ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №1340/3830/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі
головуючого-судді Кухар Н.А.
секретар судового засідання Шавель М.М.
з участю:
представника позивача - ОСОБА_1.
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_3 організації Молодіжний інформаційно консалтинговий центр За якісний транспорт до Управління транспорту Департаменту Житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради про визнання незаконними та скасування наказу та зобов язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
На розгляді Львівського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_3 організації Молодіжний інформаційно консалтинговий центр За якісний транспорт до Управління транспорту Департаменту Житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради у якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати наказ № 23 Управління транспорту Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської міської ради від 01.08.2018 року? яким затверджено персональний склад конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутках загального користування;
- зобов'язати Управління транспорту Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради затвердити новий законний персональний склад конкурсного комітету з визначення автомобільного перевізника на міському автобусному маршруті загального користування.
Ухвалою від 04 вересня 2018 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.
Ухвалою від 15 листопада 2018 року закрито підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом Управління транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради №23 від 01.08.2018 затверджено новий персональний склад конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування. Позивач вказує на те, що під час затвердження персонального складу конкурсного комітету Управлінням транспорту Львівської міської ради, як організатором конкурсу, не було додержано вимоги Порядку проведення конкурсу, оскільки діяльність більшості громадських організацій не є пов'язаною із автомобільним транспортом.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задоволити.
Відповідачем на адресу суду подано відзив, який обґрунтований тим, що відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України Про автомобільний транспорт встановлено, що організація проведення конкурсу на визначення умов перевезень покладається на органи виконавчої влади та місцевого самоврядування. Персональний склад конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування затверджується організатором у відповідності до п.п.22-24 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року № 1081. Вказують, що вказаним Порядком не встановлено обов'язку організатора щодо отримання пропозицій від громадських організацій стосовно включення їх представників до складу конкурсного комітету з визначення автомобільного перевізника на міських автобусних маршрутах загального користування. З огляду на викладене, просять у задоволенні позову відмовити повністю.
Представники відповідача в судовому засіданні просили суд у задоволенні позову відмовити за безпідставністю, з підстав, що зазначені у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що 10.08.2018 року керівник ГО За якісний транспорт ОСОБА_4, звернувся із заявою до В.о. начальника Управління транспорту Львівської міської ради в якій просив включити ГО За якісний транспорт в конкурсний комітет щодо обслуговування міських автобусних маршрутів у м. Львові.
21.08.2018 року Управлінням транспорту Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради було прийнято наказ № 23 Про затвердження персонального складу конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування .
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд при вирішенні адміністративної справи виходив з наступного.
Згідно з ст. 11 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Визначення умов перевезень та проведення конкурсу передбачено ст. 44 Закону України Про автомобільний транспорт .
Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті, організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
До обов'язкових умов конкурсу на перевезення пасажирів належать: визначена органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування обґрунтована структура парку автобусів, що працюватимуть на маршруті загального користування, за пасажиромісткістю, класом, технічними та екологічними показниками.
Вказаною статтею також передбачено те, що для підготовки та проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет, до складу якого входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та територіальних органів Національної поліції, а також громадських організацій у сфері автомобільного транспорту.
До конкурсного комітету не можуть входити представники суб'єктів господарювання - автомобільних перевізників, які є учасниками конкурсу або які діють на ринку перевезень пасажирів і можуть впливати на прийняття рішень комітету.
Для організації забезпечення і підготовки матеріалів для проведення засідань конкурсного комітету органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування на конкурсних умовах за договором залучають підприємство (організацію), що має фахівців та досвід роботи не менше трьох років з питань організації пасажирських перевезень. Конкурс проводиться із залученням представників відповідних органів виконавчої влади, а також представників громадських організацій. Залучене для проведення засідань конкурсного комітету підприємство (організація) готує матеріали щодо умов конкурсу, паспортів автобусних маршрутів, аналізу одержаних пропозицій та їх оцінки, договорів з переможцями конкурсу та інші матеріали.
Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081 затверджено Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (далі Порядок № 1081).
Цей Порядок визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі області (внутрішньообласний маршрут), автобусному маршруті, що не виходить за межі території району (внутрішньорайонний маршрут), автобусному маршруті, що проходить у межах населеного пункту (міський маршрут), та автобусному маршруті, що проходить у межах обєднаної територіальної громади (далі - конкурс), а також процедуру визначення автомобільного перевізника для роботи на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласний маршрут).
Відповідно до п. 22 вказаного Порядку № 1081 персональний склад конкурсного комітету затверджується організатором, який призначає голову, його заступника та секретаря.
Секретар конкурсного комітету призначається організатором з числа представників організатора або робочого органу і включається до складу конкурсного комітету без права голосу.
Згідно з п. 23 Порядку до складу конкурсного комітету входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Укртрансбезпеки, Національної поліції, територіального органу з надання сервісних послуг МВС та громадських організацій. При цьому кількість представників громадських організацій, діяльність яких пов'язана з автомобільним транспортом, повинна становити не менш як 50 відсотків загальної кількості представників громадських організацій.
До складу конкурсного комітету не можуть входити представники суб'єктів господарювання - автомобільних перевізників, які є перевізниками-претендентами або які провадять діяльність на ринку перевезень пасажирів, а також представляють інтереси окремих автомобільних перевізників.
Чисельність складу конкурсного комітету визначається організатором за поданням наведених у пункті 23 цього Порядку органів та організацій.
Із складу конкурсного комітету 50 відсотків - представники органів виконавчої влади та (або) органів місцевого самоврядування, решта - представники громадських організацій.
Відповідно до п. 25 Порядку № 1081 до участі в засіданні конкурсного комітету, на якому визначається автомобільний перевізник для роботи на міжміському та приміському автобусних маршрутах, які не виходять за межі території району, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні держадміністрації запрошують представників відповідної районної держадміністрації.
Згідно п. 26 організатор та робочий орган можуть для здійснення своїх повноважень залучати відповідних фахівців та експертів за їх згодою.
Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вказаними нормами законодавства не передбачено обов'язку організатора, у даному випадку Управління транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради отримувати пропозиції від громадських організацій стосовно включення їх представників до складу конкурсного комітету з визначення автомобільного перевізника на міських автобусних маршрутах загального користування.
Згідно ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України, зокрема, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій. Отже, метою звернення до адміністративного суду із позовом є необхідність захисту порушеного права, свобод чи інтересів.
У контексті з положеннями ч.1 ст.5 КАС України, яка передбачає право на судовий захист, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Верховний Суд України у Постанові від 24 січня 2017 року зробив висновок, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Таким чином, суд вважає, що Управління транспорту Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради при прийняті наказу № 23 Про затвердження персонального складу конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування , діяло в межах передбачених Конституцією та законами України, а позивач ОСОБА_3 організація Молодіжний інформаційно - консалтинговий центр За якісний транспорт не довела порушення свого права чи інтересу внаслідок прийняття такого рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 вказаного Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач доводи позивача щодо протиправності наказу №23 від 01.08.2018 спростував.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, тому в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення на користь позивача судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд -
в и р і ш и в :
У задоволенні позову ОСОБА_3 організації Молодіжний інформаційно консалтинговий центр За якісний транспорт (місцезнаходження: м. Львів, вул. Січовий Стрільців, 3 оф.213, код ЄДРПОУ 39351524) до Управління транспорту Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (місцезнаходження: м. Львів, вул. Академіка Сахарова,2, код ЄДРПОУ 41005838) визнання незаконними та скасування наказу та зобов язання вчинити дії, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 10 грудня 2018 року.
Суддя Кухар Н.А.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2018 |
Оприлюднено | 11.12.2018 |
Номер документу | 78417039 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Кухар Наталія Андріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні