Постанова

від 27.11.2018 по справі 921/607/16-г/6

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2018 р. Справа №921/607/16-г/6

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.

суддів Матущак О.І. Мирутенка О.Л.

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників сторін:

від позивача (скаржника) - не з явилися;

від відповідача - не з явилися;

від третіх осіб - 1,2 - не з явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , вих. № 140/5/5/217 від 25 квітня 2018 року

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 29 березня 2018 року (підписане 10.04.2018 року), головуючий суддя - Бурда Н.М., судді: Руденко О.В. та Чопко Ю.О. (з окремою думкою)

у справі №921/607/16-г/6

за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , м. Київ в особі Львівської обласної дирекції, м. Львів

до відповідача Приватного підприємства Голден Вуд , м. Тернопіль

третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Альпо , м. Тернопіль

третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне підприємство Дебют-Д , м. Тернопіль

про примусове виселення з нежитлового приміщення

ВСТАНОВИВ:

29.09.2016 на розгляд Господарського суду Тернопільської області Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль в особі Львівської обласної дирекції подано позов до Приватного підприємства Голден Вуд , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Альпо про примусове виселення ПП Голден Вуд із будівлі магазину меблів з ремонтною майстернею за адресою м. Тернопіль, вул. Текстильна, 18 (Т-1, а.с.6-8).

Дана позовна вимога мотивована тим, що позивачу стало відомо, що між ПП Голден Вуд та ТОВ Альпо (іпотекодавцем) укладено договір оренди , відповідно до якого в оренду ПП Голден Вуд передані нежитлові приміщення площею 1 901,3 кв. м., які знаходяться за адресою м. Тернопіль , вул. Текстильна, 18, що належать ТОВ Альпо . Факт укладення даного договору підтверджується рішенням господарського суду Тернопільської області від 30.06.2016 у справі № №921/343/16-г/3. Відтак, позивач, вважає, що договір користування приміщенням укладений між відповідачем та іпотекодавцем суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема ст. 9 Закону України Про іпотеку , ст. ст. 203, 317, 319,325 Цивільного кодексу України та є недійсним. Також позивач зазначає, що оскільки укладений між відповідачем та іпотекодавцем договір оренди є недійсним тобто, таким, що не створює юридичних наслідків, то відповідно, у відповідача відсутні правові підстави для перебування у спірному приміщенні, а відтак вимога позивача щодо виселення із приміщення є документально обгрунтованою.

28.11.2016 позивачем, згідно супровідного листа від 24.11.2018 вих. №140-5-500/11-840 подано заяву про зміну (доповнення) підстав позову від 24.11.2016 №140-5-5-00/11-839 (Т-1, а.с.96-97).

Згідно даної заяви, позивач зазначає, що відповідач перебував на дату подання позову та продовжує перебувати (24.11.2016) у спірному приміщенні, про що свідчить належним чином проведена реєстрація відомостей щодо місцезнаходження юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який містить інформацію щодо місця знаходження ПП Голден Вуд за адресою: м. Тернопіль, вул. Текстильна, 18. При цьому, вказує, що належність нежитлового приміщення на праві власності ТОВ Альпо та перебування його в іпотеці АТ Райффайзен Банк Аваль підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно , Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об єктів нерухомого майна від 09.09.2016, яка містить запис про зареєстроване право власності за ТОВ Альпо на будівлі магазину меблів з ремонтною майстернею площею 2 981,1 кв. м. за адресою м. Тернопіль, вул. Текстильна, 18, реєстраційний номер 25948821 та запис про реєстраційний номер обтяження іпотекою №5509723 від 25.10.2011 р.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.02.2017 (в складі колегії: головуючого судді Шумського І.П., суддів - Сидорук А.М., Стадник М.С.) провадження у справі №921/607/16-г/6 припинено за відсутністю предмету спору (Т-1, а.с.196-203).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 (в складі колегії: головуючого судді Хабіб М.І., суддів - Дубник О.П., Зварич О.В.) ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 23.02.2017 у справі №921/607/16-г/6 залишено без змін, апеляційну скаргу ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Львівської обласної дирекції - без задоволення (Т-1, а.с.233-241).

Дані судові рішення мотивовані тим, що після звернення позивача до суду та порушення провадження в даній справі, в ході розгляду справи відповідач подав суду копії: акту прийому-передачі від 09.09.2016, за яким ПП Голден Вуд передало ТОВ Альпо нежитлове приміщення площею 1901,3 кв. м., розташоване на вул. Текстильній, 18 у м. Тернопіль, та договору від 09.09.2016 про розірвання договору оренди від 01.07.2013. Крім цього, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.02.2017 місцезнаходження ПП Голден Вуд (відповідача) зареєстровано за адресою: провулок Садовий, 2 у м. Тернопіль. Цей запис щодо зміни місцезнаходження відповідача внесено 19.01.2017, тобто після подання позивачем позову до суду та порушення провадження у справі. Зміна місцезнаходження відповідача підтверджується статутом ПП Голден Вуд (у новій редакції). Однак, при цьому частина майна відповідача продовжує знаходитись на вул. Текстильній, 18 у м. Тернополі і підставою для його перебування за зазначеною адресою є договір зберігання №1 від 01.11.2016, укладений ТОВ Альпо та ПП Голден Вуд , нікчемність якого не випливає безпосередньо із ст. 12 Закону України Про іпотеку , на яку посилається банк у позові, а законність цього правочину не є предметом судового дослідження у даній справі. Відтак, суди дійшли висновку про відсутність предмета спору та припинення провадження у справі, оскільки орендні відносини ТОВ Альпо та ПП Голден Вуд щодо іпотечного майна припинилися. При цьому, суди відхилили доводи позивача про наявність неврегульованих питань з огляду на те, що ці доводи не торкаються підстав пред'явлення позову (орендних відносин) у даній справі.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2017 касаційну скаргу ПАТ Райффайзен Банк Аваль задоволено. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 23.02.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 у справі № 921/607/16-г/6 скасовано. Справу №921/607/16-г/6 передано до Господарського суду Тернопільської області (Т-2, а.с.49-57).

