Постанова

від 29.11.2018 по справі 816/1082/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1082/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Макаренко Я.М.

суддів: Мельнікової Л.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2018р., головуючий суддя І інстанції А.О. Чеснокова, повне рішення складено 26.06.2018 р. по справі № 816/1082/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування державної експертизи, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( надалі позивач), звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ( надалі відповідач), у просила суд:

визнати протиправним та скасувати висновок державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року № 567, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у розмірі земельної частки (паю) за рахунок земель державної власності, які перебувають в постійному користуванні ФГ "Черненко", на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області, площею 4,600 га кадастровий номер НОМЕР_1;

зобов'язати відповідача погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у розмірі земельної частки (паю) за рахунок земель державної власності, які перебувають в постійному користуванні ФГ "Черненко", на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області, площею 4,600 га кадастровий номер НОМЕР_1 та передати зазначену земельну ділянку у власність позивача.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2018р. позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано пункт 10.3 Висновку державної експертизи землевпорядної документації Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 06 квітня 2017 року № 567.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позову скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає доводи щодо протиправності висновку експертизи.

В порядку, визначеному ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 11 жовтня 2013 року Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області проведено первинну державну експертизу проекту землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у розмірі земельної частки (паю) за рахунок земель державної власності, які перебувають в постійному користуванні ФГ "Черненко", на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області, площею 4,600 га кадастровий номер НОМЕР_1.

За наслідками державної експертизи землевпорядної документації відповідачем складено висновок від 11 жовтня 2013 року № 917, відповідно до пункту 11 якого вищенаведений проект землеустрою не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства та повертається на доопрацювання /а.с. 48/.

Підсумковою оцінкою результатів державної експертизи проекту в пункті 10 зазначені такі зауваження:

10.1 до проекту землеустрою долучити підтверджуючі дані щодо вартості земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств на території Селещинської сільської ради (розпорядження Машівської РДА), ст. 32, 121 Земельного кодексу України, стаття 13 Закону України "Про фермерське господарство";

10.2 уточнити дані пояснювальної записки в частині алгоритму розрахунку площі земельної ділянки з урахуванням вартості земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств на території Селещинської сільської ради та вартості рільних земель з шифром агрогрупи - 54Д (витяг від 21 травня 2013 року № 136 (стор 32) зазначеної інформації не містить;

10.3 доопрацювати:

1) акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 26 березня 2013 року привести у відповідність до вимог, зазначених у додатку 1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18 травня 2010 року № 376 зі змінами згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства від 03 липня 2013 року № 405, долучивши до нього схем прив'язки межових знаків до об'єктів і контурів місцевості/абриси (кроки), (п. 3.9 п. 1 додатку 2 "Інструкції...");

2) викопіювання з кадастрової карти (стор. 15) в частині відображення землекористування ФГ "Черненко";

3) експлікація земель за формою 6-зем (стор. 3) щодо назви землекористувача, за рахунок якого передбачається відведення земельної ділянки (див. довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) відділу Держземагенства від 28 травня 2013 року № 157);

4) пояснювальну записку щодо нормативної бази та даних стосовно корегування планових матеріалів;

5) титульний аркуш щодо замовника об'єкта експертизи (див. завдання на виконання робіт в частині його затвердження (стор. 5);

Передачу земельної ділянки в оренду здійснити відповідно до положень Земельного кодексу України, Закону України "Про фермерське господарство" та вимог, зазначених погоджувальними органами.

ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням терміну дії висновку державної експертизи землевпорядної документації від 11 жовтня 2013 року № 917 повторно подала проект землевпорядної документації на експертизу.

За результатами проведення повторної державної експертизи землевпорядної документації позивача Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області дійшло висновку про невідповідність поданого проекту вимогам земельного законодавства та відмовило у наданні позитивного висновку.

