Ухвала

від 04.12.2018 по справі 757/48607/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/48607/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України радника юстиції ОСОБА_3 , про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

04.10.2018 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання заступника начальникавідділу процесуальногокерівництва укримінальних провадженняхслідчих слідчоговідділу управлінняз розслідуваннязлочинів,вчинених натимчасово окупованихтериторіях,Генеральної прокуратуриУкраїни радникаюстиції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42016101100000224 від 19.07.2016 про арештмайнаяке було вилучено під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_5 .

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

04 листопада 2018 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором було подане клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурором у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор вважає, що відділом процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42016101100000224 від 19.07.2016 за підозрою власника ТОВ «ВІОТЕХСОМ» ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України, та головного лікаря вказаного підприємства ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а також за фактами скоєння службовими особами відповідного товариства кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 149, ч. ч. 2, 3 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «ВІОТЕХСОМ» в процесі надання іноземним громадянам медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства, діючи з корисливих мотивів, створили на території України механізм укладання незаконних угод, об`єктом яких є новонароджені діти.

Зокрема, діючи всупереч вимог Інструкції про порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 23.12.2008 № 771, власник медичного центру ТОВ «BIOTEXCOM» ОСОБА_8 досяг із громадянами Італійської Республіки, які за медичними показниками не могли мати власних дітей, домовленості про те, що медичний центр забезпечить народження для них двох немовлят, використавши донорський біоматеріал.

Надалі, діючи за попередньою змовою, ОСОБА_8 та головний лікар цього медичного центру ОСОБА_7 вирішили без проведення будь-якого лікування подружжя громадян Італійської Республіки за допомогою ДРТ здійснити процедуру народження для останніх дітей, використавши одну із потенційних сурогатних матерів, підібраних медичним центром. Для цього в порожнину матки сурогатної матері були перенесені ембріони, отримані шляхом екстракорпорального запліднення із використанням донорських яйцеклітин та сперми сторонніх осіб, а не подружжя батьків-замовників, як цього вимагають норми вищевказаної Інструкції.

На сьомому місяці вагітності сурогатна матір народила двох хлопчиків, один з яких через тяжких стан помер, не проживши більше 24 годин. Іншу дитину при участі та допомозі ОСОБА_6 було передано громадянам Італійської Республіки, проведено державну реєстрацію її народження і надалі вивезено за межі України. При цьому до органів державної реєстрації цивільного стану подано довідку про генетичну спорідненість, складену головним лікарем медичного центру ТОВ «Віотехсом» ОСОБА_7 , яка містить завідомо неправдиві дані щодо генетичної спорідненості громадян Італійської Республіки із новонародженим хлопчиком. Цей факт був виявлений правоохоронними органами Італійської Республіки після проведення генетичної експертизи, яка виключила можливість батьківства їх громадян із хлопчиком, народженим в Україні.

За вчинення комплексу вищевказаних протиправних дій, які мають явні ознаки укладення незаконної угоди, об`єктом якої є людина, вчиненої щодо малолітнього, ОСОБА_8 отримав від громадян Італійської Республіки 32 000 євро, а сурогатній матері було сплачено лише 6 000 євро.

При цьому, отримані від іноземних громадян грошові кошти (народження методом сурогатного материнства однієї дитини коштувало від 30 до 50 тисяч євро) за вказівкою ОСОБА_6 не вносилися на банківські рахунки ТОВ «ВІОТЕХСОМ», а перераховувалися на підконтрольні йому підприємства, зареєстровані в офшорних зонах із банківськими рахунками в європейських країнах. Отримані від іноземців доходи ТОВ «ВІОТЕХСОМ» умисно приховувалися і не декларувалися в контролюючих органах на території України, а відповідні суми податків та зборів на них не нараховувалися та не сплачувалися, що свідчить про явні факти ухилення від сплати податків.

Під час досудового розслідування зібрано дані, які свідчать про систематичність та масовість таких злочинних дій, пов`язаних із торгівлею дітьми, службовими підробками, ухиленням від сплати податків, вчинених ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та іншими працівниками ТОВ «ВІОТЕХСОМ».

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 , головного лікаря TOB «Віотехсом» ОСОБА_7 та директора цього товариства ОСОБА_10 в частині ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах державі завдано збитки на загальну суму 31407796 грн., що підтверджується висновком судової економічної експертизи № 18521/18796 від 12.09.2018.

13.07.2018 Генеральною прокуратурою України у даному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, власнику ТОВ «ВІОТЕХСОМ» ОСОБА_11 та у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149, ч. 1 ст. 366 КК України, головному лікарю медичного центру «ВІОТЕХСОМ» ОСОБА_7 , яким в подальшому обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

27.09.2018 Генеральної прокуратурою України у даному провадженні повідмомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України, власнику ТОВ «ВІОТЕХСОМ» ОСОБА_11 та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, головному лікарю медичного центур ТОВ «ВІОТЕХСОМ» ОСОБА_7 .

