Рішення

від 19.06.2007 по справі 4/1012-24/68

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/1012-24/68

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

19.06.07                                                                                           Справа № 4/1012-24/68

За позовом: Стрийської пересувної механізованої колони №184 ВАТ „Львівводбуд” в особі ліквідатора Надлонка Андрія Івановича, с.Угерсько

До відповідача : Управління житлово-комунального господарства і будівництва Трускавецької міської ради, м.Трускавець

Про стягнення суми 35000,00грн.

                                                                                                    Суддя Хабіб М.І.

                                                                                                    Секретар Савченко Ю.А.                                            

Представники:

Від позивача –Надлонок А.І. - ліквідатор

Від відповідача –Потічна Н.Ю. –зав. юр. відділом

     Суть спору: Позов заявлено Стрийською пересувною механізованою колоною №184 ВАТ „Львівводбуд” в особі ліквідатора Надлонка Андрія Івановича до Управління житлово-комунального господарства і будівництва Трускавецької міської ради про стягнення заборгованості в сумі 35000,00грн. за виконані роботи та поставлені матеріальні цінності. Крім того позивач просить відновити термін позовної давності для звернення до суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в березні 2000р. позивач виконав на замовлення відповідача роботи по контурному осушенню стадіону у м. Трускавці на суму 10 000,00 грн., а в грудні 2000р. передав відповідачеві огорожу на суму 25 000,00грн.,  які відповідачем не оплачені. На підтвердження позовних вимог позивач подав довідку про вартість виконаних підрядних робіт, типова форма №КБ-3, акт приймання  виконаних підрядних робіт, типова форма № КБ-2, накладну  №171, довіреність сер.ЯАЦ № 714230. Своє клопотання про відновлення пропущеного строку звернення до суду про стягнення заборгованості позивач обґрунтовує тим, що за заявою Стрийської ОДПІ господарським судом Львівської області порушена справа № 6/318-8/154 про банкрутство Стрийської пересувної механізованої колони №184 ВАТ „Львівводбуд”. Згідно із ухвалою суду від 15.06.2005р.. ліквідатором призначено арбітражного керуючого Надлонка А.І., однак колишній керівник Крамар М.Д.  ухилявся від виконання обов”язку передати всі бухгалтерські документи  ліквідаторові і лише 13 липня 2006р. передав  документи, з яких ліквідатору стало відомо про заборгованість відповідача в сумі 35 000,00грн., тому позивач вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними.

У відзиві від 07.06.2007р. за №284 відповідач не заперечує  факту виконання робіт позивачем та передачі ним огорожі, однак, посилаючись на договір №6 від 01.03.2000р., стверджує, що за цим договором до зобов”язань позивача належало виконати роботи по контурному осушенню стадіону у м. Трускавці на суму 10 000,00 грн. та передати плити паркану на суму 25 000,00грн., а до зобов”язань УЖКГ і Б –надати в постійне користування  земельну ділянку площею 0,1 га в санаторній зоні м. Трускавця. Розпорядженням міського голови №879 від 27.11.2001р. дано дозвіл Стрийській ПМК-184 на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування об”єкту. У зв”язку з реорганізацією позивача рішенням № 648 від 28.06.2006р. припинено його право користування земельною ділянкою площею 0,5000га по вул. Городище, наданою в оренду рішенням № 588 від 13.12.2005р. Посилаючись на сплив позовної давності та на те, що відповідачем не порушені права позивача , відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 19.06.2007р. представник  відповідача заявив клопотання про вихід суду за межі позовних вимог та просить визнати недійсним п.3.2 договору № 6 від 01.03.2000р.  про контурне осушення стадіону в м. Трускавець, яким передбачено надати в постійне користування земельну ділянку площею 0.1 га в санаторній зоні м. Трускавець.

Представник позивача не заперечує проти визнання недійсним п.3.2 договору.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.03.2000р. позивачем і відповідачем укладено договір №6  на контурне осушення стадіону в м. Трускавці, відповідно до умов якого позивач ( підрядник за договором) зобов”язаний був  виконати роботи по контурному осушенню стадіону в м. Трускавці  на суму  10000,00 грн.та передати  відповідачеві ( замовник за договором)  плити паркану на суму 25 000,00 грн. ( пункти 1.2 та 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору встановлено, що оплата проводиться щомісячно по формі КБ -3 та КБ-2 по мірі виконання робіт.

Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт ( типова форма №КБ-3) і актом приймання  виконаних підрядних робіт( типова форма № КБ-2)  за березень 2000р., підписаним двома сторонами, підтверджено виконання позивачем робіт по контурному осушенню стадіону в м. Трускавці на суму 10 000,00грн. та прийняття робіт відповідачем. По накладній  №171 від 22.12.2000р.  позивач передав відповідачеві огорожу на суму 25 000,00грн., яку одержав представник відповідача Бошко І.Е. за  довіреністю сер.ЯАЦ № 714230 від 21.12.2000р.  Судом встановлено, що отриманого товару та виконаних робіт відповідач не оплатив. Даних фактів відповідач не заперечує.

В пункті 3.2 договору № 6, який  називається „Відповідальність замовника”  вказано: надати в постійне користування земельну ділянку площею 0.1 га в санаторній зоні м. Трускавець.

Жодних доказів передачі позивачеві  в постійне користування земельної ділянки на виконання умов цього пункту договору суду не подано. Представники сторін підтвердили, що земельна ділянка в постійне користування не передавалась.

Матеріалами справи підтверджено, що за заявою Стрийської ОДПІ господарським судом Львівської області порушена справа № 6/318-8/154 про банкрутство Стрийської пересувної механізованої колони №184 ВАТ „Львівводбуд”. Згідно із ухвалою суду від 15.06.2005р.. ліквідатором призначено арбітражного керуючого Надлонка А.І. По акту прийому-передачі  документів від 13.07.2006р.  колишній керівник ДП „ПМК-184” ВАТ „Львівводбуд” Крамар М.Д.   передав бухгалтерські документи, зокрема, договори на проведення будівельно-монтажних робіт за 2000-2005роки,  ліквідаторові Надлонку А.І.

Позивач надіслав відповідачеві претензію від 10.04.2007р. №4п  з вимогою сплатити заборгованість за виконані роботи та передані матеріальні цінності, яку відповідач залишив без відповіді і без задоволення.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно із ст.ст.526,530 ЦК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та у встановлений договором строк.

Якщо строк виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у 7-денний строк від дня пред”явлення вимоги.

В силу ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона ( підрядник) зобов”язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони                    ( замовника), а замовник зобов”язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати  майно ( товар) у власність другій стороні ( покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України встановлено обов”язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Матеріалами справи підтверджено виконання позивачем підрядних робіт на суму 10 000,00грн. і прийняття цих робіт відповідачем та передачу відповідачеві товару на суму 25 000,00грн. Відповідач не заперечує  факту, що він не оплатив прийняті ним роботи і товар.

Суд вважає доводи відповідача про те, що відповідачем не порушені права позивача такими, що  суперечать вимогам законодавства та  фактичним обставинам справи.

Як зазначено вище, пунктом 2.2 договору №6 від01.03.2000р. чітко встановлено, що оплата проводиться щомісячно на підставі довідки та актів форми КБ -3 та КБ-2..Відповідач виконаних робіт не оплатив, як і не оплатив на вимогу позивача одержаної огорожі.

Щодо доводів відповідача про його обов”язок надати позивачеві  в користування земельну ділянку в рахунок оплати за виконані роботи та передану йому огорожу,  слід зазначити наступне.

В пункті 3.2-відповідальність замовника  - вказано: надати в постійне користування земельну ділянку площею 0.1 га в санаторній зоні м. Трускавець.

