Вирок

від 10.12.2018 по справі 526/2010/18

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/2010/18

Провадження № 1-кп/526/232/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2018 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді - ОСОБА_1

з участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

підозрюваного - ОСОБА_4

представник потерпілого ПСП «Чорнухи Агро» - ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч угоду про примирення у кримінальному провадженні № 12018170130000792 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця тажителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не працює,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

12 жовтня 2018 близько 12 години у полі неподалік с. Венеславівка Гадяцького району Полтавської області у ОСОБА_4 виник умисел здійснити таємне викрадення чужого майна.

З цією метою, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю власника та інших осіб, які б могли завадити його злочинному наміру, ОСОБА_4 на власному мотоциклі «ИЖ Планета 5» червоного кольору, державний номерний знак « НОМЕР_1 » прибув на територію поля, що неподалік с. Венеславівка Гадяцького району Полтавської області, яке відповідно до договору оренди перебуває у користуванні ПСП «Чорнухи Агро». Після цього, таємно наламав кукурудзу та помістивши у чотири мішки, загальною вагою 105 кілограм, завантажив їх до коляски власного транспортного засобу та поїхав у напрямку свого будинку, тим самим обернув викрадене майно на власну користь, спричинивши ПСП «Чорнухи Агро» майнову шкоду на суму 320 гривень.

Дії підозрюваного ОСОБА_4 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

19 жовтня 2018 року, між представником потерпілого ПСП «Чорнухи Агро» ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 , у даному кримінальному провадженні, укладена угода про примирення.

Згідно угоди, підозрюваний ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Сторони погодилися на призначення покарання підозрюваному за ч. 1 ст. 185 КК України у виді громадських робіт на строк сто годин.

Підставами для укладення угоди, як зазначено у ній, є відшкодування завданих збитків, шляхом повернення майна власнику.

Представник потерпілого ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала угоду про примирення, укладену з підозрюваним та просила її затвердити.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримавши угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та підтвердив, що повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, відтак просить затвердити угоду.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення, дотримані вимоги Кримінально-процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просив угоду затвердити та призначити підозрюваному узгоджену міру покарання.

Суд вважає, що угода про примирення, укладена між представником потерпілою та підозрюваним, підлягає до затвердження, виходячи з наступного.

Статтею 468 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до ч. 1 ст. 469 КПК України - угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого.

Частиною третьою ст. 469 цього Кодексу передбачено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнає свою винуватість, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України, угода про примирення може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Пунктом першим ч. 3 ст. 314 КПК України встановлено, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду, а частиною другою ст. 474 цього Кодексу встановлено, що розгляд щодо угоди проводиться під час підготовчого судового засідання, за обов`язкової участі сторін угоди.

При цьому судом встановлено, що потерпіла цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 також цілком розуміє те, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а також має права визначені пунктом першим ч. 5 ст. 474 КПК України і розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, зокрема: про характер обвинувачення щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, та що він цілком розуміє свої права, передбачені ч. 5 ст. 474 цього Кодексу.

Окрім того, судом встановлено, що підозрюваний хоча і не вперше притягується до кримінальної відповідальності, але має погашену судимість, будь-яких компрометуючих матеріалів на нього сільська рада за місцем проживання немає, підозрюваний визнає свою винуватість у вчиненні злочину, щиро розкаюється, збитки відсутні, а тому міра покарання, обрана сторонами та зазначена в угоді, відповідає вимогам закону.

Заслухавши сторони кримінального провадження, зокрема підозрюваного та представника потерпілого, які пояснили, що укладення угоди з їх сторони є добровільним, оцінюючи викладені обставини провадження в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що укладення угоди сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги, що умови даної угоди відповідають вимогам ст. 471 КПК України та вимогам Кримінального кодексу України, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної між представником потерпілого ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 і призначення підозрюваному узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно ст. 475 КПК України, у випадку якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Підозрюваному роз`яснені і йому зрозумілі наслідки невиконання угоди, встановлені ст. 476 КПК України.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст.ст. 370, 373, 374, 469, 472 - 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Затвердити угоду про примирення, укладену 19 жовтня 2018 року, між представником потерпілого ПСП «Чорнухи Агро»» ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

На підставі угоди про примирення, призначити ОСОБА_4 , узгоджене сторонами покарання за ч. 1 ст. 185 КК України, у виді 100 (сто) годин громадських робіт.

Речовий доказ: 105 кілограм кукурудзи повернутий представнику ПСП «Чорнухи Агро», залишити підприємству.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених статтею 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити ОСОБА_4 , представнику потерпілого ОСОБА_5 та прокурору.

Головуючий ОСОБА_1