Справа № 1540/4284/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Стефанова С.О.,
за участю секретаря судового засідання - Гунька О.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),
представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Аеропорт Хендлінг до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6 та від 31.07.2018 року № НОМЕР_7, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю Аеропорт Хендлінг (надалі по тексту - позивач або ТОВ Аеропорт Хендлінг ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або ГУ ДФС в Одеській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.05.2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6 та від 31.07.2018 року № НОМЕР_7.
В обґрунтування позовних вимог позивач в цілому зазначив, що на підставі акту №000359/15-32-14-04/372821171 від 26.04.2018 року Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Аеропорт Хендлінг , код ЄДРПОУ 37282171 податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 (далі - акт перевірки) та висновку про розгляд заперечень ГУ ДФС в Одеській області винесено податкові повідомлення - рішення від 23.05.2018 р. №0020561404 (форма Р ), №0020571404 (форма Р ), №0020521402 (форма Д ), №0020481402 (форма С ), №0020491402 (форма С ), №0020611404 (форма В4 ), №0020531402 (форма ПС ), №0020501402 (форма С ), з якими ТОВ Аеропорт Хендлінг не погодилось та скориставшись правом, передбаченим ст.56 Податкового кодексу України в межах процедури адміністративного оскарження (заходу досудового врегулювання спору), звернулося до контролюючого органу вищого рівня. За результатами розгляду скарги ТОВ Аеропорт Хендлінг Державною фіскальною службою України було винесене рішення №24609/6/99 99-11-01-01-25 від 26.07.2018 р. відповідно до якого ДФС України: скасувала податкові повідомлення рішення ГУ ДФС в Одеській області від 23.05.2018 р. №0020481402 та №0020491402, як такі, що винесені без врахування вимог Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень - рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 р. №1204 (далі - Порядок №1204) та зобов'язало ГУ ДФС в Одеській області винести нове податкове повідомлення рішення відповідно до вимог зазначеного Порядку №1204; залишила без змін податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС в Одеській області від 23.05.2018 р. №0020501402, №0020561404, №0020571404, №0020521402, №0020611404, №0020531402, а скаргу - без задоволення. Вищезазначене рішення ДФС України про результати розгляду скарги №24609/6/99-99-11-01-01-25 від 26.07.2018 р. надійшло на адресу ТОВ Аеропорт Хендлінг 31.07.2018 р. 08.08.2018р. на адресу ТОВ Аеропорт Хендлінг також надійшло податкове повідомлення - рішення №0032401402 від 31.07.2018 р., винесене ГУ ДФС в Одеській області на підставі акту перевірки №000359/15-32-14-04/3728217 від 26.04.2018 р. та рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 26.07.2018 р. №24609/6/99-99-11-01-01-25, розмір штрафних санкцій (пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД), який склався із суми санкцій, раніше нарахованих контролюючим органом згідно податкових повідомлень рішень від 23.05.2018 р. №0020481402 та №0020491402. Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю порушень, що стали підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою судді від 27 серпня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання по справі призначено на 13 вересня 2018 року на 11:00 годині.
12 вересня 2018 року представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву (вхід № 26773/18), згідно якого, відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись в цілому на те, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржувані рішення є законними.
01 жовтня 2018 року представником позивача через канцелярію суду (вхід. № 28847/18) подано відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 08 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 30 жовтня 2018 року о 12:00 годині.
28 листопада 2018 року позивачем через електронну пошту суду подано письмові пояснення (вхід. № ЕП/6879/18), які також надійшли через канцелярію суду 30.11.2018 року (вхід. № 37000/18).
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові, відповіді на відзив та письмових поясненнях.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив на позовну заяву, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Судом встановлено, що в період з 29.03.2018 року по 19.04.2018 року на підставі направлень, виданих ГУ ДФС в Одеській області, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 1 квартал 2018 року, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області № 948 від 13.02.2018 року, посадовими особами відповідача проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ Аеропорт Хендлінг з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року, валютного законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.
За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт №000359/15-32-14-04/372821171 від 26.04.2018 року Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Аеропорт Хендлінг , код ЄДРПОУ 37282171 податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 , відповідно до висновку якого перевіркою встановлено порушення позивачем:
- п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на прибуток в сумі 408 053 грн., в томк числі за 2017 рік в сумі 408 053 грн.;
- п. 185.1 ст. 185, п. 186.2 ст. 186, п. 187.1 ст. 187 та п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України, встановлено заниження від'ємного значення: січень 2015 в сумі - 1 473 672 грн., лютий 2015 в сумі - 437 842 грн., березень 2015 в сумі - 346 338 грн., та завищення від'ємного значення: квітень 2015 в сумі 39 120 грн., травень 2015 в сумі 1 541 620 грн., червень 2015 в сумі 1 468 666 грн., липень 2015 в сумі 1 468 666 грн., серпень 2015 в сумі 175 617 грн., вересень 2015 в сумі 1 435 219 гри., жовтень 2015 в сумі 1 306 160 грн., листопад 2015 в сумі 1 675 485 грн., грудень 2015 в сумі 2 027 458 грн., січень 2016 в сумі 1 949 573 грн., лютий 2016 в сумі 2 153 639 грн., березень 2016 в сумі 1 948 403 грн., квітень 2016 в сумі 1 823 805 грн., травень 2016 в сумі 1 762 100 грн., червень 2016 в сумі 505 290 грн., липень 2016 в сумі 652 164 грн., серпень 2016 в сумі 137 712 грн., вересень 2016 в сумі 148 511 грн., жовтень 2016 в сумі 170 826 грн., листопад 2016 в сумі 44 927 грн., грудень 2016 в сумі 30 322 грн., січень 2017 в сумі 173 003 грн., лютий 2017 в сумі 288 118 гри., березень 2017 в сумі 223 808 грн.. квітень 2017 в сумі 120 437 грн. травень 2017 в сумі 6 595 грн., червень 2017 в сумі грн., липень 2017 в сумі грн., серпень 2017 в сумі 17 203 грн., вересень 2017 в сумі 44865 грн.;
встановлено заниження ПДВ всього у сумі всього 6 577 600 грн., в тому числі травень 2015 в сумі 160430 грн., червень 2015 в сумі 269 168 грн., липень 2015 в сумі 218537 грн., серпень 2015 в сумі 175617 грн., лютий 2016 в сумі 539 334 грн., березень 2016 в сумі 216 525 грн., квітень 2016 в сумі 476 365 грн. травень 2016 в сумі 286 756 грн., червень 2016 в сумі 1 593 031 грн., липень 2016 в сумі 74 313 грн., серпень 2016 в сумі 777 162 грн., вересень 2016 в сумі 208 973 грн., жовтень 2016 в сумі 144 129 грн., листопад 2016 в сумі 272 707 грн., грудень 2016 в сумі 169 509 грн., березень 2017 в сумі 192 858 грн., квітень 2017 в сумі 263 398 грн. травень 2017 в сумі 294 142 грн., червень 2017 в сумі 21 977 грн., липень 2017 в сумі 22 144 грн., вересень 2017 в сумі 200 525 грн.;
- п.2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, в результаті чого неоприбуткування готівкових коштів у касі склало 3953,00 грн.;
- ст.163, п.164.2.17, ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, встановлено неутримання податковим агентом ТОВ Аеропорт Хендлінг податку з доходів фізичної особи, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 3 352,06 грн.;
- відповідно до ст.168 Податкового Кодексу, з урахуванням пп.1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу донараховано військового збору у сумі 240,07 грн.;
- п.п. 16.1.3 п.16.1 ст. 16, п.103.9 ст. 103 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України №897 від 20.10.2015 року Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства , в частині неподання Податкової декларації (Додатку ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2015 рік, 1 квартал 2016 року, І півріччя 2016 року, 3 квартали 2016 року, 2016 рік, 1 квартал 2017 року, півріччя 2017 року, 3 квартали 2017 року;
- ст. 1 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , в частині несвоєчасного отримання валютної виручки від компанії Nord Holding Inc. (USA) (США) в сумі - 1 940,00 дол. США, від компанії Landhilі Trading Limited (Гібралтар) в сумі 3 405,56 дол. США, від компанії ІNTRACO MANAGEMENT LTD (Британські Віргінські острови) в сумі 1813,33 дол. США;
Встановлена прострочена дебіторська заборгованість по договору № 9-59-2014 від 06.06.2014 року, укладеному з компанією Nord Holding Inc. (USA) (США) в сумі 1 940,00 дол. США, по договору № 9-47-2014 від 15.05.2014 року з компанією Landhilі Trading Limited (Гібралтар) в сумі - 3 405,56 дол. США, по договору № 9-43-2014 від 15.05.2014 року з компанією ІNTRACO MANAGEMENT LTD (Британські Віргінські острови) в сумі - 1 813,33 дол. США;
- ст. 2 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , зі змінами та доповненнями, в частині неотримання імпортної продукції від компанії CAROSAN TRADING LTD (Британські Віргінські острови) у розмірі 2 405 553,12 дол. США;
Встановлена прострочена дебіторська заборгованість по договору про відступлення права вимоги № САR/АХ110114 від 10.02.2014 року укладеному з компанією CAROSAN TRADING LTD (Британські Віргінські острови) в сумі - 2 405 553,12 дол. США;
- ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 року № 319/94 Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами , п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю та наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 року № 207, в частині порушення порядку декларування валютних цінностей у Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.04.2015 року, на 01.07.2015 року, на 01.10.2015 року, на 01.01.2016 року, на 01.04.2016 року, на 01.07.2016 року, на 01.10.2016 року, на 01.01.2017 року, на 01.04.2017 року, на 01.07.2017 року, на 01.10.2017 року;
- п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, що призвело до не нарахування та несплати податку на прибуток нерезидента у 2017 році в сумі 737252,33 грн. (а.с. 46-70 том 1).
Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, керуючись правом, передбаченим п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ листом № 44 від 07.05.2018 р. на адресу ГУ ДФС в Одеській області були подані заперечення, за результатами розгляду яких, згідно висновку про розгляд заперечень до акту перевірки ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ №7595/10/15-32-14-04 від 18.05.2018р. (далі - висновок про розгляд заперечень) висновки акту перевірки щодо заниження ПДВ на загальну суму 207 387 грн. за вересень 2017р. скориговані документами, а саме завіреними копіями банківських виписок з наведенням нерезидентів та номерів контрактів відносно надання послуг з наземного обслуговування повітряних суден, які виконують міжнародні рейси, наданими ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ під час розгляду заперечень супровідним листом від 17.05.2018р. №45, у зв'язку із чим підтверджено, правомірність застосування ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ ставки 0% ПДВ при перерахуванні передплат від нерезидентів, що виконують в Міжнародному аеропорту ОСОБА_1 міжнародні рейси та обслуговуються з боку ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ .
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 23.05.2018 року №0020561404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 612 080, 00 грн. (за податковими зобов'язаннями - 408 053 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 204 027 грн.), №0020571404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7 151 199,00 грн. (за податковими зобов'язаннями - 4 767 466 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 383 733 грн.), №0020521402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені у розмірі 1 259 928,57 грн. (за податковими зобов'язаннями - 737 252,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 522 676,24 грн.), №0020481402, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконаних зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 12 008 667, 22 грн., №0020491402, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконаних зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 121 148,38 грн., №0020611404, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення сум податку на додану вартість на суму 27 039 грн., №0020531402, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 360,00 грн. з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, №0020501402, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконаних зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 1 870,00 грн. (а.с. 71-82 том 1, 17-30 том 2).
Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та скориставшись правом, передбаченим ст.56 Податкового кодексу України в межах процедури адміністративного оскарження (заходу досудового врегулювання спору), ТОВ Аеропорт Хендлінг звернулося зі скаргою на зазначені рішення до контролюючого органу вищого рівня.
За результатами розгляду скарги ТОВ Аеропорт Хендлінг Державною фіскальною службою України було винесене рішення №24609/6/99 99-11-01-01-25 від 26.07.2018 року, відповідно до якого ДФС України: скасувала податкові повідомлення рішення ГУ ДФС в Одеській області від 23.05.2018 року №0020481402 та №0020491402, як такі, що винесені без врахування вимог Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень - рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204 (далі - Порядок №1204) та зобов'язало ГУ ДФС в Одеській області винести нове податкове повідомлення рішення відповідно до вимог зазначеного Порядку №1204; залишила без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 23.05.2018 року №0020501402, №0020561404, №0020571404, №0020521402, №0020611404, №0020531402, а скаргу - без задоволення.
На підставі акту перевірки №000359/15-32-14-04/3728217 від 26.04.2018 року та вищезазначеного рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 26.07.2018 року №24609/6/99-99-11-01-01-25, ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0032401402 від 31.07.2018 року, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконаних зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у загальному розмірі 12 129 815,60 грн. (а.с. 83 том 1), розмір штрафних санкцій (пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД) по якому складено із суми санкцій, раніше нарахованих контролюючим органом згідно податкових повідомлень рішень від 23.05.2018 року №0020481402 та №0020491402.
Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятими вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ Аеропорт Хендлінг оскаржило їх у судовому порядку, вимагаючи визнання протиправними та скасування.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.
Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року №2755-VI.
Згідно з положеннями ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний, зокрема: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Як встановлено судом, на підставі акту перевірки, у зв'язку з встановленням з боку позивача порушень п.п.14.1.1 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ГУ ДФС в Одеській області винесене податкове повідомлення - рішення від 23.05.2018 р. №0020561404, яким ТОВ Аеропорт Хендлінг збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 612 080, 00 грн. (за податковими зобов'язаннями - 408 053 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 204 027 грн.).
