Постанова

від 06.12.2018 по справі 912/2009/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2018 року м.Дніпро Справа № 912/2009/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач),

суддів: Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.

секретар судовго засідання: Ревкова Г.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбєлторг" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.09.2018 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.ДЕК", м.Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбєлторг",

про стягнення 142 974, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Т.ДЕК" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБЄЛТОРГ" про стягнення заборгованості у розмірі 142 974,00 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору транспортно-експедиційного обслуговування № ТД-Укр/18, укладеного сторонами 14.05.18р.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 07.09.2018 року позов задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги суд зазначив, що позивачем доведено факт порушення відповідачем зобов'язання по оплаті вартості наданих транспортно-експедиційних послуг у повному обсязі. Відповідач не заперечив проти дійсності наданих послуг. Відповідач не надав доказів про наявність обставин, які є підставами звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. В скарзі зазначає, що в провадженні Дніпропетровського апеляційного господарського суду знаходиться справа № 912/1738/18 за апеляційною скаргою ТОВ "УКРБЄЛТОРГ", в якій оспорюється факт поставки товару, і зазначене рішення не набрало чинності. Враховуючи те, що суд слухав справу у спрощеному провадженні, у відповідача не було можливості надати суду пояснення відносно доказів, якими обгрунтовується невиконання ним умов договору. Звертає увагу, що Акт надання послуг № 82 підписаний 27.05.2018р. в м.Запоріжжі. Однак це вихідний день і директор відповідача знаходився дома в м.Кременчуг, а тому не міг підписувати даний акт.

Просить рішення господарського суду Кіровоградської області скасувати і постановити нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Т.ДЕК" вважає, що апеляційна скарга відповідача не повинна підлягати задоволенню, а рішення господарського суду необхідно залишити без змін. Позивач стверджує, що матеріалами справи доведено, що позивач на викоканання умов договору транспортного експедирування надав транспортно-експедиційні послуги відповідачу, що підтверджується наданими суду доказами, а відповідач свої зобов'язання за договором не виконав і не сплатив відповідну винагороду, одночасно не заперечуючи проти дійсності наданих послуг і не надавши доказів зворотнього.

За клопотанням відповідача справа розглядається з повідомленням сторін.

Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України , суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, в межах доводів та вимог апеляційної скарги встановила.

14.05.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Т.ДЕК" (Експедитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбєлторг" (Клієнт) укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування № ТД-Укр/18 (далі-Договір, а.с. 12-17),

Відповідно умов пункту 1.1. Експедитор зобов"язується від свого імені, за плату, за дорученням і за рахунок Клієнта організувати виконання визначених цим договором транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з внутрішньодержавними перевезеннями вантажів Клієнта залізничним транспортом по території України.

Відповідно до пункту 1.4 Договору виконуючи зобов'язання за цим Договором Експедитор вступає у відносини з третіми особами - учасниками перевізного процесу за дорученням і в інтересах Клієнта. Учасники перевізного процесу - підприємства залізниць, транспортні організації та інші підприємства, організації, необхідність залучення яких виникла у зв"язку з виконанням (організацією) транспортно-експедиторського обслуговування (далі - ТЕО) по Договору.

Відповідно до підпункту 2.1.5 пункту 2.1 Договору Експедитор за дорученням Клієнта організовує ТЕО та здійснює розрахунки з транспортними організаціями за перевезення, а також з іншими учасниками перевізного процесу, необхідність залучення яких виникла в процесі виконання ТЕО, з послідуючою компенсацією таких витрат Клієнтом в повному розмірі.

Згідно підпункту 2.2.1 пункту 2.2 Договору Клієнт надає Заявки Експедитору (дозволяється за допомогою електронної пошти) на заплановані об"єми перевезення за 10 (десять) робочих днів до початку надання послуг ТЕО з зазначенням: станції відправлення, станції призначення, вантажоодержувача та вантажовідправника; найменування вантажу; загального об"єму перевезення (кількість вантажу). Надає іншу інформацію та документи, необхідні Експедитору для належного надання послуг по даному Договору.

Розділом 4 Договору сторони визначили ціну та вартість Договору.

Відповідно до пункту 4.1 Договору: вартість ТЕО - це витрати на організацію перевезення вантажів Клієнта, які в свою чергу можуть включати (але не виключно) вартість: залізничного тарифу, додаткових і договірних зборів, вартість послуг учасників перевізного процесу, необхідність залучення яких виникла у зв"язку з виконанням доручення щодо організації перевезення, екологічний збір, подачу телеграм, оплату послуг з охорони, супроводу, по зважуванню вантажу, його зберіганні, інформування про рух та/або місцезнаходження вантажу, телеграфні збори, слуг за подачу, прибирання, маневрування і оформлення провізних документів, а також інші прямо непередбачені, але пов"язані з виконанням організації перевізних вантажів Клієнта. Плата Експедитору від: кількості вантажу Клієнта, заявленого останнім до перевезення, пунктів відправлення і призначення (маршрут (и) слідування), термінів (період (и) відправки (доставки), але в будь-якому випадку не може бути менше 5 (п"яти) % від вартості витрат на організацію ТЕО.

Пунктом 4.2 Договору сторони передбачили, що загальна сума даного Договору складається з загальної вартості наданих Експедитором послуг на протязі строку дії даного Договору, що підтверджується підписаними Сторонами актами наданих послуг.

Згідно пункту 5.3 Договору форма оплати за цим Договором - за фактом наданих послуг ТЕО, протягом 1 банківського дня, з моменту надання Експедитором Клієнту документів (допускається по електронній пошті), що підтверджують вартість витрат на організацію ТЕО і рахунку-фактури на оплату послуг Експедитора.

Відповідно до пункту 6.1 Договору кожного місяця згідно наданим Експедитором формі Експедитор передає, а Клієнт приймає Акт наданих послуг. На протязі 5 банківських днів Клієнт погоджує та підписує акт наданих послуг по ТЕО. В разі якщо Клієнт не підписує та не надає письмових заперечень відносно його змісту на протязі зазначеного строку, акт вважається погодженим та підписаним з боку Клієнта.

Відповідно до пункту 6.2 Договору за зазначений в Акті період, сторони підтверджують об"єм наданого ТЕО, проводять звірку взаєморозрахунків, погоджують та затверджують вартість послуг.

Пунктом 8 Договору сторони передбачили, що на дату виникнення податкових зобов"язань платник податків зобов"язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, підпису, уповноважених платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений кодексом строку.

Згідно п.11.1 Договору, Договір вступає в силу з дати підписання сторонами і діє на протязі одного року.

Сторонами підписаний Акт надання послуг № 82 від 27.05.2018р., в якому зазначено, що виконавцем (позивачем) надані транспортно-експедиційні послуги на суму 142 974 грн. Підписи скріплені печатками (а.с.19).

25.05.2018р. позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 46 від 25.05.2018 року за надані послуги відповіднор до Договору ТД-Укр/18 від 14.05.2018 року (а.с. 18).

До матеріалів справи долучено податкову накладну в електронній формі та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом строк (а.с. 20-21).

З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач направив відповідачу претензію за вих. № 46 від 05.06.2018 р. та лист від 04.06.2018 р. вих. № 45 (а.с. 22-27).

Відповіді ні на претензію, ні на лист позивач не отримав.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.525, ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу

Згідно ч.1 ст.929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до ст..931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Оскільки факт надання послуг позивачем підтверджено, відповідач щодо наданих послуг та їх вартості не заперечував у суді першої інстанції, то господарський суд правильно задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. При цьому, згідно ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували факт надання послуг.

Посилання відповідача на неможливість участі в розгляді справи у суді першої інстанції та надання своїх заперечень у зв'язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження не приймаються до уваги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу була направлена позовна заява та додані матеріали з описом вкладення. Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху отримана відповідачем 10.08.2018р. А ухвала суду від 14.08.2018р. про відкриття провадження та призначення справи до розгляду на 07.09.2018р. - 17.08.2018р. (л.д.41). Даною ухвалою відповідачу встановлювався строк для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та для надання відзиву. При цьому відповідач попереджувався, що у разі неподання відзиву на позов справа буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Також в ухвалі зазначалося про дату, час та місце розгляду справи (а.с.38,39).

Однак відповідач заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надав. Проти позову не заперечував. Своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався.

Отже, у зв?язку з наведеним відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Рішення слід залишити в силі.

Витрати з судового збору покласти на відповідача.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 123, 129, 269, 270, 275, 276,

281 - 284 Господарського кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбєлторг" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.09.2018 року у справі № 712/2009/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.12.2018р.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова