Рішення

від 05.12.2018 по справі 913/532/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ61022  м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79  inbox@lg.arbitr.gov.ua

---

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ РІШЕННЯ                      05 грудня 2018 року                                                              Справа № 913/532/18                                                                                            Провадження №19/913/532/18 Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” (юридична адреса: квартал Гайового, 35 А, м. Луганськ, 91021; адреса для листування:                 вул. ім. О. Довженка, 11, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100) до Комунальної установи “Територіальне медичне об'єднання м. Лисичанськ”                              (пр. Перемоги, 134, м. Лисичанськ, Луганська область, 93113) про стягнення 73077 грн 25 коп. Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В. Секретар судового засідання - Сокрута Н.М. У засіданні брали участь: від позивача – представник не прибув; від відповідача – представник не прибув ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Комунальної установи “Територіальне медичне об'єднання м. Лисичанськ” про стягнення інфляційних втрат у розмірі 29527 грн 37 коп., 3 % річних у розмірі 10784 грн 09 коп. та пені у розмірі 32765 грн 79 коп. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договорами про закупілю (постачання) електричної енергії за державні кошти №62 від 30.11.2015, №62 від 17.02.2016, №62 від 21.02.2017, №62 від 06.03.2018 стосовно своєчасної оплати рахунків. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.11.2018 відкрито провадження у справі та розгляд справи по суті призначено на 05.12.2018. 20.11.2018 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву №2939 від 16.11.2018, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що відповідач є комунальною установою. Ураховуючи скрутне матеріальне становище відповідача, задоволення вимог позивача, може призвести до поглиблення існуючих фінансових проблем. Крім того, відповідач на час розгляду справи повністю розрахувався з позивачем за отриману активну та реактивну електроенергію. Відзив розглянуто та долучено судом до матеріалів справи. 28.11.2018 від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив б/н від 26.11.2018, в якій він просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зазначив, що 3 % річних та інфляційні втрати не є збитками, про що помилково вказує відповідач, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат постачальника електроенергії від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника за порушення виконання зобов'язання. Відповідь на відзив розглянута та долучена судом до матеріалів справи. Представники сторін в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи. Дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне. 30.11.2015 між  Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” (постачальник, позивач) та Комунальною установою “Територіальне медичне об'єднання м. Лисичанськ” укладено договір про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти №62, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язується у 2015 році поставити споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною дозволеною потужністю 1940,33 кВт, величини якої по кожному об'єкту зазначені у додатку до договору “Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача”, а споживач – оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною. 17.02.2016 між  Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” (постачальник, позивач) та Комунальною установою “Територіальне медичне об'єднання м. Лисичанськ” укладено договір про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти №62, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язується у 2016 році поставити споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною дозволеною потужністю 1935,83 кВт, величини якої по кожному об'єкту зазначені у додатку до договору “Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача”, а споживач – оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною. 21.02.2017 між  Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” (постачальник, позивач) та Комунальною установою “Територіальне медичне об'єднання м. Лисичанськ” укладено договір про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти №62, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язується у 2017 році поставити споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною дозволеною потужністю 1920,83 кВт, величини якої по кожному об'єкту зазначені у додатку до договору “Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача”, а споживач – оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною. 06.03.2018 між  Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” (постачальник, позивач) та Комунальною установою “Територіальне медичне об'єднання м. Лисичанськ” укладено договір про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти №62, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язується у 2018 році поставити споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною дозволеною потужністю 1920,83 кВт, величини якої по кожному об'єкту зазначені у додатку до договору “Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача”, а споживач – оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність у порядку, визначеному чинним законодавством України (п.7.1 договорів). Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 договорів, у разі порушення споживачем строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за необліковану електричну енергію та на відшкодування збитків споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення. На суму нарахованої пені, 3% річних та інфляційних нарахувань споживачу надаються окремі рахунки. Відповідно до п.8 (9)  додатку “Порядок розрахунків” остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання. Розрахунок за необліковану електроенергію споживач здійснює на підставі наданого постачальником рахунку протягом 30 календарних днів, починаючи з наступного дня після його отримання. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки постачальника. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну   дію   господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити   гроші,   надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір. Згідно з ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. За своєю правовою природою укладені між сторонами у справі договори про закупілю (постачання) електричної енергії за державні кошти №62 від 30.11.2015, №62 від 17.02.2016, №62 від 21.02.2017, №62 від 06.03.2018 є договорами енергопостачання, до яких слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України. Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за   договором   енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України       “Про засади функціонування ринку електричної енергії України”       та       “Про електроенергетику”. Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Згідно із ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В п.8 (9) додатку “Порядок розрахунків” до договорів сторони передбачили, що розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання. Розрахунок за необліковану електроенергію споживач здійснює на підставі наданого постачальником рахунку протягом 30 календарних днів, починаючи з наступного дня після його отримання. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки постачальника. Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто – неналежне виконання. Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 30.01.2018 по 12.03.2018 в сумі 32765 грн 79 коп. суд зазначає наступне. Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором. Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 договорів у разі порушення споживачем строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за необліковану електричну енергію та на відшкодування збитків споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення. На суму нарахованої пені, 3% річних та інфляційних нарахувань споживачу надаються окремі рахунки. Судом було перевірено розрахунок пені, наданий позивачем та встановлено, що він є арифметично неправильним. Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок пені, зроблений за допомогою програми “Законодавство”: Рахунок №Строк оплатиСума заборгованості, грн.Часткова оплата, грн.Період нарахуванняпеніКількість днів простроченняСума пені, грн. 62/рем/1/1 від 22.01.2018По 29.01.2018547607,2988,93 19.02.201830.01.2018 – 18.02.2018209601,88 547518,36547518,36 13.03.201819.02.2018-12.03.20183310890,37 62/рем/2/1 від 19.02.2018По 26.02.2018719872,97719872,97 13.03.201827.02.2018-12.03.2018149269,60 62/рем/2/3 від 19.02.2018По 26.02.20182610,102610,10 13.03.201827.02.2018-12.03.20181433,61 Усього:29795,46 З огляду на викладене, обґрунтованою є пеня за період з 30.01.2018 по 12.03.2018 в сумі 29795 грн 46 коп. Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 19.02.2016 по 12.03.2018 в сумі 10784 грн 09 коп. та інфляційних втрат за період з лютого 2016 року по травень 2018 року в сумі 29527 грн 37 коп. суд зазначає наступне. Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом. Підпунктом 1.9 п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” передбачено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3 % річних, судом встановлено, що він є арифметично вірним, зробленим відповідно до приписів діючого законодавства, у зв'язку з чим вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню судом повністю. Підпунктом 3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” передбачено, що згідно з        Законом України “Про індексацію грошових доходів населення”        індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті “Урядовий кур'єр”. Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України “Про інформацію” є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, господарський суд прийшов до висновку про те, що він є арифметично неправильним. Водночас, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що розрахунок позивача є невірним та навести власний розрахунок інфляційних втрат, зроблений за допомогою програми “Законодавство”: № і дата рахункуСтрок оплатиСума заборгованості,грн.Часткова оплата, грн.Період нарахування Сума інфляції, грн. 62/рем/11/1 від 19.11.2015По 26.11.2015288580,91245792,47 23.11.2015 42788,4442788,44 05.10.2016Лютий 2016 – вересень 20162336,91 62/рем/12/1 від 21.12.2015По 28.12.2015348432,3172998,40 29.08.2016Лютий 2016 – липень 201613618,55 275433,91275433,91 05.10.2016Серпень 2016 – вересень 20164116,64 62/рем/1/3 від 19.01.2016По 26.01.20162375,412375,41 13.06.2018Вересень 2016 – травень 2018653,79 62/рем/2/3 від 22.02.2016По 29.02.20162204,982204,98 13.06.2018Вересень 2016 – травень 2018606,88 62/рем/3/3 від 21.03.2016По 28.03.20162244,362244,36 13.06.2018Вересень 2016 – травень 2018617,72 62/рем/4/3 від 19.04.2016По 26.04.20162298,402298,40 13.06.2018Вересень 2016 – травень 2018632,60 62/рем/5/3 від 19.05.2016По 26.05.20162346,502346,50 13.06.2018Вересень 2016 – травень 2018645,84 62/рем/6/3 від 22.06.2016По 01.07.20162583,602583,60 13.06.2018Вересень 2016 – травень 2018711,09 62/рем/7/3 від 19.07.2016По 26.07.20163260,063260,06 13.06.2018Вересень 2016 – травень 2018897,28 62/рем/8/3 від 19.08.2016По 29.08.20163471,133471,13 13.06.2018Вересень 2016 – травень 2018955,37 62/рем/9/3 від 19.09.2016По 26.09.20163294,893294,89 13.06.2018Жовтень 2016 – травень 2018832,57 62/рем/10/3 від 19.10.2016По 26.10.20163341,513341,41 10.10.2017Листопад 2016 – вересень 2017441,43 62/рем/11/3 від 21.11.2016По 28.11.20163442,223442,22 10.10.2017Грудень 2016 – вересень 2017385,83 62/рем/12/3 від 19.12.2016По 26.12.20163335,093335,09 10.10.2017Січень 2017 – вересень 2017340,74 62/рем/1/3 від 19.01.2017По 26.01.20173430,09437,23 19.02.2017 2992,862992,86 10.10.2017Березень 2017 –вересень 2017237,58 62/рем/2/3 від 21.02.2017По 28.02.20172367,052367,05 10.10.2017Березень 2017 –вересень 2017187,90 62/рем/3/3 від 20.03.2017По 27.03.20172359,772359,77 10.10.2017Квітень 2017 – вересень 2017142,29 62/рем/4/3 від 19.04.2017По 26.04.20172660,822660,82 10.10.2017Травень 2017 – вересень 2017135,28 62/рем/5/3 від 22.05.2017По 29.05.20172188,162188,16 10.10.2017Червень 2017 – вересень 201781,74 62/рем/6/3 від 20.06.2017По 27.06.20172257,982257,98 10.10.2017Липень 2017 – вересень 201747,46 62/рем/7/3 від 19.07.2017По 26.07.20172074,942074,94 10.10.2017Серпень 2017 – вересень 201739,38 62/рем/1/3 від 22.01.2018По 29.01.20182368,522368,52 13.03.2018Лютий 201821,32 Усього28686,19 Таким чином, стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати за період з лютого 2016 року по травень 2018 року в сумі 28686 грн 19 коп. Ураховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково. Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд – В И Р І Ш И В: 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” до Комунальної установи “Територіальне медичне об'єднання м. Лисичанськ”                              задовільнити частково. 2. Стягнути з Комунальної установи “Територіальне медичне об'єднання                           м. Лисичанськ” (пр. Перемоги, 134, м. Лисичанськ, Луганська область, 93113, код ЄДРПОУ 25370548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” (квартал Гайового, 35 А, м. Луганськ, 91021, код ЄДРПОУ 31443937) на п/р №26006304703374 у ФЛОУ АТ “Ощадбанк” у м. Сєвєродонецьк, МФО 304665, код ЄДРПОУ 31443937, пеню в сумі 29795 грн 46 коп., 3% річних у сумі 10784 грн 09 коп., інфляційні втрати в сумі 28686 грн 19 коп., судовий збір у сумі 1670 грн 10 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені  ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5  Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 10.12.2018. Суддя                                                                                                 Т.В. Косенко