Так у пункті 10 висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року № 567 викладено зауваження та пропозиції до проектної документації та зазначено:

1) відсутні відомості щодо затвердження земельної частки (паю) Машівською РДА, визначеної по сільськогосподарському підприємству на території Селищанської сільської ради, які в подальшому приймаються для розрахунку земельної ділянки при передачі їх громадянам для ведення фермерського господарства з урахуванням вимог статей 116, 118, 121 Земельного кодексу України, статей 7, 13 Закону України "Про фермерське господарство". При цьому звертаємо увагу, що у відповідності до наказу Держкомзему України від 20 лютого 1996 року № 11, яким затверджені Методичні рекомендації щодо паюванню земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, розрахунки вартості земельної частки (паю) та її розміри в умовних кадастрових гектарах затверджувались районними державними адміністраціями (тобто, лише затверджені показники мають статус земельної частки (паю). В долученому до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розпорядженні від 18 грудня 1998 року № 394 лише прийнято розмір земельної частки (паю) - 5,32 кадастрових гектарів (умовних - не зазначено). Показник вартості земельної частки (паю) в грошовому виразі даним розпорядженням не затверджувався. Зазначені відомості у долученому до проекту землеустрою витягу технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20 листопада 2013 року № 666, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки (середньої частки (паю) - 135521,13 грн. станом на 01 січня 2013 року) не є тотожними поняттями із вартістю земельної частки (паю), окрім того, у Витязі йдеться посилання на розпорядження РДА від 18 грудня 1998 року № 394, в якому ці дані відсутні.

2) відсутні матеріали геодезичних вишукувань, що є складовою проекту землеустрою у відповідності до вимог статті 50 Закону України "Про землеустрій", виконані та оформлені у відповідності до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Укргеодезкартографії від 09 квітня 1998 року № 56, Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками (пункти 2.5, 2.6, 2.7). Окрім того, не враховані вимоги розділу ІІІ цієї Інструкції щодо закріплення меж земельної ділянки межовими знаками, див. акт. прийомки-передачі межових знаків зберігання від 26 березня 2013 року; також зазначаємо, що межових знаків встановленого виду як: "дерев'яний кілок" Інструкцією не передбачено (див. кроки прив'язки межових знаків);

3) не враховані вимоги статей 25, 68 Закону України "Про землеустрій" та пункту 3.2 Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджених наказом Міністерства агрополітики та продовольства України від 11 квітня 2013 року № 255, в частині підпису документації із землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником (дана документація із землеустрою підписана та скріплена печаткою інженера-землевпорядника ОСОБА_3). Відповідно до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, по Кваліфікаційному сертифікату за № 001601 від 30 січня 2013 року, виданого ОСОБА_3 призупинено дію від 30 січня 2017 року. (Складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною).

Не погодившись з висновком державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року № 567 позивач ініціював процедуру оскарження такого висновку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За наслідками розгляду клопотання позивача про спростування спірного висновку Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру вказала на відсутність підстав для спростування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року № 567 та залишила клопотання ОСОБА_1 без задоволення /а.с. 50/.

Приймаючи рішення в частині відмови в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності висновку відповідача про невідповідність поданого проекту землеустрою вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 186-1 встановлено, що у разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення визначає Закон України Про державну експертизу землевпорядної документації .

Згідно зі статтею 1 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації об'єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали і документація державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 14 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації повторна державна експертиза проводиться: у разі одержання негативного висновку первинної державної експертизи щодо об'єктів, які підлягають обов'язковій державній експертизі; у разі спростування негативного висновку первинної державної експертизи; у випадку, визначеному частиною другою статті 36 цього Закону.

Згідно ст. 36 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації позитивний висновок державної експертизи дійсний протягом строку дії об'єкта державної експертизи, але не більше трьох років від дня його видачі.

Якщо у строк, встановлений частиною першою цієї статті, не розпочато реалізацію заходів, передбачених об'єктом державної експертизи, то він підлягає повторній державній експертизі.

Статтею 32 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації встановлено, що державна експертиза проводиться шляхом розгляду документації та матеріалів, а за необхідності - шляхом проведення обстежень у натурі (на місцевості).

При проведенні державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються:

питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень;

відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства;

еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативного впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт.

Таким чином, предметом експертизи є відповідність землевпорядної документації визначеним вимогам законодавства, стандартам, нормам та правилам.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 35 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.

Організаційні засади і вимоги щодо проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері визначає Методика проведення державної експертизи землевпорядної документації, затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 03 грудня 2004 року № 391 (далі - Методика № 391).

Відповідно до пункту 3.5 Методики № 391 на заключній стадії проведення державної експертизи узагальнюються результати експертних досліджень, готується висновок державної експертизи щодо доцільності затвердження землевпорядної документації.

Підготовлені висновки державної експертизи повинні зводитись до трьох можливих варіантів:

землевпорядна документація в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується (у разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок);

землевпорядна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, повертається на доопрацювання;

землевпорядна документація, яка не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується.

Таким чином, підставою для негативної оцінки проекту землеустрою та його не погодження є не відповідність вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам.

Так, позивачем було подано для обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у розмірі земельної частки (паю) за рахунок земель державної власності, які перебувають в постійному користуванні ФГ "Черненко", на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області, площею 4,600 га кадастровий номер НОМЕР_1.

За результатами проведення вказаної експертизи було надано висновок від 11 жовтня 2013 року № 917, в якому зазначено про необхідність усунення недоліків землевпорядної документації.

У зв'язку із закінченням терміну дії вказаного висновку, позивач повторно подала проект землевпорядної документації для проведення державної експертизи.

За результатами проведення повторної державної експертизи землевпорядної документації, Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області, надано висновок від 06.04.2017 року № 567, відповідно до підсумкової оцінки результатів державної експертизи, проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується.

Такий висновок відповідача грунтується на наявних недоліках проекту землеустрою, про що зазначено в пункті 10. Зауваження та пропозиції до проектної документації, а саме, зокрема:

-п. 10.1. Відсутні відомості щодо затвердження земельної частки (паю) Машівською РДА, визначеної по сільськогосподарському підприємству на території Селищанської сільської ради, які в подальшому приймаються для розрахунку земельної ділянки при передачі їх громадянам для ведення фермерського господарства з урахуванням вимог статей 116, 118, 121 Земельного кодексу України, статей 7, 13 Закону України "Про фермерське господарство". При цьому звертаємо увагу, що у відповідності до наказу Держкомзему України від 20 лютого 1996 року № 11, яким затверджені Методичні рекомендації щодо паюванню земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, розрахунки вартості земельної частки (паю) та її розміри в умовних кадастрових гектарах затверджувались районними державними адміністраціями (тобто, лише затверджені показники мають статус земельної частки (паю). В долученому до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розпорядженні від 18 грудня 1998 року № 394 лише прийнято розмір земельної частки (паю) - 5,32 кадастрових гектарів (умовних - не зазначено). Показник вартості земельної частки (паю) в грошовому виразі даним розпорядженням не затверджувався. Зазначені відомості у долученому до проекту землеустрою витягу технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20 листопада 2013 року № 666, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки (середньої частки (паю) - 135521,13 грн. станом на 01 січня 2013 року) не є тотожними поняттями із вартістю земельної частки (паю), окрім того, у Витязі йдеться посилання на розпорядження РДА від 18 грудня 1998 року № 394, в якому ці дані відсутні;

-п.10.2 Відсутні матеріали геодезичних вишукувань, що є складовою проекту землеустрою у відповідності до вимог статті 50 Закону України "Про землеустрій", виконані та оформлені у відповідності до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Укргеодезкартографії від 09 квітня 1998 року № 56, Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками (пункти 2.5, 2.6, 2.7). Окрім того, не враховані вимоги розділу ІІІ цієї Інструкції щодо закріплення меж земельної ділянки межовими знаками, див. акт. прийомки-передачі межових знаків зберігання від 26 березня 2013 року; також зазначаємо, що межових знаків встановленого виду як: "дерев'яний кілок" Інструкцією не передбачено (див. кроки прив'язки межових знаків).

Надаючи правову оцінку підставам надання негативної оцінки проекту землеустрою, колегія суддів виходить з наступного.

Так, підпункт 10.1 висновку державної експертизи містить зауваження щодо відсутності відомостей щодо розрахунків вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах, а також у поданому на затвердження проекті землеустрою відсутні відомості щодо вартості земельної частки (паю), натомість зазначено нормативну грошову оцінку землі, що не є тотожними поняттями.

Пунктами 6-8 Методичних рекомендацій щодо паюванню земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджених наказом Держкомзему України від 20 лютого1996 року № 11, встановлено, що вартість земельної частки (паю) обчислюється діленням грошової оцінки сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству, що підлягають паюванню, на кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай), за формулою6. Вартість земельної частки (паю) обчислюється діленням грошової оцінки сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству, що підлягають паюванню, на кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай), за формулою: Вз = Гоз/Кос, де Вз - вартість земельної частки (у млн. крб.); Гоз - грошова оцінка сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству (у млн. крб.); Кос - кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) (чол.).

Середня грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству, обчислюється за формулою: Сго= Гоз/Пзкв, де Сго - середня грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству (у млн. крб.); Гоз - грошова оцінка сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству (у млн. крб.); Пзкв - площа сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству (у гектарах).

Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах обчислюється за формулою: Рз=Вз/Сго, де Рз - розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах; Вз - вартість земельної частки (у млн. крб.); Сго - середня грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству (у млн. крб.). Матеріали розрахунків вартості і розміру земельної частки (паю) в умовних, кадастрових гектарах перевіряються районним (міським) відділом земельних ресурсів.

Розрахунки вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах подаються на затвердження до районної державної адміністрації (виконавчого комітету міської Ради). Приклад розрахунку наведений в додатку № 1. Районна державна адміністрація (виконавчий комітет міської Ради) розглядає подані матеріали і в 10-денний строк затверджує розміри земельної частки (паю), виходячи з того, що вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства є рівними.

Таким чином, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинен містити, крім інформації про нормативну грошову оцінку землі, відомості щодо вартості земельної частки (паю).

З копії проекту землеустрою встановлено, що в ньому відсутні відомості щодо вартості земельної частки (паю) ОСОБА_1 При цьому, розробник землевпорядної документації позивача ототожнює поняття нормативної грошової оцінки землі та відомостей щодо вартості земельної частки (паю).

Також, поданий для проведення державної експертизи землевпорядної документації проект землеустрою не містить площі земельної ділянки позивача, визначеної в умовних кадастрових гектарах, при цьому, усі наявні в матеріалах проекту землеустрою показники площі земельної ділянки ОСОБА_1 зазначені в кадастрових гектарах.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання представника позивача в судовому засіданні, що дані про вартість земельної частки (паю) зазначені у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ( а.с. 45), оскільки вказаний витяг містить дані щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а не вартості земельної частки (паю), з посиланням на розпорядження Машівської РДА № 394 від 18.12.1998 року. Разом з цим, вказане розпорядження не містить розрахунку вартості земельної частки (паю) та дані щодо розміру її в умовних кадастрових гектарах. У вказаному витязі та розпорядженні відсутні дані щодо обчислення вартості земельної частки (паю) за формулою, встановленою п. 6-8 Методичних рекомендацій щодо паюванню земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджених наказом Держкомзему України від 20 лютого1996 року № 11.

При цьому, колегія суддів зазначає, що нормативна грошова оцінка розраховується за іншою формулою відповідно до п. 6 Методики нормативно грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 року № 831.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки відповідача про невідповідність проекту землеустрою вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам в цій частині, зазначені в підпункті 10.1 оскаржуваного висновку державної експертизи, здійснено обгрунтовано, на підставі приписів чинного законодавства.

З матеріалів справи встановлено, згідно пункту 10.2 оскаржуваного висновку позивачем не долучено до проекту землеустрою матеріали геодезичних вишукувань, виконаних з дотриманням вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98) та Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками; а також вказано на необхідність привести поданий на експертизу проект землеустрою, у відповідність до вимог Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками шляхом зазначення виду межових знаків, передбаченого розділом ІІІ вказаної Інструкцією.

Так, Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98) встановлює нормативні вимоги до виконання повного комплексу робіт великомасштабних топографічних знімань.

