Постанова

від 06.12.2018 по справі 814/450/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/450/18

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Димерлія О. О.,

- Єщенка О. В.,

за участю: секретар судового засідання - Ніцевич О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду, яке прийнято 06.06.2018 року у складі суду судді: Мороз А. О. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа Сервіс Н до Державної фіскальної служби України про скасування повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Альфа Сервіс Н звернулось із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд визнати протиправним і скасувати повідомлення відповідача про зупинення реєстрації податкових накладних за період з 09.12.2017 р. по 15.12.2017 р. та зобов'язати відповідача зареєструвати ці накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зупинення реєстрації податкової накладної не ґрунтується на приписах Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 року вказаний адміністративний позов було задоволено, зокрема: скасовано повідомлення Державної фіскальної служби України (Львівська площа 8, м. Київ, 04053) про зупинення податкових накладних/розрахунків коригування товариства з обмеженої відповідальністю "Альфа Сервіс Н" (вул. 295 Стрілецької дивізії, 79-В, м. Миколаїв, 54037) за період з 09.12.2017 р. по 15.12.2017 р.; зобов'язано Державну фіскальну службу України (Львівська площа 8, м. Київ, 04053) зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування товариства з обмеженою відповідальністю " Альфа Сервіс Н" (вул. 295 Стрілецької дивізії, 79-В, м. Миколаїв, 54037), реєстрацію яких зупинено у період з 09.12.2017 р. по 15.12.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, Державною фіскальною служби України подано апеляційну скаргу, в якій апелянт посилаючись на порушення судом при винесені вказаного рішення норм матеріального та процесуального права, просить, зокрема: скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 року повністю, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги Державної фіскальної служби України, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що в період з 09.12.2017 по 15.12.2017 року позивач подавав податкові накладні на реєстрацію до відповідача. Відповідач прийняв податкові накладні, але їх реєстрація була зупинена на підставі ст. 201 п. 201.16. ПК України.

У квитанціях про реєстрацію податкових накладних вказано, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 р. № 567 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 р. за № 753/30621 (далі - Критерії). За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах за УКТ ЗЕД 71.20.1.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, повідомленням Державної фіскальної служби України про зупинку реєстрації ПН/РК відповідач запропонував ТОВ Альфа Сервіс Н надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК у ЄРПН відповідно до абзацу в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ. Позивачем вказані документи відповідачу не надавалися.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю Альфа Сервіс Н звернулось до суду.

За наслідками розгляду вказаного спору суд першої інстанції дійшов висновку, що повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних за період з 09.12.2017 о. по 15.12.2017 р. є протиправним, а тому суд вважає за необхідне покласти на відповідача обов'язок їх зареєструвати.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів частково погоджується із позицією суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Так, згідно статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначається, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Критерії оцінки, Перелік документів).

Згідно п. 6 Критеріїв, в редакції станом на час подання податкової накладної до відповідача, моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2. пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Так, як вбачається із матеріалів справи, в період з 09.12.2017 по 15.12.2017 року позивач подавав податкові накладні на реєстрацію до відповідача. Відповідач прийняв податкові накладні, але їх реєстрація була зупинена на підставі ст. 201 п. 201.16. ПК України.

У квитанціях про реєстрацію податкових накладних вказано, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 р. № 567 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 р. за № 753/30621 (далі - Критерії). За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах за УКТ ЗЕД 71.20.1.

В той же час, Законом України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році були внесені зміни до Податкового кодексу України, відповідно до яких, зокрема було виключено із статті 74 Податкового кодексу пункт 74.2, згідно якого передбачалось проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому пунктом 56 вказаного Закону були внесені зміни до п. 57-1 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України та зазначено, що:

"57 -1 . Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються з урахуванням вимог пунктів 200 -1 .3 та 200 -1 .9 статті 200 -1 та пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу не пізніше 2 січня 2018 року, крім:

податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу;

податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі якщо протягом п'яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрація таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку.

Дія абзацу третього пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу зупиняється до дня набрання чинності порядком, затвердженим відповідно до пункту 201.16 цього Кодексу".

З даного слідує, що у відповідності до вказаних змін у податковому законодавстві України, реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється у порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" в разі, якщо: реєстрацію вказаних податкових накладних/розрахунків коригування зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році"; платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Так, вказані зміни, що вносились Законом України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році набрали чинності 01.01.2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи позивач подавав податкові накладні на реєстрацію до відповідача в період з 09.12.2017 по 15.12.2017 року. Відповідач прийняв податкові накладні, але їх реєстрація була зупинена на підставі ст. 201 п. 201.16. ПК України.

Пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК у ЄРПН відповідно до абзацу в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ позивачем відповідачу не надавалися.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що зазначені податкові накладні/розрахунки коригування не підлягають реєстрації Державною фіскальною службою України у ЄРПН у порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", так як платником податку після 1 грудня 2017 року не були подані контролюючому органу пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Водночас, враховуючи те, що вказані податкові накладні/розрахунки коригування були подані на реєстрацію до відповідача в період з 09.12.2017 по 15.12.2017 року, їх реєстрацію було зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, по ним не приймалось рішення про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та станом на 1 грудня 2017 року по ним взагалі не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку, то вказані податкові накладні/розрахунки коригування підлягали реєстрації Державною фіскальною службою України у ЄРПН з урахуванням вимог пунктів 200 -1 .3 та 200 -1 .9 статті 200 -1 та пункту 201.10 статті 201 ПК України не пізніше 2 січня 2018 року, на підставі п. 56 Закону України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році .

При цьому, оцінюючи доводи представника відповідача, яка в судовому засіданні посилається на те, що позивачем не було вчинено жодних дій, щоб відповідачем було прийнято рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації вказаних податкових накладних/розрахунків коригування, колегія суддів зазначає про те, що у відповідності до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Тобто, з огляду на зазначені вимоги законодавства, за платником податку закріплено право, а не обов'язок надавати вказані письмові пояснення та/або копії документів до контролюючого органу.

При цьому, згідно пп. 4.1.4 п. 4 ПК України презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Окрім того, колегія суддів також зазначає, що суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень.

Так, частиною першою статті другої КАС України визначається, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті другої КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Колегія суддів зазначає, що повноваження відповідача щодо прийняття рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування за своєю правовою природою є дискреційними.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В справі East/West Alliance Limited проти України (№ 19336/04) суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією небезпідставної скарги та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням. Межі обов'язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).

З урахуванням встановленого, з метою ефективного захисту прав позивача, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сервіс Н", реєстрацію яких зупинено у період з 09.12.2017 р. по 15.12.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції щодо вказаних в адміністративному позові вимог про зобов'язання відповідача зареєструвати зазначені накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних є помилковим. При чому обґрунтовуючи свою позицію, суд також помилково посилається на висновок про те, що критерій, який наведений відповідачем, а саме невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД у п. 6 Критеріїв взагалі не передбачений.

Окрім вказаного, судом першої інстанції за результатом розгляду справи, також було скасовано повідомлення Державної фіскальної служби України про зупинення податкових накладних/розрахунків коригування товариства з обмеженої відповідальністю "Альфа Сервіс Н" за період з 09.12.2017 р. по 15.12.2017 р.

Так, колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК в разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З даного вбачається, що контролюючий орган надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування платнику податку в автоматичному режимі й така квитанція не являється індивідуальним рішення суб'єкта владних повноважень який стосується прав або інтересів позивача в розумінні положень КАС України, а є лише результатом зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, оскаржуване позивачем повідомлення було надіслано відповідачем правомірно, в порядку визначеному законом.

Відтак, висновки суду першої інстанції в цій частині є помилковими та не узгоджуються із вимогами чинного законодавства.

Так, відповідно до змісту статті 242 КАС України зазначається, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до положень п. 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України (Заява N 63566/00) від 18 липня 2006 року, суд зобов'язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше вони не виконують свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сервіс Н", реєстрацію яких зупинено у період з 09.12.2017 р. по 15.12.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, обґрунтував його з порушенням принципу повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

При цьому судом першої інстанції також помилково скасовано повідомлення Державної фіскальної служби України про зупинення податкових накладних/розрахунків коригування товариства з обмеженої відповідальністю "Альфа Сервіс Н" за період з 09.12.2017 р. по 15.12.2017 р.

Наведені вище обставини є підставою для скасування рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 року.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу - задовольнити частково, рішення суду першої інстанції - скасувати, та прийняти нове, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа Сервіс Н - задовольнити частково, зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування товариства з обмеженою відповідальністю " Альфа Сервіс Н", реєстрацію яких зупинено у період з 09.12.2017 р. по 15.12.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, в задоволені позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 року - задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа Сервіс Н до Державної фіскальної служби України про скасування повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків та зобов'язання вчинити дії, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа Сервіс Н до Державної фіскальної служби України про скасування повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування товариства з обмеженою відповідальністю " Альфа Сервіс Н", реєстрацію яких зупинено у період з 09.12.2017 р. по 15.12.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В задоволені позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: О. О. Димерлій

Суддя: О. В. Єщенко