В даній постанові Вищого господарського суду України вказано, що оскільки позивач заперечував факт припинення орендних правовідносин між ТОВ Альпо та ПП Голден Вуд , оскільки сторонами укладено договори зберігання від 01.11.2016 що свідчить про знаходження майна відповідача у спірних приміщеннях та відповідно підтверджується факт продовження користування відповідачем спірним приміщенням. Відтак, зважаючи на те, що позивач заперечував проти факту припинення орендних правовідносин між ТОВ Альпо та ПП Голден Вуд та наполягав на задоволенні позову, що свідчить, як вказує суд касаційної інстанції, що між сторонами залишились неврегульовані питання, а тому припинення провадження у даній справі не відповідає вимогам чинного законодавства. Крім цього, судом касаційної інстанції вказано на те, що позивач звертав увагу, що відповідно до ч.2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору; з цього моменту договір найму припиняється; при цьому, як вказує позивач, відповідачем не повернуті спірні приміщення ТОВ Альпо з оренди, оскільки акти приймання-передачі майна від 09.06.2016 не містять посилання на договори про розірвання договорів оренди нежитлових приміщень від 01.01.2011 та від 01.07.2013, тобто дані договори не припинили свою дію.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 29.03.2018 (в складі колегії головуючий суддя - Бурда Н.М., судді - Руденко О.В., Чопко Ю.О. (з окремою думкою (Т-3, а.с.123)) у справі №921/607/16-г/6 в позові - відмовлено. Стягнуто з ПАТ Райффайзен Банк Аваль , в особі Львівської обласної дирекції на користь ПП Голден Вуд 3000 грн. судових витрат пов язаних з розглядом справи (Т-3, а.с.112-122) .

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що підстави для виселення відповідача із займаного ним об'єкта нерухомого майна - будівлі магазину меблів з ремонтною майстернею, загальною площею 2 981,1 кв. м, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Текстильна будинок 18 станом на день розгляду справи були відсутні, оскільки ПП Голден Вуд припинило використовувати нежитлові приміщення ТОВ Альпо по вул. Текстильна, 18 у м. Тернополі, що були орендовані на підставі договору ще 09.09.2016 (з дати укладення договорів про розірвання договорів оренди нежитлових приміщень від 01.01.2011 та від 01.07.2013, та підписання акта прийому-передачі вказаних приміщень), тобто до порушення провадження у даній справі (03.10.2016). Заперечення позивачем факту припинення орендних правовідносин між ТОВ "Альпо" та ПП "Голден Вуд" з огляду на укладення під час розгляду даної справи 01.11.2016 між ТОВ "Альпо" та ПП "Голден Вуд" (тобто після розірвання договорів оренди та повернення майна на підставі актів прийому-передачі) двох договорів зберігання товарно-матеріальних цінностей та двох актів прийому - передачі товарно-матеріальних цінностей від 01.11.2016), свідчить про знаходження майна відповідача у спірних приміщеннях та відповідно підтверджує факт продовження користування відповідачем спірними приміщеннями, місцевий господарський суд оцінив критично вказавши, що ані чинне законодавство, що регулює спірні правовідносини, ані договір іпотеки від 17.08.2007 №8324, не містить застереження щодо обов'язку іпотекодавця на отримання попередньої письмової згоди іпотекодержателя на зберігання в переданому в іпотеку майні товарно-матеріальні цінності третіх осіб. При цьому вказує суд на те, що оскільки нікчемність вказаних договорів не випливає безпосередньо із ст. 12 Закону України Про іпотеку , на яку посилається ПАТ Райффайзен Банк Аваль а законність даного правочину не є предметом судового дослідження у справі, що розглядається, а відтак вважає, що вказані обставини можуть бути розглянуті судом в межах розгляду окремого позовного провадження.

В окремій думці судді Чопка Ю.О. (Т-2, а.с.123) зазначено, що право іпотекодержателя на передане в іпотеку майно - це речове право на чуже майно (Розділ ІІ Книги третьої Цивільного кодексу України). На користь цього говорить хоча б та обставина, що іпотека реєструється в Державному реєстрі прав на нерухоме майно (аб. 9, п.2, ч.1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень ). Якщо так, то і охоронятися права іпотекодержателя мають так само, як права інших осіб, котрі мають речові право на чуже майно. Права таких осіб, в тому числі і у випадку їх порушення самим власником, захищаються відповідно до глави 29 Цивільного кодексу України (ст. 396 ЦК України). Зокрема, особа, яка має права на чуже майно, може, якщо має підстави передбачати можливість порушення свого права іншою особою, звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити її право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ст.386, ч.2 ЦК України). Стосовно цієї справи: управомочена особа має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України). Відповідач визнає, що його речі знаходяться в переданому в іпотеку приміщенні. Про це прямо заявив представник відповідача в судовому засіданні 22 березня 2018 року. Про це ж йдеться у відзиві на позовну заяву від 06.02.18 (Т. ІІ, а.с. 74). Відтак, на його думку, видається безспірним, що власник має право виселити будь-кого, хто незаконно займає його приміщення. На його думку, точно таке саме право прислуговує і іпотекодержателю.

Позивач - ПАТ Райффайзен Банк Аваль не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу від 25.04.2018 вих. №140/5/5/217 в якій посилається на те, що рішення прийнято з неправильним встановленням обставин, що мають значення для справи внаслідок невірної оцінки доказів та порушення норм матеріального права (ст. 12 Закону України Про іпотеку , ст. 235 Цивільного кодексу України).

Скаржник, вважає, невірним висновок суду, що наявність укладеного між сторонами договору зберігання майна від 01.11.2016 без згоди Банку не порушує прав останнього. На думку Скаржника, ст. 12 Закону України Про іпотеку передбачає, що правочин щодо передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним. Відтак, вважає, що передаючи на зберігання своє майно, ПП Голдден Вуд фактично користується іпотечним майном , так як майно розміщується на площах іпотечного приміщення, яке виконує функцію захисту від розкрадання та пошкодження майна ПП Голден Вуд .

Крім цього, скаржник зазначає, що не міг надати суду доказів того, що у житловому будинку №2 по провулку Садовому у м. Тернополі не знаходяться керівні органи та бухгалтерські служби відповідача по причині того, що фактично місцезнаходження керівних органів та бухгалтерських служб відповідача не змінювалось. На це вказує, той факт, що адреса відповідача, вказана на інтернет-сайтах є вул. Текстильна, 18 м. Тернопіль.

Щодо рішення суду в частині стягнення із позивача 3 000 грн. за надання правової допомоги , то таке в цій частині також вважає необгрунтованим, з огляду на те, що для стягнення витрат за надання правової допомоги в силу приписів ч.3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України учасник справи (відповідач) мав подати до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснення ним витрат для надання правничої допомоги, що зроблено не було.

Відповідно до цього, скаржник, просить, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги - задовільнити.

Відповідач - ПП Голден Вуд у відзиві від 31.05.2018 заперечує доводи апеляційної скарги вказуючи на те, що місцевий господарський суд у спірному рішенні вказав з посиланням на п.3.3. договорів від 01.01.11 та від 01.07.13 що об єкт оренди вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання акту прийому-передачі, який засвідчується підписами уповноважених представників кожної з договірних сторін. Суд також обумовив, що в актах прийому-передачі від 09.06.16 підписаних між ТОВ Альпо і ПП Голден Вуд вказано про прийом-передачу нежитлових приміщень, про виселення з яких заявлено позов, на виконання вимог позивача від 22.08.16. Відтак, вважає, що місцевий господарський суд належним чином мотивував своє рішення в частині відхилення доводів позивача про недоведеність відповідачем факту повернення орендованого майна за договорами від 01.01.11 та від 01.07.13. Також зазначає, що правовідносини, що випливають з договору зберігання майна, не можливо ототожнювати з користуванням майном, оскільки при укладенні договору зберігання поклажодавець не одержує можливість добування корисних характеристик з будь-якого майна, оскільки не одержує жодного майна від охоронця. Щодо стягнення 3000 грн. за надання правових послуг, то відповідач вказує, що такі стягнуто правомірно, покликаючись при цьому на договір про надання правової допомоги від 25.01.2018 уп.1.1. якого наведено детальний опис правової допомоги, яку зобов язався надати адвокат - представництво інтересів в господарському суді Тернопільської області по справі №921/607/16-г/6. При цьому, вказує, що ч.3 ст.126 ГПК України не передбачено, що суду слід подавати окремий документ, який називається детальний опис (наданих послуг), виконаних адвокатом. Відтак, відповідач вказує, що судом всебічно, повно досліджено матеріали справи, надано вірну оцінку зібраним доказам, правильно застосовано норми процесуального та матеріального права, що відповідно виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 (в складі колегії: головуючий суддя Марко Р.І., судді - Костів Т.С., Желік М.Б.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , вих. №140/5/5/217 від 25.04.2018 (вх. №01-05/1493/18 від 16.05.2018) на рішення господарського суду Тернопільської області від 29.03.2018 у справі №921/607/16-г/6 (Т-3, а.с.132-133).

В подальшому, ухвалою суду від 04.06.2018 призначено справу №921/607/16-г/6 до розгляду в судове засідання на 25.06.2018 в складі колегії: головуючий суддя Марко Р.І., судді - Костів Т.С., Желік М.Б.

В зв язку з перебуванням судді Желіка М.Б у відрядженні та з урахуванням положень абз. 2 пп.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 ( у редакції рішення Ради суддів України від 15.09.2016 №58) з наступними змінами і доповненнями , розгляд справи 26.06.2018 не відбувся (Т-2, а.с.193).

Ухвалою від 27.06.2018 розгляд справи №921/607/16-г/6 призначено до розгляду в судове засідання на 16.07.2018 в складі колегії: головуючий суддя - Марко Р.І., судді - Костів Т.С., Желік М.Б.(Т-3, а.с.194-195).

