Рішення

від 03.07.2007 по справі 4/1085-21/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/1085-21/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

03.07.07                                                                                           Справа № 4/1085-21/115

за  позовом:       ТзОВ “Медпостачсервіс”, м.Київ

до відповідача:  ПП “Інтергруп-фарм”, м.Львів

про  стягнення 4958,91 грн.                                               

Суддя Масловська Л.З.

Представники:

від позивача:     Сухобрус М.М. - представник

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області ТзОВ “Медпостачсервіс” заявлено позовну вимогу до ПП “Інтергруп-фарм” про стягнення 4958,91 грн.

           Ухвалою господарського суду від 01.06.2007 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.07.2007 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

         Відповідач в судовове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

             Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

           Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, суд встановив.

           Між позивачем та відповідачем укладено договір постачання №241/2006 від 05.12.2006 року.

    Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій  формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до п.1 договору постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити вироби медичного, косметичного призначення та інші найменування, кількість, ціна та вартість яких вказані у накладних, що одночасно виступають договірними специфікаціями. На виконання вищевказаного пункту договору позивач поставив відповідачу згідно видаткової накладної №1102 від 11.12.2006 року вироби медичного призначення на загальну суму 4407,08 грн.

Доказами отримання матеріальних цінностей медичного призначення є відповідно до п.6 договору, підпис покупця у накладній та печатка підприємства, що свідчать про прийняття товару без зауважень до упаковки, кількості та якості.

У відповідності до п.7 договору покупець зобов'язується оплатити товар протягом семи календарних днів з моменту його отримання. Однак, у зазначений термін відповідач за поставлений товар по видатковій накладній не розрахувався, заборгувавши 4407,08 грн.

Для досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлялися претензії №02-07 від 22.05.2007 року та №1-07 від 04.04.2007 року з вимогою оплатити суму боргу у розмірі 4407,08 грн., які останній залишив без відповіді.

У відповідності до п.8 договору за прострочення оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% від суми заборгованості (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) за кожен день прострочення позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в сумі 318,28 грн.

          Крім того, в порядку ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 167,45 грн. та 3% річних в розмірі 66,10 грн., які підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

           З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

          У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач правом на захист не скористався.

           Судові витрати покласти на відповідача у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.

           Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 625, 627, 638, 639 ЦК України, ст. 33, 49, 82-84, 116 ГПК України, суд -

                                                   В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

           2. Стягнути з Приватного підприємства “Інтергруп-фарм”, м.Львів, вул.Чукаріна,9 (р/р 26004501090001 у Філії ВАТ КБ “Надра” Львівське РУ, ЄДРПОУ 33533105) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Медпостачсервіс”, м.Київ, пркт.Возз'єднання,6 (р/р 26006105055101 у ТОВ КБ “Експобанк”, МФО 322294, ЄДРПОУ 34530152) –4407,08 грн. основного боргу, 318,28 грн. пені, 167,45 грн. інфляційних втрат, 66,10 грн. 3% річних, 102 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України.

     Суддя