Рішення

від 10.12.2018 по справі 903/833/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 грудня 2018 р. справа № 903/833/18

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Сердюкової Аліни Олегівни

та за відсутності представників сторін у зв'язку з їх неявкою в судове засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЗИФАРМ", м. Ладижин

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинський дослідний природничий центр", с. Підгайці Луцького району

про стягнення 35 229,22 грн.

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЗИФАРМ" звернулось до господарського суду з позовом від 07.11.2018р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинський дослідний природничий центр" 35 229,22 грн. заборгованості по оплаті поставлених у травні місяці 2017 року згідно видаткової накладної №323 від 30.05.2017р. на виконання укладеного між сторонами договору поставки №29/05/02-17Р від 29.05.2017р. із специфікацією №1 від 29.05.2017р. товарно-матеріальних цінностей, а також 3492,65 грн. суми збитків від інфляції та 1312,82 грн. трьох процентів річних, нарахованих згідно із ст. 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 13.11.2018р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 10.12.2018р., запропоновано учасникам судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні матеріали.

У визначений судом день та час позивач уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (ухвала від 17.09.2018р. про відкриття провадження у справі, як це вбачається із поштового повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, була вручена ТОВ "ЕНЗИФАРМ" 20 листопада 2018 року).

Відповідач своїм правом на участь в судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не подав, причини неявки свого представника в судове засідання суду не повідомив.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.11.2018р. направлялась відповідачу за адресою, яка зазначена у позовній заяві та відображену безпосередньо боржником в укладеному договорі поставки №29/05/02-17Р від 29.05.2017р. юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинський дослідний природничий центр": 45602, Волинська область, Луцький район, с. Підгайці, вул. Дубнівська, 69, рекомендованою кореспонденцією та була повернута до суду без вручення адресату з підстав: "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення". Адреса відповідача, вказана в позовній заяві, підтверджується безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформованим за запитом суду - 45602, Волинська область, Луцький район, с. Підгайці, вул. Дубнівська, 69.

Відтак, при цьому судом засвідчується, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання кореспонденції суду (ухвали від 13.11.2018р.) відповідачем та повернення її до суду з відміткою "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення" є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею. Відтак, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість, проявив протиправну процесуальну бездіяльність.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За таких обставин відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце судових засідань.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з приписами частини 1 та пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч.ч. 1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що відповідач, у відповідності до чинного законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, суд вважає, що спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, оцінюючи подані позивачем докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред'явлений до відповідача позов підлягає до часткового задоволення.

Викладена позиція суду пов'язана з наступними встановленими в судовому засіданні обставинами:

29 травня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЗИФАРМ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинський дослідний природничий центр" (Покупець) було укладено договір поставки №29/05/02-17Р згідно з умовами котрого Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЗИФАРМ" було взято на себе зобов'язання щодо поставки (передачі у власність) відповідачу товарів - біологічних препаратів (інші біопрепарати, добрива та продукцію) Торгової марки "Жива Земля" у визначених між сторонами асортименті та кількості (Специфікація №1 від 29.05.2017р.), а Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинський дослідний природничий центр", в свою чергу, зобов'язання відносно прийняття товару та здійснення його оплати у визначеному угодою порядку.

На виконання умов договору позивачем у травні місяці 2017 року згідно видаткової накладної №323 від 30.05.2017р. було поставлено, а ТОВ "Волинський дослідний природничий центр", прийнято, товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 30 423,75 грн.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Судом встановлено, що зазначена вище видаткова накладна на поставку ТОВ "ЕНЗИФАРМ" товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Волинський дослідний природничий центр" підписана уповноваженими представниками сторін, скріплена відтисками печаток господарюючих суб'єктів, містить в собі всі визначені чинним законодавством обов'язкові реквізити, в повному об'ємі відображає зміст та обсяги здійсненої сторонами на її підставі, згідно умов підписаного договору поставки №29/05/02-17Р від 29.05.2017р. господарської операції.

Пунктом 5.2 договору поставки №29/05/02-17Р від 29.05.2017р. було визначено обов'язок Покупця проводити оплату вартості товару на умовах та в строки, які зазначаються в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною до даного Договору.

29 травня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЗИФАРМ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинський дослідний природничий центр" (Покупець) була підписана Специфікації №1, котра виступає додатком №1 до договору поставки №29/05/02-17Р від 29.05.2017р., згідно умов якої сторонами було передбачено, що загальна вартість товару згідно даної специфікації складає 30 423,75 грн., строк поставки товару згідно даного додатку №1 (Специфікація №1) до 31.05.2017р., поставка товару здійснюється на умовах FCA (згідно "INCOTERMS" 2010) перевізником Нова Пошта, Покупець здійснює оплату по факту отримання у розмірі 100% за товар.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинський дослідний природничий центр" взяті на себе згідно договору поставки №29/05/02-17Р від 29.05.2017р. з додатком №1 (Специфікація №1) від 29.05.2017р. до договору зобов'язання в частині проведення з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЗИФАРМ" розрахунків по оплаті поставленого товару (у порядку, строки та розмірах, визначених угодою) не виконало, їх вартість не оплатило у зв'язку з чим заборгувало Постачальнику 30 423,75 грн.

З метою досудового врегулювання господарського спору щодо неналежного виконання ТОВ "ЕНЗИФАРМ" своїх зобов'язань за договором поставки №29/05/02-17Р від 29.05.2017р. з додатком №1 (Специфікація №1) від 29.05.2017р. до договору, позивачем 05.09.2018р. за №87 було направлено на адресу ТОВ "Волинський дослідний природничий центр" (45602, Волинська область, Луцький район, с. Підгайці, вул. Дубнівська, 69) претензію про оплату товару в розмірі 30 423,75 грн., котра з боку останнього залишилась без відповіді і належного реагування.

Непроведення відповідачем належних розрахунків з позивачем виступило підставою для його звернення до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми існуючої заборгованості.

Відповідно до ст. ст. 174, 181 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З положень ст. 509 ЦК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Суд встановив, що в даному випадку, відносини між ТОВ "ЕНЗИФАРМ" та ТОВ "Волинський дослідний природничий центр" носять договірний характер, укладений між ними договір поставки №29/05/02-17Р від 29.05.2017р. з додатком №1 (Специфікація №1) від 29.05.2017р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору поставки №29/05/02-17Р від 29.05.2017р. з додатком №1 (Специфікація №1) від 29.05.2017р., відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу товарів, їх отримання ТОВ "Волинський дослідний природничий центр" та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості в розмірі 30 423,75 грн.

При цьому судом встановлено та визначається, що в силу положень п. 5.2. договору поставки №29/05/02-17Р від 29.05.2017р., п. 4 Специфікації №1 від 29.05.2017р. та ст. 692 Цивільного кодексу України (покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару) у боржника виник обов'язок щодо оплати товарів отриманих згідно видаткової накладної №323 від 30.05.2017р. на суму 30 423,75 грн. 31 травня 2017 року.

Сума боргу повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому випадку не була спростована чи заперечена відповідачем.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом зазначається, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу 3492,65 грн. збитків, завданих інфляційними процесами (за періоди прострочки платежів з 31.05.2017р. по 07.11.2018р.), а також 1312,82 грн. трьох процентів річних, нарахованих за період прострочки платежів з 31.05.2017р. по 07.11.2018р.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення сум інфляційних та процентів річних, перевіривши методику та періоди їх нарахування, суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи, є арифметично вірними, а відтак підлягають до задоволення у визначених позивачем розмірах.

Згідно п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, суд вважає, що витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід відшкодувати ТОВ "ЕНЗИФАРМ" у відповідності до ст. 129 ГПК України в повному об'ємі за рахунок ТОВ "Волинський дослідний природничий центр".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинський дослідний природничий центр" (Волинська область, Луцький район, с. Підгайці, вул. Дубнівська, 69, код ЄДРПОУ 39491108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЗИФАРМ" (м. Ладижин, вул. Хлібозаводська, 3, код ЄДРПОУ 38023218) 30 423,75 грн. основної заборгованості, 3492,65 грн. суми інфляційних нарахувань та 1312,82 грн. трьох відсотків річних, а всього 35 229,22 грн. та 1762,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ на виконання рішення суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення

складено 10.12.2018р.

Суддя В. А. Войціховський