Надаючи правову оцінку даному рішенню, суд виходив з наступного.
Як вбачається з акту, перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ Аеропорт Хендлінг показників у рядку 01 Декларації Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2017 р. встановлено їх заниження в сумі 2 266 959 грн. за 1 квартал 2017р., півріччя 2017 року, 3 квартал 2017р., 2017 рік.
Згідно Додатку №7 до акту попередньої планової перевірки ТОВ Аеропорт Хендлінг (акт №1/15-53-22-02/37282171 від 04.01.2016 р.) було зафіксовано кредиторські заборгованості по бухгалтерському рахунку №631 станом на 01.01.2014 р. на загальну суму - 2 266 959 грн.
Так, кредиторська заборгованість ТОВ Аеропорт Хендлінг за ТМЦ та послуги перед ПАТ Міжнародний аеропорт Сімферополь , код ЄДРПОУ 1130621 станом на 30.09.2014 р. складає - 2 266 959,13 грн.
Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2017 р. встановлено його заниження в сумі 408053 грн. (2 266 959,13 грн. х 18% = 408 053 грн.).
Заниження суми доходу в рядку 01 Декларації у 2017 році у сумі 2 266 959 грн. відбулося, на думку перевіряючих, в порушення наступних положень Податкового кодексу України.
Згідно положень п.п.14.1.257 п.14.1 ст. 257 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - це (у тому числі, але не виключно) сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.
Строки позовної давності передбачені Цивільним кодексом України, зокрема згідно положень статті 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно положень пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 Податкового кодексу України. Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження в Україні та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або забутку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів; фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Судом встановлено, що встановлюючи вказане порушення, посадові особи органу ДФС не врахували наступне.
Контрагентом, перед яким зафіксовано в акті перевірки кредиторську заборгованість у періоді, що перевірявся, є ПАТ Міжнародний аеропорт Сімферополь , код ЄДРПОУ 1130621, з зареєстрованим місцезнаходженням за адресою: 95491, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, селище міського типу Аерофлотське, площа Аеропорту, будинок 15.
Особливості провадження економічної діяльності на тимчасово окупованій території України (АР Крим та м. Севастополя) та інші аспекти правових відносин між фізичними і юридичними особами, які перебувають на такій території або за її межами, встановлено Законом України від 12 серпня 2014 року № 1636-VII Про створення вільної економічної зони Крим та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України (далі - ОСОБА_3 № 1636).
Відповідно до положень п. 3.1 ст. 3 Закону України Про створення вільної економічної зони Крим та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України від 12.08.2014 р. №1636-УІІ, правовий режим вільної економічної зони Крим передбачає, що на території ВЕЗ Крим діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, у тому числі особливий порядок застосування норм регуляторного, податкового та митного законодавства України, а також особливий режим внутрішньої та зовнішньої міграції фізичних осіб.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України тимчасово окупована територія є невід'ємною частиною території України і на неї поширюється законодавство України.
Статтею 13 Закону України Про створення вільної економічної зони Крим та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України визначено, що об'єкти права державної та комунальної власності, що розташовані (знаходяться) на тимчасово окупованій території України, залишаються у власності осіб, які мали такі об'єкти у власності (користуванні) на початок тимчасової окупації.
Відображення в бухгалтерському обліку об'єктів основних засобів, що тимчасово перебувають на окупованій території та на території проведення антитерористичної операції, здійснюється відповідно до нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку. Зокрема, нарахування амортизації на такі об'єкти здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року №92.
Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 28 Зменшення корисності активів , затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 р. N 817 (далі - ПБО-28) на дату річного балансу підприємство має оцінювати, чи існують ознаки можливого зменшення корисності активу. Однією з таких ознак, що свідчить про зменшення корисності активів, є суттєві негативні зміни в технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє підприємство, що відбулися протягом звітного періоду або очікувані найближчим часом.
Для цілей визначення зменшення корисності активів відповідно до ПБО-28 у звітному періоді підприємство може використовувати показники Балансу (звіту про фінансовий стан) (форма № 1) за попереднім звітом.
Враховуючи зазначене, об'єкти, які перебувають на території проведення антитерористичної операції, мають обліковуватись у складі активів підприємства. Одночасно підприємство має оцінити негативний вплив змін в економічному і правовому середовищі та визнати суми витрат від зменшення корисності щодо відповідних об'єктів.
Відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 р. № 879 підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов'язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов'язання та власний капітал цих підприємств.
Про це, зокрема, зазначає у своєму листі №31-11410-07-10/18732 від 29.06.2016 р. Міністерство фінансів України.
3 огляду на те, що Міністерство фінансів України рекомендує відображати активи та зобов'язання за даними бухгалтерського обліку до настання безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб підприємства до активів, первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов'язання та власний капітал цих підприємств, по аналогій питання, пов'язані з обліком кредиторської заборгованості, мають вирішуватись у періоді настання можливості для цього.
Суд приймає до уваги пояснення позивача відносно того, що ТОВ Аеропорт Хендлінг стало заручником політичної ситуації в країні та сподівається, що за умови стабілізації політичної кризи, зміни статусу окупованої території Республіки Крим, підприємство матиме можливість розрахуватись з постачальником послуг ПАТ Міжнародний аеропорт Сімферополь , отримати борги від інших контрагентів, розташованих на вказаній окупованій території та мати доступ до власних основних засобів.
Як встановлено судом, на підставі акту перевірки, у зв'язку з встановленням з боку позивача порушень п. 185.1 ст.185, п.186.2 ст.186, п.187.1 ст.187 та пп.195.1.3 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України, ГУ ДФС в Одеській області винесене податкове повідомлення-рішення від 23.05.2018 року №0020571404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7 151 199,00 грн. (за податковими зобов'язаннями - 4 767 466 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 383 733 грн.).
Надаючи правову оцінку даному рішенню, суд виходив з наступного.
Як вбачається з акту, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2015р. по 30.09.2017р. контролюючим органом встановлено його заниження на суму 4 767 466 грн. (в пункті 3.1.2.1 Податкові зобов'язання розділу 3.1.2 Податок на додану вартість акту перевірки (стор.10) раніше, до врахування поданих платником коригуючих розрахунків під час розгляду заперечень на акт перевірки, та вилучення з акту перевірки висновку щодо неправомірного застосування ставки 0% ПДВ з сум визначеного податкового зобов'язання з авансових платежів авіаперевізників, що здійснюють міжнародні рейси в рахунок послуг за наземне обслуговування повітряних суден в Міжнародному аеропорту ОСОБА_1 фігурувала сума 6 442 352 грн.).
Як вбачається з акту, донараховане податкове зобов'язання з ПДВ складається з сум перерахованих по операціям з виконання ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ послуг з наземного обслуговування повітряних суден для резидентів: ТОВ Міжнародний аеропорт Одеса та ТОВ Компанія ОСОБА_4
Так, актом документальної перевірки, з врахуванням Висновку за результатами розгляду заперечень, встановлено, що ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ (як Обслуговуюча компанія за договором) до складу операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою, віднесено операції з виконання послуг з наземного обслуговування повітряних суден для резидентів: ТОВ Міжнародний аеропорт Одеса , код ЄДРПОУ 37947040 (як Замовник за договором) та ТОВ Компанія ОСОБА_4 , код ЄДРПОУ 39023224 на загальну суму таких операцій - 23 837 330 грн. (до розгляду заперечень та підписання ГУ ДФС в Одеській області Висновку за результатами розгляду заперечень ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ , перевіряючими було визначено вказану суму в розмірі 31 174 828 грн.)
Застосувавши до зазначеної загальної суми операцій ставку 20%, посадові особи контролюючого органу зробили висновок, що підприємством не були нараховані податкові зобов'язання з ПДВ по операціям з наземного обслуговування повітряних суден для ТОВ Міжнародний аеропорт Одеса та ТОВ Компанія ОСОБА_4 на загальну суму 4 767 466 грн. по періодам січень 2015 - вересень 207р. (щомісячно)
Посадові особи органу ДФС звертають увагу на існування договірних відносин між вищезазначеними контрагентами за: сандартною угодою ІАТА про наземне обслуговування (спрощена процедура) (Додаток В 1.0) №57/006-2012 від 01.10.2012 р., укладеною між ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ (Обслуговуюча компанія) та ТОВ Міжнародний аеропорт Одеса (Замовник); стандартною угодою ІАТА про наземне обслуговування (спрощена процедура) (Додаток Б 1.0) №19/03-2017 від 16.03.2017 р., укладеною між ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ (Обслуговуюча компанія) та ТОВ Компанія ОСОБА_4 (Замовник).
Посилаючись на вивчення первинних документів, наданих для підтвердження правомірності застосування нульової ставки з ПДВ по операціям з виконання послуг з наземного обслуговування повітряних суден для замовників - ТОВ Міжнародний аеропорт Одеса та ТОВ Компанія ОСОБА_4 , посадові особи органу ДФС роблять висновок, що акти виконаних робіт, підписані Обслуговуючою компанією та Замовником, не дають змогу ідентифікувати саме для яких повітряних суден та пасажирів в аеропортах, що виконують міжнародні рейси, були надані послуги з наземного обслуговування (стор.17 акту перевірки). Перевіряючі наголошують, що в актах виконаних послуг не зазначено: договір, укладений з перевізником, який здійснював міжнародний рейс; виду, кількісних та якісних показників робіт на борту конкретного повітряного судна, що здійснює міжнародний рейс; не зазначена поіменна кількість пасажирів (що дають змогу ідентифікувати особу, яка приймала участь у перельоті за міжнародним сполученням); коду оператора та номера міжнародного рейсу, типу повітряного судна, бортового номеру судна та країни його реєстрації, категорії рейсу з типом обслуговування, маси борту повітряного судна; місто країни вибуття та прибуття; дати та часу вибуття / прибуття; реквізити платника (особи, відповідальної за врегулювання) та виду оплати; інформації щодо заправки паливом; зазначення номеру стоянки повітряного судна міжнародного рейсу; комерційне завантаження при прибутті та вибутті повітряного судна; не позначена інформація щодо вантажу при розвантаженні / завантаженні, а також щодо специфічного обслуговування, реквізити та підписи сторони перевізника.
Суд вважає зазначені висновки відповідача безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідно до умов вищезазначених Стандартних угод ІАТА про наземне обслуговування, згідно до умов яких ТОВ Міжнародний аеропорт Одеса та ТОВ Компанія ОСОБА_4 є Замовниками, а ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ - Обслуговуючою компанією, Обслуговуюча компанія надає авіакомпаніям - перевізникам (Перевізники), з якими Замовник уклав відповідні договори на наземне обслуговування чи укладе в майбутньому, послуги, зазначені у відповідних додатках (п.1.1 (що є типовим) вищезазначених стандартних угод), що не було взято до уваги перевіряючими ревізорами-інспекторами ГУ ДФС в Одеській області.
Відповідно до положень п. 2.2 Стандартної угоди ІАТА про наземне обслуговування (спрощена процедура) (Додаток Б 1.0) №19/03-2017 від 16.03.2017 р., укладеною між ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ (Обслуговуюча компанія) та ТОВ Компанія ОСОБА_4 (Замовник), в порядку та на умовах, визначених договором, Обслуговуюча компанія доручає Замовнику здійснювати продаж послуг з наземного обслуговування, зазначених у п.1.1.1 та 1.1.3 договору для регулярних рейсів, для нерегулярних рейсів з бізнес метою. Укладати договори з покупцями послуг і отримувати відповідну плату від покупців для подальшого перерахування Обслуговуючій компанії. За виконання доручення з продажу послуг обслуговуюча компанія сплачує Замовнику відповідну винагороду, що також не було взято до уваги перевіряючими.
Крім того, в акті перевірки не відображено, що згідно умов параграфів 6 Стандартної угоди ІАТА про наземне обслуговування (спрощена процедура) (Додаток В 1.0) №57/006-2012 від 01.10.2012 р., укладеною між ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ (Обслуговуюча компанія) та ТОВ Міжнародний аеропорт Одеса (Замовник) та Стандартної угоди ІАТА про наземне обслуговування (спрощена процедура) (Додаток Б 1.0) №19/03-2017 від 16.03.2017 р., укладеною між ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ (Обслуговуюча компанія) та ТОВ Компанія ОСОБА_4 (Замовник), при підписанні та погодженні умов вказаних угод, сторони по ним домовились, що: після виконання рейсу складається Карта на обслуговування авіарейсу в аеропорту ОСОБА_1, яка підписується представниками Обслуговуючої компанії, Замовника та Перевізника (авіакомпанії, яка, безпосередньо виконувала рейс); на підставі підписаних карт на обслуговування авіарейсу в аеропорту ОСОБА_1, Обслуговуюча компанія складає акти виконаних робіт (наданих послуг) з додатками до останніх у вигляді реєстрів карт та виставляє Замовникам рахунки (пункти 6.3, що є типовими для обох вищезазначених стандартних угод); замовник на підставі виставлених рахунків, зведених актів виконаних робіт (наданих послуг), до яких додаються карти на обслуговування авіарейсу в аеропорту ОСОБА_1, здійснює остаточний розрахунок.
