Рішення

від 20.11.2018 по справі 604/595/18

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/595/18

Провадження № 2/604/413/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі:

Головуючого Сташківа Н.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Гамана В.Т.

розглянувши у підготовчому провадженні в залі суду в сел. Підволочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новосільської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новосільської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, в якому просить: встановити факт, що державний акт серії Р2 №686555 на право приватної власності на землю, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,31 га, що знаходиться на території Гнилицької сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, виданий на підставі рішення Гнилицької сільської ради народних депутатів від 28 вересня 2001 року №139 на ім'я ОСОБА_2, належить ОСОБА_3; встановити факт, що ОСОБА_3, який помер 11 січня 2005 року, є чоловіком ОСОБА_1, та визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,31 га, яка розташована на території Гнилицької сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 11 січня 2005 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 11 січня 2005 року помер її чоловік ОСОБА_3, після смерті якого залишилось спадкове майно - земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,31 га, яка розташована на території Гнилицької сільської ради Підволочиського району Тернопільської області. ОСОБА_1 спадщину після смерті чоловіка прийняла, оскільки постійно на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем, проте звернувшись до приватного нотаріуса Підволочиського нотаріального округу, їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку у зв'язку з тим, що у правовстановлюючому документі на спадкове майно запис по-батькові власника Стахович не відповідає запису по-батькові Станіславович у свідоцтві про смерть спадкодавця . Крім того, така ж розбіжність виявлена у свідоцтві про одруження І-ИД № 076161, що ставить під сумнів родинні відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 За вказаних обставин нотаріусом рекомендовано визнати право власності на спадкове майно у судовому порядку.

В судове засідання позивач не з'явилася, представник позивача подала заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглянути у її відсутності.

Представник відповідача - Новосільської сільської ради Тернопільської області у судове засідання не з'явився, однак подали до суду заяву, згідно якої проти позову не заперечують, просять справу розглянути без їх участі.

У відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, в зв'язку з визнанням відповідачем позову суд вважає за можливе прийняти рішення у підготовчому провадженні на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223 , 247 ЦПК України .

Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив такі факти:

ОСОБА_3 помер 11 січня 2005 року в с. Гнилички, про що свідчить свідоцтво про смерть І-ИД № 184723 видане Новосільською сільською радою 12 січня 2005 року, актовий запис № 1 .

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження № 00009250205 від 19 липня 2011 року убачається, що ОСОБА_3 народився 27 березня 1922 року в с. Гнилиці Підволочиського району, батьками його є ОСОБА_4, та ОСОБА_5.

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно: земельна ділянка площею 2,31 га, що знаходиться на території Гнилицької сільської ради призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, проте як убачається із Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2№ 686555, виданого на підставі рішення Гнилицької сільської ради народних депутатів від 28 вересня 2001 року №139, зазначена земельна ділянка передана у приватну власність ОСОБА_2, який мешкає в с. Гнилички Підволочиського району.

Таке ж прізвище Мартон Іван Стахович зазначене у свідоцтві про шлюб серії І-ИД № 076161, виданому 19 липня 2011 року, згідно якого ОСОБА_3 Стаховим та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 10 червня 1955 року у Гнилицькій сільській раді Підволочиського району, після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на ОСОБА_6.

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Новосільської сільської ради Підволочиського району на день смерті ОСОБА_3, померлого 11 січня 2005 року та шість місяців потому разом з ним в житловому будинку № 10 по вул. Зелена в с. Гнилички Підволочиського району була зареєстрована ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як убачається із постанови приватного нотаріуса Підволочиського районного нотаріального округу № 124/01-16 19 квітня 2018 року ОСОБА_7 звернулася до приватного нотаріуса Підволочиського районного нотаріального округу ОСОБА_8 із заявою про видачу на ім'я ОСОБА_1, інтереси якої представляє по довіреності, свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2, 31 га, яка розташована на території Гнилицької сільської ради після смерті її чоловіка ОСОБА_3, померлого 11 січня 2005 року. При розгляді документів нотаріусом з'ясовано, що ОСОБА_3 заповіту не вчиняв, такою що прийняла спадщину вважається дружина померлого ОСОБА_1, котра проживала разом з спадкодавцем на день смерті, що підтверджується довідкою № 501 від 15 червня 2011 року. Крім того виявлено, що у правовстановлюючому документі на спадкове майно по батькові власника зазначено Стахович , що не відповідає запису у свідоцтві про смерть, у якому зазначено Станіславович . Також, згідно поданих документів ОСОБА_1 не можна вважати спадкоємцем першої черги за законом, оскільки у свідоцтві про одруження І-ИД № 076161 від 19 липня 2011 року запис по-батькові її чоловіка значиться Стахович , що ставить під сумнів родинні відносини (чоловік/дружина), а отже свідоцтво про право на спадщину видано бути не може. За вказаних обставин заявнику рекомендовано звернутись до суду.

Таким чином судом встановлено , що після смерті ОСОБА_3, померлого 11 січня 2005 року позивач ОСОБА_1, як дружина померлого, є спадкоємцем за законом, спадщину прийняла, проте через розбіжність у правовстановлюючих документах спадкодавця щодо запису його по батькові позивач позбавлена права на отримання свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ч. 2 ст.. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 315 ч. 1 п. 6 ЦПК України , суд може встановити факт належності правовстановлюючого документу особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем та часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

В п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року з наступними змінами Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення значиться, що в порядку окремого провадження

розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Пункт 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року передбачає, що суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі йог порушення, невизнання або оспорення. Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захист цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року за № 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог у зв'язку з чим право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2,4,5,7,9,10,77,79,80,89,211,247, 263, 265, 265, 273, 315,316,319,354, 355 ЦПК України, ст. ст. 328,380, 392, 1220, 1221, 1222, 1223, 1233, 1234, 1235, 1268 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; ІПН НОМЕР_1, паспорт серія МС 879788, виданий Підволочиським РВ УМВСУ в Тернопільській області) до Новосільської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області (юридична адреса: с. Нове Село Підволочиського району Тернопільської області, код 04394266) про встановлення фактів ,що мають юридичне значення, визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт належності правовстановлюючого документу, а саме, що державний акт серії Р2 №686555 на право приватної власності на землю, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,31 га, що знаходиться на території Гнилицької сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, виданий на підставі рішення Гнилицької сільської ради народних депутатів від 28 вересня 2001 року №139 на ім'я ОСОБА_2, - належить ОСОБА_3.

Встановити факт, що ОСОБА_3, який помер 11 січня 2005 року, є чоловіком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 11 січня 2005 року, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,31 га, яка розташована на території Гнилицької сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, згідно Державного акта серії Р2 №686555 виданого на підставі рішення Гнилицької сільської ради народних депутатів від 28 вересня 2001 року №139.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Підволочиський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий - підпис

копія вірна:

Суддя Підволочиського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_9