Рішення

від 29.11.2018 по справі 910/9384/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.11.2018Справа № 910/9384/18 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл НК"

до Державного підприємства "Національні інноваційні проекти"

про стягнення 330 482,74 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача - Ярмак С.С. за дов.

від відповідача - Неживок Г.Б. за дов.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техойл НК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національні інноваційні проекти" про стягнення 330 482,74 грн. заборгованості за договором поставки №2-ДП від 07.05.2018, з яких: 330 319,84 грн. основного боргу, 162,90 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 23.07.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.09.2018.

В судовому засіданні 11.09.2018 суд порадившись на місці ухвалив ухвалу (протокольно), у відповідності до ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 09.10.2018 о 15:30 год.

13.09.2018 через загальний відділ діловодства суду відповідач подав клопотання про врегулювання спору за участі судді.

27.09.2018 через загальний відділ діловодства суду позивач подав заяву про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні 09.10.2018 представник позивача заперечив проти поданого відповідачем клопотання про врегулювання спору мирним шляхом за участі судді.

Суд в судовому засіданні 09.10.2018 порадившись на місці ухвалив ухвалу (протокольно) про відмову в задоволенні клопотання про врегулювання спору мирним шляхом за участю судді.

В підготовчому засіданні 09.10.2018 позивач підтримав Заяву від 07.09.2018 №3370-1-08/18 про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути загальну суму заборгованості у розмірі 1 835 410,70 грн. основного боргу, 71 818,73 грн. пені, 6 157,44 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання.

З поданої заяви вбачається, що позивачем збільшено предмет позову та доповнено новою вимогою, а саме стягнення 71 818,73 грн. пені.

Згідно з п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

З огляду на викладене та враховуючи зміст раніше пред'явлених вимог майнового характеру, пред'явлена позивачем вимога про стягнення 71 818,73 грн. пені, не може бути предметом розгляду у даній справі.

Суд розглянувши подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог, вирішив частково прийняти її до розгляду, у зв'язку з тим, що позивачем була заявлена нова вимога в позові, а саме вимога про стягнення 71 818,73 грн. пені.

Таким чином, в підготовчому засіданні позивачем остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, позовних вимог. З'ясовані всі питання визначені ст. 182 Господарського процесуального кодекс України.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

У зв'язку з чим, має нова ціна позову 1 841 628,14 грн.

В судовому засіданні 09.10.2018 суд порадившись на місці ухвалив ухвалу (протокольно) про оголошення перерви в судовому засіданні до 30.10.2018 о 15:15 год.

29.10.2018 через загальний відділ діловодства суду відповідач подав відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач проти позову заперечував, просив суд відмовити в позові.

В судовому засіданні 30.10.2018 оголошенно перерву до 29.11.2018.

В судовому засіданні 29.11.2018 позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.11.2018 заперечив проти позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техойл НК" (далі - постачальник, позивач) та Державним підприємством "Національні інноваційні проекти" (далі - покупець, відповідач) був укладений договір поставки № 2-ДП, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця паливо дизельне (падалі - товар) (код 09130000-9 Нафта і дистиляти відповідно до ДК 021:2015), а покупець - прийняти і оплатити товар на умовах цього договору.

Сторони у п. 1.2 договору визначили, що передача товару по цьому договору здійснюється партіями. Під партією товару розуміється обсяг товару, що перевозиться в одному бензовозі. Номенклатура, асортимент, кількість та ціна за одиницю товару, що буде поставлятись покупцю зазначається у Специфікації (додаток 1), яка після її підписання є невід'ємною частиною Договору.

Згідно Специфікації (додаток № 1 до договору), постачальник зобов'язався поставити покупцю товар дизельне паливо, кількістю 104 тони, загальною вартістю 2 939 040,00 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору, передача постачальником та приймання покупцем товару за кількістю, якістю та комплектністю здійснюється уповноваженими особами постачальника та покупця на підставі товаросупровідних документів.

За умовами п. 6.2 договору товар вважається переданим постачальником та прийнятим Покупцем: за кількістю - на підставі накладної на відпуск товару (видаткової накладної): за якістю - відповідно до розділу 4 цього договору.

Приймання товару за кількістю і якістю здійснюється у порядку, що не суперечить вимогам інструкцій П-6 і П-7 (Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вживання по кількості, затвердженої постановою Госарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. №П-6, а також інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої Постановою Госарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. №П-7) (п.6.3 договору).

Пунктом 7.1 договору визначено, що загальна сума договору складає 2 939 040,00 грн., у тому числі 20% ПДВ - 489 940,00 грн., що відповідає загальній сумі всіх Специфікацій.

15.05.2018 сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №2-ДП від 07.05.2018. Даною угодою змінено договірну ціну, шляхом викладення Специфікації, що є додатком до договору №1 у новій редакції. Проте загальна сума договору залишилася незмінною.

У розділі 8 договору сторони узгодили порядок здійснення оплати: оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, що зазначений в цьому договорі (п.8.1). Оплата товару здійснюється в порядку - відстрочення платежу на термін протягом 30 банківських днів з моменту отримання Товару та підписання видаткової накладної, на підставі виставленого постачальником рахунку (п.8.2). Днем оплати вважається день списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п.8.3).

З наданих позивачем матеріалів судом встановлено, що позивачем за видатковими накладними № НКН-000780 від 25.05.2018 на суму 330 319,84 грн., №НКН-000925 від 13.06.2018 на суму 730 738,60 грн., №НКН-01005 від 23.06.2018 на суму 774 352,26 грн. було передано, а уповноваженими представниками відповідача за довіреностями отримано товар, всього на суму 1 835 470,70 грн. з ПДВ, про що свідчить підписані обома сторонами видаткові накладні, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Вказані видаткові накладні підписані уповноваженим представником відповідача також без будь-яких зауважень щодо якості та кількості товару.

Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що відповідач всупереч умовам договору належним чином не виконав свої зобов'язання щодо розрахунку за отриманий позивачем товар, зокрема, у повному обсязі та у визначені строки оплату не здійснив, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 1 835 470,70 грн.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно положень ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи доведено, що заборгованість відповідача по вказаних видаткових накладних становить 1 835 470,70 грн. вартості поставленого товару.

Факт наявності боргу на вказану суму підтверджується видатковими накладними №НКН - 000780 від 25.05.2018, №НКН -000925 від 13.06.2018, №НКН -001005 від 23.06.2018 та товарно - транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів №25/05/2018 від 25.05.2018, №13/06/2018 від 13.06.2018, №23/06/2018 від 23.06.2018.

Доказів оплати відповідачем вказаної суми боргу, в тому числі у визначені строки, суду не надано.

Відповідач заборгованість не визнає. Обґрунтовуючи це тим, що у відповідності до укладеного договору, покупцем (відповідачем) було заявлено заявки на поставки партій товару відповідно до договору, проте постачальник (позивач) не виконував належно умови договору, у зв'язку з чим, постачальника було повідомлено про призупинення дії договору та всі розрахунки за даним договором з постачальником до повного виконання останнім умов даного договору, а саме сплати штрафу та пені в сумі 542 820,17 грн., та поставки партії товару паливо дизельне у кількості 35502,4 кг.

Також Відповідач стверджує, що Претензією від 11.07.2018 р. №108 ним повідомлено Позивача, що в разі не виконання у десятиденний термін постачальником умов договору поставки, керуючись умовами пункту 2.2.1 Договору поставки № 2-ДП від 07.05.2018 договір достроково бути розірвано, попередивши останнього в строк 10 днів.

За твердженням Відповідача, постачальником (позивачем) не виконані умови претензії №108. Тому, на думку Відповідача, ТОВ Техойл НК порушив свої зобов'язання за договором та не сплатив штраф у розмірі 542 820,17 грн., не зробив поставку товару у кількості 35 502,40 кг. 907 851,09 грн., без ПДВ, тому вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Суд не приймає до уваги твердження Позивача зазначені в Відзиві на позовну заяву, щодо направлення Заявок та претензій на адресу Позивача, оскільки в матеріалах справи відсутні докази їх направлення на адресу Позивача, а також суду не було надано доказів отримання Заявок та Претензій Позивачем, зокрема квитанцій про їх відправку або рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, як це визначено правилами надання послуг поштового зв'язку. Крім того, якщо Відповідач вважає, що Позивач також порушив умови договору, він мав можливість звернутись до суду в установлений строк з зустрічним позовом по даній справі, або з окремим позовом.

Оскільки факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором поставки у заявленому розмірі 1 835 470,70 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до умов договору є таким, що настав, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 1 835 470,70 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, Позивач також правомірно нарахував Відповідачу борг з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого Позивачем розрахунку, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим, з Відповідача підлягає стягненню в порядку ст. 625 ЦК України 6 157,44 грн. 3% річний за період з 11.07.2018 по 07.09.2018, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 126, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл НК" задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Національні інноваційні проекти" (03020, м. Київ, пр.Науки,42/1, ідентифікаційний код 38968276) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл НК" (01030, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 5В, ідентифікаційний код 41486736) 1 835 410 (один мільйон вісімсот тридцять п'ять тисяч чотириста десять) грн. 70 коп. основного боргу, 6 157 (шість тисяч сто п'ятдесят сім) грн. 44 коп. 3% річних та 27 624 (двадцять сім тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 42 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.12.2018

Суддя І.І. Борисенко