Затверджуючи додаток до стандартної угоди - карту обслуговування авіарейсів, - сторони погодили типову форму останньої, погодили, що підписантами є, як замовник послуги, обслуговуюча компанія, та і, безпосередньо представник авіакомпанії - перевізника.
Карти обслуговування авіарейсів містять необхідні реквізити, які дозволяють ідентифікувати напрямок рейсу, визначити чи є він міжнародного сполучення, чи внутрішнього. Реєстр карт є додатком до актів приймання - передачі виконаних послуг.
Отже, всупереч висновкам акту перевірки, з огляду на формування актів наданих послуг на підставі карт обслуговування авіарейсів, первинні документи містять всі необхідні реквізити для ідентифікації міжнародного рейсу.
Враховуючи, що акти наданих послуг формуються ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ на підставі карт на обслуговування авіарейсу в аеропорту ОСОБА_1, є невід'ємними додатками до відповідних Стандартних угод, зазначені первинні документи в повному обсязі підтверджують правомірність застосування нульової ставки ПДВ по операціям з виконання послуг з наземного обслуговування повітряних суден, що здійснюють міжнародні рейси для ТОВ Міжнародний аеропорт Одеса та ТОВ Компанія ОСОБА_4 .
Суд зазначає, що посилання посадових осіб ГУ ДФС в Одеській області на зміст роз'яснення Державної служби статистики від 27.07.2015 р. №17.4-12/10 Щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №51-ца (місячна) Звіт про основні показники роботи авіаційного підприємства , положення наказу Державної авіаційної адміністрації Міністерства транспорту та зв'язку України №37 від 20.01.2009 р. Про впровадження електронних перевізних документів та затверджені Методичні рекомендації щодо вимог до форми електронного пасажирського квитка та багажної квитанції та Методичні рекомендації з оформлення електронних авіаційних перевізних документів та аргументація щодо наявності в первинних документах, що, зокрема, підтверджують обслуговування міжнародного авіарейсу таких реквізитів, як відомості про пасажира (прізвище, ім'я, номер та серія документа, підтверджуючого особу; код класу бронювання, код статусу бронювання, тарифи, еквівалент тарифу, збори та податки, форма оплати, найменування та адреса офісу перевізника або агентства, що видало квиток, норма провозу безкоштовного багажу, номер електронного перевізного документу, передаточні обмежувальні надписи тощо) не заслуговують на увагу, оскільки під час перевірки аналізувались та досліджувались документи, що підтверджують надання послуг з наземного обслуговування ПС в Міжнародному аеропорту ОСОБА_1, а не перевізні документи. Ведення перевізних документів з дотриманням вимог, передбачений діючим законодавством України та міжнародними стандартами відноситься до компетенції перевізників, тобто авіакомпаній, а також частково осіб, що здійснюють продаж авіаперевезень.
Суд зазначає, що з боку ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ відсутні порушення положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІУ та стандартів бухгалтерського обліку.
Так, згідно положень ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІУ первинні та зведені облікові документи ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ мають наступні обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
При цьому суд зазначає, що будь-яким нормативним документом не передбачена типова форма акту приймання передачі виконаних послуг, при цьому суть та реквізити актів приймання передачі послуг, складені ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ під час обслуговування міжнародних рейсів в Міжнародному аеропорту ОСОБА_1 відповідають вимогам, що ставляться до первинних документів та містять інформацію, що дозволяє ідентифікувати статус рейсу (міжнародний / внутрішній).
Крім того, як під час перевірки, так і під час розгляду заперечень на акт перевірки ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ неодноразово акцентувало увагу на специфіку укладених договорів з ТОВ Міжнародний аеропорт Одеса та ТОВ Компанія ОСОБА_4 , як договорів доручення, а також на існуючі технології оформлення Карти обліку послуг на обслуговування авіарейсу в Міжнародному аеропорту ОСОБА_1, затвердженої керівниками обслуговуючих компаній, експлуатантом аеродрому та замовником послуг, з чим також погоджується суд.
Відповідно до положень п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізінгоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до положень пп. 186.2.1 п. 186.2 ст.186 Податкового кодексу України місцем постачання послуг є: місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, а сааме, зокрема: послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг; послуг, пов'язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання.
Згідно п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
З боку ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ відсутні порушення вищезазначених норм податкового законодавства і правомірно застосовано нульову ставку ПДВ по операціях з наземного обслуговування повітряних суден для ТОВ Міжнародний аеропорт Одеса та ТОВ Компанія ОСОБА_4 у періоді, що перевірявся.
Суд вважає, що ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ , що під час визначення документальною перевіркою загальної суми операцій, які не слід, на думку перевіряючих, оподатковувати за нульовою ставкою (операції з виконання послуг з наземного обслуговування повітряних суден для резидентів: ТОВ Міжнародний аеропорт Одеса , код ЄДРПОУ 37947040 (як Замовник за договором) та ТОВ Компанія ОСОБА_4 , код ЄДРПОУ 39023224 на загальну суму 31 174 828 грн., органом ДФС не враховано коригуючи розрахунки, що подавались ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ протягом лютого 2015 р. по липень 2016р. на загальну суму 8 988 938,32 грн., згідно яких відповідно зменшується сума зобов'язання, визначеного перевіряючими.
При цьому, судом встановлено, що у висновку за результатами розгляду заперечень від 18.05.2018р. №7595/10/15-32-14-24 фіскальний орган лише частково врахував коригуючі розрахунки ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ та знову ж таки помилково визначив зобов'язання з ПДВ у розмірі 23 837 330 грн.
Висновок посадових осіб органу ДФС, щодо не нарахування податкових зобов'язань з ПДВ по операціям з наземного обслуговування повітряних суден для ТОВ Міжнародний аеропорт Одеса та ТОВ Компанія ОСОБА_4 на загальну суму 4 767 466 грн. по періодам січень 2015 - вересень 207р. (щомісячно) знову ж таки безпідставним та необґрунтованим.
Суд зазначає, що у разі, якщо б наведені органом ДФС порушення дійсно мали б місце, в акті перевірки слід було б зафіксувати наявність коригуючих розрахунків, визначити загальну суму оподатковуваних операцій з виконання послуг з наземного обслуговування повітряних суден для резидентів: ТОВ Міжнародний аеропорт Одеса , код ЄДРПОУ 37947040 (як Замовник за договором) та ТОВ Компанія ОСОБА_4 , код ЄДРПОУ 39023224 на загальну суму 22 185 889,68 грн. (31 174 828 грн. - 8 988 938,32 грн.) та визначити коректне податкове зобов'язання.
Судом встановлено, що подаючи заперечення на акт перевірки № 44 від 07.05.2018 року, ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ додатком до останніх надало на адресу ГУ ДФС в Одеській області копії розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, зареєстрованих у перевірямому періоді (з квитанціями, що свідчать про прийняття органом ДФС вказаних розрахунків), врахування яких в значній мірі зменшує загальну суму операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ, зменшує відповідно донараховану суму податкового зобов'язання та розмір застосованих штрафних санкцій.
Судом встановлено, що задовольняючи частково вимоги, викладенні в запереченнях на акт перевірки, органом ДФС, що здійснював перевірку, були не прийняті до уваги наступні показники: розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №46 від 20.02.2015р. на 100 431,34 грн. (ПДВ - 20086,27 грн.); розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №83 від 28.02.2015р. на 80 767,10 грн. (ПДВ - 16153,42 грн.); розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №25 від 10.03.2015р. на 101 964,62 грн. (ПДВ -20392,92 грн.); розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №50 від 20.03.2015р. на 110 829,84 грн. (ПДВ -22165,97 грн.); розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №102 від 31.03.2015р. на 135 693,11 грн. (ПДВ - 27138,62 грн.); розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №16 від 10.04.2015р. на 76 324,42 грн. (ПДВ - 15264,88 грн.); розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №48 від 20.05.2015р. на 90 880,85 грн. (ПДВ - 18176,17 грн.); розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №68 від 30.04.2015р. на 183082,02 грн. (ПДВ - 36616,40 грн.); розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №17 від 10.05.2015р. на 214 932,71 грн. (ПДВ - 42986,54 грн.); розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №48 від 20.04.2015р. на 194 850,10 грн. (ПДВ - 38970,02 грн.); розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №111 від 31.05.2015р. на 254 248,20 грн. (ПДВ - 50849,64 грн.); розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 27 від 10.06.2015р. на 244 455,92 грн. (ПДВ-48891,18 грн.)
З врахуванням показників вищенаведених коригуючих розрахунків, загальна сума операцій, що підтягають оподаткуванню ПДВ та пов'язані з перерахуванням ТОВ АЕРОПРОТ ХЕНДЛІНГ коштів за виконання послуг з наземного обслуговування повітряних суден для резидентів: ТОВ Міжнародний аеропорт Одеса та ТОВ Компанія ОСОБА_4 , має бути додатково зменшена на 1 788 460,23 грн., у зв'язку із чим зобов'язання, що підлягало б донарахуванню (якби мало б місце порушення), слід зменшити на 357 692,05 грн.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що розрахунок, прийнятий до уваги при винесенні ППР на загальну суму грошового зобов'язання у розмірі 7 151 199 грн. (з яких ПДВ - 4 767 466 грн. та штрафні санкції - 2 383 733 грн.) є протиправним та необгрунтованим.
З врахуванням безпідставно неприйнятих ГУ ДФС в Одеській області коригуючих розрахунків сума грошового зобов'язання (якби мало б місце порушення) слід було б зменшити до 6 614 661 грн. (ПДВ - 4 409 774 грн., штрафні санкції - 2 204 887 грн.).
Як встановлено судом, на підставі акту перевірки, у зв'язку з встановленням з боку позивача порушень пункту 5 підрозділу II Податковий кредит Порядку заповнення подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016р. №21, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, ГУ ДФС в Одеській Області винесене податкове повідомлення - рішення від 23.05.2018 р. №0020611404, яким ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість (визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду) у розмірі 27 039 грн., щодо правомірності якого суд зазначає наступне.
Відповідно до показника строки 21 декларації з ПДФ за вересень 2017 року від'ємне значення, задеклароване ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ складало 44 865 грн.
Встановлюючи за результатами перевірки заниження ПДВ у розмірі 4 767 466 грн. (податкове повідомлення - рішення від 23.05.2018р.р. №0020571404) ГУ ДФС в Одеській області, відповідно зменшує суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду на 27 039 грн. (додаток №13 до акту перевірки).
З огляду на те, що судом вище встановлено протиправність та необґрунтованість податкового повідомлення - рішення від 23.05.2018 року №0020571404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7 151 199,00 грн., відповідно безпідставним та неправомірним є зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 27 039 грн. згідно податкового повідомлення - рішення від 23.05.2018 року №0020611404, а тому воно також є протиправним та підлягає скасуванню.
На підставі акту перевірки, у зв'язку з встановленням з боку позивача порушень п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України, ГУ ДФС в Одеській області винесене податкове повідомлення - рішення від 23.05.2018 року №0020521402, яким ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ , яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені у розмірі 1 259 928,57 грн. (за податковими зобов'язаннями - 737 252,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 522 676,24 грн.), з яким суд не погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством, на думку відповідача, занижено податок за ставкою 15% з доходів (сплачені дивіденди компанії АІRPORT DEVELOPMENT SOLUTIONS \LTD у 2017 році в сумі 737 252,33 грн.
Податок донараховано з врахуванням виплати ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ у 2017 році дивідендів компанії АІRPORT DEVELOPMENT SOLUTIONS \LTD у сумі 7 372 524,67 грн.
Під час здійснення виплат на користь компанії АІRPORT DEVELOPMENT SOLUTIONS \LTD доходів із джерелом їх походження з України, ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ здійснено перерахування до бюджету податку на доходи нерезидентів за ставкою 5% в сумі 368 626,29 грн. (7 372 524,67 грн. х 5% = 368 626,29 грн.).
На думку органу ДФС мав бути сплачений податок у розмірі 1 105 878,70 грн.
З врахуванням попередньо сплаченого ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ податку за ставкою 5%. Донараховано відповідно - 737 252,33 грн. (1 105 878,70 грн. - 368 626,29 грн. = 737 252,41 грн.)
Аналізуючи оподаткування у зв'язку із виплатою ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ у 2017 році дивідендів компанії АІRPORT DEVELOPMENT SOLUTIONS \LTD , відповідачем зазначається, що до перевірки не надано довідки (або її нотаріально засвідченої копії), з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5, 103.6 ст.103 Податкового кодексу України, яка б підтверджувала, що компанія АІRPORT DEVELOPMENT SOLUTIONS \LTD є резидентом Сполученого Королівства Великобританії у 2017 році відповідно до умов угоди між Урядом України і Урядом Сполученого королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків і доходів на приріст вартості майна від 10.02.1993р.
Суд не погоджується із вищезазначеними висновками відповідача, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства
України.
Положеннями п. 2 статті 19 Закону України Про міжнародні договори України встановлено, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до п. 3.2 статті 3 Податкового кодексу України якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Податковим кодексом України, застосовуються правила міжнародного договору.
Інформація щодо переліку країн, у відносинах з якими Україна застосовує міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, щороку (на початку року) доводиться ДПС України до відома та виконання податковим службам та розміщується на веб-сайті ДПС України.
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначений статтею 103 Податкового кодексу України.
