Рішення

від 04.12.2018 по справі 409/1963/18

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 409/1963/18

Пров. № 2/409/893/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2018 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Третяка О.Г.,

за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності за набувальною давністю, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок із господарчими будівлями та спорудами за набувальною давністю.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що відповідачі по справі, які мали інше місце мешкання та мали намір виїхати за межі Білокуракинського району запропонували позивачу вселитися у житловий будинок, що розташований по вулиці Степова №18, с. Маньківка, Білокуракинського району, Луганської області. З травня 2004 року з дозволу відповідачів, які за вказане домоволодіння отримали грошові кошти та водночас разом з документами на будинок передали ключі від домоволодіння, він вселився до вказаного домоволодіння та саме з того часу позивач відкрито володіє та користується зазначеним будинком, здійснює догляд, замовив та виготовив технічну документацію на цей будинок. Відповідачі жодних претензій до нього не мали і не мають до теперішнього часу. У зв'язку з цим позивач просить суд визнати за ним в порядку набувальної давності право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по вулиці Степова буд. № 18, село Маньківка, Білокуракинського району Луганської області, які знаходяться на земельній ділянці, остаточно площа якої буде визначена відповідним документом на право власності на землю.

В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Заявлені позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, надали заяву про визнання позовних вимог.

В судове засідання відповідачі не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі. Позов визнали повністю та просять суд його задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши докази по справі кожний окремо і в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на житло, видане Управлінням економіки в Білокуракинському районі 26.04.1999р., житловий будинок із господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться с. Маньківка, Білокуракинського району, Луганської області належить на праві спільної (сумісної) власності відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с 8.).

Із дослідженої в судовому засіданні розписки від 02.07.2001р. (а.с.14) вбачається, що відповідачі у 2001 році надали дозвіл й передали позивачу право вільного володіння та користування на власний розсуд житловим будинком із господарчими будівлями та спорудами, що належав їм на праві спільної (сумісної) власності.

Відповідно до довідки ОСОБА_3 сільської ради Білокуракинського району №1097 від 10.09.2018р. за адресою: вул. Степова буд. №18 в селі Маньківка Білокуракинського району Луганської області, починаючи з травня 2004 року по теперішній час мешкає без реєстрації позивач по справі ОСОБА_2 Він відкрито та безперервно мешкає та користується житловим будинком та господарськими будівлями й спорудами, постійно здійснює догляд, здійснює платежі та підтримує його та його прилеглу територію в належному стані більше 10 років (а.с.7).

Відповідно до Довідки №157 від 03.09.2018р. (а.с9.) позивачем було проведено технічну інвентаризацію житлового будинку із господарчими будівлями й спорудами та визначено його вартість, яка на вказану дату формування довідки становить 95931 грн. та ним отримано технічний паспорт на домоволодіння (а.с.10-13).

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена законом.

На підставі статті 344 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Так, частиною 1 статті 344 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

В пункті 9 Постанови за № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07 лютого 2014 року вказано, що повинно враховуватися, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна та інше. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник.

Звертаючись до суду позивач вказав на те, що протягом тривалого часу він відкрито користується вказаним житловим будинком із господарчими будівлями та спорудами, а тому просив визнати за ним право власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Ураховуючи положення статей 335 і 344 ЦК України право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі, а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 264 ЦПК України).

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 7 лютого 2014 року, можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також ч. 4 ст. 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі, якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Судом встановлено, що позивач вже більше 10 років відкрито та безперервно володіє та користується нерухомим майном і є всі підстави вважати, що він законно набув право власності на вищевказаний житловий будинок із господарчими будівлями та спорудами.

Згідно до ст. 77 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням наведеного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.205,328,344 ЦК України, ст.ст.10,12,77-81,89,259,263-265,268,354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами за набувальною давністю - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку набувальної давності право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по вулиці Степова №18, с. Маньківка, Білокуракинського району, Луганської області, що знаходяться на земельній ділянці, остаточно площа якої буде визначена відповідним документом на право власності на землю за адресою: вулиця Степова №18, с. Маньківка, Білокуракинського району, Луганської області.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Білокуракинський районний суд Луганської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач - ОСОБА_3 сільська рада Луганської області, код ЄДРПОУ 04336004, адреса: село Просторе, Білокуракинський район, Луганська область.

Відповідач - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Суддя Білокуракинського районного суду

Луганської області ОСОБА_6