Строк передачі земельної ділянки не встановлений.

Суд вважає, що положення цього пункту договору  не стосуються оплати за виконані роботи і передані  цінності та суперечать нормам Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р. № 280/97-ВР з наступними змінами і доповненнями, Земельного кодексу  УРСР (України) 1990р., Цивільного кодексу УРСР (України)1963р., чинним на момент укладення цього договору, та нормам законодавства, чинного на момент вирішення спору. Названими нормами права не надано   відповідачеві права розпорядження  землею та не передбачено укладення договорів  про надання земельних ділянок  в постійне  користування, чи надання земельних ділянок в рахунок оплати виконаних робіт, отриманих товарів. Розпорядження землями територіальних громад - це виключне право сільських, селищних та міських рад.

В силу ст. 48 Цивільного кодексу 1963р., чинного на момент укладення договору №6 від 01.03.2000р., недійсною є та угода, яка не відповідає вимогам закону.

Статтею 60 ЦК 1963р. встановлено, що недійсні частини угоди не тягнуть за собою недійсності інших її частин, оскільки можна припустити, що угода була б укладена і без включення недійсної її частини.

Суд вважає, що недійсність п.3.2 договору №6 не тягне за собою недійсності інших частин договору, оскільки можна припустити, що договір був би укладений і без включення пункту 3.2 цього договору.

Враховуючи клопотання відповідача та керуючись вимогами п.2 ст.83 ГПК України, суд вважає за  необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати недійсним п.3.2 договору №6 від 01.03.2000р.

На думку суду, вимогу відповідача про застосування позовної давності  належить відхилити та визнати причини пропущення  поважними  і відновити строк позовної давності з наступних підстав.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із статтею 25 Закону України „Про відновлення  платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”,  ліквідатор з дня призначення, зокрема, пред”являє вимоги до третіх осіб про повернення дебіторської заборгованості. Упродовж 15 днів з дня призначення ліквідатора посадові особи банкрута зобов”язані передати йому бухгалтерські та інші документи банкрута, печатки, штампи, матеріальні і інші цінності.

Матеріалами справи підтверджено, що колишній керівник позивача,  передав  бухгалтерські та інші документи ліквідаторові 13.07.2006р.

З огляду на умови договору № 6 від 01.03.2000р., який підписаний з боку позивача колишнім його керівником, а також те, що положення цього договору про надання в постійне користування земельної ділянки до передачі  документів ліквідаторові не були визнані недійсними,  дату передачі документів ліквідаторові, суд вважає, що причини пропуску строку звернення до суду про стягнення заборгованості є поважними, оскільки до передачі документів позивачеві не було відомо про існування заборгованості, тому цей строк підлягає відновленню.

В силу п.5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущеної позовної давності, порушене право підлягає захисту.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

На думку суду спір виник з вини відповідача, тому судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 49, 50-53, 82-85, 87, 115-117, суд

                                                                    ВИРІШИВ:

1.          Відновити пропущений строк позовної давності.

2.          Позов задоволити.

    Стягнути з Управління житлово-комунального господарства і будівництва Трускавецької міської ради, ідент. код 22410879, адреса: 82200, м.Трускавець, вул.. Бориславська,32 на користь Стрийської пересувної механізованої колони №184 ВАТ „Львівводбуд”, ідент. код 01037040, адреса: с.Угерсько Стрийського району Львівської області –35 000,00 грн. боргу, 350,00 грн. держмита та  118,00 грн. витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу.

      Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

     3. Визнати недійсним договір № 6  на контурне осушення стадіону в м. Трускавці від 01.03.2000р., укладений Управлінням житлово-комунального господарства і будівництва Трускавецької міської ради та Стрийською пересувною механізованою колоною №184 ВАТ „Львівводбуд”,  в частині пункту 3.2 „Відповідальність замовника:  надати в постійне користування земельну ділянку площею 0.1 га в санаторній зоні м. Трускавець”.

     Суддя