Під час слідства встановлено, що службові особи ТОВ «ВІОТЕХСОМ» в ході своєї злочинної діяльності використовують підконтрольні їм підприємства та інші організації, а саме: ТОВ «Ренесанс Консалтинг» (код ЄДРПОУ 40602402), ТОВ «АЛЬБА-СІТІ» (код ЄДРПОУ 38268561), ТОВ «Навіна» (код ЄДРПОУ 31975334), ТОВ «Магнат» (код ЄДРПОУ 32040107), ТОВ «Карата» (код ЄДРПОУ 32040217), ТОВ «Антарктида-17» (код ЄДРПОУ 38094857), ТОВ «Ренесанс Фінанс» (код ЄДРПОУ 40453212), ТОВ «Мед-Експорт» (код ЄДРПОУ 40531054), ТОВ «Ріксос ЛТД» (код ЄДРПОУ 40714870), ТОВ «Ренесанс Капітал ЛТД» (код ЄДРПОУ 40932469), ТОВ «Радон МЕД» (код ЄДРПОУ 41209917), ТОВ «Бюро перекладів «Поліглот» (код ЄДРПОУ 41279196), ТОВ «Ренесанс Холдинг» (код ЄДРПОУ 41457988), ТОВ «Центр Ембріональних Стовбурових Клітин» (код ЄДРПОУ 41521890), ТОВ «АЛЬБАТРОС-18» (код ЄДРПОУ 38268521), ТОВ «Антей» (код ЄДРПОУ 31129608), ТОВ «Будмонтаж Ріелті» (код ЄДРПОУ 41622241), ТОВ «Віконт» (код ЄДРПОУ 31975182), ТОВ «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 31844758), ТОВ «Офіс на Дмитрівській» (код ЄДРПОУ 36412238), ГО «Щаслива Родина «Адомир» (код ЄДРПОУ 40240723), ГО Бейсбольний Клуб «БІОТЕХКОМАНДА» (код ЄДРПОУ 40698917), ТОВ «Євросуррогасі» (код ЄДРПОУ 39810403), ТОВ «ІНТЕР ІНВЕСТ КОНСАЛТІНГ» (код ЄДРПОУ 23507894), ТОВ «РЕНОМЕ ГРУП» (код ЄДРПОУ 23046109), ТОВ «БАЗОВИЙ ФАКТОР» (код ЄДРПОУ 32985364), ТОВ «ВВ АВТОГРУП» (код ЄДРПОУ 35386569), ТОВ «ЧЕРІ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39310729), ТОВ «БРОВАРИ АГРО-2014» (код ЄДРПОУ 39347518), ФОП ОСОБА_12 (і.п.н. НОМЕР_1 ), а також іноземні підприємства: МКК «Ренесанс Холдинг ЛТД», МКК «Ренесанс ІНК», АТ «Ренесанс Капітал ЛТД» та інші суб`єкти господарювання.

На даний час у провадженні проводиться комплекс слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, спрямованих на встановлення його фактичних обставин, розкриття скоєних кримінальних правопорушень, доведення вини осіб, причетних до їх вчинення. Однією із вказаних слідчих дій, за допомогою якої наразі можливо отримати докази у провадженні, являється обшук. Відповідна слідча дія є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання речей і документів, які мають значення для досудового розслідування.

В ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаних кримінальних правопорушень причетний ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на викладене, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень, відшукання речей та документів, які можуть бути використані в якості доказів, знарядь скоєння кримінальних правопорушень, грошових коштів або майна, що здобуто в результаті їх вчинення, 28.09.2018 за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_5 .

За результатами проведення обшуку виявлено та вилучено грошові кошти у кількості 174 номіналом по 200 грн. на загальну суму 34800 грн., 2 купюри номіналом по 100 грн. на загальну суму 200 грн. та купюри номіналом 500 грн. у кількості 340 купюр на загальну суму 170000 грн. Всього вилучено коштів на загальну суму 205000 грн.

Прокурор вказує, що з метою забезпечення збереження грошових коштів, які мають значення речових доказів у кримінальному провадженні та використовуються під час встановлення фактичних обставин вчинених кримінальних правопорушень та доказування вини осіб, які скоїли дані злочини.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так,слідчим суддеювстановлено,що постановоюпрокурора групипрокурорів відділупроцесуального керівництвау кримінальнихпровадженнях слідчоговідділу управлінняз розслідуваннязлочинів,вчинених натимчасово окупованихтериторіях,Генеральної прокуратуриУкраїни ОСОБА_13 від 29.09.2018грошові коштиу кількості174номіналом по200грн.на загальнусуму 34800грн.,2купюри номіналомпо 100грн.на загальнусуму 200грн.та купюриноміналом 500грн.у кількості340купюр назагальну суму170000грн.,всього назагальну суму205000грн.,які булитимчасово вилучені28.09.2018на підставіухвали слідчогосудді Печерськогорайонного судум.Києва від04.09.2018під часпроведення обшукуза місцемпроживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 ,що належить ОСОБА_5 визнано речовими доказами.

Слідчим доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України радника юстиції ОСОБА_3 , про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно із забороною відчуження, користування та розпорядження, а саме на грошові кошти у кількості 174 номіналом по 200 грн. на загальну суму 34800 грн., 2 купюри номіналом по 100 грн. на загальну суму 200 грн. та купюри номіналом 500 грн. у кількості 340 купюр на загальну суму 170000 грн., всього на загальну суму 205000 грн., які були тимчасово вилучені 28.09.2018 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2018 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_5 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1