Донараховуючи податок з доходів нерезидентів у розмірі 737 252,33 грн., посадовими особами фіскального органу не взяті до уваги ані пояснення ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ , надані посадовим особам ГУ ДФС в Одеській області в рамках перевірки на запит від 18.04.2018р., ані положення пп. б пп. 141,4Л. п.141.4 ст.141, п. 103.1 - 103.6 ст. 103 Податкового кодексу України, ані податкові свідоцтва, видані податковим департаментом Міністерства фінансів Республіки Кіпр.
Податковим свідоцтвом від 27.04.2017 р., виданим податковим департаментом Міністерства фінансів Республіки Кіпр (справа №1800713514) (Податкове свідоцтво-1), підтверджується, що компанія АІRPORT DEVELOPMENT SOLUTIONS \LTD , яка зареєстрована а Англії та Уельсі за реєстраційним номером 08000054 та Кіпрським податковим ідентифікаційним кодом (ПІК)18007135N, є резидентом Кіпру у розумінні Конвенції між Республікою Кіпр та Великою Британією при уникненні подвійного оподаткування від дати її реєстрації в Податковому Департаменті Кіпру 03.04.2017р.
Згідно з вищезазначеною конвенцією доходи з усіх джерел по всьому світу підлягають оподаткуванню відповідно до Закону про податок на прибуток Республіки Кіпр.
Податкове свідоцтво-1 оформлене на бланку Податкового департаменту (окружний офіс Лімасол) Міністерства фінансів Республіки Кіпр, має підпис спеціального уповноваженого у справах податків на прибуток та печатку Управління податків (Лімасол).
Вказаний документ у відповідності до вимог Гаазької конвенції від 05.10.1961р. на зворотному боці містить штамп Апостіль , посвідчений 28.04.2017р., підписаний спеціально уповноваженим у Справах податків на прибуток Б. Хараламбус. Апостіль скріплений печаткою / штампом Міністерства юстиції та громадського порядку та завірений підписом постійного заступника міністра юстиції та громадського порядку.
До податкового свідоцтва - 1 додано переклад документу з англійської на українську мову з нотаріальним посвідченням справжності підпису перекладача.
Податковим свідоцтвом від 06.10.2017р., виданим податковим департаментом (районний офіс Лімасол) Міністерства фінансів Республіки Кіпр (номер файлу: 18007135n) (Податкове свідоцтво - 2), засвідчується, що компанія АІRPORT DEVELOPMENT SOLUTIONS \LTD , зареєстрована в Англії та Уельсі, реєстраційний номер 08000054, податковий ідентифікаційний код Кіпру 100713514, є резидентом Кіпру та з її прибутку, отриманого у будь-якій частині світу стягується податок на прибуток відповідно до Закону про податок на прибуток Республіки Кіпр.
Податкове свідоцтво-2 оформлене на бланку Податкового департаменту (районний офіс Лімасол) Міністерства фінансів Республіки Кіпр, має підпис офіційної особи з податкових питань О. Чараламбус та печатку/штамп Департаменту податків (Лімасол).
Вказаний документ у відповідності до вимог Гаазької конвенції від 05.10.1961р. на зворотному щі містить штамп Апостіль , посвідчений 06.10.2017р., підписаний Е. Хараламбус, діючим в якості офіційної особи.
Апостіль містить печатку / штамп Відділу прибуткових податків, засвідчений підписом Постійного секретаря Міністерства Юстиції та суспільного порядку та завірений офіційною печаткою Міністерства юстиції та суспільного порядку.
До податкового свідоцтва -2 додано переклад документу з англійської на українську мову з нотаріальним посвідченням справжності підпису перекладача.
ОСОБА_3 документи необхідні для уникнення подвійного оподаткування виплачених нерезиденту доходів та є відповідно підставою для зменшення ставки оподаткування доходів із джерелом їх походження з України в контексті положень п.103.4 ст.103 Податкового кодексу України.
Згідно положень пункту 103.4 статті 103 Податкового кодексу України, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Пунктом 103.5 статті 103 Податкового кодексу України також регламентовано, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за Формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Отже, закон вимагає щоб: 1) довідка була видана компетентним органом країни нерезидента за формою затвердженоюзгідно із законодавством нерезидента; 2) довідка має бути належним чином легалізована; 3) довідка має бути перекладена відповідно до законодавства України.
Суд зазначає, що податкові свідоцтва, надані ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ під час перевірки посадовим особам органу ДФС та долучені до матеріалів адміністративної справи відповідають всім переліченим вимогам закону. Складені на бланках податкового органу Міністерства фінансів Республіки Кіпр за формою, що визначена в країні нерезидента, належним чином легалізовані (апостиль проставлений органом Міністерства юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр на зворотному боці вищезазначених податкових свідоцтв засвідчує офіційність вказаних документів, справжність підписів та печаток на ньому) та перекладені з нотаріальним посвідченням підпису перекладача, що свідчить про наявність у перекладача належної кваліфікації та стандартів для легітимного перекладу.
Відповідно до положень ст.13 Закону України Про міжнародне приватне право від 23.06.2005 №2709-IV, документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. Дана норма законодавства стосується визнання документів, виданих органами іноземних держав.
Згідно з ст. 26 Закону України Про міжнародне приватне право від 23.06.2005 року № 2709-ІУ, цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи (ст. 25 Закону).
Якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору (ст. 3 Закону України Про міжнародне приватне право від 23.06.2005 року №2709-ІУ).
Частиною 2 статті 12 вищезазначеного закону встановлено, що відмова в застосуванні права іноземної держави не може ґрунтуватися лише на відмінності правової, політичної або економічної системи відповідної іноземної держави від правової, політичної або економічної системи України.
Кіпр та Україна входять до переліку країн-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року (Гаазька конвенція 1961р.) (переліку країн, що визнають апостиль). Як, Україна, так і Кіпр є країнами, що підписали вищезазначену Конвенцію, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, бажаючи скасувати вимогу дипломатичної або консульської легалізації іноземних офіційних документів та спростити форму легалізації офіційних документів до проставлення апостилю.
Статтями 1, 3, 4 вказаної Конвенції 1961р. визначено, що Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави; єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений; передбачений в частині першій статті 3 апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції.
Отже, апостиль є формою легалізації документів. Легалізація документу, по суті, - це здійснення певних формальних процедур для надання документу юридичної сили на території іншої держави. Апостиль, що проставляється згідно Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року, посвідчує справжність підпису, ким виступала особа, яка підписала документ, у відповідному випадку автентичність печатки чи штампа, якими скріплюється документ. Апостиль, проставлений на зворотному боці податкового свідоцтва -1 та податкового свідоцтва - 2 наявних у ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ відповідає зразку та вимогам до апостилю, наведеним в додатку до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року.
Вищевикладене свідчить, що наявні в матеріалах справи податкові свідоцтва, в сукупності відповідними нормами діючого законодавства України, є належним доказом безпідставності донарахування податку на доходи нерезидентів.
Як вбачається з меморандуму про заснування від 21.03.2012 р. (документ був оглянутий під час перевірки), з моменту створення компанії АІRPORT DEVELOPMENT SOLUTIONS \LTD , засновником зазначено резидента Республіки Кіпр, FilaritoServices LTD . Директор компанії (керівний орган), відповідно до письмових рішень (оглянутих під час перевірки), також є резидентом Республіки Кіпр, з місцем управління компанією в Республіці Кіпр.
Відповідно до п.1 та п.3 ст.4 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи , підписаної 08.11.2012 р., ратифікованою Україною 04.07.2013 р., та яка вступила в дію 07.08.2013 р. (далі - Конвенція), для цілей цієї Конвенції термін резидент Договірної Держави означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, міст управління, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію, а також включає цю Державу і будь-яку її адміністративно-територіальну одиницю чи місцевий орган влади.
Якщо відповідно до положень пункту 1 цієї статті особа, що не є фізичною особою, є Резидентом обох Договірних Держав, вона вважається резидентом тієї Договірної Держави, де розміщений її фактичний керівний орган.
Отже, у контексті Конвенції, з урахуванням розміщення фактичного керівного органу компанії АІRPORT DEVELOPMENT SOLUTIONS \LTD в Республіці Кіпр, вказана компанія є резидентом Республіки Кіпр, а отже, на правовідносини між компанією АІRPORT DEVELOPMENT SOLUTIONS \LTD та ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ розповсюджується дія Конвенції, відповідно до п.1 ст.10 якої, дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі, на підтвердження чого позивачем і було надано до перевірки у якості податкового свідоцтва, виданого Міністерством фінансів республіки Кіпр, від 06.10.2017 р., як того вимагає п. 103.4 ПК України, відповідно до якого, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених п. 103.5 і 103.6, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Не дивлячись на те, що вищезазначені податкові свідоцтва, на думку суду, є достатнім підтвердженням резидентності засновника ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ , фіскальний орган, з огляду на відсутність в Податковому свідоцтві вказівки на податковий рік резидентності компанії АІRPORT DEVELOPMENT SOLUTIONS \LTD та відсутність у свідоцтві інформації, що компанія АІRPORT DEVELOPMENT SOLUTIONS \LTD розглядалась у 2017 році, як резидент Республіки Кіпр у розумінні Конвенції між Урядом Республіки Кіпр та Урядом України про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, робить неправомірний висновок про наявність порушення ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ пп.141.4.2 п.141.2 ст.141 Податкового кодексу України та відповідне заниження підприємством податку на доходи нерезидентів.
При цьому суд вважає, що фіскальним органом невірно трактуються наступні норми міжнародного права.
Згідно п.1 ст.4 розділу Резидент угоди між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (дата підписання - 08.11.2012р., дата ратифікації - 04.07.2013р., дата набуття чинності - 07.08.2013р.), для цілей цієї Конвенції термін резидент Договірної Держави означає будь - яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця управління, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію, а також включає цю Державу і будь-яку її адміністративно - територіальну Одиницю чи місцевий орган влади.
Крім того, з огляду на положення ст. 10 Дивіденди вищезгаданої Конвенції, 1) дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій державі; 2) однак, такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник дивідендів є резидентом іншої Договірної держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати: 5% від загальної суми дивідендів, якщо фактичний власник володіє не менш ніж 20% капіталу компанії, що сплачує дивіденди або інверсував в придбання акцій чи інших прав компанії еквівалент не менше 100 000 євро; 15% в усіх інших випадках.
Судом встановлено, що також відповідачем не взяті до уваги положення п. 103.8 ст.103 Податкового кодексу України, відповідно до якого особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.
Суд зазначає, що під час розгляду заперечень ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ увага посадових осіб ГУ ДФС в Одеській області була зосереджена на тому, що АІRPORT DEVELOPMENT SOLUTIONS \LTD - це компанія, яка створена відповідно до законодавства Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії. Компанія є учасником, зокрема, ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ (код ЄДРПОУ 37282171), частка в статутному капіталі складає 99,99%, яке створено відповідно до законодавства України.
При цьому, згідно з Протоколом від 06.03.2017 року №4/2017 загальних зборів учасників ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ прийнято рішення про розподіл чистого прибутку та виплату ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ дивідендів на користь АІRPORT DEVELOPMENT SOLUTIONS \LTD у розмірі 5 010 499,00 грн. (за 2015 рік) та 2 362 062,00 грн. (за 2016 рік).
Водночас, у компанії АІRPORT DEVELOPMENT SOLUTIONS \LTD є зобов'язання з поповнення статутного капіталу ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ - на суму у розмірі 2 999 699,00 гривень.
У зв'язку із існуючими обмеженнями НБУ на купівлю та перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон іноземному інвестору дивідендів (Постанова НБУ від 13 грудня 2016 року № 410), сума дивідендів АІRPORT DEVELOPMENT SOLUTIONS \LTD , отриманих останньою в гривнях на свій інвестиційний рахунок, що відкритий в ОТП банку, була реінвестована та направлена на поповнення статутних капіталів ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ та інших компаній без купівлі іноземної валюти та перерахування валюти за кордон.
Під час проведення перевірки, розгляду заперечень ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ та судового розгляду справи підприємство зосереджувало увагу перевіряючих на тому, що дивіденди АІRPORT DEVELOPMENT SOLUTIONS \LTD були отримані вказаною компанією у гривнях на інвестиційних рахунок, відкритий в Україні та в подальшому були реінвестовані для поповнення статутного капіталу позивача та інших компаній, що підтверджується довідкою, адресованою учасником ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ - АІRPORT DEVELOPMENT SOLUTIONS \LTD на ім'я позивача та банківської установи.
Згідно з пп. в пп. 14.1.81 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, реінвестиціями вважаються господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.
Враховуючи це, реінвестицією дивідендів є господарська операція, яка передбачає здійснення інвестицій за рахунок прибутку у вигляді дивідендів, отриманих від інвестиційних операцій, про що зазначено також у листі ДФС України від 06.10.2016 р. № 21690/6/99-99-15-02-02-15.
Суд погоджується з твердженнями позивача, що посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області під час проведення перевірки не було взято до уваги, що реінвестиція - є способом використання доходів, отриманих у вигляді дивідендів, шляхом їх подальшого інвестування в той самий об'єкт. Здійснити реінвестицію дивідендів можуть тільки ті підприємства, які за результатами діяльності мають прибуток. У випадку реінвестиції, нараховані дивіденди можуть в подальшому бути спрямовані на збільшення статутного капіталу підприємства. Тобто статутний капітал поповнюється за рахунок нарахованих, але не виплачених дивідендів. Самі учасники не отримують дивідендів, замість цього відбувається збільшення їх частки в товаристві.
Суд зазначає, що податкове роз'яснення ДФС України Про підстави для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів нерезидента із джерелом їх походження з України від 02.07.2015р. наголошує на тому, що застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України, що передбачено пунктом 103.1 статті 103 Податкового кодексу України.
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п.103.4 ст.103 Податкового кодексу України).
Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної ь країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п.103.5 ст.103 Податкового кодексу України).
У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов'язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.
У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого Органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації (п.103.6 ст.103 Податкового кодексу України).
Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) дід оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (п.103.8 ст.103 Податкового кодексу України). Отже, довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.
Перевіряючи дотримання вимог діючого законодавства щодо оподаткування доходів нерезидентів (стор. 33-38 акту перевірки), перевіркою встановлено порушення ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ пп. 141.4.2 п. 141.4 ст.141 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем, на думку фіскального органу, занижено податок за ставкою 15% з доходів (сплачені дивіденди компанії АІRPORT DEVELOPMENT SOLUTIONS \LTD у 2017 році в сумі 737 252,33 грн.
Податок донараховано з врахуванням виплати ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ у 2017 році дивідендів компанії АІRPORT DEVELOPMENT SOLUTIONS \LTD у сумі 7 372 524,67 грн. та ігноруванням податкових свідоцтв відносно реєстрації та податкового обліку учасника позивача - компанії - АІRPORT DEVELOPMENT SOLUTIONS \LTD .
Отже на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що під час здійснення виплат на користь компанії АІRPORT DEVELOPMENT SOLUTIONS \LTD доходів із джерелом їх походження з України, ТОВ АІRPORT DEVELOPMENT SOLUTIONS \LTD правомірно здійснено перерахування до бюджету податку на доходи нерезидентів за зменшеною ставкою 5% в сумі 368 626,29 грн. (7 372 524,67 грн. х 5% = 368 626,29 грн.), а тому донарахування відповідачем податку в розмірі 737 252,33 грн. є неправомірним та безпідставним. Виходячи з положень п.103.10 ст.103 Податкового кодексу України, застосована органом ДФС ставка 15% податку була б правомірною лише у випадку неподання нерезидентом довідки відповідно п.103.4 ст.103 Податкового кодексу України.
Як вставлено судом, на підставі акту перевірки, у зв'язку з встановленням з боку позивача порушень ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , ГУ ДФС в Одеській області були винесені податкове повідомлення - рішення від 23.05.2018 року №0020481402, яким позивачу визначено грошове зобов'язання у розмірі 12 008 667,22 грн. та від 23.05.2018 року №0020491402, яким позивачу визначено грошове зобов'язання у розмірі 121 148,38 грн. ОСОБА_3 суми є пенею за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, яка визначена на підставі ст.4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .
В подальшому, за результатами розгляду скарги позивача, ДФС України скасувала вказані податкові повідомлення - рішення та ГУ ДФС в Одеській області винесло нове податкове повідомлення - рішення від 31.07.2018 року №0032401402, яке акумулювало в собі сумарно вищезазначені штрафні санкції (пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД) та визначило зобов'язання у розмірі 12 129 815,60 грн.
Надаючи правову оцінку зазначеному рішенню, суд виходив з наступного.
Перевіркою дотримання вимог законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій (стор.38 - 44 акту перевірки) ГУ ДФС в Одеській області фіксує порушення з посиланням на акт попередньої планової виїзної перевірки ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. (акт перевірки №1/15-53-22-02/37282171 від 04.01.2016р.).
Так, у зв'язку з наявністю дебіторської заборгованості в іноземній валюті, яка є непогашеною на дату проведення перевірки, перевіркою донараховується пеня за порушення ст. ст. 1, 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994р. №185/94-ВР по договору про відступлення права вимоги №САК/АХ110114 від 10.02.2014 р., укладеного з компанією CAROSAN TRADING LTD на суму - 2 405 553,12 дол. США, по договору №9-59-2014 від 06.06.2014 р., укладеним з компанією Nord Holding Inc. (USA) на суму - 1 940 дол. США, по договору №9-47-2014 від 15.05.2014 р. з компанією Landhilі Trading Limited - на суму 2 405,56 дол. США, по договору №9-43-2914 від 15.05.2014 р. з компанією ІNTRACO MANAGEMENT LTD на суму - 1 813,33 дол. США.
Також акт перевірки містить висновки щодо порушення вимог ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994р. №319/94 Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами , п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю та наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 р. №207 в частині порушення порядку декларування валютних цінностей у декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходиться за її межами.
Судом встановлено, що за результатами попередньої перевірки ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ , проведеної у 2016 році позивачу було нараховано пеню за порушення термінів розрахунків по експортним, імпортним операціям в сумі 17 153 241,11 грн. та штрафні санкції за порушення порядку декларування валютних цінностей - 510,00 грн., та відповідно винесені податкові повідомлення - рішення від 04.03.2016р. №0000101401 та №0000091401.
Вказані податкові повідомлення - рішення після оскарження в адміністративному порядку були предметом оскарження в адміністративній справі №№815/3749/16.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2016 р. у справі №815/3749/16 визнано неправомірними та скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, яким на підставі висновків попередньої перевірки (акт перевірки №1/15-53-22-02/37282171 від 04.01.2016р.) ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ донараховано грошове зобов'язання - пеня за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД та штрафні санкції за порушення валютного контролю саме по взаємовідносинам з вище переліченими контрагентами - нерезидентами у відповідний період.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017р. у справі №815/3749/16 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року у справі залишено без змін.
Згідно з ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Передбачене вищевказаною нормою звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні встановлює обов'язок суду враховувати такі обставини при вирішенні даної справи.
З огляду на зазначене, доводи перевіряючих щодо виявлених порушень є безпідставними та необґрунтованими.
Посилання ГУ ДФС в Одеській області в акті перевірки на те, що станом на дату проведення перевірки адміністративна справа №815/3749/16 розглядається Верховним Судом не може заслуговувати на увагу, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України. ОСОБА_3 принцип отримав подальше закріплення у нормах судоустрійного і процесуального законодавства Отже, судове рішення по справі №815/3749/17 набрало законної сили та є обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Посилаючись на положення п.53.1 ст.53 Податкового кодексу України, ГУ ДФС в Одеській області на стор.18 Висновку за результатами розгляду заперечень ТОВ АЕПРОПОРТ ХЕНДЛІНГ робить висновок про звільнення від відповідальності платника податків, що діяв на підставі індивідуальної податкової консультації. При цьому, фіскальний орган обласного рівня зазначає, що Податковим кодексом України не передбачено звільнення платника податків від відповідальності на підставі рішення суду за попередній перевіряємий період. Дане твердження фіскального органу, на думку суду, є хибним та безпідставним, оскільки ігнорує положення ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. З ст. 129 Конституції України, необґрунтовано зазначає про попередній первіряємий період та нехтує положеннями діючого законодавства України щодо строків позовної давності.
Суд звертає увагу на те, що порушення положень валютного законодавства України, зафіксовані актом ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ з питань
дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. №1/15-53-22-02/37282171 від 04.01.2016 р. та акт ГУ ДФС в Одеській області Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ , код ЄДРПОУ 37282171 податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2017 р., валютного - за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2017 р., єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування - за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2017 р. №000359/15-32-14-04/372821171 від 26.04.2018р. є тотожними, в межах одних й тих самих господарських операцій та правочинів.
Аналіз правочинів, укладених в 2013, 2014 роках та податкових наслідків у зв'язку з укладанням останніх порушує положення ст.102 Податкового кодексу України.
Державна фіскальна служба України з метою забезпечення належної реалізації положень статті 102 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в частині застосування строків давності при організації та проведенні документальних перевірок, самостійному визначенні сум грошових зобов'язань платників податків, листом Про застосування строків давності при організації та проведенні документальних перевірок юридичних осіб від 05.05.2017р. № 11356/7/99-99-14-03-2017, адресованим головним управлінням ДФС в областях, м. Києві, офісам великих платників податків ДФС повідомила, що з 01 січня 2017 року набули чинності зміни, внесені до ст. 102 Кодексу Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні .
Так, відповідно до п. 102.1 ст. 102 Кодексу, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше - за днем її фактичного подання.
Отже, при плануванні, організації та проведенні документальних перевірок слід враховувати, що з 01.01.2017 строки давності поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою.
ДФС України вищезазначеним листом наголошує, що з метою дотримання вимог, визначених у ст. 81 Кодексу, при зазначенні у наказі про проведення документальної перевірки, періоду діяльності, який буде перевірятися, необхідно враховувати обмеження, встановлені п. 102.1 ст. 102 Кодексу.
Якщо розглядати висновки акту перевірки по суті порушення, то вбачається, що перевіркою з посиланням на акт попередньої планової документальної перевірки 2016 року виявлено наявність начебто простроченої дебіторської заборгованості в іноземній валюті по договору про відступлення права вимоги №САК/АХ110114 від 10.02.2014р., укладеним з компанією CAROSAN TRADING LTD (Британські Віргінські острови) у розмірі - 2 405 553,12 дол. США та відповідач приходить до висновку, що у разі, якщо двома резидентами договору про переведення боргу, до нового боржника переходить зобов'язання по оплаті раніше імпортованого товару, проте після проведення розрахунків з нерезидентом у нового боржника відсутні підстави для завершення імпортної операції. Згідно наданих до перевірки документів імпортна продукція або повернення валютних коштів компанії CAROSAN TRADING LTD на адресу ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ у перевіряємому періоді не надходили. Суд з даними висновками не погоджується, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у 2014 році між ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ (ОСОБА_5 боржник), ТОВ ГОЛД ОСОБА_6 , код за ЄДРПОУ 38786731 (Первісний боржник) та компанією BREESTON MANAGEMENT LTD (Кредитор) було укладено Договір про переведення боргу від 10.02.2014 року №КХ/АХ/1-2014, згідно з яким Первісний боржник переводить на ОСОБА_5 боржника борг у сумі 2 405 553,12 доларів США, який виник на підставі контракту №5/GWE/ВМ від 01.09.2013 р. (Основний договір), а ОСОБА_5 боржник погоджується виконати вказане грошове зобов'язання. ТОВ ГОЛД ОСОБА_6 (Первісний боржник) зобов'язується перерахувати вказану суму в національній валюті України на розрахунковий рахунок ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ (ОСОБА_5 боржника) в строк до 31.12.2014р. Компанія BREESTON MANAGEMENT LTD (Кредитор) не заперечує проти заміни Первісного боржника ОСОБА_5 боржником в Основному договорі та дає згоду на переведення боргу.
Основний договір - контракт №5/GWE/ВМ від 01.09.2013 р. - був укладений між ТОВ ГОЛД ОСОБА_6 (Покупець) та компанією BREESTON MANAGEMENT LTD (Продавець), за яким Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар згідно інвойсів. Загальна сума контракту - 25 000 000,00 дол. США. Плата за товар здійснюється, як у вигляді передплати, так і можливе відстрочення платежу. Термін дії контракту - до 31.12.2014р.
Борг у сумі 2 405 553,12 дол. США по основному договору виник у ТОВ ГОЛД ОСОБА_6 перед BREESTON MANAGEMENT LTD за поставлений ТОВ ГОЛД ОСОБА_6 у листопаді-грудні 2013 року товар, що підтверджується відповідними вантажно-митними деклараціями.
Згідно з актом приймання-передачі від 10.02.2014р. за договором про переведення боргу №КХ/АХ/1-2014 від 10.02.2014 р. Первісний боржник передав, а ОСОБА_5 боржник прийняв наступну документацію: контракт від 01.09.2013р. №5/GWE/ВМ, ВМД, згідно реєстру на суму 20 515 038,12 грн., що еквівалентно 2 405 553,12 дол. США.
Крім того, 10 лютого 2014 р. між компанією BREESTON MANAGEMENT LTD (Первісний кредитор) та компанією CAROSAN TRADING LTD (ОСОБА_5 кредитор) було укладено договір №САR/АХ110114 про відступлення права вимоги, за яким Первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги за контрактом від 01.09.2013 року №5/GWE/ВМ та договором про переведення боргу від 10.02.2014 року №КХ/АХ/1-2014 у ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНЕ (ОСОБА_5 Боржник). Право вимоги, що відступається за цим договором, складає 2 405 553,12 дол. США.
Відповідно до статей 627, 628 ЦК України сторони є вільними у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відносини у зовнішньоекономічній сфері регулюються як спеціальним законодавством, до якого, зокрема, відноситься ОСОБА_3 України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті із змінами та доповненнями, Законом України Про зовнішньоекономічну діяльність , так і загальним законодавством, зокрема, Цивільним Кодексом України.
Як передбачено вимогами ст. 6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Відповідно до ст.1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Порядок здійснення розрахунків, в тому числі при здійсненні імпортних операцій, регулюється Законом України Про порядок здійснення операцій в іноземній валюті із змінами і доповненнями . При цьому слід зазначити, що Законом України Про порядок здійснення операцій в іноземній валюті регулюються тільки ті імпортні операції, які здійснюються на умовах відстрочення поставки.
Переведення боргу регулюється статтями 520-524 Цивільного Кодексу України. Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора. Наслідками переведення боргу є вибуття первинного боржника із зобов'язання, вступ до зобов'язання нового боржника та збереження у повному обсязі змісту зобов'язання при зміні суб'єктного його складу.
