Рішення

від 05.12.2018 по справі 323/3027/18

ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 323/3027/18

Провадження № 2/323/864/18

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

05.12.2018 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі головуючої судді Фісун Н.В., при секретарі Сабліній А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю Оріхівтепломережа -2 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Запоріжгаз про виділ частки із спільного майна , -

Встановив

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом у якому зазначив, що Товариству з обмеженою відповідальністю Оріхівтепломережа-2 на праві власності належить 419/500 частин службової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Іншими співвласниками цієї службової будівлі є: ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Запоріжгаз .

Засновниками Товариства прийнято рішення про виділ своїх 419/500 часток зазначеної, службової будівлі в окремих об'єкт. Але товариством не досягнуто домовленості про виділ в натурі своєї частки службового приміщення, внаслідок нотаріусом було відмовлено у виділі частки укладення нотаріального договору.

Тому позивач просить виділити Товариству з обмеженою відповідальністю Оріхівтепломережа-2 , код ЄДРПОУ 31654523, з об'єкту спільної часткової власності, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 419/500 часток в окрему одиницю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, до складу якого входять:- в підвалі літ. п-д під літ. А : сходи І площею 11,6 кв.м, коридор II площею 21,1 кв.м, підвальне приміщення III площею 63,4 кв.м, насосна IV площею 14,7 кв.м, підвальне приміщення V площею 14,9 кв.м, підвальне приміщення VI площею 10,1 кв.м, підвальне приміщення VII площею 11,4 кв.м, підвальне приміщення VIII площею 10,2 кв.м, - загальною площею 157,4 кв.м; - вхід в підвал літ. вх. ; - в службовій будівлі літ. А : коридор 1 площею 38,6 кв.м, кабінет 2 площею 10,2 кв.м, кабінет 3 площею 11,2 кв.м, кабінет 4 площею 26,7 кв.м, санвузол 5 площею 7,1кв.м, кабінет 6 площею 12,0 кв.м, кабінет 7 площею 9,5 кв.м, кабінет 8 площею 23,7кв.м, - загальною площею 139,0 кв.м.; з правом реєстрації у відповідних органах.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 на позовних вимогах позивача наполягав, прохав суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи у їх відсутності, з позовом згодні.

Суд, заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази надані сторонами, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 1 Першого Протоколу від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04 листопада 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За нормами частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Оріхівською державною нотаріальною конторою Запорізької області 01 грудня 2003 року, реєстраційний номер 3241, Товариству з обмеженою відповідальністю Оріхівтепломережа-2 на праві власності належить 419/500 частин службової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Іншими співвласниками цієї службової будівлі є:

- ОСОБА_5, на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 30 грудня 2015 року ОСОБА_7, приватним нотаріусом Оріхівського районного нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №2184;

- ОСОБА_2, на підставі рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 05 березня 2009 року у справі №2-482/2009р.;

-ОСОБА_3, на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 18 квітня 2005 року нотаріусом Оріхівської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за№1136;

-ОСОБА_4, на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 21 серпня 2015 року ОСОБА_7, приватним нотаріусом Оріхівського районного нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №1658;

- Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Запоріжгаз , на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 15 грудня 2008 року ОСОБА_8, приватним нотаріусом Оріхізського районного нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №3150.

Засновниками Товариства прийнято рішення про виділ своїх 419/500 часток зазначеної Службової будівлі в окремих об'єкт ( протокол загальних зборів засновників Товариства №1 від 03 вересня 2018 року).

Відповідно до статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Норми статей 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно частини першої статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно Постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року по справі № 6-12цс13 кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

У відповідності до частини першої статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Положенням статті 364 ЦК України закріплено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Частиною третьою статті 364 цього Кодексу визначено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 25 грудня 2015 №1127.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у своїй постанові від 03 квітня 2013 року по справі №6-12цс13, аналізуючи зміст норм статей 183,358,364 Цивільного кодексу України зробила висновок, що виділ часток (поділ) майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину майна із самостійним виходом або у разі, коли є технічна можливість переобладнання такого майна в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Крім того, за змістом роз'яснень Пленуму Верховного Суду України наведених в п.14 постанови від 22 грудня 1995 № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , об'єкт нерухомого майна, який є спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі (виділу частки з нього), якщо можливо виділити сторонам ізольовані приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі приміщення або які можна переобладнати в такі.

У відповідності до пункту 1.2. Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 №55 поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна (додаток 1) або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна (додаток 2).

Відповідно висновку Комунального підприємства Імпульс Пологівської районної ради Запорізької області від 06.09.2018 року 419/500 часток службової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, є відокремленою, має окремий вихід, не потребує будівельних робіт і може бути виділена в натурі в окремий об'єкт, до складу якого входять: - в підвалі літ. п-д під літ. А : сходи І площею 11,6 кв.м, коридор II площею 21,1 кв.м, підвальне приміщення III площею 63,4 кв.м, насосна IV площею 14,7 кв.м, підвальне приміщення V площею 14,9 кв.м, підвальне приміщення VI площею 10,1 кв.м, підвальне приміщення VII площею 11,4 кв.м, підвальне приміщення VIII площею 10,2 кв.м, - загальною площею 157,4 кв.м; - вхід в підвал літ. вх. ; - в службовій будівлі літ. А : коридор 1 площею 38,6 кв.м, кабінет 2 площею 10,2 кв.м, кабінет 3 площею 11,2 кв.м, кабінет 4 площею 26,7 кв.м, санвузол 5 площею 7,1 кв.м, кабінет 6 площею 12,0кв.м, кабінет 7 площею 9,5 кв.м, кабінет 8 площею 23,7 кв.м, - загальною площею 139,0 кв.м.

Згідно довідки КП Імпульс Пологівської районної ради №115 від 30 грудня 2015 року самочинна реконструкція або перепланування в зазначених приміщеннях відсутня.

Об'єкту, що утворюється внаслідок виділу із об'єкта спільної часткової власності в окремий об'єкт, рішенням виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області № 684 від 25 вересня 2018 року присвоєна окрема поштова адреса: АДРЕСА_1, прим. 1.

Разом з тим, статтею 367 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Вчинення нотаріальних дій щодо порядку володіння та користування спільним майном або конкретними його частинами та укладення договорів про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі присвячено пункт 6, глави 1, розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5.

Відповідно до пункту 6, глави 1, розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5, зазначено, що договір про виділення частки в натурі може бути укладений між усіма учасниками спільної часткової власності або між кількома з них. Учасники спільної часткової власності вправі укладати договори про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі (поділу). Договори про виділ частки в натурі майна (поділ), право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються нотаріусом на підставі документів, що посвідчують право власності на таке майно, або на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено без видачі документа, що посвідчує таке право.

Представник Позивача листами від 29 серпня 2017 року звертався до Відповідачів з письмовою пропозицією укласти договір про виділ в натурі частки із спільного майна. Однак, така пропозиція була залишена без розгляду Відповідачами. Внаслідок нотаріусом було відмовлено у виділі частки укладення нотаріального договору, що підтверджується листом нотаріуса за № 450/01-16 від 15 вересня 2018 року.

За таких обставин, оскільки між сторонами не досягнуто домовленості про поділ спільного майна та/або виділ у натурі частки із спільного майна, що призвело до не можливості вчинити укладення відповідного правочину в порядку передбаченому статей 364, 367 ЦК України, Позивач має право на звернення до суду за захистом свого права, шляхом виділу у натурі своєї частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі статтею 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.2 ст.263 ЦПК України, якщо одна із сторін визнала пред'явлення позову до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам стаття 206 цього Кодексу.

Згідно ч.6 чт. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції судам роз'яснено, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки відповідачі позовні вимоги визнали у повному обсязі, суд вважає, що позовні вимоги про виділ частки із спільного майна підлягаю задоволенню.

Керуючись статтями 183, 356, 358, 364 ЦК України, статтями 259, 265, 268, 273, 310 314, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Оріхівтепломережа -2 (АДРЕСА_1) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_2), ОСОБА_2 (АДРЕСА_2), ОСОБА_3( АДРЕСА_2), ОСОБА_4 (АДРЕСА_3), Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Запоріжгаз (вул. Заводська, 7 ,м. Запоріжжя) про виділ частки із спільного майна - задовольнити у повному обсязі.

Виділити Товариству з обмеженою відповідальністю Оріхівтепломережа-2 , код ЄДРПОУ 31654523, з об'єкту спільної часткової власності, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 419/500 часток в окрему одиницю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, до складу якого входять:- в підвалі літ. п-д під літ. А : сходи І площею 11,6 кв.м, коридор II площею 21,1 кв.м, підвальне приміщення III площею 63,4 кв.м, насосна IV площею 14,7 кв.м, підвальне приміщення V площею 14,9 кв.м, підвальне приміщення VI площею 10,1 кв.м, підвальне приміщення VII площею 11,4 кв.м, підвальне приміщення VIII площею 10,2 кв.м, - загальною площею 157,4 кв.м; - вхід в підвал літ. вх. ; - в службовій будівлі літ. А : коридор 1 площею 38,6 кв.м, кабінет 2 площею 10,2 кв.м, кабінет 3 площею 11,2 кв.м, кабінет 4 площею 26,7 кв.м, санвузол 5 площею 7,1кв.м, кабінет 6 площею 12,0 кв.м, кабінет 7 площею 9,5 кв.м, кабінет 8 площею 23,7кв.м, - загальною площею 139,0 кв.м.; з правом реєстрації у відповідних органах.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду, з урахуванням вимоги п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХIII Перехідних Положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07 грудня 2018 року

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області Н.В.Фісун