Постанова

від 06.12.2018 по справі 904/1195/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2018 м. Дніпро Справа № 904/1195/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.,

при секретарі судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Магистраль на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 у справі № 904/1195/18 (суддя Євстигнеєва Н.М.), повний текст рішення складено 19.07.2018

за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен банк Аваль , м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Магистраль , смт. Обухівка, Дніпропетровської області

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, м. Дніпро

про стягнення донарахованих відсотків у сумі 7763,40 євро, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 263722,69 грн.;

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Магистраль , смт. Обухівка, Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства Райффайзен банк Аваль , м. Київ

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2, м. Дніпро

про визнання припиненим зобов'язання за порукою

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство Райффайзен банк Аваль звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом і, з урахуванням уточненої позовної заяви (вх. № суду 17372/18 від 23.04.2018; т. 1, а. с. 79-84), просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Магистраль заборгованість за донарахованими відсотками у сумі 7763,40 євро, що в еквіваленті за курсом Національного банку України на дату розрахунку становить 263722,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням позичальником умов генеральної кредитної угоди № К-Є 014/02-40/8 від 05.04.2006 в частині повної та своєчасної оплати відсотків за користування кредитом, за яким відповідач виступив поручителем на підставі договору поруки №014/02-40/676 від 10.04.2006.

Товариство з обмеженою відповідальністю Магистраль звернулося до місцевого господарського суду із зустрічною позовною заявою, в якій просить визнати припиненим зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Магистраль за договором поруки № 014/02-40/676 від 10.04.2006 та додатковою угодою до нього № 014/02-40/676/1 від 22.12.2010, які укладені між Акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль , Публічним акціонерним товариством Райффайзен банк Аваль та Товариством з обмеженою відповідальністю Магистраль .

Зустрічний позов мотивовано тим, що кредитодавець не звернувся до поручителя протягом установлених шести місяців із позовом, а саме до 16.07.2016, тому порука за спірним договором є припиненою.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 у справі № 904/1195/18 первісний позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Магистраль на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен банк Аваль заборгованість за донарахованими відсотками у розмірі 7763,40 євро, (в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку становить 263722,69 грн.) та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 3955,84грн.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішення мотивоване неналежним виконанням умов кредитного договору щодо повної і своєчасної сплати тіла кредиту і відсотків за користування грошовими коштами.

Місцевий господарський суд зазначив, що заборгованість за кредитним договором та настання строку погашення кредиту підтверджені рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.11.2013 у справі 2/205/3132/13 (205/6581/13-ц), яким задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Райффайзен банк Аваль до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль про стягнення заборгованості за кредитним договором № К-Є 014/02-40/8/1 від 05.04.2006 в сумі 222729,10 грн.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що внаслідок невиконання рішення суду у справі № 2/205/3132/13 (205/6581/13-ц) банк має право продовжувати нараховувати визначений умовами договору процент за користування кредитними коштами по день фактичного погашення заборгованості, у зв'язку з чим задовольнив вимоги первісного позову про стягнення з відповідача, як з поручителя за кредитним договором № К-Є 014/02-40/8/1 від 05.04.2006, заборгованість по сплаті відсотків за період з 27.11.2013 по 11.01.2018 у сумі 7763,40 євро (у гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України на момент розрахунку ціни позову).

Відмову у задоволенні зустрічної позовної заяви мотивовано необґрунтованістю доводів поручителя щодо припинення поруки на момент звернення з позовом до місцевого господарського суду, про що останній стверджує посилаючись на пропущення кредитором шестимісячного строку звернення, з дня настання строку виконання основного зобов'язання, з вимогою до поручителя про погашення заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи встановлений для пред'явлення вимоги до поручителя трирічний термін з дня настання строку виконання основного зобов'язання і встановлений умовами додаткової угоди № К-Є 014/02-40/8/1/1 від 22.12.2010 графік погашення кредиту та сплати відсотків, відповідно до якого останній платіж мав бути здійснений 04.04.2016, місцевий господарський суд дійшов висновку, що останній день звернення з позовом до поручителя - 03.04.2019, тому на момент звернення з позовом договір поруки чинний.

Товариство з обмеженою відповідальністю Магистраль звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 у справі №904/1195/18 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована повним виконанням умов кредитного договору № К-Є 014/02-40/8/1 від 05.04.2006 та припиненням строку дії договору поруки № 014/02-40/676 від 10.04.2006.

Скаржник зазначає, що на виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.11.2013 у справі 2/205/3132/13 (205/6581/13-ц) ним 08.12.2016 сплачено присуджену до стягнення в якості погашення заборгованості за кредитним договором №К-Є 014/02-40/8/1 від 05.04.2006 суму в загальному розмірі 20736,36 євро (що за курсом Національного банку України становить 222729,10 грн.), чим повністю виконано зобов'язання за вказаним кредитним договором. Стягнення суми за рішенням районного суду також підтверджується постановою державного виконавця від 15.12.2016 про закінчення виконавчого провадження ВП № 51999288 з примусового стягнення суми за рішенням суду у справі № 2/205/3132/13 (205/6581/13-ц).

Скаржник вважає, що на момент звернення з первісним позовом до господарського суду, договір поруки припинив свою дію, оскільки кредитор не звернувся до поручителя протягом 6 місяців від останнього дня виконання основного зобов'язання, що є підставою для відмови у задоволенні первісного позову і задоволенні зустрічного.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач за первісним позовом заперечує проти її задоволення, просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу, збігаються із доводами первісного позову.

Скаржник надав апеляційному господарському суду заперечення проти відзиву на апеляційну скаргу, які повторюють доводи апеляційної скарги.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 колегією суддів у складі головуючого судді Чус О.В., суддів Кузнецова В.О., Березкіної О.В. відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Магистраль на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 у справі № 904/1195/18.

Указом Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

03.10.2018 розпочав роботу Центральний апеляційний господарський суд.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Відповідно до частин 5, 7 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На виконання вказаних правових норм забезпечено передачу справи № 904/1195/18 з Дніпропетровського апеляційного господарського суду до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи № 904/1195/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач), суддів Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.

Враховуючи викладене, розгляд справи № 904/1195/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Магистраль на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 у справі № 904/1195/18 розпочато спочатку Центральним апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 06.12.2018 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Магистраль підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник публічного акціонерного товариства Райффайзен банк Аваль заперечив проти задоволення апеляційної скарги оскаржуване рішення просив залишити без змін.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню з огляду на наступне.

Акціонерний поштово-пенсійний банк Аваль (який змінив організаційно-правову форму правління і назву на Публічне акціонерне товариство Райффайзен банк Аваль ) (кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник) 05.04.2006 уклали генеральну кредитну угоду № К-Є 014/02-40/8 (т.1, а. с. 20-23), відповідно до пункту 1.1. якої кредитор, на підставі цієї угоди, зобов'язаний надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї угоди і які є її невід'ємними частинами.

Загальний розмір позичкової заборгованості позичальника на кожен день протягом дії цієї угоди за наданими в її рамках кредитами не повинен перевищувати 50000 євро, строком на 48 місяців з 05.04.2006 по 04.04.2010 під відсоткову ставку 14% річних (п. 1.2 генеральної угоди).

Згідно з пунктом 2.1 генеральної кредитної угоди кредитор надає позичальнику кредитні кошти на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

Генеральна кредитна угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами та діє протягом 48 місяців з моменту надання кредиту по першому з кредитних договорів, укладених в рамках цієї угоди, за умови повного виконання позичальником зобов'язань (сплата позики, відсотків, штрафу та пені) за всіма такими договорами (п. 9.1 генеральної кредитної угоди).

На основі вказаної генеральної кредитної угоди 05.04.2006 між Акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль (кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено кредитний договір № К-Є 014/02-40/8/1 (далі - Кредитний договір; т.1, а. с. 24-27).

Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору кредитор на положеннях та умовах цього договору, надає позичальнику споживчий кредит за рахунок коштів Німецько-Українського Фонду (НУФ) у сумі 50000 євро із сплатою 14% відсотків річних, строком на 48 місяців та з погашенням відповідно до графіка погашення, що є невід'ємною частиною цього договору.