Отже, чинне законодавство, в тому числі і спеціальне, не передбачає неприпустимості заміни сторони за зобов'язаннями у зовнішньоекономічному договорі та не містить прямої заборони проведення операцій з переведення боргу за такими договорами.
Відповідно до ст. 512-516 Цивільного Кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, у разі укладення договору відступлення права вимоги між двома нерезидентами за кордоном до нерезидента, за умови відсутності іншої домовленості сторін у самому договорі, не може застосовуватися матеріальне право України.
На підставі Договору про переведення боргу від 10.02.2014 року №КХ/АХ/1-2014, Договору про відступлення права вимоги №САRК/АХ110114 від 10.02.2014 року за Контрактом №5/GWE/ВМ від 01.09.2013 року, ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ (ОСОБА_5 Боржник) здійснило перерахування валютних коштів на загальну суму 2 405 553,12 дол. США з рахунку №26009114405137, відкритого в ПАТ ФІНБАНК , на рахунок компанії CAROSAN TRADING LTD (ОСОБА_5 кредитор) в якості оплати за вже поставлений товар Первісному боржнику за Основним договором - контрактом №5/GWE/ВМ від 01.09.2013 року.
Згідно з п. 3 ст.1, ч.2 ст.13 Декрету КМУ Про систему валютного регулювання і валютного контролю , функції валютного контролю поряд зі здійсненням валютних операцій мають уповноважені комерційні банки, офіційно зареєстровані на території України, що мають ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій.
При цьому, окрім виконання функцій валютного контролю уповноваженими банками, податкові та митні органи також є органами валютного контролю.
Предметом валютного контролю митних органів є лише ті валютні операції, які пов'язані з переміщенням грошових коштів або товарів через митний кордон України, а саме: переміщення через митний кордон валютних цінностей, валюти України та цінних паперів у валюті України; здійснення валютних операцій, що пов'язані з переміщенням через митний кордон України товарів та транспортних засобів.
Відповідно, цей вид валютного контролю здійснюється за такими напрямками: по-перше, це контроль за дотриманням правил переміщення через кордон України готівкової валюти та валютних цінностей; по-друге, контроль за репатріацією експортної виручки резидентів за експортними договорами (контрактами); по-третє, контроль за обґрунтованістю платежів на користь нерезидентів при імпорті товарів.
Функції агенту валютного контролю під час проведення розрахунків за імпортною операцією ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ за Договором про переведення боргу від 10.02.2014 №КХ/АХ/1-2014, з урахуванням Договору про відступлення права вимоги №САR/АХ110114 від 10.02.2014 року за Контрактом №5/GWE/ВМ від 01.09.2013 року, виконував ПАТ ФІНБАНК , який є також уповноваженим комерційним банком.
Відповідно до п. 4.2. Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою НБУ від 24.03.1999р. №136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 №338/3631 (далі - Інструкція №136 від 24.03.1999). банки зобов'язані у разі перерахування резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента або, якщо резидент зазначений у реєстрі вивізних МД, вимагати від останнього (залежно від виду операції) копії: договору з нерезидентом, актів та інших документів, що підтверджують здійснення експорту (імпорту) продукції, виконання робіт (надання або отримання послуг), здійснення експорту прав інтелектуальної власності, та інших документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними операціями його клієнтів [крім інвесторів (представництв іноземних інвесторів на території України) за угодами про розподіл продукції, контроль за своєчасністю розрахунків яких не здійснюється].
На виконання функцій агента валютного контролю ПАТ ФІНБАНК вимагав від ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ надання інформації та документи про вищезазначену імпортну операцію у порядку, передбаченому Інструкцією №136 від 24.03.1999, які були надані ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ в повному обсязі.
Відповідно до 5.1. Інструкції №136 від 24.03.1999 року банки надсилають усі передбачені цим розділом повідомлення до десятого числа місяця, наступного за звітним, а повідомлення згідно з пунктом 5.7 у визначені ним строки податковим органам за місцем реєстрації резидентів поштою з дотриманням поштового підтвердження про їх вручення адресату або кур'єром банку з обов'язковою відміткою податкових органів про отримання.
Згідно з п. 5.6. Інструкції №136 від 24.03.1999 якщо клієнт не подав банку документи, потрібні останньому для з'ясування стану розрахунків за експортною, імпортною операціями цього клієнта (пункт 4.1 цієї Інструкції), то банк у довільній формі повідомляє про це податковий орган.
Також, відповідно до п.9 Інструкції №136 від 24.03.1999 року Банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень згідно з додатком 2 в разі не надходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів. За невиконання банками функцій агента валютного контролю та порушення положень цієї Інструкції банки несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Належне дотримання банками функцій агента валютного контролю також контролюється Національним банком України.
Таким чином, суд вважає, що відсутність повідомлень податковим органам про факти порушень під час проведення розрахунків за імпортною операцією ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ за Договором про переведення боргу від 10.02.2014 №КХ/АХ/1-2014, з урахуванням Договору про відступлення права вимоги №САR/АХ110114 від 10.02.2014 року за Контрактом №5/GWE/ВМ від 01.09.2013 року також свідчить про правомірність здійснення валютної операції з боку ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ .
Судом встановлено, що з метою з'ясування питань, пов'язаних з питанням контролю вищезазначеної операції, ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ на адресу ПАТ ФІНБАНК було направлено запит №1203. У своєму листі №201/3247-1679 від 24.12.2015, ПАТ ФІНБАНК , зазначив, що згідно доручення Управління Національного банку України в Одеській області на проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ ФІНБАНК від 07.04.2014 № 18-33/2751 у період з 07.04.2014 по 18.04.2014 було здійснено перевірку ПАТ ФІНБАНК щодо дотримання вимог законодавства України під час проведення розрахунків за експортними, імпортними операціями клієнтів; виконання функцій агенту валютного контролю.
Зокрема, НБУ перевірено здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за імпортними операціями ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ (код за ЄДРПОУ 37282171) за договором про відступлення права вимоги від 10.02.2014 №САR/АХ110114 з нерезидентом BREESTON MANAGEMENT LTD , рахунок СY00005002400002400734806701 якого відкрито у Неllnic Ваnk LTD , на нерезидента CAROSAN TRADING LTD з урахуванням договору про переведення боргу від 10.02.2014 року №КХ/АХ/1-2014 у сумі 2 405 553,12 доларів США з резидента-боржника ТОВ ГОЛД ОСОБА_6 (код за ЄДРПОУ 38786731) за контрактом від 01.09.2013 року №5/GWE/ВМ.
За перевіреними операціями по вищезазначених договорах Управлінням Національного банку країни в Одеській області не встановлено порушення резидентами законодавчо встановлених строків розрахунків та порушень вимог Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями , затвердженої постановою Правління НБУ № 136 від 24.03.1999р. із змінами та доповненнями.
Згідно з листом ПАТ ФІНБАНК №201/3247-1679 від 24.12.2015 року детальна інформація щодо перевірки вищезазначених операцій ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ та відсутності порушень валютного законодавства міститься у акті від 18.04.2014 року № 18-34/2500-17/БТ позапланової виїзної перевірки ПАТ ФІНБАНК з питань дотримання вимог валютного законодавства, складеному Управлінням Національного банку України в Одеській області, що також підтверджує правомірність дій позивача.
Не встановлено порушень також з боку митних органів, оскільки, відповідно до положень пп. 1.1 п.1 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 № 136, органи Державної митної служби України подають до уповноважених банків електронні реєстри ввізних або вивізних митних декларацій, на підставі яких Продукція, що імпортується (експортується), переміщується через митний кордон України.
Митним органом у встановленому діючим законодавством порядку до ПАТ ФІНБАНК були подані реєстри з зазначенням вище перелічених ВМД, що свідчить про те, що імпортна операція не здійснювалася на умовах відстрочення поставки.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що контролюючий орган помилково застосував вимоги Законом України Про порядок здійснення операцій в іноземній валюті до Договору про переведення боргу від 10.02.2014 року №КХ/АХ/1-2014, оскільки, як було наведено вище, наслідками переведення боргу є вибуття первинного боржника із зобов'язання, вступ до зобов'язання нового боржника та збереження у повному обсязі змісту зобов'язання при зміні суб'єктного його складу.
ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ здійснило лише розрахунок за раніше поставлений товар за Основним договором - контрактом №5/GWE/ВМ від 01.09.2013 року, укладеним між ТОВ ГОЛД ОСОБА_6 та компанією BREESTON MANAGEMENT LTD , на користь ОСОБА_5 кредитора - нерезидента CAROSAN TRADING LTD згідно з договором уступки вимоги №САRК/АХ110114 від 10.02.2014 року, внаслідок чого, зобов'язання ОСОБА_5 боржника (ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ ) згідно з Договором про переведення боргу від 10.02.2014 року №КХ/АХ/1-2014 у сумі 2 405 553,12 доларів США перед ОСОБА_5 кредитором (компанією CAROSAN TRADING LTD ), є припиненими.
Оскільки, основне зобов'язання за контрактом №5/GWE/ВМ від 01.09.2013 року не відноситься до імпортної операції, яка здійснюється на умовах відстрочення поставки, то і валютна операція з оплати за Договором про переведення боргу від 10.02.2014 року №КХ/АХ/1-2014, з урахуванням Договору про відступлення права вимоги №САR/АХ110114 від 10.02.2014 року не може регулюватися Законом України Про порядок здійснення операцій в іноземній валюті , а отже податковим органом неправомірно згідно податкового повідомлення - рішення від 04.03.2016 року №0000091401 ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ визначено грошове зобов'язання у розмірі 17 153 241,11 грн.
Щодо грошового зобов'язання у розмірі 121 148,38 грн., попередньо визначеного ГУ ДФС в Одеській області в податковому повідомленні - рішенні від 23.05.2018 року №0020491402, суд зазначає наступне.
Згідно положень статті 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Застосування ГУ ДФС в Одеській області пені пов'язано з простроченою дебіторською заборгованістю ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ по взаємовідносинам з контрагентами - нерезидентами: заборгованість Landhilі Trading Limited перед ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ за договором №9-47-2014 від 15.05.2014р.; заборгованість Nord Holding Inc. (USA) перед ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ за договором №9-59-2014 від 06.06.2014р.; заборгованість ІNTRACO MANAGEMENT LTD перед ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ за договором №9-43-2014 від 15.05.2014 р.
При цьому, на початок перевірки, станом на 01.01.2015р. за даними бухгалтерського обліку дебіторська заборгованість по взаємовідносинам із зазначеними вище контрагентами відсутня, у зв'язку із застосування пені є неправомірним.
Судом встановлено, що при проведенні перевірки ГУ ДФС в Одеській області не приймає до уваги наявність рішення суду, яке набрало законної сили та яким скасовані додаткові повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, винесені на підставі акту перевірки за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, здійсненої фіскальним органом у 2016 році, а також не приймає до уваги наявність укладених і наданих до перевірки договорів про залік однорідних вимог.
Так, суд вважає безпідставними та необґрунтованими твердження податкового органу щодо невідповідності вимогам чинного валютного законодавства наданих у встановленому порядку до перевірки наступних угод про залік однорідних вимог (сторінки 35 - 40 акту перевірки за 2016р.).
Угода про залік зустрічних однорідних вимог, укладена між ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ (сторона 1) та компанією Landhilі Trading Limited (сторона 2) від 21.07.2014р. на суму 2382,00 дол. США.
Згідно предмету вищезазначеної угоди, Сторона 1 має перед Стороною 2 грошове зобов'язання у розмірі 2382,00 дол. США, яке виникло на підставі договору про переведення боргу №10-5-2014 року від 15.05.2014р.
При цьому, з умов п.1, п.2 договору про переведення боргу №10-5-2014 від 15.05.2014р. та наявного акту звірки взаємних розрахунків ТОВ ХК Авіасервіс та компанією Landhilі Trading Limited від 15.05.2014 р. вбачається перерахування авансового платежу у розмірі 2382,00 дол. США та заміну зобов'язаної сторони - ТОВ ХК Авіасервіс на ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ .
За угодою про залік зустрічних однорідних вимог від 21.07.2014 р. компанія Landhilі Trading Limited має перед ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНЕ грошове зобов'язання станом на 20.07.2014 р. в розмірі 3868,39 дол. США, яке виникло на підставі договору про надання хендлінгових послуг №9-47-2014 від 15.05.2014р. Сторони домовились зарахувати зустрічні однорідні вимоги по вищезазначеним зобов'язанням, таким чином, з моменту підписання даної угоди зобов'язання ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ перед компанією Landhilі Trading Limited по договору про переведення боргу №10-5-2014 від 15.05.2014 року відсутні, зобов'язання компанії Landhilі Trading Limited перед ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ по договору про надання хендлінгових послуг №9-47-2014 від 15.05.2014 р. станом на 21.07.2014р. складають 1486,39 дол. США.
Заборон щодо зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями суб'єктів ЗЕД законодавство, що діяло в перевіряємому періоді не містить.
Правомірність зняття з валютного контролю імпортних операцій за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, у свою чергу, передбачена також положенням п.1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 р. №136.
Виняток складала лише тимчасова неможливість уповноважених банків знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, у зв'язку із запровадженням вимоги щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону, яка була закріплена положеннями абз.1 п.4 Постанови Правління Національного банку України Про врегулювання ситуації на валютному ринку України №515 від 20.08.2014 р., яка втратила чинність у зв'язку з закінченням строку її дії 21.11.2014 р. Відповідно п.9 вказаної постанови ПНБУ, неможливість уповноважених банків знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог діяла лише з 21 серпня 2014 року по 21 листопада 2014 р.