Пунктом 3.4 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686, встановлено, що межові знаки встановлюються у поворотних точках меж земельної ділянки, але не рідше ніж через 200 м. Мінімальна відстань між межовими знаками в поворотних точках меж земельної ділянки не повинна бути менше ніж 1 м.

Відповідно до п. 3.1 вказаної Інструкції, для закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вибір замовника використовуються три види межових знаків:

Вид перший - конструкція, яка складається з чотирьох деталей (додаток 3): деталь 1 - металева марка у формі кола діаметром 50 мм та товщиною 1 мм. У центрі марки розміщений отвір для кріплення за допомогою закладного дюбеля (деталь 2) та стержня фіксуючого (деталь 3). За периметром кола угорі розміщений напис "МЕЖОВИЙ ЗНАК", унизу - "Україна". Під отвором нанесений номер межового знака з десяти символів, вище отвору нанесений унікальний ідентифікаційний штрих-код; деталь 2 - закладний дюбель довжиною 120 мм з верхньою основою у формі кола діаметром 60 мм, виготовлений з особливо витривалого полімеру; деталь 3 - стержень фіксуючий червоного кольору довжиною 127 мм, виготовлений з особливо витривалого полімеру; деталь 4 - стовпчик установочний (у розрізі хрестоподібний) висотою 700 мм з верхньою основою діаметром 60 мм, виготовлений з особливо витривалого полімеру. Межовий знак у скомплектованому вигляді призначений для закріплення меж земельних ділянок на ґрунтовому покриві. У разі закріплення меж земельних ділянок, які збігаються із шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами, а також на асфальтованій або бетонній поверхні стовпчик установочний (деталь 4) може не використовуватись, а закладний дюбель (деталь 2) в такому випадку встановлюється в отвір у твердій поверхні.

Вид другий - металева труба діаметром 3 - 7 см висотою 80 - 100 см з привареною у верхній частині металевою пластиною для написів.

Вид третій - дерев'яний стовп діаметром не менше 10 см висотою не менше 100 см з хрестовиною у нижній частині та верхньою основою 15 х 15 см і висотою 20 см, у верхній частині стовпа робиться виріз для написів.

Згідно проекту землеустрою, межові знаки земельної ділянки ОСОБА_1 виконанні у формі "дерев'яного кілка".

З наявних в матеріалах справи графічних матеріалів встановлено, що межові знаки у поворотних точках меж земельної ділянки позивача встановлені рідше ніж через 200 м.

Таким чином, наявні в проекті землеустрою позивача матеріали геодезичних вишукувань не відповідають вимогам Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.

Отже, висновки відповідача, викладені в підпункті 10.2 оскаржуваного висновку, здійснені обгрунтовано та на підставі норм чинного законодавства України.

Враховуючи, що під час розгляду справи, підтверджено невідповідність проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу, вищезазначеним вимогам чинного законодавства, встановленим нормам і правилам, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання апеляційної скарги на наявність у первинному висновку державної експертизи землевпорядної документації від 11 жовтня 2013 року № 917 відмітки про усунення зауважень, що є підставою для визнання таких недоліків усунутими в повному обсязі, оскільки вказана відмітка здійснена відділом Держземагенства у Машівському районі, а не Головним управлінням Держгеокадастру в Полтавській області, який є спеціально уповноваженим органом з проведення державної експертизи. При цьому, для проведення повторної експертизи вказані у недоліках первинної експертизи документи, позивачем надані не були. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що при проведенні повторної експертизи підлягає розгляду землевпорядна документація на відповідність приписам чинного законодавства, нормам та стандартам, а тому висновок попередньої експертизи без надання до повторної експертизи відповідної документації, не є підставою для позитивної оцінки проекту землеустрою.

Також, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що до потреби в проведенні повторної експертизи призвело зволікання відповідача, який здійснив реєстрацію документів лише 18.10.2016 року, оскільки жодних доказів отримання Головним управлінням Держгеокадастру в Полтавській області заяви позивача разом з проектом землеустрою раніше 18.10.2016 року, позивачем не надано.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 по справі № 816/1082/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді (підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 10.12.2018.