13.07.2018 на розгляд Львівського апеляційного господарського суду від ПП Дебют-Д поступила заява від 10.07.2018, в якій вказано, що позов обгрунтовано незаконним перебуванням майна та персоналу ПП Голден Вуд у спірних приміщеннях, що є предметом іпотечного договору від 17.08.2017 укладеного між ТОВ Альпо , як іпотекодавцем і ПАТ Райффайзен банк Аваль, як іпотекодержателем. Вказує, що 25.06.2018 між ПАТ Райффайзен Банк Аваль і ТОВ Фінансова компанія Актив укладено договір відступлення права вимоги, зокрема, за договором іпотеки від 17.08.2017, договору про внесення змін до вказаного договору від 11.06.2010, договору про внесення змін до вказаного договору від 25.10.2011 у зв язку з тим, що 25.06.2018 між ПАТ Райффайзен банк Аваль і ТОВ Фінансова компанія Фінактив укладено договір відступлення права вимоги за кредитними договорами, в забезпечення виконання зобов язань за якими укладались обумовлені договір іпотеки та договори про внесення змін до нього. Також, 25.06.2018 між ТОВ Компанія Фінактив і ПП Дебют-Д укладено договір відступлення права вимоги, зокрема за договором іпотеки від 17.08.2017, договору про внесення змін до вказаного договору від 11.06.2010, договору про внесення змін до вказаного договору від 25.11.2011, у зв язку з тим, що 25.06.2018 ТОВ Фінансова компанія Фінактив і ПП Дебют-Д було укладено договір відступлення права вимоги за кредитними договорами, в забезпечення виконання зобов язань за якими укладались обумовлені договір іпотеки та договори про внесення змін до нього. За наведених обставин, зважаючи на положення ст. 52 ГПК України ПП Дебют-Д просить залучити його до розгляду у справі, як процесуального правонаступника ПАТ Райффайзен Банк Аваль .

В зв язку з тимчасовою непрацездатністю судді Марка Р.І. відповідно до п.2.3.50 положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №921/607/16-г/6 (Т-3, а.с.1)

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2018 склад колегії по розгляду справи №921/607/16-г/6 визначено: Давно Л.С. - головуючий суддя, судді - Желік М.Б., Костів Т.С. (Т-3, а.с.2).

Ухвалою суду від 24.07.2018 розгляд справи №921/607/16-г/6 призначено на 05.09.2018 в складі колегії: Данко Л.С. - головуючий суддя, судді - Желік М.Б., Костів Т.С. (Т-3, а.с.3).

В подальшому, ухвалою від 05.09.2018 розгляд справи відкладено в судове засідання на 20.09.2018 (Т-3, а.с.9-10).

Ухвалою від 20.09.2018 залучено до участі у даній справі в якості третьої особи - Приватне підприємство Дебют-Д (46001 м. Тернопіль, бульвар Шевченка, 3 , кв. 1). Відкладено розгляд справи на 26.09.2018 (Т-3, а.с.15-16).

В подальшому, у зв язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Желіка М.Б. та у зв язку з тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії Костів Т.С. проведено автоматизовану заміну складу колегії суддів у справі №921/607/16-г/6 (Т-3, а.с.18).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2018 склад колегії по розгляду справи №921/607/16-г/6 визначено: Данко Л.С. - головуючий суддя, судді - Галушко Н.А., Орищин Г.В. (Т-3, а.с.19).

Ухвалою суду від 26.09.2018 розгляд справи № 921/607/16-г/6 відкладено в судове засідання на 07.11.2018 в складі колегії : головуючий суддя Данко Л.С., судді - Галушко Н.А., Орищин Г.В. (Т-3, а.с.21-22).

Указом Президента України від 29 грудня 2017 року №454/2017 Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах ліквідовано Львівський апеляційний господарський суд та утворено Західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Львові.

В газеті Голос України №185 (6940) від 03 жовтня 2018 року опубліковано повідомлення про початок роботи Західного апеляційного господарського суду з 03 жовтня 2018 року.

Судді Львівського апеляційного господарського суду переведені до Західного апеляційного господарського суду Указом Президента України від 28 вересня 2018 року №295/2018.

Згідно з витягом протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 жовтня 2018 року справу №921/607/16-г/6 розподілено колегії суддів у складі: Якімець Г.Г. (головуючий суддя), Мирутенка О.Л. та Матущака О.І. (Т-3, а.с.26)

Ухвалою від 17.10.2018 справу №921/607/16-г/6 прийнято до провадження колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Якімець Г.Г., суддів Матущака О.І. та Мирутенка О.Л. Справу №921/6047/16-г/6 призначено до розгляду в судовому засіданні на 30 жовтня 2018 року (Т-3, а.с.28-29). .

У зв язку з перебуванням у відпустці члена колегії - судді Матущака О.І. судове засідання з розгляду апеляційної скарги 30.10.2018 не відбулось (Т-3, а.с.49).

Ухвалою від 01.11.2018 справу №921/607/16-г/6 призначено до розгляду в судове засідання на 08.11.2018 в складі колегії : головуючий (суддя - доповідач) Якімець Г.Г., судді - Матущак О.І., Мирутенко О.Л. (Т-3, а.с.53).