Залік однорідних вимог вищезазначених суб'єктів ЗЕД було здійснено 21.07.2014 р., тобто під час відсутності обмежень, передбачених умовами абз.1 п.4 постанови ПНБУ Про врегулювання ситуації на валютному ринку України №515 від 20.08.2014 р.
Угода про залік однорідних вимог від 30.07.2014 р., укладена між ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ (сторона 1) та компанією Nord Holding Inc. (USA) (сторона 2) на суму 1940,00 дол. США.
Згідно предмету угоди, Сторона 1 має перед Стороною 2 грошове зобов'язання у розмірі 1940 дол. США, яке виникло на підставі договору про переведення боргу №10-12-2014 від 06.06.2014 р.
При цьому, з умов п.1, п.2 договору про переведення боргу №10-12-2014 від 06.06.2014 р. та наявного акту звірки взаємних розрахунків ТОВ ХК Авіасервіс та компанією Nord Holding Inc. (USA) за період січень - 30.07.2014 р. вбачається перерахування авансового платежу у розмірі 1940,00 дол. США та заміну зобов'язаної сторони ТОВ ХК Авіасервіс на ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ .
Згідно угоди про залік однорідних зустрічних вимог від 30.07.2014р. компанія Nord Holding Inc. (USA) має перед ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ грошове зобов'язання станом на 30.07.2014 р. у розмірі 1940.00 дол. США, яке виникло на підставі договору про надання хендлінгових послуг №9-59-2014 від 06.06.2014р. Сторони домовились зарахувати зустрічні однорідні вимоги по вищезазначеним зобов'язанням. Таким чином, з моменту підписання даної угоди зобов'язання ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ перед компанією Nord Holding Inc. (USA) по Договору про переведення боргу №10-12-2014 від 15.05.2014р. відсутні, як і відсутні зобов'язання компанії Nord Holding Inc. (USA) перед ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ по договору про надання хендлінгових послуг №9-59-2014 від 06.06.2014 р.
Однак, як вбачається з акту, податковим органом ігнорується документальне підтвердження відсутності дебіторської заборгованості ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ (станом на 21.07.2014 р.) у розмірі 1940,00 дол. США за договором про надання хендлінгових послуг компанії Nord Holding Inc. (USA) №9-59-2014 від 06.06.2014 р., у зв'язку з наявністю відповідної угоди про залік однорідних вимог від 21.07.2014 р., про яку зазначалось вище.
При цьому суд зазначає, що припинення зобов'язань нарахуванням зустрічних однорідних вимог у ЗЕД не заборонена нормами діючого законодавства, відносно чого представник відповідача у судовому засіданні не заперечував.
Крім того, правомірність зняття з валютного контролю операцій за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, у свою чергу, передбачена також положенням п.1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999р. №136.
Виняток складала лише тимчасова неможливість уповноважених банків знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, у зв'язку із запровадженням вимоги щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону, яка була закріплена положеннями абз.1 п.4 Постанови Правління Національного банку України Про врегулювання ситуації на валютному ринку України №515 від 20.08.2014 р., яка втратила чинність у зв'язку з закінченням строку її дії 21.11.2014 р. Відповідно п.9 вказаної постанови ПНБУ, неможливість уповноважених банків знімати з контролю експортні операції клієнтів на Підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог Діяла лише з 21 серпня 2014 року по 21 листопада 2014 р.
На виконання умов договору ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ були виконані послуги згідно акту виконання послуг від 10.06.2014 р. №АХ-0000224 на суму 4221,17 дол. США.
Валютна виручка в розмірі 2281,17 дол. США надійшла на рахунок ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ від компанії Nord Holding Inc. (USA) 24.06.2014 р.
Боргове зобов'язання компанії - нерезидента у розмірі 1940 дол. США припинилось зарахуванням зустрічних однорідних вимог згідно відповідної угоди від 27.07.2014 р., тобто під час відсутності обмежень, передбачених умовами абз.1 п.4 постанови ПНБУ Про врегулювання ситуації на валютному ринку України №515 від 20.08.2014 р.
При цьому, граничний термін надходження валютної виручки за висновками контролюючого органу - 08.09.2014 р.
Отже, висновок відповідача відносно того, що станом на 31.12.2014 р. валютна виручка у розмірі 1940 дол. США на рахунок ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ від компанії Nord Holding Inc. (USA) не надійшла, не відповідає дійсності та спростовується встановленими обставинами.
З огляду на викладене, відповідно висновок щодо наявності підстав для притягнення до відповідальності за порушення ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ ст.4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та застосування до платника податків пені за період з 09.09.2014 р. по 31.12.2014 р. (113 днів) на суму 1940,00 дол. США, на думку суду, є безпідставним та необґрунтованим.
Угода про залік зустрічних однорідних вимог від 20.08.2014 р., укладена між ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ (сторона 1) та компанією ІNTRACO MANAGEMENT LTD (сторона 2) на суму 2298,74 дол. США.
Згідно предмету угоди, Сторона 1 має перед Стороною 2 грошове зобов'язання у розмірі 6038,00 дол. США, яке виникло на підставі договору про переведення боргу №10-4-2014 від 15.05.2014 р.
При цьому, з умов п.1, п.2 договору про переведення боргу №10-4-2014 від 15.05.2014 р. та наявного акту звірки взаємних розрахунків ТОВ ХК Авіасервіс та компанією ІNTRACO MANAGEMENT LTD за період 01.02.2014 р. - 15.05.2014 р. вбачається перерахування авансового платежу у розмірі 6038,00 дол. США та заміну зобов'язаної сторони - ТОВ ХК Авіасервіс на ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ .
На виконання умов договору про надання хендлінгових послуг №9-43-2014 від 15.05.2014 р. ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ дійсно були виконані послуги згідно акту виконаних послуг від 20.06.2014 р. №АХ-0000254 на суму 2298,74 дол. США.
Згідно угоди про залік зустрічних однорідних вимог від 20.08.2014р. компанія ІNTRACO MANAGEMENT LTD має перед ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ грошове зобов'язання станом на 19.08.2014 р. в розмірі 2298,74 дол. США, яке виникло на підставі договору про надання
хендлінгових послуг №9-43-2014 від 15.05.2014р. Сторони домовились зарахувати зустрічні
однорідні вимоги по вищезазначеним зобов'язанням. Таким чином, з моменту підписання даної
угоди зобов'язання ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ перед компанією ІNTRACO MANAGEMENT LTD по договору про переведення боргу №10-4-2014 від 15.05.2014 р. складають 3739,26 дол. США, зобов'язання компанії ІNTRACO MANAGEMENT LTD перед ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ по договору про надання хендлінгових послуг №9-43-2014 від 15.05.2014 р. відсутні.
Слід також зауважити, що відповідно листа ПАТ ФІНБАНК , адресованого ТОВ ХК Авіасервіс від 30.01.2015 р. №20/367-427 підтверджено наявність попередньої оплати за послуги, що надійшла 30.01.2014 р. на поточний рахунок ТОВ ХК АВІАСЕРВІС (код ЄДРПОУ 31943150), відкритий у ПАТ ФІНБАНК за договором №32-12/12 від 01.03.2013 р., укладеним компанією ІNTRACO MANAGEMENT LTD у сумі 3 739,26 дол. США. Вищезазначена експортна виручка не була використана у валютному контролі ПАТ ФІНБАНК , нерезиденту не поверталась та в повному обсязі передається на валютний контроль до ПАТ Платинум Банк .
Отже, судом встановлено, що перевіряючими знову ж таки не взято до уваги факт відсутності дебіторської заборгованості ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ станом на 20.08.2014 р. по взаємовідносинам з компанією ІNTRACO MANAGEMENT LTD (Британські Віргінські острови) по договору №9-43-2014 від 15.05.2014 р. у зв'язку з укладенням між зазначеними контрагентами відповідної угоди про залік зустрічних однорідних вимог від 20.08.2014 р.
Суд в котре погоджується з доводами позивача, що знову ж таки відповідачем не взято до уваги відсутність законодавчих заборон на припинення зобов'язань нарахуванням зустрічних однорідних вимог у ЗЕД.
Правомірність зняття з валютного контролю імпортних операцій за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, у свою чергу, передбачена також положенням п.1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 р. №136.
Виняток складала лише тимчасова неможливість уповноважених банків знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, у зв'язку із запровадженням вимоги щодо обов'язкового продажу на Міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону, яка була закріплена положеннями абз.1 п.4 Постанови Правління Національного банку України Про врегулювання ситуації на валютному ринку України №515 від 20.08.2014р., яка втратила чинність у зв'язку з закінченням строку її дії 21.11.2014 р. Відповідно п.9 вказаної постанови ПНБУ, неможливість уповноважених банків знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог діяла лише з 21 серпня 2014 року по 21 листопада 2014р.
20.08.2014 р. боргове зобов'язання нерезидента було погашене зарахуванням зустрічних вимог згідно відповідної угоди, тобто під час відсутності обмежень, передбачених умовами абз.1 п.4 постанови ПНБУ Про врегулювання ситуації на валютному ринку України №515 від 20.08.2014 р.
Судом встановлено, що на дату граничного терміну надходження виручки відповідно до вимог валютного законодавства - 18.09.2014 р., у ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ була відсутня дебіторська заборгованість по договору №9-43-2014 від 15.05.2014 р., а отже у розглянутому випадку, підстави для притягнення до відповідальності за порушення порядку здійснення валютних розрахунків та застосування пені до ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ відсутні.
Крім того, повертаючись до узагальнених висновків податкового органу щодо невідповідності вимогам валютного законодавства укладених ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ з нерезидентами - компаніями: Landhilі Trading Limited , Nord Holding Inc. (USA) , ІNTRACO MANAGEMENT LTD угод про залік зустрічних однорідних вимог (викладених на сторінках 37, 38, 40, акту перевірки №1/15-53-22-02/37282171 від 04.01.2016 р., на який в акті перевірки наявні посилання), суд вважає необхідним зазначити.
Відповідно до статей 627, 628 ЦК сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Закон України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті не містить заборони щодо зміни сторонами істотних умов договору та укладення інших провочинів, пов'язаних з основним договором.
ОСОБА_3 регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте це не виключає можливості припинити зобов'язання в інший спосіб, зокрема зарахуванням.
У цивільному праві одним із способів припинення зобов'язань є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або невстановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги (стаття 601 ЦК).
Відповідно до ст. 14 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ Про зовнішньоекономічну діяльність , всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам. А ст. 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання за заявою одної із сторін можуть припинятися зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Аналогічні положення містяться в ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якої господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Для проведення зарахування необхідна наявність певних умов, а саме: вимоги повинні бути зустрічними (тобто такими, що випливають зі взаємних зобов'язань між двома особами) та
однорідними (як правило, йдеться про взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті); має настати строк виконання за всіма зустрічними вимогами.
Зарахування є односторонньою операцією, для якої достатньо заяви однієї сторони. Проте воно може здійснюватися за згодою обох сторін - у разі підписання ними угоди про припинення
зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Відповідно зарахування
вважається вчиненим із дати підписання заяви однією стороною або угоди - обома.
Статті 601, 602 ЦК не містять застереження про неможливість зарахування вимоги, яка виникла із зобов'язання про забезпечення виконання інших зобов'язань (штрафу). Таке зобов'язання може бути припинене шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на загальних підставах.
Правомірність зняття з валютного контролю імпортних операцій за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, у свою чергу, передбачена також положенням п.1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 р. №136. Вказана норма регламентує, що якщо вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за експортними/імпортними операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, а також між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо, експортні/імпортні операції можуть бути зняті з валютного контролю.
Листом від 23.06.1999 року № 18-211/1872-5495 Щодо зарахування зустрічних однорідних вимог у зв'язку із численними зверненнями комерційних банків та їх клієнтів Національний банк України роз'яснив, що ОСОБА_3 України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання. Проте, це не виключає можливості припинити зобов'язання іншим шляхом, в тому числі і зарахуванням. Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних Договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. У разі наявності належним чином оформлених документів, припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування є підставою для зняття комерційними банками з контролю експортно-імпортних операцій своїх клієнтів, який здійснюється банками відповідно до вимог Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за ^експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року № 136.
Можливість припинення зобов'язань по зовнішньоекономічним контрактам шляхом заліку зустрічних однорідних вимог підтверджено і ДПА України, зокрема у листах від 11.05.2007 року № 9433/7/22-6017 Щодо проведення перевірок експортно-імпортних операцій та від 09.10.2008 року № 20580/7/22-5017 Щодо можливості припинення зобов'язань між двома імпортними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог .
Таким чином, суб'єктам господарювання-резидентам гарантовано свободу підприємницької діяльності, яка здійснюється у порядку та у спосіб, що не заборонені законом.
Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду України від 06.05.2008 року справа № 21-1518во07, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25.06.2012 року справа № 2а-5479/11/2670 (К/9991/60139/11), від 18.03.2014 справа № 2а-19751/10/0570 (К/9991/5337/11).
Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є одним із способів припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша божником, а в іншому зобов'язанні - навпаки.
Цивільні та інші норми законодавства не забороняють й часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше а розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. При цьому, зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь яким іншим способом.
Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, вимоги, що зараховуються, мають відповідати наступним вимогам: бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим і навпаки); бути однорідними (зараховуватись можуть вимоги про передачу речей одного роду, зокрема грошей); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь якій стадії їх виконання, про що, зокрема, зазначається в постанові Верховного Суду України від 01.11.2005 р. №15/154.
Лише такий правочин, який не відповідає вимогам законодавства відноситься до недійсного, і ні в якому випадку не той, що визнаний таким в акті контролюючого органу під час проведення перевірок платників податків.
Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Правочин, що не відповідає вимогам закону (адже саме так перевіряючі зазначають в акті перевірки (стор.37. 38, 40), коли мова йде про угоди про залік вимог) відноситься до недійсного правочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК недійсним є також нікчемний правочин через його невідповідність вимогам законодавства.
Згідно зі ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст.638 Цивільного Кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно зі ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом
або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч.4 ст.6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Частиною 5 статті 6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.
Так, виносячи 12.09.2013 р. постанову у справі К-11525/10 колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку щодо, правомірності застосування позивачем під час провадження зовнішньоекономічної діяльності у розрахунках з контрагентом - нерезидентом такої форми припинення зобов'язань як зарахування зустрічних однорідних вимог, при цьому, відсутні порушення термінів зарахування валютної виручки.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної фіскальної служби, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя здійснюється виключно судами і делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Отже, належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України доказами вчинення платником податків недійсного, тобто такого що не відповідає вимогам законодавства, правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).
Угоди не визнаються недійсними лише на підставі висновків контролюючого органу в акті перевірки. Питання визнання договорів недійсними відноситься до компетенції судових органів відповідно до вимог чинного законодавства з врахуванням, зокрема, положень Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в постанові ВГСУ Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013 р. №11.
З огляду на викладене, відсутність будь яких доказів недійсності угод про залік зустрічних однорідних вимог, укладених ТВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ , суд приходить до висновку, що у контролюючого органу були відсутні підстави визначати вищенаведені угоди як такі, що не відповідають вимогам законодавства, зокрема, валютного.
Також на підставі акту перевірки, у зв'язку з встановленням з боку позивача порушень ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю та ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994р. Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами , на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України п.2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю , п.2.7 ст.2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою правління НБУ від 08.02.2000р. №49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2000р. за №209/4430 ГУ ДФС в Одеській області винесене податкове повідомлення - рішення від 23.05.2018 р. №0020501402, яким позивачу визначено грошове зобов'язання у розмірі 1 870,00 грн. ОСОБА_3 сума є пенею за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконаних зобов'язань (штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства).
Суд вважає вищезазначене рішення безпідставним та протиправним, з огляду на наступне.
Статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993 роу № 15-93 визначено зобов'язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна. Так, ч. 1 ст.9 вказаного декрету КМУ визначено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.
Відповідно до абз.8 п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993 року № 15-93 за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, застосовується штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Визначивши знаходження валютних цінностей ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ за межами України станом на 01.04.2015 р., 01.07.2015 р., 01.10.2015 р., 01.01.2016 р., 01.04.2016 р., 01.07.2016 р., 01.10.2016 р., 01.01.2017 р., 01.04.2017 р., 01.07.2017 р., 01.10.2017 р. ГУ ДФС в Одеській області за недекларування валютних цінностей по кожному з вказаних періодів застосовано до позивача штраф у розмірі 170 грн. на загальну суму 1870 грн.
Таким чином, о огляду на встановлені вище обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем, не беручи до уваги факт відсутності дебіторської заборгованості ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ у перелічених періодах по взаємовідносинам з компанією CAROSAN TRADING LTD та відповідно відсутність валютних цінностей, що належать позивачу за межами України, не приймаючи до уваги наявність договору про переведення боргу від 10.02.2014 року №КХ/АХ/1-2014, на ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ (ОСОБА_5 боржник) з ТОВ ГОЛД ОСОБА_6 (Первісний боржник) за контрактом від 01.09.2013 року №5/GWE/ВМ та договору про відступлення права вимоги №САR/АХ110114 від 10.02.2014 р., з компанії - нерезидента BREESTON MANAGEMENT LTD , (Первісний кредитор) на компанію - нерезидента CAROSAN TRADING LTD (ОСОБА_5 кредитор) за контрактом від 01.09.2013 року №5/GWE/ВМ, наявність рішення суду, що набрало законної сили в адміністративній справі №815/3749/16, ГУ ДФС в Одеській області безпідставно та необґрунтовано застосовано положення Указу Президента України від 18.06.1994 р. Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами та відповідно неправомірно застосовано до позивача пеню за порушення валютного законодавства.
Як встановлено судом, на підставі акту перевірки та даних інформаційних баз контролюючого органу (в тому числі Єдиного реєстру податкових накладних, Єдиного реєстру акцизних накладних), у зв'язку з встановленням з боку позивача порушень пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України ГУ ДФС в Одеській області винесене податкове повідомлення - рішення від 23.05.2018 р. №0020531402, яким позивачу нараховано штрафні санкції за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 1 360,00 грн.
Суд також вважає зазначене податкове повідомлення - рішення безпідставним та протиправним з огляду на наступне.
Як вбачається з акту перевірки, суть порушення полягає в неподанні додатку ПН до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 року, І, II, III квартали 2016 року, 2016 рік та І, II, III квартали 2017 року.
Посилаючись на пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, яким передбачено обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, ГУ ДФС в Одеській області застосовує штрафні санкції по 170 грн. за кожний випадок не подання у восьми звітних періодах додатку ПН до декларації у зальному розмірі 1360 грн.
Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств, як і форма додатку ПН до вказаної декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України №897 від 20.10.2015 р.
Додаток ПН до рядка 23 ПН податкової декларації з податку на прибуток підприємства подається, якщо у звітному періоді платник здійснив виплати доходів на користь нерезидента, які, ураховуючи правила міжнародного договору, звільнюються від оподаткування.
Розрахунок податку (чи звільнення від сплати, якщо застосовувався міжнародний договір) проводять у додатку ПН. Його заповнюють на кожного нерезидента окремо. А до рядка 23 ПН переносять сумарне значення з усіх додатків ПН за звітний рік.
Судом встановлено, що у перевіряємому періоді у ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ існували відносини з нерезидентом JSC RESA Airoport Systems (RESA SAS): договір про надання послуг №07/03-2015 від 06.01.2015 р. (послуги з підтримки та супроводження програмного забезпечення системи CREWS LDCS, RADAR software systems); договір про надання послуг №06/01-2016 від 01.01.2016 р. (послуги з підтримки та супроводження програмного забезпечення системи CREWS LDCS, RADAR software systems), договір №11/02-2016 від 11.02.2016 року (поставка програмного забезпечення та послуг з його інсталяції).
Пунктом 141.4. статті 141 Податкового кодексу України визначено особливості оподаткування нерезидентів. Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема, інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення, а також крім субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат, передбачених Законом України Про державну підтримку кінематографії в Україні (пп. й пп.141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України .
Відповідно положень вищезазначеної норми доходи нерезидентів у вигляді виручки за надані послуги не підпадають оподаткуванню податком на прибуток, (не є об'єктом оподаткування).
Доходи компанії нерезидента RESA SAS, отримані згідно правочинів №07/03-2015 від 06.01.2015 р., №06/01-2016 від 01.01.2016 р., №11/02-2016 від 11.02.2016 р. є виручкою компанії нерезидента надання послуг ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ , вимоги щодо включення інформації по ним до будь яких додатків звітності з податку на прибуток підприємств відсутня.
Судом встановлено, що в період з 01.01.2015р. по 31.12.2016р. ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ придбавало у компанії - нерезидента RESA SAS телекомунікаційні послуги, ліцензії (Система RESA CREWS GUPPS multi DSC, Система RESA CREWS GUPPS multi DSC) в рамках в рамках вищезазначених правочинів.
Сутність телекомунікаційної послуги, яка реалізовувалась компанією RESA SAS складається в можливості прямого доступу до серверів авіакомпаній з місця проведення реєстрації в аеропорту. Дана послуга використовується ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ в ході здійснення господарської діяльності під час реєстрації пасажирів в аеропорту і її вартість є складовою собівартості реалізованих послуг, що надаються підприємством Позивача.
Судом встановлено, що при придбанні ліцензій в рамках договору №11/02-2016 від 11.02.2016 р., ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ відображало вказане придбання, як придбання матеріальних активів. У зв'язку з використанням вказаних ліцензій в господарській діяльності підприємства позивача, в бухгалтерському обліку відображені відповідні нарахування амортизації (тобто щомісячне віднесення частини вартості нематеріального активу на витрати підприємства).
Відповідно до актів наданих послуг в рамках у рамках договорів №07/03-2015 від 06.01.2015р., №06/01-2016 від 01.01.2016р. ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ вартість послуг відносило в бухгалтерському обліку підприємства на витрати відповідного періоду, згідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999р. (з Інструкцією про застосування плану рахунків).
Віднесення до витрат здійснювалось наступними бухгалтерськими проводками: Дебет рах 231 Виробництво Кредит рах 632 Розрахунки з іноземними постачальниками - сума акту. Придбання ліцензій у бухгалтерському обліку було відображено, як придбання нематеріальних активів згідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 Нематеріальні активи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999р. (з Інструкцією про застосування плану рахунків) наступними проводками: Дебет рах 1541 Придбання (створення) нематеріальних активів Кредит рах 632 Розрахунки з іноземними постачальниками - сума акту.
В рамках договору №11/02-2016 від 11.02.2016 року ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ придбавав у компанії RESA SAS програмне забезпечення (ПЗ) ліцензії Система RESA CREWS GUPPS multi DSC.
Використання ліцензій в ході господарської діяльності підприємства ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ у бухгалтерському обліку відбивається у вигляді нарахування амортизації (тобто щомісячного віднесення частини вартості нематеріального активу на витрати підприємства).
Сума грошових коштів, перерахованих ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ компанії RESA SAS є оплатою реалізовану продукцію, тобто виручкою компанії RESA SAS.
Виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) являє собою суму грошових коштів, що надходять на рахунок підприємства за реалізовану продукцію, роботи, послуги. Отже, сума грошових коштів, перерахованих ТОВ АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ на користь компанії RESA SAS за вказаними правочинами є виручкою останньої.
При цьому законодавство України не дає правового визначення терміну валютна виручка , проте містить визначення споріднених понять. Зокрема, в абз. 3 п.п. ґ) п. 1.7 Інструкції з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів в установах банків України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 року № 520/, міститься визначення цього поняття, згідно з яким готівкова виручка (виручка) - це сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, виконаних робіт, наданих послуг) та позареалізаційні надходження. А відповідно до абз. 5 ст. 1 Указу Президента України від 28.06.1999 р. № 746/99 Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Дохід на відміну від виручки, є суто економічною категорією, яка відображає поточний фінансовий стан юридичної або фізичної особи. Виручка - це грошові кошти, отримані від реалізації товарів і послуг, а для обчислення доходів від виручки віднімаються витрати.
Слід також зауважити, що під час перевірки виручка, перерахована на користь нерезидента компанії RESA SAS не була визнана перевіряючими, як дохід нерезидента з джерелом походження в Україні, і відповідно не було донараховано податок з доходів нерезидентів за вищезазначеними правочинами.
На підставі вищевикладеного та встановлених обставин, суд приходить до висновку, що акт перевірки містить непослідовні, побудовані на суб'єктивних домислах та міркуваннях перевіряючих, безпідставні та необґрунтовані висновки, що суперечать положенням діючого податкового законодавства, міжнародним та іншим нормам права, зокрема положенням ст.86 ПК країни та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015р., зареєстрованого в Міністерстві, юстиції за №1300/27745 від 26.10.2015 р., що є недопустимим.
В порушення п.3 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок, акт документальної перевірки 1/15-53-22-02/37282171 від 04.01.2016 року не містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Всупереч вимогам п. 5. Розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок в акті документальної перевірки факти виявлених порушень законодавства з питань податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладено нечітко, не об'єктивно та неповною мірою, без посилань на первинні документи, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Суд зазначає, що задекларована Податковим кодексом України презумпція добросовісності платника податків і обов'язок податкового органу доводити факт порушення полягає в тому, що кожний платник податків вважається невинним у вчиненні правопорушення доти. Доки його вина не буде доведена у встановленому порядку і встановлена рішенням суду, що набуло чинності. Всі сумніви щодо вини платника податків у вчиненні правопорушення тлумачаться на його користь.
Відповідно до положень п.2 розділу VIII Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляд контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну України від 20.10.2015р. №916, під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом, або інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
У п. 50 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі Щокін проти України суд вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до І Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.
За змістом п. 49 вказаного рішення збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки на умовах, передбачених законом.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст.2 КАС України випливає, що рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення ГУ ДФС в Одеській області від 23.05.2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6 та від 31.07.2018 року № НОМЕР_7 прийняті не у спосіб визначений законом, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю Аеропорт Хендлінг до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6 та від 31.07.2018 року № НОМЕР_7, - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 23.05.2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6 та від 31.07.2018 року № НОМЕР_7.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Аеропорт Хендлінг (код ЄДРПОУ 37282171) суму сплаченого судового збору в розмірі 317 749 грн. 39 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу УІІ Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Повне рішення суду складено та підписано суддею 10 грудня 2018 року.
Суддя С.О. Cтефанов
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2018 |
Оприлюднено | 11.12.2018 |
Номер документу | 78417301 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Стефанов С. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні