Ухвала

від 05.12.2018 по справі 910/13428/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

м. Київ

05.12.2018Справа № 910/13428/18

За позовом Публічного акціонерного товариства Банк Контракт в особі уповноваженої

особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ

Банк Контракт Шкурко В.М.

до Товариства з обмеженою відповідальністю Вівен Груп

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Товариство з обмеженою відповідальністю ГК Укргаз

2. Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Бастіон

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Сівакова В.В.

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

08.10.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Банк Контракт в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк Контракт Шкурко В.М. до Товариства з обмеженою відповідальністю Вівен Груп , в якій просить в рахунок погашення заборгованості за договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 30.09.2015 в розмірі 23.384.528,32 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме нежилі приміщення в літері А з № 1 по № 17 (групи приміщень № 1), з № 1 по № 24 (групи приміщень № 4), з № 1 по № 14 (групи приміщень № 7), з № 1 по № 18 (групи приміщень № 10), з № 1 по № 18 (групи приміщень № 11), з № 1 по № 16 (групи приміщень № 13), № 1 (групи приміщень № 15), № 1 (групи приміщень № 16), загальною площею 1169,3 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, 58 шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.09.2015 між Публічним акціонерним товариством Банк Контракт (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ГК Укргаз (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень, відповідно до якого згідно акту приймання-передачі від 30.09.2015 покупець прийняв нежилі приміщення загальною площею 1169,30 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, 58. Продаж приміщень здійснено за 45.400.000,00 грн., які покупець мав перерахувати не пізніше 05.10.2015. В рахунок оплати вартості приміщень за договором покупцем сплачено 29.068.994,00 грн. Заборгованість за договором становить 16.331.006,00 грн. та за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано інфляційні втрати в сумі 5.583.731,32 грн. та 3% річних в сумі 1.469.791,00 грн., загалом 23.384.528,32 грн. 12.01.2017 з метою збереження майна зареєстрована іпотека на нежитлові приміщення на підставі договору купівлі-продажу від 30.09.2015. Як стало відомо позивачу 24.04.2018 виключено запис про іпотеку банку на підставі ухвали Господарського суду Луганської області від 06.04.2018 по справі № 913/984/17. З Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що після скасування запису про іпотеку, 24.04.2018 ТОВ ГК Укргаз було відчужене нерухоме майно до ТОВ Квадрус Груп , який в свою чергу 24.04.2018 відчужив це майно до ТОВ Вівен Груп .

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13428/18 від 16.10.2018 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

31.10.2018 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Також 31.10.2018 від позивача до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Бастіон .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 відкрито провадження у справі № 910/13428/18 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.11.2018; залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю ГК Укргаз та Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Бастіон .

В підготовчому засіданні 29.11.2018 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 18.12.2018.

03.12.2018 позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежилі приміщення в літері А з № 1 по № 17 (групи приміщень № 1), з № 1 по № 24 (групи приміщень № 4), з № 1 по № 14 (групи приміщень № 7), з № 1 по № 18 (групи приміщень № 10), з № 1 по № 18 (групи приміщень № 11), з № 1 по № 16 (групи приміщень № 13), № 1 (групи приміщень № 15), № 1 (групи приміщень № 16), загальною площею 1169,3 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, 58 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 82663580000), що належать на праві власності ТОВ Вівен груп .

Заява мотивована наступним. На підставі договору купівлі-продажу від 30.09.2015 у та ст.ст. 694, 695 Цивільного кодексу України у позивача виникло право застави на предмет купівлі-продажу, а саме на спірні нежилі приміщення.

12.01.2017 з метою збереження майна зареєстрована іпотека Банку на нежитлові приміщення на підставі договору купівлі-продажу від 30.09.2015.

Проте, з інформаційних довідок з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 24.04.2018 виключено запис про Іпотеку Банку на підставі ухвали Господарського суду Луганської області від 06.04.2018 по справі № 913/984/17. Вказана справа взагалі не стосується ані ТОВ ГК Укргаз , ані Банку, більш того, вказана ухвала в реєстрі судових рішень взагалі відсутня. У відповідь на адвокатський запит Банку судом зазначено, що Господарським судом Луганської області після 05.03.2018 жодних процесуальних документів по справі № 913/984/17 не виносилось, в тому числі щодо припинення іпотеки ПАТ Банк Контракт на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, 59.

З викладеного випливає, що жодних правових підстав для скасування іпотеки Банку на нежилі приміщення в ТОВ ГК Укргаз та державного реєстратора не існувало.

Разом з тим, у зв'язку із незаконним скасуванням іпотеки Банку на нежилі приміщення, стало можливим їх подальше відчуження.

Так, 24.04.2018 ТОВ ГК Укргаз без згоди іпотекодержателя було відчужено нерухоме майно до ТОВ Квадрус Груп . В той самий день ТОВ Квадрус Груп на підставі договору купілві-продажу нежитлових приміщень, серія та номер: № 2692, посвідченого 24.04.2018 приватним нотаріусом КМНО Незнайко Є.В. передало спірне нерухоме майно TOB Вівен Груп , який на сьогодні є власником спірного нерухомого майна (номер запису про право власності 25869913 від 24.04.2018).

В подальшому 25.04.2018 TOB Вівен Груп передало нерухоме майно в іпотеку ТОВ ФК Бастіон (номер запису про іпотеку: 25894482). Підстава: договір іпотеки № 2730, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Незнайко Є.В. та договір позики № П12/25/04-18 від 25.04.2018.

Вищезазначені обставини, а саме незаконне скасування запису про іпотеку Банку, відчуження заставного майна, та подальша передача його в наступну іпотеку, свідчать про дійсні наміри ТОВ ГК Укргаз , ТОВ Вівен груп , а саме - виведення майна із власності Банку.

Звертає увагу суду, що укладання договору купівлі-продажу, підписання акту прийому-передачі приміщення, взагалі суперечило інтересам банківської установи. Так, голова правління ПАТ Банк Контракт ОСОБА_4, діючи умисно, зловживаючи своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, всупереч рішенню спільного засідання Спостережної ради та Правління ПАТ Банк Контракт від 04.08.2015 та всупереч інтересам очолюваної нею банківської установи, здійснила відчуження майна ПАТ Банк Контракт за ціною, що на 10.171.431,00 грн. нижче їх дійсної вартості, чим спричинила шкоду ПАТ Банк Контракт на зазначену суму.

Зазначені обставини були досліджені в межах кримінального провадження № 120151000700007282 від 03.10.2015, внесеного до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України щодо обвинувачення голови Правління ПАТ Банк Контракт ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва (справа № 758/20/17) від 03.01.2017 задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 міста Києва в межах кримінального провадження № 120151000700007282 від 03.10.2015 про накладення арешту на вищевказане нерухоме майно.

Винесення ухвали обґрунтовано тим, що службові особи ПАТ Банк Контракт , зловживаючи своїм службовим становищем, тобто діючи всупереч інтересам зазначеної банківської установи, використовуючи свої повноваження, здійснили продаж приміщення Банку за адресою: місто Київ, вул. Воздвиженська, 58, чим спричинили тяжкі наслідки, і як наслідок - продаж нерухомого майна за ціною 29.068.994,00 грн., що на 36% менше звичайної ціни для вказаного нерухомого майна. Враховуючи вищевикладене, а також те, що перелічене вище майно визнаного речовим доказом, та в межах кримінального провадження заявлено цивільний позов, слідчий суддя прийшов до висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.

13.01.2017 на підставі зазначеної ухвали слідчого судді до Державного реєстру речових прав було внесено запис № 18759208 про обтяження (арешт) нерухомого майна.

Проте, 23.04.2018 державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук С.В. прийнято рішення на підставі вироку Подільського районного суду м. Києва від 04.04.2018 у справі № 758/20/17 про припинення вказаного обтяження.

Заявник зазначає, що рішення державного реєстратора прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки відповідно до ст. 31-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником. З урахуванням перехідних положень Закону України від 06.10.2016 № 1666-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром прав та ЄДРСР, передбаченої Законом, а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов'язково використовує відомості ЄДРСР за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його змісту в електронній формі та паперовій.

Слід зазначити, що станом на 23.04.2018 (і по сьогодні) вирок Подільського районного суду м. Києва від 04.04.2018 у справі № 758/20/17 не набрав законної сили з огляду на подання апеляційної скарги на винесене рішення. Більше того, в тексті самого судового рішення зазначено про встановлення тридцятиденного строку на його апеляційне оскарження, за відсутності якого судове рішення набирає законної сили.

Тобто, 23.04.2018 зазначене судове рішення, винесене 04.04.2018, аж ніяк не могло набрати законної сили. Станом на сьогодні розгляд апеляційних скарг триває, а відтак вирок Подільського суду районного суду м. Києва у справі № 758/20/17 не набрав законної сили.

Попри відсутність законних підстав для скасування арешту на майно, ТОВ ГК Укргаз за попередньою змовою з державним реєстратором Янчук С.В. було здійснено припинення обтяження майна, що зробило можливим подальше відчуження майна.

Статтею 140 Господарського кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства Банк Контракт в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк Контракт Шкурко В.М. про забезпечення позову суд відзначає наступне

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно із ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Судом встановлено, що заявник належними доказами обґрунтував причини звернення із заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Судом також встановлено, що заходи до забезпечення позову, про застосування яких судом просить заявник, відповідають позовним вимогам, на забезпечення яких заявник просить вжити ці заходи. При цьому судом враховано співвідношення права (інтересу), про захист яких просить позивач, та наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Оскільки метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову, суд, з урахуванням пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом, а також з урахуванням того, що наразі записи щодо заборони та арешту спірного майна вилучені з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про забезпечення позову повністю.

При цьому, суд, з врахуванням приписів статті 141 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про відсутність обставин, з якими законодавець пов'язує необхідність застосування зустрічного забезпечення.

Відповідно частині 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства Банк Контракт в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк Контракт Шкурко В.М. про забезпечення позову задовольнити повністю.

2. Накласти арешт на нежилі приміщення в літері А з № 1 по № 17 (групи приміщень № 1), з № 1 по № 24 (групи приміщень № 4), з № 1 по № 14 (групи приміщень № 7), з № 1 по № 18 (групи приміщень № 10), з № 1 по № 18 (групи приміщень № 11), з № 1 по № 16 (групи приміщень № 13), № 1 (групи приміщень № 15), № 1 (групи приміщень № 16), загальною площею 1169,3 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, 58 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 82663580000), що належать на праві власності ТОВ Вівен груп .

3. Стягувачем у виконавчому провадженні за даною ухвалою є: Публічного акціонерного товариства Банк Контракт в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк Контракт Шкурко В.М. (004071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 58, код ЄДРПОУ 19361746).

4. Боржником у виконавчому провадженні за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю Вівен Груп (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 3, код ЄДРПОУ 41510386).

5. Зазначена ухвала з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження має статус виконавчого документа.

6. Дана ухвала набирає законної сили з 05.12.2018 та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

7. Строк пред'явлення даної ухвали до виконання до 05.12.2021.

8. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

СуддяВікторія Вікторівна Сівакова