Сторони погодили, що обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків та штрафних санкцій по договору здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи з 360 днів у році. При цьому, відсотки за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості по кредиту включно. Погашення основного боргу по кредиту та сплату відсотків позичальник здійснює у валюті кредиту (пункт 3.3. Кредитного договору).

Згідно з пунктом 8.1. Кредитний договір набуває чинності з часу надання позичальнику кредитних коштів (частини коштів) та діє до повного погашення кредитної заборгованості (суми кредиту, відсотків за користування, штрафів та пені).

На виконання умов Кредитного договору, відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 (т. 1, а. с. 44), кредитор надав грошові кошти у розмірі 50000,00 євро.

Додатковою угодою № К-Є 014/02-40/8/1/1 від 22.12.2010 сторони Кредитного договору продовжили строк повернення кредитних коштів до 04.04.2016 (т. 1, а. с. 30-34).

Сторонами 08.09.2011 укладено додаткову угоду № К-Є 014/02-40/8/1/2 до Кредитного договору (т. 1, а. с. 37-39), відповідно до якої сторони домовились у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником умов, передбачених додатковою угодою, без укладання будь-яких додаткових угод процентна ставка за користування кредитом збільшується на 200 базисних пунктів з дати, наступної за датою, коли кредитору стало відомо про таке невиконання/неналежне виконання.

В забезпечення належного виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору, 10.04.2006 між Акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Магістраль (поручитель) укладено договір поруки №014/02-40/676 (далі - Договір поруки; т. 1, а. с. 40-41).

Відповідно до пункту 1.2 Договору поруки поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язанням боржника - ОСОБА_2, які виникають з умов генеральної кредитної угоди № К-Є 014/02-40/8 від 05.04.2006, а також усіх додаткових угод до неї, які можуть бути укладені до закінчення строку дії генеральної кредитної угоди в повному обсязі цих зобов'язань.

Сторони договору визначають, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом, неустойки та відшкодування збитків (п. 2.1. Договору поруки).

Днем виникнення зобов'язання поручителя погасити заборгованість боржника, вважається день закінчення строку надання кредиту за кредитним договором, в тому числі і з урахуванням пролонгації (п. 3.2. Договору поруки).

Відповідно до п. 4.1 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та втрачає свою дію з моменту закінчення забезпеченого ним зобов'язання.

Також порука припиняється, якщо кредитор в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (п. 4.1. Договору поруки).

Публічне акціонерне товариство Райффайзен банк Аваль і Товариство з обмеженою відповідальністю Магистраль 22.12.2010 уклали додаткову угоду № 014/02-40/676/1 до договору поруки № 014/02-40/676 від 10.04.2006 якою внесли зміни в п. 1.2. договору поруки та встановили обов'язок поручителя відповідати по зобов'язанням боржника за основним зобов'язанням до 04.04.2016 (т. 1, а. с. 42-43).

У зв'язку з систематичним порушенням умов Кредитного договору кредитодавець звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до позичальника та поручителя про солідарне стягнення з них заборгованості.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.11.2013 у справі № 2/205/3132/13 (205/6581/13-ц) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Райффайзен банк Аваль до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен банк Аваль заборгованість за кредитним договором № К-Є 014/02-40/8/1 від 05.04.2018 в розмірі 222729,10 грн., яка складається з непогашеної суми кредиту в розмірі 190702,25 грн., несплачених процентів у розмірі 21502,50 грн., заборгованості по пені та штрафу за порушення сплати кредиту в розмірі 5936,94 грн., заборгованості по пені та штрафу за порушення строків сплати відсотків у розмірі 4587,37 грн. (т. 1, а. с. 59-61).

Вказане рішення набрало законної сили 27.02.2015.

Через невиконання рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 22.11.2013 у справі № 2/205/3132/13 (205/6581/13-ц), яким встановлено заборгованість за Кредитним договором, кредитодавець нарахував проценти передбачені умовами договору за користування кредитом у період з 27.11.2013 по 11.01.2018 у розмірі 7763,40 євро (що за курсом Національного банку України становить 263722,69 грн.).

