Ухвала

від 07.12.2018 по справі 910/16087/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.12.2018Справа №910/16087/18

Суддя Господарського суду міста Києва Смирнова Ю.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Рейл Вей Ін. про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фосдайк Груп 124829,70 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Рейл Вей Ін. про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фосдайк Груп 124829,70 грн, з яких: 119984,90 грн заборгованості по орендній платі за Договором оренди залізничного рухомого складу №RW/2018/06 від 16.06.2018 та 4844,80 грн неустойки (пені) за порушення термінів оплати орендних платежів.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно зі ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором , укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Розглянувши подані Товариством з обмеженою відповідальністю Рейл Вей Ін. матеріали, суд зазначає, що в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, які не підлягають розгляду в порядку наказного провадження, а саме вимоги про стягнення пені.

Так, відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Отже, вимоги про сплату пені хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань.

Як вбачається з поданої Товариством з обмеженою відповідальністю Рейл Вей Ін. заяви, до складу заборгованості за Договором оренди залізничного рухомого складу №RW/2018/06 від 16.06.2018, крім суми основного боргу, заявником включено неустойку (пеню), яка за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

За таких обставин, оскільки вимоги про стягнення з боржника пені не відповідають вимогам ст. 148 Господарського процесуального кодексу України (так як за своєю правовою природою не є вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань), заява Товариства з обмеженою відповідальністю Рейл Вей Ін. про видачу судового наказу в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фосдайк Груп 4844,80 грн пені задоволенню не підлягає.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст. 148, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Рейл Вей Ін. у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фосдайк Груп 4844,80 грн пені на підставі Договору оренди залізничного рухомого складу №RW/2018/06 від 16.06.2018.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повної ухвали. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Ю.М. Смирнова