Постанова

від 10.12.2018 по справі 908/1059/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10.12.2018                                                                         Справа №  908/1059/18 м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65      Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,      суддів - Кощеєва І.М., Подобєда І.М., розглянувши апеляційну скаргу   товариства з обмеженою відповідальністю «Грант-ЛТД» на   рішення господарського суду   Запорізької області від 25.07.2018 у справі №908/1059/18 (суддя Проскуряков К.В., повне рішення складено 27.07.2018) за позовом   об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Диво-Будинок-Запоріжжя», м.Запоріжжя до   відповідача   товариства з обмеженою відповідальністю «Грант-ЛТД», м.Запоріжжя про   стягнення 41999грн.87коп.    ВСТАНОВИВ: - рішенням господарського суду Запорізької області від 25.07.2018 позов об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ) «Диво-Будинок-Запоріжжя» задоволено частково, з товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Грант-ЛТД» на користь позивача стягнуто заборгованість по внесках на утримання будинку та прибудинкової території з квітня 2017 по квітень 2018 в сумі 35 967 грн. 49 коп., заборгованість по сплаті разового внеску до резервного фонду в сумі 1 811 грн. 10 коп., три відсотки річних за період з червня 2017 по травень 2018 в сумі 503 грн. 80 коп., інфляційні втрати за період з червня 2017 по квітень 2018 в сумі 2 008 грн. 20 коп., в іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено; - приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, що позивачем доведено обставини щодо наявності заборгованості відповідача по сплаті щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території, при цьому доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем суду не подано; - не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Грант-ЛТД» подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та в задоволенні позову відмовити в повному обсязі; - у поданій скарзі йдеться про те, що загальний обсяг площі, яка підлягає оплаті за 1 кв. м на утримання будинку та прибудинкової території складає не 603,7 кв.м, а 514 кв.м, саме на таку площу можуть бути нараховані платежі, а в розрахунок за 1 кв.м повинна враховуватись корисна площа 423 кв.м згідно з актом приймання житлового будинку з вбудованою їдальнею від 30.12.1963, також, ТОВ «Грант-ЛТД» зазначив, що через невиконання ОСББ свого гарантійного листа від 19.06.2017, а саме прокладка водопроводу, товариство понесло збитки у зв'язку з можливою аварією в гардеробі і псуванням речей відвідувачів та великої загрози прокладки водопроводу під кабелем високої напруги при аварійній ситуації в сумі 10 450 грн., сума мала бути зарахована як сплата боргу, а також, що відповідач повинен сплачувати тариф за утримання будинку та прибудинкової території тільки після укладання договору з ОСББ, в якому буде вказано площі, тарифи та порядок оформлення актів виконаних робіт; - листом від 04.10.2018 №48 скаржником надіслано документи, що є доказами у справі, а саме: запит до ГУ ГФС м. Запоріжжя №17/08 від 17.08.2008; - підставою для направлення документів скаржником визначено вимоги ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2018 про відкриття апеляційного провадження у даній справі; - позивач вважає рішення суду обґрунтованим, у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, вважає, що наведена в цій скарзі аргументація не знаходить свого підтвердження в наданих відповідачем доказах. Відповідно до ч.1   ст.269 Господарського процесуального кодексу України   суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного. Як вбачається з матеріалів справи, між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (продавцем) та ТОВ «Грант-ЛТД» (покупцем) укладено договір купівлі – продажу державного майна шляхом викупу №447 від 10.04.2001, на підставі п.1.1 якого продавець передав у власність покупцю державне приміщення кафе (приміщення V підвалу та цокольного поверху, літ. А-6) внутрішньою площею 609,4 кв.м, яке розташоване в жилому будинку за адресою м. Запоріжжя, вул. Радгоспна, 32, а покупець – прийняв це майно. Приміщення V підвалу та цокольного поверху, літ. А-6 по вул. Радгоспна, 32 у м. Запоріжжя зареєстровано орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» на праві колективної власності за ТОВ «Грант-ЛТД», про що до реєстрової книги 17.05.2011 внесено запис №1364 та видано реєстраційне посвідчення. Згідно  з  технічним  паспортом  на  нежитлове  приміщення  V,  виготовленим 10.04.2013 вказаним підприємством, загальна площа приміщень становить 603,7 кв.м. 18.07.2016 співвласниками будинку по вул.Олександра Говорухи (колишня Радгоспна) буд.32 створено ОСББ «Диво-Будинок-Запоріжжя». У п. 1 розділу III Статуту ОСББ «Диво-Будинок-Запоріжжя», затвердженого установчими зборами останнього 03.07.2016 передбачено, що органом управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об'єднання. Згідно з п. 2 розділу III Статуту вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Відповідно до п. 11 розділу III Статуту   рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. П.2 розділу IV Статуту передбачено, що   сплата встановлених загальними зборами об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об'єднання, є обов'язковою для всіх співвласників. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі, відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та Статуту. Рішенням загальних зборів ОСББ «Диво-Будинок-Запоріжжя», оформленим протоколом №3 від 19.03.2017   вирішено встановити щомісячний платіж співвласників на утримання будинку та прибудинкової території   в сумі 4,5 грн. за 1 кв.м   загальної площі приміщення, створити резервний фонд імені «Диво-Будинок-Запоріжжя» та   встановити розмір разового внеску до нього в сумі 3,00 грн. за 1 кв.м загальної площі приміщення. Відповідно до витягу з протоколу №6 від 12.04.2017   засідання правління ОСББ  «Диво-Будинок-Запоріжжя» вирішено встановити вартість щомісячного платежу на утримання будинку за   1 кв.м в сумі   4,1748 грн.   та залишити разовий внесок до резервного фонду згідно з протоколом №3 загальних зборів ОСББ від 19.03.2017 в сумі 3,00 грн. за 1 кв.м. Рішенням загальних зборів ОСББ «Диво-Будинок-Запоріжжя», оформленим протоколом №4   від   16.12.2017   затверджено розмір  платежів  та  внесків  на  утримання будинку в сумі   5,42 грн. за 1 кв.м   загальної площі нежитлового приміщення ТОВ «Грант-ЛТД». Позивач, звертаючись із даним позовом до суду, обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач не сплачує грошових коштів за послуги на утримання будинку та прибудинкової  території   за  період  з  01.04.2017 по 31.05.2018 в  сумі  39 349,15 грн. та внеску до резервного фонду в сумі 1811,10 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по внесенню платежів на утримання будинку та прибудинкової території та внеску до резервного фонду позивачем нараховані три проценти річних в сумі 590 грн. 04 коп. за період з 01.06.2017 по 01.05.2018 та втрати від інфляції в сумі 2060 грн. 65 коп. за період з червня 2017 по квітень 2018 р.р. Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, що і стало причиною виникнення даного спору. Відповідно до ч.ч.1,3 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Згідно з ст.509 Кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених   статтею 11   цього Кодексу. Ст.526 Кодексу передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Як встановлено ст.610 Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно з п. 5,6,8 ч.1 ст.1   Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Відповідно до ч.1 ст. 5 названого Закону спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. За приписами ч.2 ст. 7 Закону кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. Ч. 1 ст. 9 Закону передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку). П.1,4 ч.1  та п.2,3 ст.12 Закону встановлено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Відповідно до ст.1   Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" терміни вживаються в такому значенні: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Згідно з ч.4 ст. 4 Закону основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Як передбачено ст. 10 Закону вищим органом управління об'єднання є загальні збори; рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників; рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом); співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії; рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку; до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Ст.13 Закону передбачено, що у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду. За приписами ст.15 Закону співвласник зобов'язаний: своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Згідно з ст. 17 Закону для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів. Ст.20 Закону встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Відповідно до ст.21 Закону порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та статуту об'єднання. За приписами ст.22 Закону встановлено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Відповідно до ст. 23 Закону утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів. Отже, з наведених норм випливає, що кожний власник квартири та нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території. При цьому обов'язок  утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема ст. 322 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: встановлення рішеннями загальних зборів ОСББ розмірів щомісячних платежів на утримання будинку та прибудинкової території, розміру разового внеску до резервного фонду, порушення товариством зобов'язань по внесенню таких платежів, а також ненадання товариством доказів, які б спростовували таке порушення, господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з товариства на користь ОСББ    «Диво-Будинок-Запоріжжя» заборгованості зі внесків на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 35   967 грн. 49 коп., заборгованості зі сплати разового внеску до резервного фонду в сумі 1   811 грн. 10 коп., трьох процентів річних в сумі 503 грн. 80 коп., та інфляційних втрат в сумі 2   008 грн. 20 коп. Також, колегія суддів погоджується з відмовою господарським судом в задоволенні решти позову внаслідок встановлення платежу на утримання будинку в сумі 4,1748 грн. протоколом засідання правління ОСББ від 12.04.2017, що не було враховане останнім при виконанні розрахунку заборгованості при зверненні з позовом. З огляду на викладене рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні. Доводи скаржника про те, що ОСББ при здійсненні розрахунку платежу на утримання будинку за 1 кв.м має враховувати виключно корисну площу приміщення 423 кв.м згідно з актом введення житлового будинку з вбудованою їдальнею від 30.12.1963 колегією суддів відхиляються, оскільки нарахування таких платежів здійснюється пропорційно до загальної площі, а саме 603,7 кв.м нежитлового приміщення у відповідності до ст. 20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Крім цього, скаржник вказує, що через невиконання ОСББ свого гарантійного листа від 19.06.2017, а саме прокладка водопроводу, товариство понесло збитки у зв'язку з можливою аварією в гардеробі і псуванням речей відвідувачів та великої загрози прокладки водопроводу під кабелем високої напруги при аварійній ситуації в сумі 10   450грн. Вказану суму скаржник просив позивача зарахувати в оплату боргу. Колегія суддів зазначає, що скаржником не підтверджено жодними доказами вказану суму збитків з можливої аварії в гардеробі, з зустрічною позовною заявою скаржник не звертався до суду першої інстанції. Також, колегія суддів звертає увагу, що скаржник не позбавлений можливості звернутися з позовом про стягнення вказаної суми збитків у позовному провадженні. Доводи скаржника про обов'язок сплати тарифу за утримання будинку та прибудинкової території тільки після укладення договору з ОСББ, в якому буде вказано площі, тарифи та порядок оформлення актів виконаних робіт визнані колегією суддів безпідставними, оскільки відсутність договору між скаржником та ОСББ щодо утримання житлового будинку і прибудинкової території не є підставою для звільнення від сплати відповідних внесків за наявності обов'язку скаржника, встановленого чинним законодавством. Клопотання скаржника про надання нових доказів задоволенню не підлягає. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2018 про відкриття апеляційного провадження не встановлювалися вимоги до сторін щодо надання доказів. Сторонам належало лише надати докази направлення копії відзиву на апеляційну скаргу з доданими до нього документами на адресу інших учасників справи. При цьому на виконання вимог ст. 269 Цивільного кодексу України скаржником не доведені обставини щодо неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 269,  270,  275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд ПОСТАНОВИВ: - рішення господарського суду Запорізької області від 25.07.2018 у справі №908/1059/18 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення; - постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду з підстав, передбачених п.2  ч.3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України Головуючий                                                                  І.Л.Кузнецова    Суддя                                                                              І.М. Кощеєв   Суддя                                                                                І.М. Подобєд