Місцевий господарський суд погодився з доводами кредитодавця щодо його права нараховувати встановлені Кредитним договором проценти за користування грошовими коштами по день фактичного погашення заборгованості і стягнув з поручителя вищезазначену суму боргу.

Апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 5.4 Кредитного договору позичальник зобов'язаний достроково здійснити повернення кредиту, відсотків та інших платежів, що визначені цим кредитним договором, в тому числі, в разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору. Кошти мають бути повернені протягом 10 банківських днів з моменту надіслання банком на адресу позичальника відповідного листа-повідомлення.

Строк повернення кредитних коштів сторони у додатковій угоді № К-Є 014/02-40/8/1/1 від 22.12.2010 визначили до 04.04.2016.

Публічне акціонерне товариство Райффайзен банк Аваль використало право вимоги дострокового повернення усієї суми боргу за кредитом, а також сплати процентів за користування ним, пені та штрафу, звернувшись до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська про солідарне стягнення з боржників заборгованості за Кредитним договором.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії Кредитного договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України. Права та інтереси позивача в охоронних правовідносинах забезпечені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Саме такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.11.2013 у справі № 2/205/3132/13 (205/6581/13-ц) встановлено, що позивачем 24.12.2012 було направлено ОСОБА_2 та Товариству з обмеженою відповідальністю Магістраль вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором та у зв'язку з її невиконанням суд стягнув з боржників солідарно заборгованість за Кредитним договором у повному обсязі, у зв'язку з чим апеляційний господарський суд приходить до висновку про неправомірність нарахування Публічним акціонерним товариством Райффайзен банк Аваль процентів передбачених умовами Кредитного договору за користування грошовими коштами за період з 27.11.2013 по 11.01.2018.

Виконання зобов'язання може забезпечуватись порукою (ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором.

Тобто порука є додатковим (акцесорний) способом забезпечення виконання зобов'язань, а тому такі правочини щодо встановлення забезпечення матимуть юридичне значення тільки тоді, коли мають силу основні зобов'язання.

У постанові від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) Велика Палата Верховного Суду, враховуючи встановлену законодавцем правову природу поручительства, як додаткового (акцесорного) зобов'язання до основного договору та пряму залежність від його умов, відступила від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 26.11.2014 у справі № 6-75цс14, від 03.02.2016 у справі № 6-2017цс15 та від 06.07.2016 у справі № 6-1199цс16 про презумпцію чинності поруки та неможливість її припинення на підставі ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України з огляду на наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, оскільки таке рішення саме по собі свідчить про закінчення строку дії договору. А тому на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється, якщо інше не встановлене договором поруки.

Оскільки кредитодавець вимог про стягнення з поручителя сплати встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, а також трьох процентів річних від простроченої суми на підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України не заявляв, то відсутні підстави для задоволення вимог про стягнення з останнього процентів за користування кредитом, нарахованих після звернення кредитодавця з вимогою в порядку ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відмову у задоволенні первісного позову, оскільки право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника та/або поручителя вимог згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України.

Зустрічний позов підлягає задоволенню, у зв'язку припиненням поруки на підставі ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України з огляду на наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, а іншого договором поруки не встановлено.

Крім того, місцевий господарський суд залишив поза увагою факт виконання рішення суду у справі № 2/205/3132/13 (205/6581/13-ц), що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження ВП № 51999288 від 15.12.2016 (т. 1, а. с. 113).

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, наявні підстави передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Публічне акціонерне товариство Райффайзен банк Аваль .

Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Магистраль на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 у справі №904/1195/18 задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 у справі №904/1195/18 скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати припиненими зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Магистраль за договором поруки № 014/02-40/676 від 10.04.2006 та додатковою угодою до нього № 014/02-40/676/1 від 22.12.2010, які укладені між Акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль , Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та Товариством з обмеженою відповідальністю Магистраль .

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Райффайзен банк Аваль (код ЄДРПОУ 14305909) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Магистраль (код ЄДРПОУ 30546237) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 8576 (вісім тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 77 коп.

Видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10.12.2018.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді: Т.А. Верхогляд

Л.А. Коваль