В зв язку з неявкою представників сторін та третіх осіб розгляд справи 08.11.2018 відкладено в судове засідання на 27.11.2018 в складі колегії суддів: головуючий (суддя - доповідач) Якімець Г.Г., судді - Матущак О.І., Мирутенко О.Л. (Т-3, а.с.58-59).

В судове засідання 27.11.2018 сторони та треті особи участі уповноважених представників повторно не забезпечили, причин неявки не повідомили хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 08.11.2018, про що свідчать поштові повідомлення про вручення та список рекомендованих листів від 09.11.2018.

Враховуючи те, що додаткових доказів та клопотань про відкладення розгляду справи 27.11.2018 не поступало, судова колегія ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, відзивом на неї, оцінивши наявні докази, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про невідповідність рішення господарського суду Тернопільської області від 29.03.2018 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

10.08.2007 Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та Товариством з обмеженою відповідальністю Альпо укладено генеральну кредитну угоду №10 (Т-1, а.с.33-37), з метою забезпечення виконання зобов язань за якою 17.08.2007 ВАТ Райффайзен Банк Аваль (іпотекодержатель) та ТОВ Альпо (іпотекодавець) уклали договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Денисюком І.Л., зареєстрований в реєстрі за №8324, до якого договорами від 11.06.2010 та 25.10.2011 були внесені зміни (Т-1, а.с.25-27).

За умовами договору іпотеки цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя , що випливають та/або виникнуть у майбутньому з укладених між іпотекодержателем та іпотекодавцем генеральної кредитної угоди №10 від 10.08.2007 (із змінами і доповненнями, внесеними до неї договором про внесення змін від 24.12.2008, договором про внесення змін від 25.08.2009, додаткової угоди №10/3 від 25.10.2011 та кредитних договорів, які діють в рамках генеральної кредитної угоди № 10 від 10.08.2007), а також договорів (додаткових угод) про внесення змін та/або доповнень до неї і/чи кредитних договорів або будь-якого з кредитних договорів, якщо такі будуть укладені і стануть невід ємною частиною вказаної генеральної угоди №10 від 10.08.2007, та/або кредитних договорів чи будь-якого з кредитних договорів, укладених між іпотекодержателем та іпотекодавцем.

Предметом іпотеки є нерухоме майно - будівля магазину меблів з ремонтною майстернею: загальною площею: 2981,1 кв. м., що знаходиться за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Текстильна будинок 18 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС №253972, виданого виконкомом Тернопільської міської ради 25.12.2008 на підставі рішення виконкому Тернопільської міської ради від 19.12.2008 за №2563.

Згідно п.4.1.4 договору іпотеки іпотекодавець зобов язаний не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в оренду, найом, не передавати в наступну заставу тощо), не видавати довіреності на користування та на розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попереднього письмової згоди іпотекодержателя.

Місцевим господарським судом встановлено, що рішенням господарського суду Тернопільської області від 03.10.2012 у справі №5/35/5022-751/2012 задоволено позов ПАТ Райффайзен Банк Аваль , в особі Тернопільської обласної дирекції АТ Райффайзен Банк Аваль присуджено до стягнення з ТОВ Альпо на користь банку 9 041 334,55 грн. заборгованості за кредитним договором №010/42-0-1/87/11 від 25.10.2011 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: будівлю магазину меблів з ремонтною майстернею, загальною площею 2 981,1 кв. м., що знаходиться за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 18 та належить ТОВ Альпо , шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною реалізації 9 836 605,00 грн. Присуджено до стягнення з ТОВ Альпо на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Тернопільської обласної дирекції АТ Райффайзен Банк Аваль 64 380,00 грн. судового збору.

Дане рішення набрало законної сили і на його виконання господарським судом Тернопільської області 16.10.2012 видано відповідні накази (Т-1, а.с.22).

18.06.2013 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Тернопільській області винесена постанова ВП №38375990 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №5/35/5022-751/2012, виданого 16.10.2012 господарським судом Тернопільської області, про стягнення з ТОВ Альпо на користь банку заборгованості за кредитним договором №010/42-0-1/87/11 від 25.10.2011 у розмірі 9 041 334,55 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - будівлю магазину меблів з ремонтною майстернею, загальною площею 2 981, 1 кв. м., що знаходиться за адресою: Тернопільська область , м. Тернопіль, вул. Текстильна 18, та його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації 9 836 605,00 грн. (Т-1, а.с.23)

30.05.2014 державним виконавцем винесено постанову ВП №38375990 про закінчення виконавчого провадження на підставі п.3 ч. 1 ст. 49, ст. 50, ч.3 ст. 67 Закону України Про виконавче провадження , у зв язку з тим, що згідно з витягом з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 30.05.2014 боржник - ТОВ Альпо перебуває в стані припинення (Т-1, а.с.24).

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2011 ТОВ Альпо (орендодавець) та ФОП Гонзюр О.В. (орендар) уклали договір оренди , згідно п.1.1. якого орендодавець зобов язується надати орендарю у тимчасове платне користування нежитлові приміщення площею 45 кв. м., по вул. Текстильній 18 у м. Тернополі (Т-1, а.с.143).

Також, ТОВ Альпо (орендодавець) та ПП Голден Вуд (орендар) 01.07.2013 уклали договір оренди, згідно п.1.1. якого орендодавець зобов язується надати орендарю у тимчасове оплатне користування нежитлові приміщення першого поверху: торговий зал 92,7 м2, кабінет - 28,3 м3, кабінет - 28,3 м2, майстерня 85,5 м2, допоміжне приміщення154,1 м2, торговий склад - 738,9м2, склад - 377,5 м2; другого поверху: торговий зал 108,00 м2, склад - 33,8 м2, склад -70,7 м2, побутове приміщення - 23,0 м2, кладова - 18,2 м2, кабінет - 32,9 м2, кабінет - 32,9 м2, кабінет - 28,2м2, приймальня- 29,0 м2, кабінет - 15,7 м2, кабінет - 35,9м2приміщення загальною площею 1901,3 м2 , вартістю 9.00 гривень /м2, загальна вартість оренди становить 17 111,7 грн. по вул. Текстильній, 18 у м. Тернополі, що належить орендодавцю на праві власності. (Т-1, а.с.142).

Відтак, згідно п.1.1. договору від 01.07.2013 орендодавець зобов язався надати орендарю у тимчасове оплатне користування нежитлові приміщення загальною площею 1 901,3 кв. м. по вул. Текстильній 18 у м. Тернополі (об єкт оренди), що належить орендодавцю на праві власності. Об єкт оренди використовується орендарем з метою складування товарно-матеріальних цінностей (п.2.1. договору).

За користування приміщеннями орендар сплачує орендодавцю договірну орендну плату, виходячи із розрахунку 9,00 грн. за 1 кв. м. з урахуванням податку на додану вартість за місяць , що становить 17 111,70 грн. за кожен місяць оренди (п.6.1. договору).

Пунктами 4.1., 4.2. договору термін оренди визначено до 31.12.2015 з можливістю автоматичного продовження його дії на наступний календарний рік. Об єкт оренди вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання акту прийому-передачі, який засвідчується підписами уповноважених представників кожної із договірних сторін (п.3.3. договору).

Факт укладення договору оренди від 01.07.2013 між ТОВ Альпо та ПП Голден Вуд підтверджується рішенням господарського суду Тернопільської області від 30.06.2016 по справі №921/343/16-г/3 (Т-1, а.с.53-60).

22.08.2016 ПАТ Райффайзен Банк Аваль звернулося з листом - вимогою вих. №140-55-00/11-658 до голови ліквідаційної комісії ТОВ Альпо Слободянюк Л.В. та ТОВ Голден Вуд про звільнення орендованого приміщення, оскільки таке передано банку в іпотеку, а договір оренди укладений без попередньої згоди банку (Т-1, а.с.20).

Даний лист, отримано ТОВ Альпо та ТОВ Голден Вуд 23.08.2016 про що свідчать копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень №2900109721342 та №2900109721350 з відмітками про вручення поштової кореспонденції адресатам(Т-1, а.с.21).

09.09.2016 ТОВ Альпо та ПП Голден Вуд підписано акт прийому-передачі, за яким ПП Голден Вуд передало, а ТОВ Альпо прийняло нежитлові приміщення площею 45 кв. м. та площею 1901,3 кв. м. за адресою: м. Тернопіль, вул. Текстильна, 18. При цьому, зазначено, що передачу приміщень вчинено згідно з вимогою ПАТ Райффайзен Банк Валь від 22.08.2016 щодо виселення орендарів із приміщень орендарів ПАТ Райффайзен Банк Аваль від 22.08.2016 (Т-1, а.с.74) .

Крім цього, 09.09.2016 ТОВ Альпо , ПП Голден Вуд та ФОП Гонзюр уклали договори , якими розірвали договори оренди нежитлових приміщень від 01.01.2011 та від 01.07.2013 (Т-1, а.с.140, 141) .

23.02.2017 позивачем в суді першої інстанції подано додаткові пояснення по справі (Т-1, а.с.186-187) в яких вказано, що відповідач уклавши із ТОВ Альпо договір оренди від 01.07.2013 прийняв в користування значні площі нежитлового приміщення за адресою вул. Текстильна, 18 м. Тернопіль для здійснення своєї виробничої діяльності та отримання прибутку. При цьому, зазначає, що згідно умов даного договору оренди в користування ПП Голден Вуд були передані площі 1901,3 кв. м. Результатом проведення господарської діяльності із використанням таких значних площ є те, що ПП Голден Вуд є виробником певної продукції (меблі), приймає участь у конкурсах на закупівлю меблів та отримує прибуток. В обгрунтування даного позивач посилається на рішення Господарського суду Тернопільської області від 30.06.2016 по справі №921/343/16-г/3 де зазначається, щодо здійснення господарської діяльності ПП Голден Вуд саме за адресою місця розташування предмета іпотеки, використання площ іпотечного приміщення в своїх виробничих цілях, участь у відкритих торгах з розміром бюджетного призначення 650 000 грн. При цьому також вказує на те, що посилання відповідача щодо того, що між ТОВ Альпо та ПП Голден Вуд укладений договір зберігання майна є прямим доказом того, що вказаний договір є удаваним, таким, що укладений для приховування іншого фактично існуючого між сторонами договору оренди.

23.02.2017 відповідачем долучено до матеріалів справи договір №1 від 01.11.2016 (договір зберігання , укладений між ТОВ Альпо та ПП Голден Вуд , акт №ГВт-000001 прийому передачі ТМЦ (Т-1, а.с.188-190); договір зберігання від 01.11.2016 укладений між ТОВ Альпо та ФОП Гонзюром О.В., акт №1 від 01.11.2016 прийому передачі матеріальних цінностей (Т-1, а.с.191-193).

