня 2009 року, що суперечить вимогам ст. 25 ЦК України.

Разом із тим факт належності ОСОБА_3 зазначених земельних ділянок визнається належним та не оспорюється сторонами.

Право власності на землю гарантується відповідно до положень ст. 14 Конституції України.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання права, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів. Необхідність визнання прав на землю виникає тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо наявності у особи певного суб'єктивного земельного права, суб'єктивне право заперечується чи створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності на земельну ділянку, чи права користування нею через наявність таких сумнівів чи відсутність або втрату належних правовстановлюючих документів на таку земельну ділянку.

Відповідно до п. г ч.1 ст.81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2 ст. 126 ЗК України). Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Відповідно дост.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України спеціальне визнання судом права власності на майно необхідне тоді, коли щодо його належності у позивача відсутні відповідні правовстановлюючі документи.

Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ст. 1296 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. (ст. 1297 ЦК України).

Дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява обґрунтована, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,259,263-265 ЦПК України,суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Луковецько - Вишнівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, Рогатинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області задовольнити повністю.

Визнати недійсними ОСОБА_2 на право власності на земельні ділянки серія ЯЖ № 636688 та ЯЖ № 636567, які видані управлянням Держкомзему у Рогатинському районі 26 серпня 2009 року на підставі розпорядження Рогатинської РДА № 278 від 25 листопада 2008 року на ім'я ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,3516 га та 1,4906 га у межах згідно з планом, які розташовані на території Луковецько - Вишнівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер 24 липня 2009 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, жителька с. Луковець - Журівський Рогатинського району Івано-Франківської області.

Відповідач: Луковецько-Вишнівська сільська рада Рогатинського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: вул.. Шевченка, буд. № 16 с. Луковець-Вишнівський Рогатинського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04354947.

Відповідач: Рогатинська районна державна адміністрація Івано-Франківської області, місцезнаходження: м. Рогатин, вул. Галицька, 65 Рогатинського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 23805775.

Повне судове рішення складено 05 грудня 2018 року.

Суддя: О.О.Лошак