01.11.2016 між ТОВ Альпо (охоронець) та ПП Голден Вуд (замовник) укладено договір №1 (Т-1, а.с.189), за яким охоронець зобов язується зберігати товарно-матеріальні цінності замовника, передані на збереження останньому, обумовлені в акті прийому-передачі №ГВТ-000001 від 01.11.2016, що є невід ємною частиною цього договору, та повернути останні в цілісності замовнику на його першу вимогу. Щомісячна плата за цим договором становить не нижче 5 000 грн., яка здійснюється не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним. Відтак, по акту прийому-передачі №ГВТ-000001 від 01.11.2016 ПП Голден Вуд передало а, ТОВ Альпо прийняло на зберігання 78 найменувань товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 624 178,27 грн. (Т-1, а.с.190)

01.11.2016 ТОВ Альпо (охоронець) та ФОП Гонзюр О.В. (замовник) уклали договір (Т-1, а.с.192), за яким охоронець зобов язується зберігати товарно-матеріальні цінності замовника, передані на збереження в номенклатурі, обумовленій в акті прийому-передачі №1 від 01.11.2016, що є невід ємною частиною цього договору та повернути останні в цілісності замовнику на його першу вимогу. Відповідно до акту прийому-передачі №1 від 01.11.2016 ПП Голден Вуд передало ФОП Гонзюр О.В. на зберігання 6 найменувань товарно-матеріальних цінностей (Т-1, а.с.193).

При перегляді рішення в апеляційному порядку, судова колегія Західного апеляційного господарського суду, керувалась наступним.

Згідно вимог ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Як вірно зазначено, місцевим господарським судом взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі випливають із договору іпотеки, правове регулювання якої базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України Про іпотеку та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Згідно ч.3 ст. 12 Закону України Про іпотеку правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку , спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним .

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 216 Цивільного кодексу України встановлені правові наслідки недійсності правочину, зокрема, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов язані з його недійсністю. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред явлена будь-якою заінтересованою особою.

З позовної заяви ПАТ Райффайзен Банк Аваль вбачається, що підставою для звернення з даним позовом слугувало укладення 01.07.2013 ТОВ Альпо (орендодавець) та ПП Голден Вуд (орендар) договору оренди нежитлових приміщень по вул. Текстильній 18 у м. Тернополі площею 1901,3 кв. м. без попередньої згоди банку, як іпотекодержателя вказаного нерухомого майна за договором іпотеки від 17.08.2008 за реєстровим №8324 (із змінами внесеними відповідно до договорів від 11.06.2010 та 25.10.2011), що суперечить п.4.1.4. даного договору, яким передбачено обов язок іпотекодавця не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в оренду, найом, не передавати в наступну заставу тощо), не видавати довіреності на користування та на розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди іпотекодержателя.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2016 ТОВ Альпо та ФОП Гонзюр О.В., ТОВ Альпо та ПП Голден Вуд укладено договори, якими вони розірвали договори оренди нежитлових приміщень від 01.01.2011 та від 01.07.2013, відтак судова колегія приходить до висновку, що орендні правовідносини між ПП Голден Вуд та ТОВ Альпо припинились.

09.09.2016 між ТОВ Альпо та ПП Голден Вуд складено та підписано акт прийому-передачі, за яким ПП Голден Вуд передало, а ТОВ Альпо прийняло нежитлові приміщення площею 45 кв. м. та площею 1901,3 кв. м. за адресою: м. Тернопіль, вул. Текстильна 18. При цьому, в акті вказано, що передачу приміщень вчинено згідно з вимогою ПАТ Райффайзен Банк Аваль від 22.08.2016 щодо виселення орендарів із займаних приміщень.

Відтак, враховуючи наведене, судова колегія вважає, що підстави для виселення відповідача із займаного ним об єкта оренди нерухомого майна - будівлі магазину меблів з ремонтною майстернею, загальною площею 1901,3 кв. м., що знаходиться за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Текстильна 18 припинили свою дію - 09.09.2016 (з дати укладення договору про розірвання договору оренди від 01.07.2013 та відповідно підписання акту передачі вказаних приміщень).

Однак, позивач, як в суді першої так і апеляційної інстанції заперечує факт припинення орендних правовідносин між ТОВ Альпо та ПП Голден Вуд з огляду на укладення 01.11.2016 ТОВ Альпо та ПП Голден Вуд (після розірвання договору оренди та повернення майна на підставі акту прийому-передачі) договору зберігання товарно-матеріальних цінностей та відповідно акту прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей від 01.11.2016), що відповідно свідчить про знаходження майна відповідача у спірних приміщеннях та підтверджує факт продовження користування відповідачем спірним приміщенням.

Позивач вказує, що наявність укладеного між сторонами договору зберігання майна від 01.11.2016 без згоди банку порушує права останнього.

Судова колегія зазначає, що договір №1 від 01.11.2016 укладено ТОВ Альпо та ПП Голден Вуд (Т-1, а.с.189), а інший договір від 01.11.2016 укладено ТОВ Альпо та ФОП Гонзюр О.В., який не береться судом до уваги, в даних правовідносинах, оскільки ФОП Гонзюр О.В. не є учасником даної справи.

Статтею 12 Закону України Про іпотеку передбачено, що правочин щодо передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Враховуючи наведене, судова колегія зазначає, що передаючи на відповідальне зберігання своє майно, ПП Голден Вуд фактично користується іпотечним майном, так як майно розміщується на площах іпотечного приміщення, яке виконує функцію захисту від розкрадання та пошкодження майна ПП Голден Вуд .

Судова колегія погоджується з твердженням скаржника, що сама по собі природа договору зберігання майна передбачає для ПП Голден Вуд , як поклажодавця право на отримання вигоди від функціональних характеристик іпотечного майна, оскільки перебування майна ПП Голден Вуд в іпотечному приміщенні призводить до його фізичного зносу, а відтак зменшення ринкової вартості предмета іпотеки.

Зазначивши в ст. 12 Закону України Про іпотеку поняття користування , законодавець таким чином, по суті розширив перелік договорів, які потребують попереднього погодження із іпотекодержателем, так як само по собі користування іпотекою третіми особами у будь-якій формі має наслідком зміну фізичного станову приміщення, яке в свою чергу забезпечує повернення кредитних коштів і в такий спосіб впливає на права іпотекодержателя.

За змістом статей 317 і 319 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до частини першої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

В свою чергу, особа, яка має речові права на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника цього майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (захист права власності).

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що позивач в порядку глави 29 Цивільного кодексу України має право вимагати виселення ПП Голден Вуд із приміщення, так як в силу ч.2 ст. 395 Цивільного кодексу України та п.2 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень іпотека є речовим правом на чуже майно.

Як вбачається з обставин справи, відповідач визнає, що його речі знаходяться в переданому в іпотеку приміщені, про що зазначено у відзиві на позовну заяву від 06.02.2018 (Т-2, а.с.74).

Крім, цього, як вбачається з обставин справи, позивач стверджує, що ПП Голден Вуд продовжує перебувати в іпотечному приміщенні, оскільки відповідачем не надано доказів постійного місця перебування керівних органів та бухгалтерської служби підприємства (в розумінні ст. 93 ЦК України) за новою адресою місцезнаходження ПП Голден Вуд , а саме в буд. №2 по провулку Садовому у м. Тернополі.

Згідно з витягом №1002109099 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань виданим станом на 02.02.2017, місцезнаходженням ПП Голден Вуд є: 46005, Тернопільська область, місто Тернопіль, провулок Садовий, будинок 2. Відомості про зміну місцезнаходження внесені до реєстру 19.01.2017 (Т-1, а.с.151-156).

Відповідно до Статуту ПП Голден Вуд (нова редакція) , затвердженого рішенням №5 власника ПП Голден Вуд ОСОБА_12 від 17.01.2017, місцезнаходженням підприємства є: 46005, м. Тернопіль, провулок Садовий 2 (а.с.157-164).

Згідно з вимог ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з обставин справи позивач звертав увагу на те, що додатковими доказами фактичного припинення орендних правовідносин чи користування спірним приміщенням можуть бути нові договори оренди приміщень для розташування майна та персоналу, отримання послуг з перевезення майна відповідача або його частини за новою орендованою адресою, оплата орендних платежів тощо.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що відповідачем орендовується (використовується) нове приміщення для розташування майна та не подані такі суду апеляційної інстанції. При цьому, судова колегія зазначає, що адреса відповідача, вказана в інтернет сайтах є вул. Текстильна, 18 у м. Тернополі (Т- 1, а.с.132-134).

Крім цього, з витягу зробленого судом станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, вбачається, що місцезнаходженням юридичної особи ПП Голден Вуд є : 46010, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд.18. Адресою засновника - ОСОБА_12 вказано: 46005, АДРЕСА_2. (Т-3, а.с.60-63).

Відповідно до цього, врахувавши положення ст. 12 Закону України Про іпотеку , яка говорить, що правочин щодо передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Судова колегія вважає, що відповідач уклавши договір зберігання №1 від 01.11.2016 (тобто користування) по суті підмінив поняття оренди , і продовжує користуватися спірним приміщенням, а відтак такий договір згідно положень ч.2 ст. 215 ЦК України є нікчемним і визнання його недійсними згідно даної норми судом не вимагається.

Відтак, позовні вимоги ПАТ Райффайзен Банк Аваль підлягають задоволенню шляхом виселення Приватного підприємства Голден Вуд із будівлі магазину меблів з ремонтною майстернею за адресою м. Тернопіль, вул. Текстильна, 18.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія Західного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального права та неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а відтак таке підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно вимог ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати пов язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , вих. № 140/5/5/217 від 25 квітня 2018 року задоволити.

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 29.03.2018 у справі №921/607/16-г/6 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Виселити Приватне підприємство Голден Вуд із будівлі магазину меблів з ремонтною майстернею за адресою: м. Тернопіль , вул. Текстильна, 18.

Стягнути з Приватного підприємства Голден Вуд (44000, м. Тернопіль, провулок Садовий, 2, код за ЄДРПОУ 37754033) на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Львівської обласної дирекції (м. Київ, вул. Лєскова 9, код ЄДРПОУ 14305909) 1378,00 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції та 2067,00 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Матеріали справи №921/607/16-г/6 повернути до Господарського суду Тернопільської області .

Повну постанову складено 06.12.2018.

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Матущак О.І.

Суддя Мирутенко О.Л.